7-8 листопада 2013 року на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії відбулася ХІІ Всеукраїнська історико-педагогічна науково-практична конференція «Джерельна та історіографічна основа сучасних історико-педагогічних досліджень».

Робота конференції проходила за такими напрямами:

7 листопада у сесійній залі Хмельницької обласної ради відбулося пленарне засідання конференції.

Інна Михайлівна Шоробура, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук (м.Москва) та Академії наук вищої школи України, доктор педагогічних наук, професор розпочала пленарне засідання із привітання учасників та гостей конференції. У своїй доповіді вона зазначила, що на сучасному етапі інтеграції України в європейський освітньо-культурний простір актуальними є питання розвитку сучасних історико-педагогічних досліджень. У контексті сучасної педагогічної науки історія педагогіки як її важлива галузь інноваційно розвивається із урахуванням сучасних тенденцій розвитку педагогічної теорії.

Історико-педагогічні дослідження, як галузь педагогічного знання, за словами Інни Михайлівни, не можуть розвиватись без всебічного засвоєння того, що  було вже зроблено, тобто без вивчення власної теорії. Розвʼязання актуальних проблем історико-педагогічної науки неможливе без розгляду історіографії.

Інна Михайлівна зазначила, що на конференцію прибули та надіслали наукові доробки науково-педагогічні працівники з 30 вищих навчальних закладів, наукових установ України, Італії, Росії.

Інна Михайлівна подякувала всім, хто відгукнувся на прохання взяти участь у конференції. У своєму виступі вона акцентувала увагу на діяльності Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, зокрема у сфері історико-педагогічних досліджень, функціонування аспірантури, видання монографій, проведення науково-практичних конференцій з означеної проблематики.

На завершення Інна Михайлівна побажала усім учасникам конференції міцного здоровʼя, благополуччя, творчої наснаги, успіхів у розвʼязанні усіх завдань, які стоять перед  педагогами-освітянами нашої держави.

Гаврішко Вадим Дмитрович, перший заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації зазначив у своїй доповіді про зростання історико-педагогічних досліджень, обумовленість такого явища тим, що для дослідників перестали бути забороненими персоналії українських громадських діячів і освітян, в науково-публіцистичних працях яких пропагувалися ідеї національної школи, національного виховання. Також Вадим Дмитрович відзначив важливість наукового використання джерельної бази для роботи дослідників.

Осадчий Василь Петрович, заступник голови Хмельницької обласної ради, кандидат технічних наук, доцент привітав учасників конференції від імені голови обласної ради Миколи Дерикота та всього депутатського корпусу привітав учасників наукового зібрання.

Виступаючи перед присутніми, Василь Петрович наголосив на тому, що перетворення в державі, які сталися після отримання Україною самостійності та торкнулися всіх сфер життя, об’єктивно вимагають критичного вивчення вітчизняної історії, зокрема в галузі освіти та виховання. Історико-педагогічні дослідження допомагають подолати байдужість і безпечність у багатьох соціальних проблемах, а також глибше розкрити більшість їх аспектів.

Байдич Володимир Григорович, директор Державного архіву Хмельницької області, кандидат історичних наук зазначив, що Державний архів Хмельницької області входить у пʼятірку найбільших скарбниць України, який зберігає 2 мільйони документів, датованих XVIII-ХХ століттями.

Демократизація архівної галузі сприяє зростанню кількості користувачів в читальних залах архіву, щорічно в них працює понад тисячу дослідників з України, а також з країн ближнього та далекого зарубіжжя. Серед них є багато таких, які займаються історико-педагогічними дослідженнями. Володимир Григорович подав приблизний перелік архівних документів, що зберігаються в Державному архіві Хмельницької області, зазначив їх унікальність та важливість для розвитку національної науки.

Сухомлинська Ольга Василівна, академік-секретар відділення загальної педагогіки та філософії освіти Національної академії педагогічних наук України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор розпочала свій виступ з подяки організаторам та учасникам конференції.

У своїй доповіді на тему «Історіографія як методологія історико-педагогічного дослідження» основну увагу звернула на те, що після проголошення незалежності України відбулися значні зміни не тільки в суспільно-політичному та соціально-економічному житті країни, перетворень зазнала й історико-педагогічна наука: став можливим новий погляд на історико-педагогічні проблеми; ґрунтовно й об’єктивно почала вивчатися педагогічна спадщина видатних українських діячів; введено до наукового обігу нові факти та історичні документи.

Ольга Василівна зазначила про важливість досліджень з історії педагогіки та шляхи вирішення різноманітних завдань, що виникають при написанні наукових робіт молодими дослідниками.

Ваховський Леонід Цезаревич, директор Інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», доктор педагогічних наук, професор у своїй доповіді на тему «Репрезентативність джерельної бази історико-педагогічного дослідження» звернув увагу на формування самодостатньої джерельної бази, яке належить до тих проблем, котрі постійно доводиться розв'язувати дослідникові незалежно від об'єкта та предмета студій. Саме властивості залучуваної сукупності джерел зумовлюють і вибір методики дослідження, і його  глибину, і, зрештою, загальну цінність.

На сьогодні вдалося сформулювати визначення поняття "репрезентативність джерельної бази дослідження", виділити її рівні (первісна база, потенційно виявлена), опрацювати критерії оцінки (автентичність та достовірність).

