(14 березня – День українського добровольця)

Щороку 14 березня ми вшановуємо українських добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави час без повісток та примусу, добровільно взяли до рук зброю, щоб захистити Україну.

Добровольчий рух – один з феноменів української нації. У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію. 2014-й та 2022-й роки показали, що в Україні велика кількість воїнів доброї волі.

9 і 10 березня Україна відзначає Шевченківські дні — дати народження і смерті геніального українського поета і художника Тараса Шевченка. Цього року ми відзначаємо 211 років з дня народження Тараса Григоровича.

Видатний український Кобзар вже дві сотні років піднімає український дух та веде бій в інформаційному полі. Його слово стало символом боротьби за правду, національну гідність і незалежність. Він не лише описував страждання свого народу, а й кликав до пробудження, до дії, до єдності.

6 березня 2025 року виповнюється 90 років з дня народження Богдана Рубчака. Поет народився у 1935 році в Калуші. У восьмирічному віці (під час Другої світової) виїхав із батьками до Німеччини, де його батько помер.

Пізніше переїхав із матір'ю до США. Там Богдан Рубчак отримав філологічну освіту та у 21 рік випустив свою першу поетичну збірку.

У 60-х роках почав кар'єру університетського викладача, а також приїхав до Нью-Йорка, де згодом очолив українську редакцію Радіо "Свобода".

6 березня, у Всесвітній день книги, Людмила Павлішена, кандидат філологічних наук, доцент, викладач кафедри української мови та літератури, подарувала нашій бібліотеці особливу книгу. Її автор, Олександр Будько на позивний «Терен», світ якого назавжди змінився 24 лютого 2022 року, як і тисячі співвітчизників, не зміг стояти осторонь, коли вирішувалася доля нашої країни. Олександр став командиром взводу 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ», у боях в Харківській області втратив обидві ноги, але не волі до життя.

4 березня 2025 р. працівники бібліотеки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії долучилися до круглого столу «Бібліотека для твоїх потреб». Організаторами були ВГО Українська бібліотечна асоціація, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Благодійний фонд «Бібліотечна країна» спільно з Шведською школою бібліотечних та інформаційних наук університету Борос (Швеція) та Національною бібліотекою Латвії.

Обговорили потреби користувачів, на які вже сьогодні відповідають бібліотеки, та визначити напрями роботи, які необхідно підсилити чи запровадити. 

Приємний неочікуваний подарунок отримала бібліотека Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії поштою. Наша випускниця Людмила Коваль, дитяча поетеса з м. Житомир, надіслала свої збірочки «Кольорові вірші», «Осінь в літо завітала» та «Це для тебе, моя ненько, вся моя любов» для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. 

Пані Людмила закінчила наш навчальний заклад 1986 року, класним керівником була Гут Людмила Сергіївна. 

(215 років з дня народження Фридерика Шопена)

1 березня (22 лютого) 1810 року в Желязовій Волі під Варшавою народився Фридерик Шопен. Хлопчик жив у музичному оточенні, в 5 років уже самостійно виконував нескладні п'єси. Першим педагогог Фридерика, відомий музикант Войцех Живний, виховав в учня гарний смак та любов до музичної класики.

Шопен успішно закінчив ліцей та Вищу школу музики, де його заняттями керував композитор Юзеф Ельснер. Багато фортепіанних творів написав Фридерик під час навчання.

Фридерик Шопен багато подорожував по Європі з концертами та писав нові музичні твори, слухачі визнають його найкращим піаністом Польщі.

«ПОКИ ЖИВЕ МОВА, ЖИТИМЕ Й НАРОД ЯК НАЦІОНАЛЬНІСТЬ…»
Іван Огієнко (митрополит Іларіон)

Бібліотека спільно з виховним відділом Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії провели літературно-мистецький захід до Міжнародного дня рідної мови (21 лютого). 

З вітальним словом виступила ШОРОБУРА Інна Михайлівна, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор. Інна Михайлівна наголосила на тому, що Українська мова є основою нашої національної ідентичності, символом нашої свободи та величі та подякувала всім, хто бореться за нашу волю та незалежність на передовій.

1. Війна за Україну; правда про Голодомор-геноцид українців: журналістське розслідування: бойова газета героїчної нації: Україна молода. листоп. 2024. Київ: Ліра-К, 2024. 352 с.: іл.

2. Диктатори ХХ-ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства: за матеріалами міжнар. наук. конфер. (Київ. 11 листоп.2022 р.): до 90-х роковин пам'яті жертв Голодомору - геноциду українців. Київ-Харків: Право, 2023. 488 с.

3. ОУН на Донеччині: зб. документів та матеріалів. ТІ / упоряд. Добровольський О.Б. Донецьк: Спадщина, 2013. 358 с.

4. Від УНР до ОУН: український рух на Донеччині 1917-1959 років. Т.ІІ / упоряд. О.Б.Добровольський. Львів: Левада, 2020. 392 с.

До Міжнародного дня дарування книг бібліотека Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії отримала цінні та цікаві подарунки, варті вашої уваги. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов.

Щиро дякуємо за подарунки Інні Шоробурі, Олені Біницькій, Юрію Найді, Пасічнику Анатолію, Валентині Тафінцевій, Ларисі Сичко, Людмилі Дитинник.

Нагадуємо, що акція "Подаруй книгу бібліотеці" безстрокова. 

Ми завжди раді бачити вас у нашій бібліотеці та допоможемо підібрати саме те, що вам потрібно

Студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (групи ПП-21б, До-21б, ДО-31б, Філ-42у, Мпвш-71) та працівники бібліотеки ХГПА долучилися до мистецтва у ХОУНБ. 

«До збруї! До збруї стрільці!

Товаришів рідних згадайте,

Що мріють про волю в холодній землі.

Всі сили до бою з’єднайте!»

Вільгельм Габсбург

10 лютого 2025 р. - 130 років із дня народження Василя Вишиваного (справжні ім’я та прізвище - Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен) (1895-1948), українського військового та політичного діяча, полковника Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР, дипломата, поета, репресованого СРСР австрійського ерцгерцога, борця за незалежність України у XX столітті.

Вільгельм Габсбург-Лотрінґен був представником однієї з монарших династій Європи, яка на початку ХХ століття стояла на чолі Австро-Угорщини. Його батько і старший брат претендували на польський монарший престол у разі розпаду імперії. Натомість Вільгельм ще раніше зробив вибір на користь українців і українства.