Всі події за день

24 листопада 2009

3 курс

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 3 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

- пробні музичні заняття у дошкільному навчальному закладі;
- підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах;
- літня педагогічна практика.

Педагогічна практика "Пробні музичні заняття в дошкільних закладах" проводиться у 5-6 семестрах. Цей вид педагогічної практики проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності, готує студентів до виконання обов'язків музичного керівника.

У VІ семестрі проводиться тижневий табірний збір “Підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”, де керівники практики читають лекції, проводять бесіди, практичні заняття, співбесіди, організовують зустрічі з вожатими, керівниками літніх оздоровчих таборів, знайомлять студентів з правилами техніки безпеки та охорони життя дітей, зі специфікою кожного оздоровчого табору, його керівниками, повідомляють про місце знаходження табору.

Літню педагогічну практику студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проходять у 6 семестрі протягом трьох тижнів у оздоровчих таборах різних типів: санаторних, профільних, з денним перебуванням, праці та відпочинку. Самостійна робота в ролі вожатого є важливим етапом становлення майбутніх педагогів. Цей вид педагогічної практики дозволить студентам усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих об’єднань у сучасних умовах; ознайомитися з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого колективу; ознайомитися з системою самоврядування в житті тимчасового колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах табору; оволодіти методикою проведення різних форм роботи в умовах оздоровчого закладу.

2 курс

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 2 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

- педагогічна практика в ролі помічника музичного керівника в дошкільному закладі;
- фольклорна практика;
- практика з позакласної виховної роботи в школі.

Практика в ролі помічника вихователя і музичного керівника дошкільного навчального закладу проводиться у 3 семестрі. Мета практики: ознайомлення з особливостями роботи дошкільного закладу, професійними функціями вихователя і музичного керівника, формування уявлень про завдання та зміст музичної діяльності в дошкільному закладі, інтересу до майбутньої професії.

Практика з позакласної виховної роботи в школі проводиться протягом ІV семестру по 2 тижневі год., в ході якої студенти виступають в ролі помічника класовода і проводять по 6 – 8 виховних заходів. Для проходження цього виду практики за кожним класом закріплюються, як правило, по 2 студенти. В академії проводяться настановча та підсумкова конференції з позакласної виховної роботи, в ній беруть участь керівники педагогічної практики академії, студенти, вчителі початкових класів.

Фольклорна практика проводиться у 4 семестрі з метою вироблення в студентів навичок збору і запису народної творчості.

Практика в ЛОТ

Документи для завантаження

Вимоги до оформлення звітної документації літньої педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на літню педагогічну практику (переглянути).

ПАМ’ЯТКА студентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії для проходження літньої педагогічної практики (переглянути).

Нормативно-правова база діяльності дитячих оздоровчих таборів (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.

Завдання літньої педагогічної практики:

- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:

- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:

1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:

- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:

- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:

- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

Організація літньої педагогічної практики

Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.

Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.

Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.

До практики допускаються студенти, які:

- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:

- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:

1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики

Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):

- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):

- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:
- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт

керівника практики__________________________
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.

1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір

1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі

1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів

1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії

1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Педагогічна практика в ДНЗ

Документи для завантаження

Вимоги до оформлення звітної документації педагогічної практики з хореографії у ДНЗ (переглянути).

Схеми аналізу та самоаналізу заняття з хореографії (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання і зміст педагогічної практики з хореографії
у дошкільних навчальних закладах

Метою педагогічної практики є формування особистості педагога-хореографа, оволодіння студентами сучасними методами, формами навчально-виховної роботи в дошкільному закладі, школі і позашкільних навчальних закладах формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання інтересу до професії, любові до дітей, до хореографічного мистецтва, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового та новаторського педагогічного досвіду, потреб у педагогічній освіті.

Завданнями педагогічної практики є:

• закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, отриманих у процесі вивчення психолого-педагогічних і спеціальних дисциплін;
• формування педагогічних умінь і навичок, професійно значимих якостей особистості;
• оволодіння навичками навчально-виховної і позакласної роботи з музично-хореографічного виховання школярів з урахуванням їх вікових особливостей і хореографічних здібностей;
• вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду, нових технологій навчання;
• виховання любові до професії вчителя хореографії, керівника хореографічного колективу;
• формування педагогічних інтересів, здібностей, потреби педагогічній самоосвіті;
• розвиток творчого підходу до педагогічної діяльності.

Перелік професійно-педагогічних умінь і навичок, які формуються у процесі практики

У процесі педагогічної практики у студентів формуються такі професійно-педагогічні уміння і навички:

• спостерігати і аналізувати організацію музично-хореографічної освіти та виховання в дошкільному закладі; хореографічної освіти і виховання в школі і позашкільних навчальних закладах;
• планувати навчально-виховну роботу;
• організовувати навчально-виховну роботу з музично-хореографічної освіти та виховання;
• використовувати ефективні методи, форми і засоби роботи з дітьми;
• розвивати в дошкільнят сприймання, мислення, уяву, увагу, пам'ять тощо; пізнавальні і творчі сили, самостійність, здібності і таланти;
• вивчати вікові та індивідуальні особливості дошкільників, школярів проектувати їх розвиток, налагоджувати правильні взаємовідносини;
• використовувати технічні та наочні засоби навчання, виготовляти дидактичний матеріал;
• вести виробничу документацію;

Перелік функцій, якими повинні оволодіти студенти в процесі педагогічної практики

У системі професійно-педагогічної підготовки вчителя хореографії педагогічна практика виконує ряд відповідальних функцій: навчальну, виховну, розвиваючу, конструктивно-організаторську, координуючу, комунікативну.

Навчальна функція передбачає актуалізацію, поглиблення, оновлення, застосування теоретичних знань у конкретних педагогічних ситуаціях, формування різноманітних педагогічних вмінь і навичок.

Розвиваюча функція передбачає розвиток пізнавальної і творчої активності майбутніх учителів, розвиток їх педагогічного мислення.

У ході здійснення виховної функції формується світогляд студентів, їх соціальна активність, професійно-педагогічні якості особистості вчителя хореографії.

Конструктивно-організаторська функція передбачає формування організаторських здібностей, необхідних для керівництва навчально-виховним процесом.

Прерогативою діагностичної функції є перевірка рівня професійної направленості майбутніх вчителів, ступеня їх професійної підготовленості й придатності до педагогічної діяльності.

У зміст координуючої функції входить об'єднання і узгодженість змісту і намірів педагогічного впливу на школяра.

Комунікативна функція проявляється у стилі взаємовідносин між педагогом, учнями і батьками.

Організація педагогічної практики з хореографії у дошкільному навчальному закладі

1. Чотири тижні студент-практикант працює на робочому місці вчителя хореографії.

2. Для проходження практики студенти закріплюються по два чоловіки в дошкільний заклад за згодою адміністрації закладу і виконують весь об'єм роботи, передбачений програмою педагогічної практики.

