21 березня 2013 р. в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовні витоки Поділля: педагоги в історії краю».

Організаторами конференції стали: Хмельницька обласна державна адміністрація, Хмельницька обласна рада, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Вінницький державний педагогічний університет ім.М.Коцюбинського, Кам᾽янець-Подільський національний університет ім.Івана Огієнка, Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка, Хмельницька обласна організація національної спілки краєзнавців України, Хмельницька міська організація Національної спілки краєзнавців України.

Основна мета конференції «Духовні витоки Поділля: педагоги в історії краю» – розкрити та переосмислити науково-педагогічний досвід і освітній потенціал Поділля та подальші перспективи розвитку.

Науково-практичну конференцію розпочала хорова народна капела академії піснею „Красо України, Подолля” (слова Лесі Українки, музика народного артиста України, професора Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Миколи Балеми (соліст – Галина Яківчук, кандидат педагогічних наук, доцент; диригент – Росіна Гуцал, кандидат мистецтвознавства, доцент; концертмейстер – Ірина Каленик, старший викладач академії).

Як зазначила у своєму виступі Інна Михайлівна Шоробура, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук (м. Москва) та Академії наук вищої школи України, доктор педагогічних наук, професор, подільська земля дуже багата на педагогів і науковців. Про це свідчать такі імена як Микола Пирогов, Іван Огієнко, Володимир Гнатюк та ін. Та й сама історія Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, яка налічує більше 90 років, має своїх яскравих представників-педагогів. Академія шанує та пам’ятає видатного освітянина, управлінця, науковця, першого ректора Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту Миколу Миколайовича Дарманського.

Діденко Зоя Олександрівна, голова Хмельницького міського Товариста української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта» у своїй доповіді зазначила, що просвіта і освіта завжди ідуть разом. Це судження підтверджує тісна співпраця Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та Хмельницького міського Товариста української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта».

Зоя Олександрівна відзначила важливість проведення заходу такої тематики, зокрема для розвитку освітнього та культурного життя.

Важливість теологічних знань та предметів для сучасної науки та педагогіки розкрив у своїй доповіді Дацюк Олександр Анатолійович, секретар Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, завідувач кафедри українського Православ᾽я і теології Хмельницького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом. Духовність у педагогіці, за словами Олександра Анатолійовича, „це один із основних шляхів для створення правильного розуміння та сприйняття основних принципів навчання та виховання. Церка та школа повинні тісно співпрацювати, адже це – важливі інститути розвитку духовності людини”.

Блажевич Юрій  Іванович, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат історичних наук, значну увагу приділив майбутнім перспективам запропонованої конференції: робота з талановити дітьми та основа їх виховання.

У своїй доповіді на тему «Видатні педагоги освітньої сфери Подільської губернії (друга половина ХІХ початок ХХст.)” Юрій Іванович доповів про видатних педагогів Подільської губернії та їх внесок у розвиток освіти та науки краю.

Причишин Сергій, клірик Хмельницької єпархії української Православної Церкви, старший викладач кафедри Теології і Українського Православ᾽я Хмельницького інституту міжрегіональної академії управління персоналом, у своїй доповіді на тему: «Досвід викладання теологічних предметів у Олексіївському реальному училищі м.Проскурова в ХХ ст.» акцентував увагу на значенні духовенства у забезпеченні народної освіти. На його думку, важливим явищем початку ХХ століття стало створення приходських шкіл, які на той час були основним осередком здобуття освіти.

Тему видатних педагогів Поділля продовжив у своїй доповіді «Соціально-педагогічний потрет професора В.П.Струманського: спроба суб᾽єктивної рефлексії» Соловей Микола Васильович, проректор з навчально-методичної роботи Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент.

Його доповідь містила докладну розповідь про життя та педагогічну працю чудової людини, учителя-майстра, науковця – В.П. Струманського, доктора педагогічних наук, професора, який є автором понад 350 наукових праць. Як відзначив Микола Васильович, „основними постулатами роботи цього видатного педагога були такі: праця – основа життя, суспільства; трудове виховання – головний етап творчості; створення «школи національного виховання»; спрямування інтересу учнів до духовності та історії народу; народна творчість – найбільше джерело мудрості”.

