VI Міжнародний науково-практичний симпозіум «Етнопедагогіка: діалог культур»

25-27 жовтня відбувся VI Міжнародний науково-практичний симпозіум «Етнопедагогіка: діалог культур».

Співорганізаторами та учасниками симпозіуму стали Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Національна академія педагогічних наук України, Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, Факультет дошкільного виховання та освіти дорослих Дебреценського університету (м. Гайдубесермень, Угорщина), Академія Поморська (м.Слупськ, Польша), Науковий університет Бабеш-Бояї (м. Клуж-Напока, Румунія), Науковий університет імені Шеє Яноша (м. Комарно, Словаччина), Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Дошкільний навчальний заклад №24 «Дивосвіт» (м.Львів).

26 жовтня у сесійній залі Хмельницької обласної ради було проведене пленарне засідання організаторів та учасників симпозіуму.

З вітальним словом до учасників симпозіуму звернулася ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Шоробура Інна Михайлівна, у контексті якого було відзначено, що у симпозіумі зголосилися взяти участь науково-педагогічні працівники з 5 навчальних закладів Польщі (Akademia im. Jana Długoszaw Częstochowie (Częstochowа, Polska); Akademia Pomorska w Słupsku; Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Zakład Pedagogiki Resocjalizacyjnej (Lublin, Polska); Wyższa Szkoła Humanistyczna TWP w Szczecinie(Szczecin, Polska); Гданської Вищої Гуманітарної Школи (м.Гданськ, Польща), Бабеш Бояї університету, Клуж Напока, Румунія, 4 навчальних закладів Угорщини (Дебреценського університету м.Гайдубесермень (Угорщина); Західно-Угорського Університету ім. Бенедак Елек м. Шопрон, Угорщина; Інституту ім. Самуеля Тешшедіка, Університету ім. Святого Іштвана, м. Сорвош (Угорщина); Мішкольцького університету, м.Мішкольц, Угорщина) та більше 50 вищих навчальних закладів України.

Інна Михайлівна визначила такі основні питання для розгляду на конференції:

1. Соціалізаціяі культурний розвиток особистості в умовах євроінтеграційних процесів.

2. Народозновство в полікультурній освіті дітей та молоді на тлі глобалізаційних процесів у європейських країнах на початку ХХІ сторіччя: проблеми і досягнення.

3. Моделювання виховного простору для дітей і молоді в міждисциплінарному полі сучасної освіти: процесисоціокультурної ідентифікації, соціальної адаптації і творчої самореалізації особистості.

4. Народознавчий та етноідентифікаційний ресурс фахових дисциплін професійної підготовки педагога майбутнього.

Особливу подяку Інна Михайлівна виголосила науковцям України, Польщі, Угорщини, Румунії, які зголосилися розглянути важливі аспекти етнодагогіки, а також всім, хто відгукнувся на прохання взяти участь у конференції.

У своїй доповіді вона звернула увагу на наукове осмислення етнопедагогіки як компоненту національної культури та її взаємодії з іншими соціокультурними чинниками; на мистецькі виховні традиції українців, оскільки мистецтво містить значні можливості впливати на формування людини-гуманіста, на розвиток її естетичних, етичних, духовно-моральних цінностей. А також відзначила активну та плідну роботу академії на шляху до розвитку та вдосконалення української культури, традицій, народної педагогіки та мистецтва.

Перший заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації, заслужений лікар України Гаврішко Вадим Дмитрович розпочав свій виступ із вітальних слів, адресованих усім учасникам симпозіуму. Його доповідь містила детальну розповідь про створення та шляхи розвитку полікультурного суспільства України та Хмельниччини зокрема, а саме:

- належне вивчення та переосмислення історичного минулого країни;

- підвищення рівня полікультурності населення України: полікультурне виховання, формування толерантності, міжнародної солідарності щодо інших національностей, які проживають на території країни.

Вадим Дмитрович відзначив, що на території Хмельниччини діють різноманітні товариства національних меншин, є велика кількість навчальних закладів з різними мовами викладання, діють аматорські та професіональні мистецькі колективи різних національностей; у вищих навчальних закладах проводиться активна робота щодо налагодження зв’язків з іншими країнами; відбувається велика кількість конференцій, фестивалів, пов’язаних з різними країнами.

На завершення виступу Вадим Дмитрович подякував організаторам та учасникам симпозіуму, а також побажав усім здоров’я, творчих успіхів у подальшій науковій діяльності.

Осадчий Василь Петрович – заступник голови Хмельницької обласної ради, у своїй доповіді акцентував увагу на процесах євроінтеграції в українському суспільстві. Він наголосив, що вирішення культурних проблем, які зумовлюють інтерес до них істориків, педагогів, юристів, науковців, здатні побудувати підвалини буття нації; новий рівень співпраці України з іншими країнами дає можливість підготувати фахівців високого рівня, які спроможні конкурувати на ринку праці.

Як зазначив Василь Петрович, культурна та історична спадщина європейських народів свідчить, що склалися відповідні умови для розвитку громадянського суспільства та нових напрямів для його вдосконалення.