3. Кожний практикант у період практики щодня працює в навчальному закладі згідно плану керівника хореографії у різних вікових групах не менше 6 год. (У разі хвороби практикант надає медичну довідку в ДНЗ, академію).

4. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи в ДНЗ здійснюється керівниками хореографії, методистами дошкільного закладу, керівниками груп практикантів (викладач педагогіки, психології, фахових методик).

5.Всі уроки, позакласні заняття проводяться у присутності керівника хореографії. Окремі заняття і виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.

6. Протягом практики кожен практикант веде щоденник, в якому щоденно фіксує зміст навчально-виховної роботи, яку проводить, а також веде системний аналіз проведених занять.

Кожен практикант ознайомлюється правилами внутрішнього розпорядку ДНЗ, статутом, річним планом роботи закладу, планами та протоколами засідань методичних об'єднань, планом навчально-виховної роботи хореографа на півріччя, планом гурткової роботи, поурочними планами, копіює план навчально-виховної роботи на півріччя.

Обов'язки студентів у ході переддипломної педагогічної практики

1 .Студент повинен бути в дошкільному закладі кожного дня по 6 годин.

2. Студент повинен своєчасно виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики.

3.У період практики повинен проявляти високу активність, глибокий інтерес і любов до дітей, педагогічної професії, бути прикладом організованості та дисциплінованості.

4. У ході практики студент веде педагогічний щоденник, в якому складає плани-конспекти уроків і занять.

5. Практикант дотримується правил внутрішнього розпорядку ДНЗ,
розпоряджень адміністрації ДНЗ та керівників практики.

У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.

Студент, знятий з практики або діяльність якого визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчальний план.

Зміст практики

1 тиждень
1. Знайомство з дошкільним закладом, з педагогічним колективом, з навчальним планом викладача-хореографа.
2. Відвідування занять в молодшій середній, старшій групах.. Спостереження з аналізом заняття викладача
3. Складання індивідуального плану роботи
4. Оформлення щоденника педагогічної практики
5. Індивідуальна робота по плану виховної роботи
6. Підготовка до проведення занять
7. Проведення пробних занять. Самоаналіз проведених занять

2, 3, 4 тижні
1. Проведення занять в молодшій групі на основі народних музично-хореографічних традицій.(4 заняття + 1 залікове).
2. Відвідування занять викладача та студента-практиканта з подальшим обговоренням і складанням аналізу заняття в молодшій, середній, старшій групах
3. Проведення занять в середній групі на основі бальної хореографії (4 заняття + 1 залікове)
4. Проведення занять в старшій групі на основі сучасної пластики. (4 заняття + 1 залікове)
5. Індивідуальна робота по плану виховної роботи
6. Проведення виховного заходу(розвага, свято, концерт тощо)

ДОДАТОК 1

Схема аналізу уроку хореографії, проведеного вчителем-методистом або студентом-практикантом ( 9, 11 семестри)

1. Тема уроку
2. Ціль уроку
3. Завдання уроку
4. Драматургія уроку (логіка побудови уроку, її доцільність, емоційна кульмінація, контрастність форм і видів музично-хореографічної діяльності, їхнє різноманіття)
5. Результативність педагогічних дій
6. Культура мови
7. Активність учнів на уроці
8. Ефективність контролю знань, умінь і навичок
9. Стимулювання самостійності мислення
10. Створення ситуації співробітництва вчителі й учнів; співробітництва
учнів класу
11. Створення позитивної мотивації учнів; організація уваги, пам'яті, діяльності мислення, сприйняття навчального матеріалу
12. Створення позитивного емоційного клімату на уроці; атмосфери довірчих відносин; надання підтримки учнем
13. Етика і естетика відносин учнів із учителем, культура спілкування із учителем
14. Керування психологічними процесами в класі

ДОДАТОК 2

Схема аналізу діяльності й прояву особистісних якостей учнів у процесі уроку хореографії (9 семестр)

- Охарактеризувати активність учнів, інтерес до тих або інших видів хореографічної діяльності.
- Охарактеризувати процес засвоєння хореографічних знань, оцінити ефективність методів
- Охарактеризувати процес розвитку хореографічних умінь,(відповідно до вікових груп) формування виконавських навичок
- Проаналізувати процес творчого музично-хореографічного розвитку учнів у різних формах і видах діяльності й визначити адекватність професійних дій учителя або студента-практиканта.
- Оцінити музикальність учнів (емоційний відгук на художній твір; музичний слух, пам'ять)
- Оцінити креативність учнів (творчі прояви дитини в процесі її спілкування з хореографічним мистецтвом)
- Оцінити рівень емпатійності школярів (емоційний відгук на музичний твір на рівні емпатійності)

ДОДАТОК З

Форма конспекту уроку (9 - 11 семестри)

ДНЗ№ ____ група ______ Дата ________
Практикант ________
Методист _________________
Учитель ___________________
Тема уроку _______________________________________
Ціль уроку _______________________________________

Завдання уроку:
виховні, спрямовані на розвиток пріоритетних для хореографічних занять якостей особистості, досвіду емоційно-ціннісних відносин, досвіду музично-хореографічної творчої діяльності й художнього смаку;
навчальні, що передбачають засвоєння знань хореографії й знань про хореографічне мистецтво, зв'язок з іншими мистецтвами; формування хореографічних умінь, навичок виконання рухів;
розвиваючі (розвиток хореографічних здібностей учнів)

Хід уроку (сценарій проведення):

- докладний, розгорнутий конспект уроку;
- вибудовування порядку проходження хореографічного й іншого навчального матеріалу на уроці відповідно до драматургічного задуму; складові частини уроку й характер взаємозв'язку між ними;
- види й форми хореографічної діяльності;
- визначення засобів і прийомів досягнення поставлених завдань; дозування часу, що відводиться на окремі фрагменти уроку; опис діяльності вчителя і дітей;
- наявність коректно сформульованих питань і передбачувані відповіді
дітей.

ДОДАТОК №4

Зразок форми самоаналізу (9-11 семестри)

За час практики студент відвідав:_______ уроків
____ інших заходів (указати, яких) __________________________
Студент провів самостійно ________ уроків
Студент провів самостійно позакласний захід на тему _____________
Що дала практика освітній установі, класу, учителеві _____________
Що дала практика студентові, чому він навчився, у чому розібрався, що зрозумів.
З якими проблемами студент зштовхнувся в ході практики.
Пропозиції студента по вдосконалюванню практики __________

Фольклорна практика

Документи для завантаження

Контроль та оцінювання фольклорної практики (переглянути).

Мета, завдання і зміст фольклорної практики

Фольклорна пошукова робота є важливим засобом прилучення студентів до неоціненного досвіду, моралі, світогляду, традиційної матеріальної і нематеріальної культури народу – джерела формування почуттів високої людської гідності, громадянської національної свідомості, якостей, вкрай необхідних майбутньому педагогові національної школи.

