05 липня 2022 р. студенти Гуманітарного факультету ІІІ курсу спеціальності 014  Середня освіта (Історія), взяли участь (онлайн на платформі Zoom) в заході який організував Музей Голодомору. В ході заходу відбулася онлайн-презентація цифрового архіву листів Д. Бермана, інженера з ПАР, який став мимовільним свідком Голодомору (1932-1933 рр.) в Україні.

«...Повільно, але ми будуємось...за рахунок голодуючих робітників. На крові й поті голодуючих людей. На праці «вільних», «засуджених», примушених та військових», – так у листі до родини описував форсовану індустріалізацію інженер із ПАР Джері Берман (11.07.1933 р.).

Ця історія почалася минулого року, коли до музейних фондів було передано 67 листів інженера з ПАР Д. Бермана, який у 1932–1933 роках писав з України, а саме зі Станиці Луганської, до своїх рідних і друзів, – розповіла завідувачка експозиційно–виставкового відділу Музею Голодомору Яна Гринько.

Алісон Маршал, яка в 2016 р. знайшла ці листи, адресовані її дідусеві Майєру Фостеру, зізналася, що не одразу зрозуміла їхню цінність. Адже нічого не знала про Голодомор і не розуміла контекст. «Я показувала листи різним людям, але ніхто не міг пояснити, про що в них ідеться, – розповіла пані Маршал. – Я все більше і більше дізнавалася про Д. Бермана, знайшла його сина Пітера, який допоміг встановити деякі факти біографії батька, а також дізналася більше про історичний період, який описував Джері. З листів я дізналася, що він народився в єврейській родині у Литві, яка на той час входила до складу Російсько імперії. Життя було важким, тому родині довелося емігрувати до Південної Африки. Джері тоді було 17 років. Під час навчання в університеті Кейптауна Джері познайомився з моїм дідусем Майєром Фостером, якому потім і писав свої листи».

Знайомство пані Алісон із мисткинею Сарою Нестерук, яка співпрацювала із Музеєм Голодомору допомогло зрозуміти цінність цього листування. Сара порадила передати листи в Україну, до Музею Голодомору.

Історик Роман Молдавський наголосив, що унікальність цих листів у тому, що вони є яскравим описом побуту і життя звичайних людей періоду Голодомору, це те, чого не знайдеш у офіційних документах. Також він пояснив, що привело Джері Бермана в СРСР.

Для студентів-істориків академії, захід став надзвичайно цікавим і неординарним. Майбутнім вчителям історії та дослідникам наочно було продемонстровано, що головні історичні відкриття ще попереду. Одночасно, стало зрозумілим значимість епістолярної спадщини як важливої джерелознавчої складової дослідження нашої минувшини.