Завідувач кафедри теорії та методики дошкільної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директор НМЦ «Українська етнопедагогіка і народознавство» НАПН України і Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор педагогічних наук, професор, Лисенко Неллі Василівна звернулася з подякою та вітанням до усіх організаторів та учасників симпозіуму, основними причинами зібрання якого, за її словами, стали такі завдання:

1. Створення позитивного, правильного середовища розвитку дитини для максимально комфортного її входження в життєвий простір. Педагогіка, за її словами, повинна вийти за рамки дидактики і звернутися до виховного аспекту, до нового етапу людинотворення, основу якого будуть складати розвиток духовності, збагачення знань за допомогою вивчення своєї та інших культур, виховання в дитини розуміння малої батьківщини та держави України, створення благодатного життєвого простору для гармонійного розвитку дитини. Оскільки, сучасне суспільство зіштовхується з проблемою негативної модифікації навколишнього простору, який безпосередньо впливає на подальший розвиток людини загалом,  його завданням є створення максимально комфортного та толерантного до кожного окремого індивіда життєвого простору, що приведе до позитивного розвитку особистості.

2. Особливості побудови програм дошкільного навчання, які повинні базуватися на духовному розвитку дитини, її сприйнятті навколишнього світу та потреби у ньому; на використанні народних скарбів, як першооснові формування особистості; на культурному та духовному досвіді свого та інших народів.

Завідувач відділу гуманітарної освіти Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Васянович Григорій Петрович у своїй доповіді акцентував увагу на основних принципах розвитку свідомого демократичного суспільства: вміння зберігати свою культуру для поколінь сьогоднішніх та прийдешніх; освоювати величезні надбання українського народу. Відзначив роль таких важливих історичних осіб для української культури як Іван Огієнко та Григорій Сковорода. А також зазначив, що повага культури різних народів – це і є діалогом культур.

Krzysztof Juszczakdoctor nauk humanistycznych, Akademia Pomorska w Slupsku  (м. Слупськ, Польща), у своїй доповіді висловив подяку усім організаторам та учасникам симпозіуму, а також проаналізував основні напрями покращення міжнародних звʼязків та розвитку співпраці різних країн, яка б стала основою для подальшого вивчення етнопедагогіки та спрямування цієї науки в освітні процеси, а також, розвитку полікультурного, політично толерантного суспільства.

Професор кафедри теорії та історії педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, професор Паламарчук Лариса Борисівна, розповіла про етноідентифікаційний ресурс курсу «Етнопедагогіка»: визначила мету та завдання курсу, основними з яких є – дотримання етнопедагогічних традицій у вихованні особистості; вплив різномовного середовища на розвиток особистості; успадкування принципів та методів народної педагогіки попередніх поколінь. Лариса Борисівна акцентувала увагу на тому, що основою курсу «Етнопедагогіка» є ознайомлення з традиціями та обрядами  народного життя; формування народної свідомості, почуття патріотизму, любові до рідної землі та мови.

Семенов Олександр Сергійович доцент кафедри соціальної педагогіки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат педагогічних наук, доцент, обгрунтував теоретичні засади позашкільної освіти дітей старшого дошкільного віку, вказавши на відмінності та подібності дошкільних навчальних закладів та позашкільних, наголосивши при цьому, що дошкільний навчальний заклад створений для того, щоб належним чином підготувати дошкільника до школи, створити усі необхідні умови для його розвитку та адаптації до умов навчання.

Кіт Галина Григорівна доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидат педагогічних наук, доцент, у своїй доповіді акцентувала увагу на основних засадах народної педагогіки, її значення для розвитку демократичного суспільства, національного відродження, формування особистості з багатим духовним потенціалом.


Після пленарного засідання усі учасники симпозіуму мали змогу відвідати музей геральдики та музей народного декоративно-ужиткового мистецтва Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Після цього ­­– майстер-класи, що відбулися на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, а саме:

Майстер-клас №1: Ризики та небезпеки мережі Інтернет: до проблеми інформаційної захищеності дітей (модератори: Данильчук Лариса Олексіївна, Лизун Ірина Федорівна);

Майстер-клас №2: Традиційна лялька-мотанка «Ангел» (модератори: Бучківська Галина Вікентіївна, Греськова Валентина Вікентіївна);

Майстер-клас № 3: Витинанка «Древо життя» (модератор: Блажеєва Зоя Дмитрівна);

Майстер- клас №4: Квілінг «Польові квіти» (модератор: Григор’єва Алла Анатоліївна);

Після відвідування чудових майстер-класів, учасники симпозіуму мали нагоду побувати на святковому дійстві «Осінні барви», де молоді таланти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії зуміли показати усе багатство та красу української душі, народу та традицій.

Екскурсія до історико-архітектурного заповідника «Меджибіж» дозволила учасникам симпозіуму насолодитися величчю та могутністю середньовічної фортеці, а також відвідати цікаві музеї.


Відеосюжет обласного телеканалу про 

VI Міжнародний науково-практичний симпозіум "Етнопедагогіка: діалог культур"

© 2020 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55