Збирацька діяльність сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам'яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу. Саме тому студенти факультету мистецтв здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості після закінчення вивчення курсу "Українська музична творчість", "Фольклор України" у II- ІУ-му семестрах. Загальний обсяг дисципліни складає 1,5 заліковий кредита (90 год.), що об'єднує всі види навчальної та практичної діяльності студентів.

Фольклорно-пошукова практика сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.

Під час навчально-наукових експедицій інтенсифікується розвиток професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей, набувається дослідницький досвід, необхідний для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності. Навчальні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різностороннього прояву індивідуальності. Позитивним наслідком практики є поява у студента нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції.

Зміст, форми і методи роботи за даною програмою спрямовані на формування творчої особистості майбутнього педагога. Такий вчитель повинен володіти досить високим рівнем художньої культури, системою етнознань та умінь, а також методикою творчого пошуку.

Основними метою та завданнями фольклорної практики є:

- надати студентам можливість почути автентичний фольклор у живому середовищі його побутування;
- застосувати й закріпити на практиці здобуті теоретичні знання;
- поглиблювати і розширювати знання сучасних поколінь з народної творчості; сприяти відродженню народних традицій та обрядів у краї;
- прищеплювати навички до збирання фольклору;
- пробуджувати глибокий інтерес до історії народу, його культури, побуту, впливати на естетичний смак збирачів фольклору;
- нагромаджувати музично-хореографічний, словесний репертуар для подальшого наукового опрацювання;
- залучити нових збирачів і записувачів народної творчості.

Зміст практики

Модуль 6. Збирання та запис фольклорного матеріалу. Сучасні концепції вивчення духовної і матеріальної культури на Україні. Організація і терміни проведення практики. Вимоги до практиканта

Методи наукової організації пошукової роботи. Визначення мети і завдання експедиції. Ознайомлення з методикою праці народних виконавців; з історико-етнографічними особливостями регіону (мовлення, побут, житло, географічне розташування, матеріальна і духовна культура);

Методика збирання польового матеріалу. Етика збирача. Опитування. Інтерв'ю.

Основні принципи запису народних танців.

Паспортизація фольклорних творів. Упорядкування фольклорних матеріалів.
Здійснення інструктажу щодо користування звукозаписувальною апаратурою. Оформлення відеозапису, фонозапису.

Підготовка та проведення підсумкової конференції за результатами зібраного матеріалу.

У результаті проходження практики студенти повинні знати:
- ряд фольклорних понять, народну та наукову термінологію;
- питання теорії і критики фольклору та етнографії, історії національної культури;
- серійні та періодичні видання книг;
- методику запису фольклорного матеріалу

У результаті проходження практики студенти повинні вміти:
- накопичувати наукову інформацію за темою уроку: працювати з бібліографією, пошук необхідної літератури з даної проблеми та її опрацювання;
- здійснювати вибір та систематизацію матеріалу;
- виокремлювати концептуальні концентри на підставі опрацьованих матеріалів;
- здійснювати вибір необхідної наочності та технічних засобів для оптимальної реалізації навчальної та виховної мети уроку;
- підготувати конспект уроку з використанням фольклорного, краєзнавчого матеріалу, сценарій свята, розваги, використовуючи передовий педагогічний досвід;
- вести пошукову краєзнавчу роботу щодо збирання фольклорно-етнографічних матеріалів та використовувати їх у роботі з учнями початкових класів;
- планувати й організовувати навчально-виховний процес;
- організовувати і проводити роботу по ознайомленню з народним хореографічним мистецтвом, народною матеріальною культурою подолян;
вільно орієнтуватися у різновидах і жанрах фольклору, вміти користуватися питальником для отримання інформації у галузі мистецтвознавства, фольклору, краєзнавства, етнографії;
- проводити масові, групові й індивідуальні форми виховної роботи, організовувати творчу діяльність у позаурочний час.

Підсумки фольклорної практики

Після завершення фольклорної практики студент подає зібрані та опрацьовані відповідним чином польові матеріали, зокрема:
- аудіо (відео-) касету з польовими записами народного фольклору;
- відеокасету із записами зразків хореографічного мистецтва (елементи танцю або повний сценографічний запис).
- дискету, що містить набрані фольклорні матеріали, ідентичні аудіозапису;
- роздруковані фольклорні твори з відповідними фольклорними паспортами; -польовий зошит (щоденник);
- фотоматеріали зразки народного одягу, вишивки (замалювати орнаменти або зафіксувати на фотоносії).

Разом із записами текстів кожен учасник фольклорної практики подає звіт про виконану роботу, для складання якого бажано вести щоденник, де подається стисла характеристика зібраного фольклорного матеріалу (за жанрами), творчі портрети інформаторів, спостереження над побутуванням фольклорних творів, впливу на фольклорну традицію засобів масової інформації.

Повнота і якість виконання завдання з практики впливає на загальну залікову оцінку з курсу "Українська народна музична творчість", "Фольклор України". Студенти, які не виконали всієї програми фольклорної практики, не здійснювали записів фольклору в польових умовах не можуть претендувати на відмінну оцінку.
Загальним підсумком збирацької практики студентів факультету мистецтв є організація та проведення фольклорної конференції за матеріалами здійсненої роботи.

5 курс

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 5 курсу відділення хореографії факультету мистецтв проходять такі види практики:

- педагогічна практика з хореографії у дошкільних навчальних закладах;
- практика в літніх оздоровчих таборах.

Педагогічна практика з хореографії у дошкільному навчальному закладі проводиться у 10 семестрі протягом 4 тижнів у дошкільних навчальних закладах міста Хмельницького. Керують практикою студентів досвідчені викладачі академії, вчителі хореографії дошкільних навчальних закладів. Загальну організацію практики в дошкільному навчальному закладі та контроль за її проведенням здійснюють завідуючий навчальним закладом, вчитель хореографії.

Літню педагогічну практику студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проходять у 10 семестрі протягом трьох тижнів у оздоровчих таборах різних типів: санаторних, профільних, з денним перебуванням, праці та відпочинку. Самостійна робота в ролі вожатого є важливим етапом становлення майбутніх учителів початкових класів. Цей вид педагогічної практики дозволить студентам усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих об’єднань у сучасних умовах; ознайомитися з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого колективу; ознайомитися з системою самоврядування в житті тимчасового колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах табору; оволодіти методикою проведення різних форм роботи в умовах оздоровчого закладу.

3 курс

Фольклорна пошукова робота сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам'яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу. Саме тому студенти 3 курсу відділення хореографії факультету мистецтв здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості після закінчення вивчення курсу "Українська музична творчість", "Фольклор України" у ІУ семестрі.

Фольклорно-пошукова практика сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.

