21 березня 2016 року студентами-практикантами групи МФІЛ-52у, керівником практики Ткачук Галиною Олександрівною та викладачем кафедри української мови та літератури Філінюк Валентиною Анатоліївною було організовано та проведено студентський науково-практичний семінар до 180-річчя від дня народження О.О.Потебні. У семінарі взяли участь студенти груп ФІЛ-22у, ФІЛ-32у, ФІЛ-42у та МФІЛ-52у, які написали статті та підготували доповіді про мислителя, який увійшов у науку як визначний славіст, чия діяльність збагатила скарбницю світової слов’янської філології.

Вклад Потебні у загальну і слов’янську лінгвістику – внесок світового масштабу. Без посилань на авторитет Потебні не проходить жодна серйозна дискусія. Інтерес до його наукової спадщини зростає. Видаються і перевидаються твори О. Потебні, численнішою стає література про нього. Але, як справедливо відзначає в своєму нарисі В.Ю.Франчук, цей славнозвісний вчений за свій порівняно короткий вік (1836-1891) «створив такий науковий доробок, що вже кілька поколінь дослідників не можуть опрацювати й підготувати до друку навіть того, що міститься в архівах».

Під час семінару студенти розповіли цікаві факти про творчий доробок Олександра Опанасовича Потебні.

Ідея О.Потебні про визначальну роль мови у формуванні національно свідомої особистості втілюється у «Навчально-виховній концепції вивчення української (державної) мови», «Концепції шкільної мовної освіти національних спільнот в Україні», «Концепції навчання державної мови в школах України», «Концепції навчання української мови в системі профільної освіти».

У ході семінару відбувся також перегляд фільму «Філософські портрети – Олександр Потебня».

Отже, щоб зрозуміти Потебню як людину і вченого-мислителя, ми  намагалися пов’язувати зовнішні факти біографії з його внутрішнім життям і науковою діяльністю, керуючись при цьому рядками з листа Олександра Опанасовича до чеського славіста Адольфа Патери: «Обставини мого життя зумовили те, що в науковій роботі вихідним пунктом моїм, іноді помітним, іноді ж непомітним для інших, була українська мова й українська народна словесність. Якби цей вихідний пункт і пов’язане з ним почуття не були мені дані і якби я виріс поза зв’язком з легендою, то, здається мені, навряд чи я став би займатися наукою».

За результати роботи семінару буде видано збірник.