Виховна робота

Керівництво виховною роботою академії здійснюють:


Слюзко Валентина Іванівна

Проректор з гуманітарної освіти та виховання, кандидат педагогічних наук, доцент.

Телефон: 8(0382) 79-42-30

 

Онищенко Олександр Іванович

Начальник виховного відділу

 

Птащук Ірина Василівна

Соціальний педагог

 

КОНЦЕПЦІЯ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ

(2015 – 2019рр.)

 

                                               Затверджено Вченою радою Хмельницької гуманітарно - педагогічної  академії протокол № 9   від 27 квітня 2015р.

 

ВСТУП

Концепція національно-патріотичного виховання студентської молоді Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії складена на основі   Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019рр., затвердженої МОН України 26.03.2015року,  у якій наголошується: „Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою  формує майбутній розвиток Української держави”.

Тому для колективу викладачів та студентів академії, які не тільки з громадянських позицій, а й професійно причетні до формування сучасної і майбутньої соціосфери держави і світу, серед виховних напрямів  найактуальнішими є патріотичне та громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, опираючись на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Концепція враховує інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення та вплив різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного молодого українця, і відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів, нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Пошук інноваційних підходів  відбувається з урахуванням древньої і величної культури та історії України, досвіду державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання молоді. В основу системи національно-патріотичного виховання у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності виховних підрозділів, гуманітарних кафедр, особливо кафедри суспільних дисциплін, студентського наукового товариства, студентських клубів та гуртків посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Разом із тим, національно-патріотичне виховання у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза  денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, викладачі академії та майбутні педагоги повинні бути взірцем патріотизму, гуманізму та громадянськості, бути готовими до професійного здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей,

 

Мета та завдання національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність усього науково-педагогічного та студентського колективів академії у співпраці з органами державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних та виховних інституцій міста, області, країни, зарубіжжя щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Метою національно-патріотичного виховання студентської молоді у ХГПА  є становлення особистості майбутнього учителя як самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків,  до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. 

В умовах загроз і викликів актуальною складовою національно-патріотичного виховання студентів академії є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у молодої особи в час військової загрози готовності до захисту Вітчизни, проходити службу в Збройних Силах України як особливому виді державної служби, уміння в майбутньому пропагувати серед учнівської молоді військові професії.

Робота з військово-патріотичного виховання студентської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями ректорату, деканатів, кафедр, інституту кураторства, психологічної служби тощо.

 

Завдання національно-патріотичного виховання

Мета патріотичного виховання студентів ХГПА конкретизується через систему таких виховних завдань:

  • утвердження в свідомості і почуттях майбутніх учителів патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
  • виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
  • підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;
  • усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
  • сприяння набуттю студентами  патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, брати участь у волонтерських та інших соціально значимих проектах;
  • формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
  • утвердження гуманістичної моральності як базової основи професії педагога;
  • культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
  • формування мовленнєвої культури;
  • спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

 

 Принципи національно-патріотичного виховання

Патріотичне виховання студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як людиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості молоді, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в студентів відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання у  молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;

- принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

  - принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

 Шляхи реалізації патріотичного виховання студентської молоді у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії :

  • вивчення та дотримання нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді;
  •  розроблення та реалізація заходів інформаційної безпеки студентської молоді, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни, впровадження медіа освітніх проектів у виховну практику академії, підготовка студентів, магістрів до роботи з учнями щодо інформаційної безпеки;
  •  фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;
  •  впровадження комплексу заходів  програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичне забезпечення її реалізації з метою виховання здорового покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;
  •  вироблення науково-теоретичних і методичних засад
    патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових лабораторій, кафедр, товариств, груп, дипломних та дисертаційних досліджень  (через психолого-педагогічні дисципліни вивчити досвід функціонування кращих виховних гуманістичних систем світу; через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу  розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети даної Концепції);
  • вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень.

 

Співпраця академії з органами державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:

  •  ініціювання, організація, проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання у закладах системи освіти, культури, спорту міста та області, країни;
  •  підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення студентської молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;
  •  створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної і самодіяльної творчості;
  • активне залучення до патріотичного виховання студентської молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;
  • залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;
  • підтримка заходів та сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;
  • налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивації військово-патріотичних заходів;
  • сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;
  • підготовка майбутніх учителів до виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”);
  • удосконалення підготовки педагогічних кадрів до національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти.

 

      Співпраця органів студентського самоврядування з громадянським суспільством:

 

  •  активне залучення до національно-патріотичного виховання молодіжних громадських організацій (об’єднань), студентських органів самоврядування вишів країни і зарубіжжя, використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;
  • підтримка програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;
  •  долучення педагогічної та батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання;
  • підтримка  громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.

        

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та молоді:

  • використання у роботі з студентами теле-, радіопрограмних, Інтернет-ресурсних та з друкованої преси постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвіду роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; україномовних молодіжних засобів масової інформації;
  • запобігання інформаційним загрозам та  пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості й бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;
  • виробництво власного Інтернет продукту та розміщення його на веб сайті академії, підтримка,створення  та видання наукової, науково-методичної, науково-популярної, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;
  • пропаганда наукової та науково-популярної літератури для науковців, студентів, педагогів, батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї;
  • висвітлення у засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання.

 

Етапи впровадження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді у ХГПА

На першому етапі (до 1.09.2015 р.) планується :

- створення інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання майбутніх учителів;

- створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні та структурі виховного відділу та студентської ради;

- створення інформаційного ресурсу, присвяченого національно-патріотичній тематиці (науково-публіцистичний та художній часописи, веб сторінка).

 На другому етапі (2015-2017 pp.) передбачається:

- насичення процесу підготовки спеціалістів освітньої галузі матеріалами на тему патріотичного виховання дітей та молоді;

- розробка та впровадження студентських волонтерських проектів патріотичного змісту;

- організація роботи клубів, гуртків, товариств, творчих студій, музеїв національно-патріотичного спрямування;

- підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання у академії та за її межами.

На третьому етапі (2018- 2019 рр.) забезпечується :

- проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування;

- проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі;

- аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.

 

Очікувані результати

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання в ХГПА очікується:

  •  забезпечення у майбутніх педагогів розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті;
  •  зацікавленість студентської молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів та  незалежності України з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;
  •  збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;
  •  створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання студентської молоді;
  •  консолідація зусиль науково-педагогічної та студентської спільнот з суспільними інституціями у справі виховання підростаючого покоління.

Необхідною умовою втілення Концепції  в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати визначені питання і поставлені завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.    

© 2018 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55