Практика в ЛОТ

Документи для завантаження

Вимоги до оформлення та зразки звітної документації літньої педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на літню педагогічну практику (переглянути).

ПАМ’ЯТКА студентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії для проходження літньої педагогічної практики (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Нормативно-правова база діяльності дитячих оздоровчих таборів (переглянути).

ЛІТНЯ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

1.1. Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.

Завдання літньої педагогічної практики:

- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:
- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:

1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:
- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:
- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:
- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

1.2. Організація літньої педагогічної практики

Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.

Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.

Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.

До практики допускаються студенти, які:
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:

- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:

1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики

Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):
- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):
- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:
- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт

керівника практики (прізвище, ім’я, по батькові)
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.
1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір
1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі
1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів
1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії
1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Педагогічна практика в ДНЗ

Документи для завантаження

Вимоги та зразки оформлення звітної документації педагогічної практики з образотворчого мистецтва у ДНЗ (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання та зміст педагогічної практики з образотворчого мистецтва у дошкільних навчальних закладах

Мета педагогічної практики з образотворчого мистецтва у дошкільному навчальному закладі – є оволодіння студентами уміння, навичками самостійної навчально-виховної роботи на посаді вихователя предметів художньо-естетичного циклу, а також визначення рівня їх готовності до професійно-педагогічної діяльності, сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасного мистецтва, для проведення занять та керування процесом при його підготовці, супроводі, аналізі, коригуванні, формування через предмет образотворче мистецтво елементів візуальної та загальної культури дітей дошкільного віку, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.

Для досягнення мети “Педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі” студент повинен в першу чергу розв’язувати такі завдання:

1. Формувати та вдосконалювати педагогічні уміння і навички студентів при викладанні предметів художньо-естетичного циклу.

2. Залучення студентів у різні сфери професійно-педагогічної діяльності (проведення занять, планування виховної роботи, підготовка та оформлення необхідних посібників та тематичних виставок, естетичних куточків )

3. Розкрити значення основ візуальної культури у загальній і професійній освіті людини.

4. З’ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння курсу, взаємозв’язки предметів художньо - естетичного циклу з іншими предметами;

5. Показати практичну значимість сучасних альтернативних технік, можливості їх застосування дітьми дошкільного віку, педагогічними працівниками та батьками.

6. Забезпечити ґрунтовне вивчення передового педагогічного досвіду методичної роботи в дошкільному закладі, ефективність її використання під час навчально-виховного процесу;

7. Створити належні умови для всебічного повноцінного розвитку дітей в умовах дошкільного закладу при організації та облаштуванні життєвого простору як величезної значимості для становлення особистості.

Зміст практики

1. Ознайомлення з особливостями та специфікою діяльності вчителя – естета в дошкільному закладі.

2. Ознайомлення з особливостями планування роботи вихователя художньо-естетичного циклу (мистецтвознавця) у різних вікових групах дошкільного навчального закладу.

3. Вивчення і складання плану спостережень і проведення занять художньо-естетичного циклу на період практики.

4. Спостереження і аналіз занять художньо-естетичного циклу.

5. Самостійна підготовка і проведення пробних занять з малювання, ліплення, аплікації та конструювання (не менше 6 занять).

6. Планування та організація роботи гуртка (студії) із занять предметами художньо-естетичного циклу (не менше 2 занять).

7. Проведення роботи з батьками дітей (індивідуальна робота, підготовка та проведення тематичних батьківських зборів, консультації).

8. Виготовлення наочних, дидактичних посібників, оформлення куточків і стендів художньо-естетичного циклу, художніх календарів, тощо.

9. Організація тематичних виставок дитячих робіт.

10. Індивідуальна робота з дітьми.

11. Участь у проведенні заходів у дошкільному навчально-виховному закладі.

12. Ведення документації педагогічної практики.

Програма практики враховує традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.

В основу програми практики покладені принципи:

- єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

- взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

- неперервності і наступності завдань і змісту образотворчої освіти у дошкільному навчальному закладі;

- варіативності – націленості змісту програми на творчість вихователя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

- поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків візуального та іншими видами мистецтв.

Студент під час практики проводить як групові форми роботи (школа молодого вихователя, творчі групи, консультації) так і індивідуальні форми роботи для забезпечення потреби дітей варіативно використовувати простір, почуватися володарями іграшок та ігор, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами в куточках самостійної художньої діяльності, вільно почуватися в тематичних куточках.

Кваліфікаційна характеристика майбутнього фахівця до педагогічної діяльності в дошкільному закладі може бути визначеною наявністю та рівнем сформованості сенсорних та інтелектуальних здібностей до образотворчої діяльності:

- орієнтація в реальному оточенні і його оцінка з позиції морально-естетичних критеріїв;
- орієнтація в особливостях форми об’єкту сприйняття;
- чуття кольору;
- чуття ритму;
- чуття рівноваги;
- чуття композиції;
- образне мислення;
- репродуктивна та творча уява;
- зорова пам'ять.

А також знаннями з образотворчої діяльності:

- усвідомлення соціальних функцій образотворчого мистецтва;
- засвоєння теоретичних основ образотворчого мистецтва, історичного розвитку його видів, форм, жанрів, мови, засобів виразності;
- усвідомлення основних закономірностей, принципів та методики художнього виховання дітей;
- усвідомлення теорії та методики керівництва навчальною та творчою діяльністю дітей;
- обізнаність у матеріалах, устаткуванні та особливостях технології практичної роботи в різних видах образотворчої діяльності.

Весь період практики повинен будуватись за такими напрямками:

- інформованість педагогів про нововведення з основ мистецтвознавства;
- формування художньої грамотності;
- обізнаності щодо модернізації дошкільної освіти;
- виявлення особистої зацікавленості.

Вміння та навички з образотворчої діяльності якими повинен володіти практикант:

1. Володіння майстерністю виконавської діяльності у відповідних видах образотворчого процесу, починаючи від визначення змісту задуму, обрання засобів виразності для його втілення і до досконалого володіння технікою його відтворення – координування дії ока та руки, розвиненості руки, володіння прийомами роботи у відповідному виді техніки.

2. Володіння методами керівництва навчальним і творчим процесами.

3. Володіння культурою сприймання творів образотворчого мистецтва та дитячої образотворчої продукції.

4. Володіння культурою спілкування з дітьми та дорослими.

5. Володіння методами художнього виховання дітей засобами образотворчого мистецтва й образотворчої діяльності.

6. Володіння методами стимулювання та активізації творчої діяльності дітей і потреби у спілкуванні з творами мистецтва.

Організація педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі

Педагогічна практика в дошкільному навчальному закладі проводиться в 5 семестрі на протязі 3 тижнів у дошкільних навчальних закладах міста Хмельницького. Керують практикою студентів досвідчені викладачі академії, вчителі художньо-естетичного циклу дошкільного навчально-виховного закладу. Загальну організацію практики в дошкільному закладі та контроль за її проведенням здійснюють завідуючий навчальним закладом, вчитель художньо-естетичного циклу (мистецтвознавець).