Велика сила слова! А коли слова вдячності та захоплення написані та сказані з душею, вони стають нашими символами, нашим кредо. Саме такою є основна тема доповіді «Лінгвопоетика образу вчителя у творчості подільських письменників»  Філінюк Валентини Анатоліїївни, доцента кафедри української мови та літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидата філологічних наук, доцента.

Особливу увагу Валентина Анатоліївна звернула на вірші Володимира Семеновського, Петра Савчука, Анатолія Ненцінського, Віталія Мацька, Надії Пукас, Віталія Нечитайла, Володимира Олійника, які своїми творами зуміли передати всю важливість учителя для дитини, для сім᾽ї, розкрили велич духовної сили, що є стимулом, натхненням для становлення високоморальної, духовної особистості.

Франчук Тетяна Йосипівна, доцент кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління навчальним закладом Кам᾽янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка, кандидат педагогічних наук, доцент розглянула історію педагогіки Хмельниччини як суб᾽єкта оптимізації освіти регіону.

Основною проблемою сучасної педагогіки, на думку Тетяни Йосипівни, є проблема впровадження, оскільки класична система освіти була самодостатньою та збалансованою. Основним завданням щодо створення цілісного освітнього простору у регіоні є, беззаперечно, робота педагогів та науковців. Вдалим прикладом цього є досвід роботи видатного освітянина – Івана Огієнка, який зумів створити цілісний освітній простір в одному навчальному закладі. Вчителі повинні формувати духовність, черпати досвід з народної мудрості, виховувати та розвивати, в першу чергу, себе і своїх учнів.

Слюзко Валентина Іванівна, проректор з гуманітарної освіти, виховання та міжнародних зв᾽язків Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії у доповіді на тему «З історії управління вищими навчальними закладами на Поділлі» розповіла про видатних керівників та важливе значення їх діяльності для розвитку таких відомих навчальних закладів як Кам᾽янець-Подільський національний університет ім.Івана Огієнка та Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. Мова йшла про таких відомих освітян минулого та сьогодення: Іван Огієнко, Анатолій Копилов, Олександр Завальнюк; Климент Гайовий, Федір Мартиненко, Дмитро Мамон, Федір Гончарук, Володимир Сайчук, Михайло Мельник, Микола Дарманський, Віктор Берека, Інна Шоробура.

Слободянюк Петро Якович, професор кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат історичних наук, доцент презентував книгу «Педагоги Хмельниччини – жервти політичних репресій», яка містить докладну інформацію про репресованих сталінським режимом учителів, які проживали та працювали у нашому краю.

Після пленарного засідання та обідньої перерви було проведено об’єднане секційне засідання, на якому обговорювалися питання: навчальні заклади краю: сьогодення та перспективи; відомі педагоги Поділля; педагоги Поділля у контексті суспільно-політичних трансформацій ХХ ст.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовні витоки Поділля: педагоги в історії краю» ще раз підтвердила багатство педагогічної думки та освіти на території Поділля. Значення події такого рівня та спрямування надзвичайно важливе для освітнього та культурного життя краю.

На закінчення учасники конференції запропонували такі рекомендації:

1. Визнати порушену проблему такою, що носить актуальний характер та продовжити проведення таких конференцій щорічно у березні місяці „Духовні витоки Поділля…” на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
2. Розширити напрями роботи конференції, включивши до них проблеми розвитку науки, культури, мистецтва, професійної підготовки кадрів для освіти, виховання учнівської та студентської молоді, релігійну тематику.
3. Активізувати рекламну кампанію цього наукового форуму для вищих навчальних закладів, наукових установ, загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних закладів, закладів культури, мистецтва, культурно-освітніх установ як в Україні, так і в середовищі української еміграції за кордоном.
4. Видати матеріали конференції у збірнику наукових праць.
5. Подати у Міністерство освіти та науки України матеріали цієї конференції (програма, збірник наукових праць, рекомендації) та інформацію про проведення наступної конференції.
6. Інформувати співорганізаторів конференції про результати проведення наукового форуму.