13 березня 2014 р. у

Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулася IV всеукраїнська науково-практична конференція

«Духовні витоки Поділля: митці в історії краю»

Життя коротке, мистецтво нескінченне.

Оскар Уайльд

Мистецтво є одним із найвеличніших проявів людського життя та усвідомлення почуття прекрасного на нашій планеті. Воно переживає віки, залишаючись незмінно загадковим, потрібним і прекрасним.

Митці – люди, наділенні невідомою силою благословення, покликання яких зупиняти у красі час. На щастя, Подільська земля, щедро обдарована талановитими людьми, які  несуть славу про свій рідний край далеко за межі України. Саме завдяки цьому факту у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулася IV всеукраїнська науково-практична конференція «Духовні витоки Поділля: митці в історії краю».

Організаторами конференції стали: Хмельницька обласна рада, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Вінницький державний педагогічний університет ім.М.Коцюбинського, Кам᾽янець-Подільський національний університет ім.Івана Огієнка, Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка, Хмельницька обласна організація національної спілки краєзнавців України, Хмельницька міська організація Національної спілки краєзнавців України, Хмельницьке міське Товариство української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта».

На початку конференції відбулися презентації: збірника документів та матеріалів «Просвіти» Поділля в добу Української революції (1917-1920рр.)», упорядниками якої є Віктор Адамський та Богдан Крищук; книги «Злочин проти розуму та совісті: репресії сталінізму проти української інтелігенції та церкви (нариси)», автор – Валерій Нестеренко.

У збірнику документів та матеріалів „Просвіти” Поділля в добу Української революції (1917-1920 рр.)” опубліковано документи і матеріали „Просвіт” Поділля та інших державних і громадських інституцій, які безпосередньо були причетними до їхньої діяльності, а також активних суспільних діячів знакового періоду національної історії – доби Української революції 1917–1920 рр.

Як зазначив Юрій Телячий, проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат історичних наук, доцент „у силу історичних обставин Поділля перебувало в епіцентрі воєнно-політичних подій національно-визвольної боротьби 1917-1920 рр. Із початку 1990-х рр. почали з’являтися перші збірники документів, котрі ілюструють хід національної революції в краї. Значна увага приділяється й подільській «Просвіті»: захищаються кандидатські дисертації, створюються монографії, видаються бібліографічні покажчики, проводяться тематичні науково-практичні конференції та ін. У пропонованому виданні представлено документи і матеріали місцевих „Просвіт” та державних і громадських інституцій, безпосередньо причетних до їхньої діяльності в знаковий період національної історії, що віддзеркалюють різні аспекти просвітницької та культурно-освітньої практики, значно доповнюють існуючі уявлення про тогочасні просвітницькі процеси та дозволяють сформувати більш системні знання з багатьох латентних питань державно-культурницького характеру”.  

Значний масив документів, що увійшли складовою частиною до видання, знаходиться на збереженні в центральних та регіональних архівних установах України. Зокрема, упорядниками опрацьовані  фонди Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Державних архівів Хмельницької та Вінницької областей.

У сховищах цих інституцій виявлені цінні джерела, що розкривають педагогічну та культурно-просвітницьку діяльність товариств „Просвіта” на Поділлі щодо заснування бібліотек-читалень, проведення вистав, лекцій, організації навчальних закладів, створення хорів тощо. 

Велику кількість документів почерпнуто із тодішньої періодичної преси, репрезентованої як всеукраїнськими, так і регіональними часописами, серед яких: „Нова Рада”, „Народна воля”, „Свято Поділля”, „Шлях”, „Життя Поділля”, „Село”, „Освіта”. 

Загалом представлений збірник дає можливість всебічно прослідкувати еволюцію різноманітних сюжетів, пов’язаних із заснуванням та діяльністю „Просвіт” Поділля у 1917 – 1920 рр.

Видання розраховане на викладачів, студентів, учителів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України, історією освіти в Україні.