Перед початком практики проводиться підготовча робота: консультації, настановча конференція.

Підсумки практики обговорюються в дошкільних навчальних закладах на засіданнях методичних об’єднань, в академії – на засіданні кафедри теорії та методики мистецтв, на підсумковій творчій конференції.
За підсумками практики студенту виставляється оцінка в характеристиці.

У практику включено такі традиційні масові форми роботи:

1. Наради (спостереження та участь практиканта).

2. Проблемно-тематичні конференції.

3. Семінарська робота (анкетування, опитування для означення кола актуальних тем для педагогічних працівників).

4. Методичні об’єднання (участь, спостереження, підготовка актуальних питань).

Орієнтовними темами на методичних заходах та батьківських зборах можуть бути:
"Експериментування – крок до творчого пізнання таємниць рідного краю", "Шляхи реалізації основних ліній розвитку дитини дошкільного віку під час проведення занять естетичного циклу", "Лікуємось мистецтвом"

Організація педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі

1. Три тижні студент-практикант працює на робочому місці вчителя художньо-естетичного циклу (мистецтвознавця).

2. Для проходження практики студенти закріплюються по одному у кожну вікову групу за згодою адміністрації навчального закладу і виконують весь об’єм роботи вчителя художньо-естетичного циклу, передбачений програмою.

3. Кожен практикант у період практики щодня працює в дошкільному закладі згідно плану вчителя художньо-естетичного циклу не менше 3 годин.

4. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи з предметів естетичного циклу здійснюється вчителем – мистецтвознавцем, керівником практики.

5. Всі заняття, заходи, виставки, батьківські збори проводяться в присутності вихователів дошкільного навчального закладу. Окремі заняття і виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.

6. Протягом практики кожен практикант веде педагогічний щоденник, в якому щоденно фіксує зміст навчально-виховної роботи, яку проводить, а також заняття (свята), гурток.

7. Кожен практикант ознайомлюється з правилами внутрішнього розпорядку школи, планом роботи вчителя художньо-естетичного циклу, планом виховної роботи (на предмет залучення дітей до азів мистецтва).

Музейна практика

Документи для завантаження

Вимоги та зразок звіту з музейної практики, зразки документації (переглянути).

Мета, завдання та зміст музейної практики

Метою музейної практики є вивчення основ музеєзнавства (музейної справи), структури й форм роботи художніх відділів музею, а також принципи й правила художнього (дизайнерського) оформлення виставок й експозицій.

Завданнями практики є: усвідомлення важливої ролі музеїв у науковому й культурному житті суспільства, ознайомлення із кращими експонатами в області мистецтв і дизайну, вивчення основ науково-методичної роботи в музеї.

Під час практики студент є не відвідувачем музею, а, фактично, стажистом музейного фахівця, мистецтвознавця, реставратора, оберігача.

Зміст практики

Практика проводиться в музеях м. Києва, Одеси, Львова, Кам’янця – Подільського, Чернівців.

У процесі проходження практики студент вирішує наступні завдання:

- вивчає структуру музею, його основні відділи, майстерні, фонди, бібліотеки й ін.;

- вивчає цілеспрямовано музейні колекції в сфері малюнка, графіки, живопису, прикладних мистецтв, фотографії, дизайну;

- вивчає питання дизайну-супроводу музейних виставок і художнього оформлення експозицій;

- практично бере участь разом зі співробітниками в оформленні виставок й експозицій;

- вивчає наукову й краєзнавчу роботу музею;

- вивчає історію музею, його партнерські зв'язки з іншими музейними установами Росії і Європи, технологію первинних виїзних виставок й експозицій;

- вивчає набір послуг, надаваних музеєм населенню й організаціям;

- вивчає інформаційну базу музею, методику опису, класифікації, каталогізації експонатів;

- вивчає роль меценатства й спонсорства в роботі музею;

- вивчає технологію зберігання й консервації творів мистецтва й дизайну;

- вивчає реставраційні підрозділи музею, техніку реставрації, шедеври реставрації;

- вивчає (по літературі) великі музеї світу (Ермітаж, Лувр, Третьяковську галерею, Прадо й ін.);

- знайомить із музеями Хмельниччини – Поділля, Буковини, Волині;

- вивчає питання організації безпеки музейних фондів;

- вивчає базу правових і нормативних документів, що регламентують музейну діяльність.

Порядок проходження практики

Тривалість практики – 3 тижні після 10-го семестру. У процесі практики проводяться лекції й екскурсії фахівцями музею. Студенти виїжджають на 2-3 дня в міста - Одесу, Київ, Львів, Чернівці для вивчення експозицій кращих художніх музеїв. Після завершення програми практики студент складає звіт про практику. За результатами практики й за результатами захисту звіту студент одержує диференційовану залікову оцінку по 100 бальній шкалі. Непроходження або неякісне проходження практики тягне відрахування з академії.

Студентам призначається керівник практики із числа викладачів, аспірантів, співробітників кафедри теорії та методики мистецтв. Керівник практики організує навчальний процес, вирішує поточні питання, видає індивідуальне завдання й приймає звіт по практиці.

Проходячи практику в музеї, студент зобов'язаний дотримуватись усіх правил внутрішнього розпорядку музею. Під час практики студент повинен надати реальну допомогу музею, беручи участь як оформитель при створенні нової виставки або тематичної експозиції.

Як виняток іногороднім студентам може бути дозволено проходити практику в музеї їхнього рідного міста при наявності офіційного клопотання з боку музейної установи. При проходженні практики по окремому індивідуальному плані в іншому місті студент одержує окреме завдання на практику, а на початку семестру надає на кафедру звіт по практиці й письмову характеристику керівника.

Під час проходження музейної практики студенти можуть тимчасово оформитися на роботу в музеї як художники, гідів, реставраторів, технічних співробітників.

Пленерна практика

Документи для завантаження

Орієнтовна оцінка видів діяльності студентів 4 курсу відділення образотворчого мистецтва на пленерній практиці за кредитно-модульною системою (переглянути).

Мета, завдання і зміст пленерної праткики студентів 4 курсу відділення образотворчого мистецтва

Практика на природі (пленер) – невід’ємна складова частина підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які повинні органічно поєднувати широкий науковий кругозір зі справжнім професіоналізмом, високим рівнем фахової практичної підготовки.

Навчально-творча практика є продовженням навчального процесу по композиції, живопису, малюнку та входить складовою частиною в систему професійної підготовки майбутнього образотворчого мистецтва, дизайнера, що повинен органічно сполучати широкий науково-теоретичний кругозір із практичною діяльністю.

