Культурно-історична спадщина Польщі та України як чинник розвитку полікультурної освіти

Відповідно до плану роботи Національної академії педагогічних наук України у рамках Проекту „Проблеми освіти в Польщі та Україні у контексті процесів глобалізації та євроінтеграції” 12-16 квітня 2011р. відбулася міжнародна науково-практична конференція „Культурно-історична спадщина Польщі та України як чинник розвитку полікультурної освіти”. 

До складу організаційного комітету входили:

- Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія;

- Київський університет імені Бориса Грінченка;

Також у підготовці та проведенні конференції взяли участь:

Подільський державний аграрно-технічний університет;

Городоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. з польською мовою навчання;

загальноосвітній навчальний заклад „Вальдорфська школа „Михаїл” І-ІІІ ст. (м.Київ);

Благодійний Фонд імені Антона Макаренка.

До початку роботи наукової конференції організаційним комітетом був складений чіткий регламент. Він передбачав 12 квітня 2011р. зустріч польської делегації у Народному домі Хмельницького міського товариства української мови імені Тараса Шевченка „Просвіта”, та дошкільний навчальний заклад № 54 м.Хмельницького.

 

 

 

 

 

 

 

 

Протягом цього дня учасники відвідали Хмельницьку гуманітарно-педагогічну академію, де провели зустріч із  студентами, оглянули музей історії академії, музей народного декоративно-ужиткового мистецтва, виставки народної творчості.

До уваги гостей студенти академії під керівництвом Яківчук Галини Василівни, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри теорії та методики мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії представили свято весни „Подолянка”.Присутні на цьому дійстві мали можливість долучитися до святкування та пройнятися духом традицій українського народу.

13 квітня 2011р.у сесійній залі Хмельницької обласної ради відбулося відкриття пленарного засідання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розпочалося воно з виступу Шоробури Інни Михайлівни, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена Академії педагогічних і соціальних наук (м.Москва), ректора Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, яка чітко окреслила мету та завдання конференції. 

Традиційну частину привітань продовжив вітальним словом учасникам конференції Дерикот Микола Васильович, голова Хмельницької обласної ради. Вітання від Хмельницької обласної державної адміністрації виголосила Бернадська Лілія Віталіївна, заступник голови, керівник апарату Хмельницької обласної державної адміністрації. 

 

 

 

 

 

 

 

 

До уваги учасників конференції були представлені доповіді провідних науковців України та Польщі. Зокрема, Кремень Василь Григорович, Президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, дійсний член НАН і НАПН України виступив з доповіддю на тему „Національна освіта в контексті глобальних змін”. Вчений зазначив: „Завдання національної освіти – характеризувати буття людини в її особистісній унікальності, що акцентує увагу на розвиток творчих потенцій людини”.

Почесний ректор Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава), доктор хабілітований гуманітарних наук в галузі педагогіки, професор звичайний, іноземний член НАПН України, Тадеуш Левовицький у своєму виступі на тему „Полікультурність і освіта – загальні проблеми та польські й українські контексти” зазначив: „Полікультурність, з одного боку, є багатством і шансом для розвитку кожного суспільства і кожної людини, але з іншого може бути й причиною конфліктів, війн і трагедій. Полікультурна освіта створює нові перспективи і нові шанси у формуванні суспільства кожної країни і об’єднаної Європи”.

На думку Савченко Олександри Яківни, головного наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України, радника Президента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України: 

„Основою змін нормативного забезпечення контрольно-оцінювальної діяльності вчителів є прийняття нових концептуальних, законодавчих і нормативних документів щодо розвитку шкільної освіти на засадах національної освіти і методології людиноцентризму.” Свої погляди на проблему полікультурної освіти науковець висловила у доповіді „Концептуальні підходи і нормативне забезпечення контрольно-оцінювальної діяльності вчителів початкової школи в умовах державного суверенітету України”.

У своєму виступі „Суспільне пізнання і толерантність в між- і полікультурній освіті. Польсько-український контекст”, Стефан Мешальський, ректор Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава), доктор хабілітований гуманітарних наук в галузі педагогіки, професор звичайний особливу увагу звернув на два суттєві для між- і полікультурної освіти чинники. На думку професора: „Як і суспільне пізнання, так і толерантність мають суттєвий афективний складник, який не може бути свідомо контрольованим об’єктом. Тому інтелектуальний контроль суспільного пізнання та толерантності слід визнати як важливий чинник умов для між- і полікультурної освіти. Це означає постійний перехід між розумінням себе, розумінням інших і порозумінням з іншими…”.

