20 лютого 2014 року в приміщенні Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії відбулася всеукраїнська науково-практична конференція „Тарас Шевченко в новітніх парадигмах наукового знання”.

В її роботі зголосилися  брати участь провідні вітчизняні науковці – Інна Шоробура, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (ХГПА), депутат обласної ради; Олександр Галус – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи ХГПА, Віталій Мацько – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови і літератури ХГПА; Ірина Руснак – доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського; Ольга Куцевол – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри української літератури  Вінницького  державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського; Валентин Вандишев – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та соціології Сумського національного аграрного університету; Людмила Марчук – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Кам'янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка; Олена Переломова – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики та філології Сумського державного університету; Володимир  Студінський  – доктор історичних наук, професор Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана" (м.Київ); Інна Ящук – доктор педагогічних наук, професор, декан факультету початкової освіти і філології ХГПА та інші.  Учасники конференції хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих Героїв майдану.

Через відомі події, коли відбулося кровопролиття, а також зрив графіку потягів, не всі учасники змогли приїхати до Хмельницького, одначе телефонограмою висловили свою підтримку. Професор Валентин Миколайович Вандишев:

"Думаю, що Кобзар  з небес дивиться, як поволі спадає облуда з очей і душ значної частини українців. Успіхів Вам і твердої Віри".

Подібні думки й побажання плідної праці форуму висловив доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Віктор Іванович Гуменюк.

У вступному слові Мацько Віталій Петрович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови і літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії відзначив важливість та унікальність конференції, присвяченої двохсотліттю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, що був людиною унікальних талантів та знань, залишив після себе величезну, безцінну літературну спадщину. Ювілей Тараса Шевченка має світове значення, адже через його великий талант увесь світ пізнає Україну.

Діденко Зоя Олександрівна, голова хмельницького міського Товариства української мови ім. Тараса Шевченка „Просвіта”, привітала усіх учасників конференції з важливою для українського народу подією – визначною датою – датою народження великого українського діяча, поета, художника, наставника – Тараса Григоровича Шевченка. Зоя Олександрівна розповіла про важливість творчості Тараса Шевченка для українського народу, національного виховання, освіти, особливо виділа його збірку „Кобзар”.

Міхалевський Віталій Цезарійович, голова Хмельницького обласного товариства „Просвіта” імені Тараса Шевченка, доцент Хмельницького національного університету, кандидат фізико-математичних наук, розпочав свій виступ з привітання учасників конференції. Віталій Цезарійович особливу увагу звернув на постать Тараса Шевченка, унікальність його творчості та значення постаті Великого Кобзаря для українського  (і не лише) народу. Відзначив важливість діяльності  товариства „Просвіта” для розвитку культурного та освітнього розвитку нашого краю.

Ткачук Галина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови і літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії у своїй доповіді на тему „Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі” розповіла про  вивчення життєвого і творчого шляху геніального поета, великого Кобзаря українського народу Т.Г.Шевченка, зокрема у ній подано перелік творів та описано особливості їх опрацювання на уроках класного і позакласного читання в 1-4 класах.

Т.Г.Шевченко не був професійним педагогом, хоч і був зарахований на посаду вчителя малювання Київського університету святого Володимира. До роботи вчителя він готувався серйозно і був обізнаний зі змістом та методами навчання, педагогічними ідеями того часу. Тарас Григорович вважав, що зміст педагогічних пошуків насамперед має бути спрямований на людину, на її духовне збагачення, розвиток інтелекту і творчих сил.

Філінюк Валентина Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови і літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, широко розкрила тему просторових концептів у лінгвопоетиці Тараса Шевченка.

Валентина Анатоліївна запропонувала лінгвопоетичний аналіз поетики Тараса Шевченка. Описала поняття концепту, методи лінгвостилістичного дослідження. Зосередила увагу на аналізові лексики на позначення українського простору (гай, діброва, бір, поле, лан, нива, вигін, луг, ліс, степ, гора, долина, яр, байрак, сад), їх стилістичному функціонуванні у поетичних текстах.

Мацько Віталій Петрович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови і літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, в статті на тему : «Речитативна форма голосіння за Тарасом Шевченком: поетика фольклорного жанру» розповів, що упродовж ХХ століття проблема голосіння в українському літературознавстві не здобулася бодай на окреме комплексне дисертаційне дослідження, тому в запропонованій статті зроблено спробу вивчити поетику речитативної форми плачу за Тарасом Шевченком. Доведено, що автентичне голосіння, як і плач, записаний з народних уст, атрибутує високий рівень поетичного мислення українського народу на побутовому рівні і залишається для наступних поколінь першоджерельним матеріалом до пізнання народної культури, першооснови національної духовної самобутності українців.

На завершення конференції студенти, викладачі та гості конференції вшанували памʼять Тараса Григоровича Шевченка покладанням квітів до памʼятника Великому Кобзарю. За результатами наукового форуму надруковано науковий збірник „Тарас Шевченко в новітніх парадигмах наукового знання”.