Живопис на пленері одержав розвиток із середини 19-го століття й докорінно вплинув на розвиток образотворчого мистецтва. Пейзаж стає самостійним жанром мальовничого мистецтва, здатним виразити філософські, естетичні та емоційні погляди та почуття художника. Пейзажний живопис збагачує знання художника про природні явища й форми, є безпосереднім учителем художника, виховує жвавий інтерес до вивчення миру природи, допомагає знайти щирі цінності. Специфіка живопису на відкритому повітрі диктує застосування різних способів роботи, підвищує творчий рівень художника.

Пленер - це обов'язковий етап навчання художника. Разом з тим, пленерний живопис - це вивчення природи, середовища, архітектурних споруд, тварин, фігури людей це матеріал для майбутніх робіт. Дійсно, побачений і що торкнув душу мотив здатний потім вилитися в більшу станкову композицію. Також може бути використане в наступній роботі над картиною правильно взятий неповторний стан висвітлення мотиву, деталі пейзажу й багато чого іншого, що здатен побачити художник.

Пленер можна розглядати як самостійний вид образотворчого мистецтва. Багато художників надають перевагу у своїй творчості пленерному живопису ніж роботі в майстерні. Пленер характеризується свіжістю виконання, передачею живих, швидких вражень з натури. Зразки кращих добутків пленерного живопису прикрашають всі колекції образотворчого мистецтва. Пленер - обов'язкова частина творчості кожного художника, а його функціональне значення визначається завданнями, які вирішує автор.

Мета практики: сформувати поняття про пленерний вид практики, простежити тісний взаємозв’язок світу природи і людини, розширити знання про навколишній світ, формувати пізнавальну і творчу активність майбутніх педагогів, уміння висловлювати свої думки на папері, не боятись помилок, розвивати спостережливість, увагу, закріпити навички роботи з рисунку та живопису. Отримані на заняттях.

Способи роботи на пленері, як правило, рисунок й живопис.

Рисунок містить у собі: тривалий малюнок, замальовку й начерк.

Живопис – довготривалий етюд, короткостроковий етюд, кистьовий начерк.

Довготривалий малюнок має на меті найбільш повний аналіз зображуваного мотиву. Роботу над довготривалим малюнком можна представити поетапно:

1. Композиція зображення, визначення основних пропорційних співвідношень.

2. Виявлення конструктивних особливостей зображуваного, пластики, перспективна побудова.

3. Передача основних тональних відносин.

4. Пророблення об'ємної форми за допомогою світлотіні. Робота над деталями зображення.

5. Заключна частина. Узагальнення малюнка.

Довготривалий малюнок виконується на пленері приблизно 3-6 годин, залежно від формату роботи.

Замальовка являє собою короткостроковий малюнок із завданнями виділити й передати головне й найбільш характерне в мотиві. Час виконання замальовки від 20 хвилин до 2 годин.

Довготривалий мальовничий етюд, також як і тривалий малюнок, має на меті зобразити мотив з рішенням всіх поставлених завдань по передачі стану природи, простору й найбільш важливих деталей. Робота ведеться послідовно:

1. Компонування зображення, визначення основних пропорційних співвідношень. Підготовчий малюнок для живопису.

2. Прокладка загальних колірних і тональних відносин.

3. Визначення планів, виявлення форми й обсягу зображення.

4. Робота над деталями в контексті загальних рішень.

5. Закінчення роботи, узагальнення.

Час написання етюду від 3 до 6 годин.

Для передачі певного стану природи робляться короткострокові етюди. У короткостроковому етюді вирішуються завдання основних тональних і колірних відносин, визначення колориту. Деталізація не передбачається. Треба уважно ставиться до вибору формату зображення – занадто великий може виявитися непродуктивним для рішення завдань по передачі мінливого стану природи. Час виконання загальної майже закінченої роботи від 15 хвилин до 1-єї години.

Кистьові начерки виконують приблизно таку ж мету й завдання, що й начерки графічним матеріалом. Різниця в тому, що художник замість тону вводить кольорову пляму і як інструмент використає легку й пластичну кисть. Час виконання начерку від 5 до 20 хвилин.

Практика проводиться кожного дня, крім суботи та неділі. Тривалість практики три тижні по 6 академічних годин на день з двома перервами по 15 хвилин. Викладач, який керує практикою, зобов’язаний провести інструктаж з безпечної роботи в межах закладу та на вулицях міста. Навчальна практика завершується підсумковим переглядом, обговоренням і оцінкою практичних робіт, виконаних за програмою курсу відбором малюнків, ескізів для методичного фонду та звітної виставки.

Рекомендований розподіл часу за основними розділами курсу

4 курс (45 годин) переважна кількість живописних робіт виконується акварельними фарбами а також деякі роботи будуть виконуватись олійними фарбами
Модуль 2
Тема 1. Рисунок та живопис архітектурних елементів

Завдання даного виду роботи: ознайомитись з особливостями міського будівництва, з класифікацією архітектурних об’єктів за призначенням, поняттям форми, образу, композиції в архітектурі; навчитись впізнавати і розрізняти види оздоблень в архітектурі, практичне знайомство з стилями архітектури, розвивати відчуття композиції та масштабу, відповідності форми та змісту.

Завдання № 1
Графічні та живописні замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд житлового комплексу, меморіального (обеліски, арки, меморіали) комплексу, культових споруди. 10 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці, акварель)

Завдання № 2
Замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд громадського (театри, музеї, лікарні, школи, тощо) комплексу, декоративних (павільйони, альтанки, фонтани) комплексів. 10. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці)

Завдання № 3
Замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд міського середовища. 5 – 8 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці)

Завдання № 4
Замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд сільського середовища. 5 – 8 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці)

Тема 2 Зв'язок архітектури з навколишнім середовищем. Силуетна композиція "Ранкове місто", "Море", "Місто в огнях".
Завдання даного виду роботи: ознайомитись з художньо-композиційними засобами архітектури, навчитись помічати зв'язок архітектури з навколишнім середовищем, розвивати художньо-образне мислення, окомір, вміння зображувати архітектурний пейзаж з урахуванням законів лінійної та повітряної перспективи а також різних станів дня.

Завдання № 5
Замальовки та начерки різних станів архітектурного простору міського або сільського середовища. 5 – 8 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці, олія, акварель)

Завдання № 6
Тривалі етюди (5 робіт). Виконати замальовку історичної архітектурної споруди графічними матеріалами. (Історичне місто)

Завдання № 7
Тривалі етюди (5 робіт). Виконати замальовку історичної архітектурної споруди живописними матеріалами. (Історичне місто)

Тема 3 Стилі в архітектурі.

Завдання № 8
Тривалі етюди (7 - 10 робіт). Виконати замальовку історичної стильвої архітектурної споруди живописними та графічними матеріалами.

Тема 4. Рисунок й живопис людини на пленері

Для зображення людини на пленері необхідна серйозна підготовка в області пластичної анатомії й студійної роботи над портретом і фігурою. Метою даної теми є вдосконалювання художньої майстерності по зображенню людини в різних умовах висвітлення й на відкритому повітрі.