У нарисах Валерія Нестеренка „Злочин проти розуму і совісті: репресії сталінізму проти української інтелігенції та Церкви на Поділлі” на основі аналізу архівних джерел і наукової літератури висвітлюється та аналізується репресивна політика радянської влади щодо української інтелігенції, релігійних конфесій Поділля, розповідається про кількох визначних діячів регіону, заарештованих у 1930-ті роки.

Видання розраховане на студентів вищих та середніх спеціальних закладів, учнів старших класів шкіл, науковців, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться історією Поділля і України у період між двома світовими війнами.

Пленарне засідання конференції розпочала Інна Шоробура, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук (м. Москва) та Академії наук вищої школи України, доктор педагогічних наук, професор. У своєму виступі вона зазначила, що наукове зібрання повинне проаналізувати питання розвитку мистецтва на Поділлі, життя та діяльність митців Поділля в контексті політично-суспільних трансформацій ХХ століття, повсякденне життя митців краю, образ митця у літературі та мистецтві.

Інна Шоробура привітала науковців, громадських діячів, всіх хто відгукнувся на прохання взяти участь у конференції «Духовні витоки Поділля: митці в історії краю».

Проблема зв’язку мистецтва з освітою, як зазначає Інна Шоробура,  має провідне значення в контексті як предметної підготовки студентів гуманітарних вузів, формування особистості майбутнього фахівця, визначення ролі мистецтва в соціумі.

Саме мистецтво – є могутнім чинником соціального розвитку, уособлює специфічний спосіб людської діяльності, що зафіксовано в результатах творчої праці.

Мистецтво пронизує чи не всі напрямки людської життєдіяльності – від основ матеріального виробництва і елементарних людських потреб до найвеличніших виявів людської творчості.

Хмельниччина пишається своєю духовною спадщиною, своєрідною мистецькою естафетою поколінь, адже на Поділлі проживали і проживають представники різних національностей і релігій, вони вплітали свою історію, культуру, звичаї і традиції у вінок нашого спільного співжиття. Наша земля подарувала світові багато талановитих митців та діячів усіх сфер суспільства.

На закінчення Інна Шоробура побажала усім присутнім здоров’я, творчих успіхів та оптимізму у педагогічній діяльності.

Адамський Віктор, перший заступник голови Хмельницької обласної ради, викладач кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, привітав усіх з проведенням  конференції, яка в історії освітнього руху на Поділлі уже має свою історію і яка, безумовно дає можливість проявитись науковцям у різноманітних темах, що стосуються базових засад розвитку Поділля.

Віктор Адамський запропонував організацію видання базових книг, енциклопедій, посібників, що стосуються історії нашого краю, яка буде підтримана обласною радою, щоб перевести надбання та напрацювання дослідників у реальну практичну площину.

Дацюк Олександр, секретар Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, завідувач кафедри українського Православ᾽я і теології Хмельницького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, кандидат богослов’я, зазначив, що дослідження найбільш важливих напрямків діяльності у подільському регіоні, єдності митців, освітян, єдності релігійних діячів дуже важливе тому, що стимулює до дослідження духовних сфер діяльності людини. Митрополит Антоній сказав, що на будь-яку людську діяльність на творчість дуже впливає внутрішній стан людини, мотив, який рухає людину до творчості. Слово «творчість» співзвучне слову «творець», людина яка творить, якщо творчість є позитивною, людина уподібнюється самому Творцю.

Баженов Лев, директор Центру дослідження історії Поділля НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, доктор історичних наук, професор,  відзначив, що дана конференція – це є ще одна цеглинка у розбудові соціально-культурного відродження нашої єдиної української держави.

У доповіді про роль мистецтвознавства у діяльності краєзнавців Поділля Лев Баженов подав детальну розповідь про етапи дослідження мистецтва на теренах нашого краю, розповів про відомих діячів культури та мистецтва, науковців, дослідників, краєзнавців та їх величезних внесок у розвиток мистецтва.