Дічек Наталія Петрівна, завідувач лабораторії історії педагогіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор у своєму виступі «До проблеми якості сучасного історико-педагогічного дослідження: особливості джерельної бази», повідомила про позитивні та негативні тенденції в історико-педагогічних дослідженнях. Основне призначення сучасних історико-педагогічних досліджень – це збагачення та поглиблення знань про розвиток педагогічної науки. Оскільки історія педагогіки – галузева наука, вона повинна послуговуватися джерелами різних напрямів, проте зараз спостерігається відокремлення історії педагогіки від історичних наук. Наталія Петрівна охарактеризувала основні проблеми якості сучасних історико-педагогічних досліджень на сучасному етапі.

Золотухіна Світлана Трохимівна – завідувач кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, доктор педагогічних наук, професор розпочала свій виступ з подяки та привітання організаторам конференції. Зазначила про певні труднощі та недоліки у роботі молодих учених з джерельною базою.

У своїй доповіді «Особливості використання джерельної бази в історико-педагогічних дослідженнях» Світлана Трохимівна охарактеризувала основні недоліки роботи з джерелами у процесі написання наукових робіт та досліджень, звернула увагу на те, що сучасне джерелознавство розглядає класифікацію джерел як поділ всієї їх маси на групи за певною суттєвою спільною ознакою, характерною для кожної групи. Класифікаційна робота допомагає виявити в джерелах найбільш характерні ознаки, їх повторюваність, встановити певні закономірності й особливості утворення джерел і на цій основі обґрунтувати вибір методів їх опрацювання та використання.

Основними принципами класифікації джерел є об'єктивність, історизм, науковість, зв'язок з дослідницькою та педагогічною практикою.

Адаменко Олена Вікторівна, декан факультету допрофесійної підготовки Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», доктор педагогічних наук, професор у своїй доповіді «Методологія формування джерельної бази історико-педагогічного дослідження» акцентувала увагу на структурі джерельної бази, класифікації джерел та їх використання, що при формуванні джерельної бази з історико-педагогічного дослідження історикам та педагогам слід пам'ятати про такі поняття як "суцільне дослідження" та "несуцільне дослідження". Оленою Вікторівною було розкрито зміст та суть цих понять, їх застосування на практиці, значення створення джерельної бази для роботи над науковою роботою.

Завгородня Тетяна Костянтинівна – завідувач кафедри педагогіки імені Богдана Ступарика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор педагогічних наук, професор в доповіді на тему «Епістолярний жанр як важливе джерело історико-педагогічних досліджень» акцентувала увагу на значенні епістолярного жанру для історико-педагогічних досліджень. Історична наука в Україні друге десятиліття переживає своєрідне відродження, змінилися дослідницькі пріоритети та концептуальні засади у вивченні багатьох її проблем.

Одним із основних напрямів сучасних досліджень є всебічне та об’єктивне відтворення історичних подій минулого, персоніфікація історії на широкій джерельній базі, на матеріалах малодоступних та непопулярних раніше джерел, до яких відноситься і такий їх вид як епістолярій. Це діалогічне джерело, «живий» свідок своєї доби, надзвичайно цінне за своїм походженням, бо висвітлює історичні події, факти та постаті пером сучасників, часто дає матеріал для уточнення, повноти та яскравості відображення історичних сюжетів.

Лобода Світлана Миколаївна, завідувач кафедри видавничої справи, реклами і зв’язків з громадськістю Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», доктор педагогічних наук, професор у своєму виступі на тему «Методика організації та проведення контент-аналізу періодичних видань як джерельної бази історико-педагогічного дослідження» повідомила про значення, класифікацію та застосування методу контент-аналізу під час історико-педагогічних досліджень. Сучасний дослідник знаходиться в такій ситуації, коли на нього обрушується велика кількість інформації, з якою, зазвичай, важко справитися. Глобальне завдання дослідників полягає у тому, щоб перетворити обсяг неструктурованої інформації на структуровану інформацію – для цього використовується метод контент-аналізу. Контент-аналіз – це стандартна методика дослідження в галузі суспільних технологій, предметом якої є аналіз змісту повідомлень.

Петренко Оксана Борисівна, професор кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, доктор педагогічних наук, професор розкрила у своїй доповіді проблему класифікації джерельної бази історико-педагогічного дослідження. Важливість історичних джерел полягає у можливості пізнання через них соціальних явищ, які недоступні для безпосереднього спостереження. Специфіка вивчення педагогічних фактів минулого також полягає у тому, що їх не можна безпосередньо спостерігати та експериментально відтворити. Факти минулого пізнаються опосередковано через джерела, тому існує багато класифікацій джерельної бази, в основі яких лежать різні критерії. Від правильної класифікації джерел, за словами Оксани Борисівни,  в кінцевому рахунку  залежить достовірність та повнота дослідженого матеріалу.

На завершення пленарного засідання Інна Михайлівна Шоробура та Ольга Василівна Сухомлинська подякували усім учасникам конференції та запропонували перейти до наступного етапу роботи.

У приміщенні Хмельницької обласної філармонії відбувся концерт творчих колективів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

8 листопада в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулося урочисте відкриття погруддя Миколи Миколайовича Дарманського, видатного педагога, науковця та управлінця в сфері освіти Поділля, першого ректора Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту.

Сухомлинською Ольгою Василівною був проведений майстер-клас, до якого були залучені усі учасники конференції. Основними напрямами роботи майстер-класу стали тематичні напрями роботи конференції.

У рамках конференції було підписано договір про співпрацю між Уманським державним педагогічним університетом ім. Павла Тичини та Хмельницькою гуманітарно-педагогічною академією.

Після майстер-класу відбулося обговорення результатів роботи секційних засідань та підбиття підсумків конференції, прийняття рекомендацій конференції.

На завершення конференції учасники мали змогу побувати на екскурсії до Хмельницького краєзнавчого музею та Державного архіву Хмельницької області.