При виконанні графічної частини даної теми особливу увагу варто приділити на пластичне вираження характеру зображення. Використовуючи знання пластичної анатомії й способи моделювання форми тоном треба свої зусилля направити на вивчення зображуваних моделей, їхніх психологічних особливостей. Як матеріали можна використати всі що придатні для графіки, ставлячи метою розмаїтість трактування форми.

Вивчення впливу висвітлення на художнє сприйняття моделі необхідно починати з постановок де домінує певне висвітлення й рефлекси виражені не сильно. Це може бути пряме не сильне сонячне світло, м'яке світло через хмари а також в умовах тіні, де є явна перевага відбитого світла. Поступово постановки варто ускладнювати убік збільшення впливу рефлексів на живописну побудову форми. При цьому необхідно пам'ятати, що на пленері, де вплив рефлексів на модель дуже велике, треба при "ліпленні" форми дотримуватися домінуючого напрямку висвітлення.

Завдання №9.
Замальовки й начерки портрета й фігур людей на пленері. 10-15 штук. Завдання: виразно передати характерні риси моделі. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, фломастер і т.д.

Завдання № 10.
Живопис портрета на пленері. 2 етюди. Завдання: мальовниче "ліплення" форми в умовах відкритого простору, пошуки колориту зображення. Матеріал: акварель, гуаш, темпера, масло.

Завдання № 11.
Мальовничі короткострокові етюди фігур людей в русі на пленері. 5-10 штук. Завдання: пошуки мальовничої виразності в умовах пленеру. Матеріал: акварель, гуаш, темпера, масло.

Пленерна практика

Документи для завантаження

Орієнтовна оцінка видів діяльності студентів 3 курсу відділення образотворчого мистецтва на пленерній практиці за кредитно-модульною системою (переглянути).

Мета, завдання і зміст пленерної праткики студентів
3 курсу відділення образотворчого мистецтва

Практика на природі (пленер) – невід’ємна складова частина підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які повинні органічно поєднувати широкий науковий кругозір зі справжнім професіоналізмом, високим рівнем фахової практичної підготовки.

Мета практики: сформувати поняття про пленерний вид практики, простежити тісний взаємозв’язок світу природи і людини, розширити знання про навколишній світ, формувати пізнавальну і творчу активність майбутніх педагогів, уміння висловлювати свої думки на папері, не боятись помилок, розвивати спостережливість, увагу, закріпити навички роботи з рисунку та живопису. Отримані на заняттях.

Способи роботи на пленері, як правило, рисунок й живопис.

Рисунок містить у собі: тривалий малюнок, замальовку й начерк.

Живопис – довготривалий етюд, короткостроковий етюд, кистьовий начерк.

Довготривалий малюнок має на меті найбільш повний аналіз зображуваного мотиву. Роботу над довготривалим малюнком можна представити поетапно:

1. Композиція зображення, визначення основних пропорційних співвідношень.

2. Виявлення конструктивних особливостей зображуваного, пластики, перспективна побудова.

3. Передача основних тональних відносин.

4. Пророблення об'ємної форми за допомогою світлотіні. Робота над деталями зображення.

5. Заключна частина. Узагальнення малюнка.

Довготривалий малюнок виконується на пленері приблизно 3-6 годин, залежно від формату роботи.

Замальовка являє собою короткостроковий малюнок із завданнями виділити й передати головне й найбільш характерне в мотиві. Час виконання замальовки від 20 хвилин до 2 годин.

Довготривалий мальовничий етюд, також як і тривалий малюнок, має на меті зобразити мотив з рішенням всіх поставлених завдань по передачі стану природи, простору й найбільш важливих деталей. Робота ведеться послідовно:

1. Компонування зображення, визначення основних пропорційних співвідношень. Підготовчий малюнок для живопису.

2. Прокладка загальних колірних і тональних відносин.

3. Визначення планів, виявлення форми й обсягу зображення.

4. Робота над деталями в контексті загальних рішень.

5. Закінчення роботи, узагальнення.

Час написання етюду від 3 до 6 годин.

Для передачі певного стану природи робляться короткострокові етюди. У короткостроковому етюді вирішуються завдання основних тональних і колірних відносин, визначення колориту. Деталізація не передбачається. Треба уважно ставиться до вибору формату зображення - занадто великий може виявитися непродуктивним для рішення завдань по передачі мінливого стану природи. Час виконання загальної майже закінченої роботи від 15 хвилин до 1-єї години.

Кистьові начерки виконують приблизно таку ж мету й завдання, що й начерки графічним матеріалом. Різниця в тому, що художник замість тону вводить кольорову пляму і як інструмент використає легку й пластичну кисть. Час виконання начерку від 5 до 20 хвилин.

Практика проводиться кожного дня, крім суботи та неділі. Тривалість практики три тижні по 6 академічних годин на день з двома перервами по 15 хвилин. Викладач, який керує практикою, зобов’язаний провести інструктаж з безпечної роботи в межах закладу та на вулицях міста. Навчальна практика завершується підсумковим переглядом, обговоренням і оцінкою практичних робіт, виконаних за програмою курсу відбором малюнків, ескізів для методичного фонду та звітної виставки.

Рекомендований розподіл часу за основними розділами курсу

3 курс (45 годин)
Модуль 1

Тема 1. Рисунок та живопис елементів рослинного світу

Найважливішою частиною пленерної практики є зображення рослин. Доцільно починати пленер із замальовок гілок дерев, квітів й інших елементів рослинного світу. Перший етап роботи це композиційне розміщення зображення й побудова. Намічається конструкція гілки, пропорційне співвідношення її частин, пластичний рух форми. Потім виявляються просторові розташування частин, плани зображення. Штрихом або тушуванням проробляються форма гілки, листи.
Як матеріал для замальовки рослин можна використати простий графітний олівець, туш, перо, чорнило, кисть, фломастер, пастель. Поряд зі звичайним для графіки аркушем можна використати кольоровий та тонований.

Для мальовничого етюду рослин найцікавіші квіти, вони привабливі й виразні по кольору. Рекомендується починати з нескладних по будові рослин. Наприклад, живопис окремої квітки великої форми. Потім перейти до живопису групи квітів, де присутні два-три плану.

Найпривабливіший матеріал для живописних етюдів рослин - це акварель і папір. Рекомендується використати різні техніки - заливанням, лесування, по-вологому, т.д. Поряд з аквареллю для живопису рослин можна використати гуаш і масло. Під гуаш доцільно приготувати тонований папір або картон.

Завдання № 1. Начерки й замальовки пейзажу і його елементів (дерева, рослини, квіти й т.д.). 15-20 штук. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, туш, фломастер. Завдання: виразно передати характерні риси мотивів і його елементів.