Діденко Зоя, голова Хмельницького міського Товариства української мови імені Тараса Шевченка „Просвіта” високо оцінила роботу митців ХГПА, митців Подільського краю, які творять історію. За словами Зої Діденко, все, що є найкраще на Поділлі, має свої витоки з Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Митець – це не тільки той, хто творить мистецькі роботи, а той, хто навчає. Усе, що виходить від педагога – є духовні витоки.

«Творімо красу, любімо один одного, бо тільки справжній митець може віддати щирість своєї душі», - такими були щирі побажання Зої Олександрівни.

Слободянюк Петро, професор кафедри образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник культури, у доповіді на тему «Мистецьке життя на Поділлі: художньо-проблемний аналіз» подав детальну розповідь про усі осередки культурного та мистецького спрямування на Поділлі. Відзначив особливості їх функціонування, розвитку, а також деякі негативні моменти у діяльності даних структур, акцентував увагу на діяльності відомих митців Поділля та їх неоціненний вклад у розвиток української культури.

Авдикович Михайло, завідувач художнього відділу Волочиської дитячої школи мистецтв, розповів про визначного художника Подільського краю – Степана Данилишина: Степан Данилишин народився на Хмельниччині, навчався, зокрема, на початку 20-х років минулого століття в Київському художньому інституті в класі основоположника нового монументального мистецтва Михайла Бойчука. З 29-го року на бойчуківців почались гоніння і Степан Данилишин виїздить в Ленінград і вступає до тамтешньої академії.

Під час Другої світової працював в Проскурівському музично-драматичному театрі. Встиг повоювати в рядах Радянської армії, по війні працював в театрі Коломиї. Останні 20 років життя Степан Данилишин працював у Тернопільському драмтеатрі, створюючи костюми і загалом сценографію вистав. Він є одним із найвизначніших українських театральних художників 70-х років минулого століття.

Романюк Іван, завідувач кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського, доктор історичних наук, професор розповів про надзвичайну історію мистецької діяльності Гната Танцюри та Явдохи Зуїхи.

Гнат Трохимович Танцюра – український фольклорист, етнограф, краєзнавець, педагог.

Його спадщина багата і різноманітна в жанровому плані.

Явдоха Зуїха (Явдоха Микитівна Сивак) українська народна співачка, фольклористка. Народилась у кріпацькій сім'ї, була неписьменною. 

Володіла феноменальною пам'яттю, хорошим природним голосом і своєрідною манерою виконання.

Відомий фольклорист Вінниччини Гнат Танцюра записав зі слів Явдохи Зуїхи 1008 народних пісень, близько 400 прислів'їв і приказок, 156 казок та інші фольклорно-етнографічні матеріали. Пісенний репертуар її опублікований окремою збіркою.

Зелененька Ірина, старший викладач кафедри української та зарубіжної літератури Інституту гуманітарної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені О.Довженка, викладач Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені М.Грушевського, кандидат філологічних наук, здійснила детальний аналіз образу Тараса Шевченка в подільській поезії ХХ–ХХІ століть, зокрема, в поезії Василя Симоненка.

Телячий Юрій, проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат історичних наук, доцент, розповів про мистецьку творчість Петра Івановича Холодного на Поділлі у період 1919-1920 років. Акцентував увагу на чудових роботах, що створив митець під час перебуванні у нашому краї, детально охарактеризував їх, відзначивши високу художню та суспільну цінність.

Блажевич Юрій, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, кандидат історичних наук, у своїй доповіді подав детальну розповідь про життя та творчість самобутнього подільського митця, народного умільця – Випіровського Бориса Володимировича, який незважаючи на важку хворобу очей, творив надзвичайні шедеври.

За результатами роботи конференції було прийнято резолюцію конференції та буде видано збірник матеріалів.