Саух Петро Юрійович, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук, професор, у своїй доповіді „Освіта України і Польщі в дискурсі культурно-цивілізаційної самоідентифікації. Історична матриця і перспектива” зазначив: „На основі аналізу суперечливих освітніх реформ в Україні і Польщі в умовах сучасних глобалізаційних процесів та пошуку „власного місця у світі”, акцентується на проблематичності культурно-цивілізаційної самоідентифікації їх національних освітніх систем. Моделюється оптимальний варіант цивілізаційного розвитку освітніх національних систем з вигодою для країн і їх майбутнього”.

„Патріотизм в польській і українській педагогіці та його культурні традиції” – тема виступу Януша Гайди, завідувача кафедри культурознавчої педагогіки Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава), доктора хабілітованого гуманітарних наук в галузі педагогіки, професора звичайного, в якому було зосереджено увагу на значній ролі культурних цінностей, закріпленні та поширенні зразків патріотизму в художній літературі.

Сисоєва Світлана Олександрівна, завідувач науково-дослідної лабораторії освітології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України у виступі „Розвиток освіти в умовах глобалізованого полікультурного світу” зосередила увагу на принципах розвитку освіти в умовах полікультурного глобалізованого світу. До таких, професор віднесла принципи пріоритетності особистості людини та її розвитку; полікультурності і толерантності у міжкультурному середовищі; конвергенції і глобалізації; переходу від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної; спрямованості на забезпечення стійкого розвитку цивілізації; неперервності і фундаментальності освіти; інформатизації.

Завершив пленарне засідання Нікіторович Єжи, ректор Бялистоцького університету (м. Бялисток), доктор хабілітований гуманітарних наук в галузі педагогіки, професор звичайний, який глибоко розкрив сутність питання сучасної освіти у зв’язку з міфами східного пограниччя.

Знаковою подією конференції стало вручення дипломів Почесного професора Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Кременю Василю Григоровичу та Тадеушу Левовицькому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учасники наукового зібрання мали можливість бути присутніми на презентації україномовної книги „Професійна підготовка та праця вчителів” Тадеуша Левовицького, почесного ректора Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава), доктора хабілітованого гуманітарних наук в галузі педагогіки, професора звичайного, іноземного члена НАПН України.

Після обідньої перерви робота у секційних засіданнях передбачала обговорення таких питань:

Секція 1: „Полікультурна освіта та її роль у культурно-історичному розвитку Польщі та України”;

Секція 2: „Теоретико-методологічні засади полікультурної освіти”;

Секція 3: „Національне самовизначення польської та української систем освіти: історія, сучасність та майбутнє”.

Регламент роботи конференції передбачав виступи на засіданні секції – до 10 хвилин, виступ з інформацією – до 5 хвилин, виступ з повідомленням – до 3 хвилин.

Приємним моментом для учасників конференції стала культурна програма, підготовлена колективами студентів та викладачів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, яка пройшла у музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького. 

Підтвердженням чудової атмосфери, яка панувала в залі впродовж усього концерту, стали теплі слова подяки від доктора хабілітованого гуманітарних наук в галузі педагогіки, професора звичайного, ректора Бялистоцького університету Єжи Нікіторовича. Він, користуючись нагодою, від імені усієї польської делегації висловив захоплення від побаченого та почутого на сцені. На цьому завершився черговий день міжнародної науково-практичної конференції.

14 квітня 2011р. учасники конференції відвідали місто Кам’янець-Подільський, де мали змогу провести зустріч з науково-педагогічними працівниками і студентами Подільського державного аграрно-технічного університету та побувати на екскурсії до Хотинської фортеці.

15 квітня 2011р. науковці зустрілися з представниками польських освітніх установ, культурно-освітніх товариств у місті Городку. Яскравим епізодом стала екскурсія по м.Сатанів, після якої в усіх присутніх залишились позитивні враження від побаченого.

З детальнішою інформацією про роботу українсько-польського форуму можна ознайомитись в програмі та збірнику наукових праць конференції „Проблеми освіти в Польщі та Україні у контексті процесів глобалізації та євроінтеграції”.

 

 

 

 

 

 

 

© 2021 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55