Завдання № 2. Короткострокові етюди квітів і рослин. 10-15 штук. Матеріал: папір, акварель, гуаш. Завдання: визначити декоративне звучання етюду.

Тема 2. Малювання та живопис сільського або міського пейзажу, морський пейзаж

Найважливішим моментом живопису етюду пейзажу є вибір мотиву. Досвідчений художник ідучи на натуру певним чином настроюється, визначає мету й завдання майбутнього етюду. Починаючий художник повинен знати й враховувати деякі рекомендації при пошуку мотиву і його композиції. По-перше, не слід ставити на перше місце пошук ефектних місць для зображення. Досвід пленерної практики показує нам, що прості й скромні мотиви, що перебувають буквально навколо нас, здатні надихнути художника на створення етюду який вийде за рамки простого вивчення натури. Прикладів цьому надзвичайно багато: досить звернутися до творчості А.К.Саврасова, В.Д.Полєнова, И.И. Шишкіна, М.В.Нестерова, И.И.Левітана, К.А.Коровина. Все питання в тім, як побачити мотив художньо виразити його в силу свого таланта.

Для зручності компонування можна використати спеціально приготовлені з паперу рамки або, у крайньому випадку, долоні рук і пальці. Дивлячись на натуру через передбачуваний формат легше уявити й уточнити композиційне рішення етюду. При компонуванні варто враховувати пропорційні відносини всіх частин пейзажу, щоб зображення було природне, виразне й відповідало задуму художника. Звернути увагу на просторові завдання в етюді, домогтися пластичної виразності окремих частин пейзажу.

Раціонально починати писати етюд з передачі стану неба. Саме погодні умови й висвітлення найбільш цікавих елементів виражається в характері неба, а це визначає стан усього етюду. Крім того, небо дає рефлекс на землю й ці двоє відносин небо-земля визначають колорит етюду.

На початку пленеру краще використати невеликі формати: 20 на 30. акварель та 15 на 20 масло. Час на один аркуш - приблизно 20-30 хвилин. Основними завданнями таких етюдів потрібно вважати правильну передачу співвідношень між небом і землею, їхній стан і колористичну єдність. Деталізувати етюд потрібно з обережністю, увесь час ставлячи на перше місце передачу стану через основні відносини. У міру набуття досвіду час роботи можна збільшити, розширивши коло розв'язуваних завдань. Також можна збільшувати й формат етюду.

Писати пейзажі з натури гуашшю не рекомендується. При висиханні гуаш сильно світлішає, тому правильно взяти основні відносини важко. Традиційно кращим матеріалом для живопису на пленері є акварель і масло.

Ціль малювання й живопису міського пейзажу – це подальше вдосконалювання професійних навичок малювальника й живописця в умовах пленеру. Завдання творчої практики в місті й рекомендації з їхнього рішення залишаються подібними з виконанням етюдів у сільській місцевості. Разом з тим, специфіка міського пейзажу припускає особливу увагу до деяких моментів побудови зображення. Насамперед це стосується композиції малюнка або етюду. Усяке зображення припускає компонування. В умовах пленеру пошуки композиції необхідно вести у двох напрямках. Перше – це пошуки закінченої, цілісної композиції спрямованої на створення художнього образа із застосуванням правил і засобів композиції. Друге – фрагментарне зображення мотиву або його деталі з акцентуванням виразності зображення і його наступне використання у творчій роботі. У кожному разі виразність досягається новизною сприйняття й відбиття, естетичним відкриттям світу й використанням закону контрастів. У міському пейзажі, де часто домінують одноманітні форми, необхідно використати такі засоби композиційного задуму як: виявлення центра, розподіл зображення, симетрія й асиметрія, ритм.

Важливим завданням міського пленеру є вивчення взаємозв'язку між лінійною й повітряною перспективою при зображенні архітектурних об'єктів, побудова ракурсних положень. Виявлення характерних тонових і колірних контрастів натури при зображенні архітектурного мотиву. Передача співвідношень архітектурних об'єктів, дерев і т.д. Розвиток навичок виявлення силуетів архітектурних мас і планів.

Завдання № 3. Етюди пейзажу.

Короткострокові етюди на невеликому форматі. 10-15 робіт. Завдання: вирішити основні кольорові та тонові відносини. Матеріал, акварель, масло.

Замальовки міського пейзажу (окремих споруджень, дворів, перспективи вулиць із використанням декількох крапок сходу). 15-20 штук. Завдання: виразно передати характерні риси архітектурних споруджень, побудова площ і вулиць. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, туш, фломастер.

Завдання № 4. Тривалі етюди 5 робіт. Завдання: виразно передати стан мотиву використовуючи засобу образотворчої грамоти.
Матеріал: акварель, масло.
Завдання. Мальовничі етюди міського пейзажу. 10-15 робіт. Завдання: мальовничими засобами передати особливості міської повітряної перспективи й висвітлення. Матеріал: акварель, гуаш, темпера, масло.

Тема 3. Малювання й живопис представників тваринного світу на пленері

Для того, щоб робити замальовки й писати етюди із представників тваринного світу необхідна попередня підготовка. Потрібно ознайомитися з анатомічною будовою тварин, провести порівняльний аналіз кістяків плазуючих, риб, птахів, звірів. Використовуючи наявну літературу по зоології, варто довідатися якнайбільше про тварин, яких ви плануєте зобразити.

Малювати живу натуру найкраще починати із серії ознайомлювальних начерків. Тут важливіше всього постаратися передати просторову пластику форми. Деякі частини натури для більш детального вивчення можна намалювати окремо. Від швидких начерків треба переходити до більше докладних замальовок, де форма проробляється тоном за допомогою різних по м'якості графічних матеріалів різноманітними прийомами.

Для виконання мальовничих етюдів вигідно як моделі використати птахів. Їхнє яскраве пір’я дає можливість у формоутворенні використати кольорову пляму. Починати роботу кольором рекомендується з виконання кистьових начерків. У міру зростання впевненості треба пробувати робити начерки тільки пензлем, без попередньої побудови олівцем. Вивчаючи форму й набуваючи впевненості в матеріалі можна переходити до більш тривалих етюдів.

Особлива увага в мальовничому етюді тварин варто приділити освітленості натури. Моделювання форми досягається за умови правильно взятих відносинах світла й тіні. Як матеріали можна використати акварель, гуаш, масло. Як найбільш пластична й швидка найкраща акварель. Технічні прийоми повинні бути різноманітними й вигідно підкреслювати декоративність зображення.

Завдання № 5. Графічні начерки й замальовки птахів і тварин. 10-15 робіт. Завдання: виразно передати пластику тварини. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, туш, фломастер, кисть.

Завдання № 6. Мальовничі живописні короткострокові етюди птахів і тварин. 5-10 робіт. Завдання: живописно виразити особливості форми тварини. Матеріал: папір, акварель, гуаш.

© 2022 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55