19 травня в читальному залі академії відбулась зустріч з представником Духовного Управління Мусульман України в м. Хмельницькому та Хмельницькій області Імамом-Хатибом Муххамедовим Абдул Карімом та Абдером, приурочена пам’яті 71-ї річниці депортації кримських татар, що увійшла в літопис історії кримськотатарського народу трагічною сторінкою.

Факти співпраці окремих представників кримськотатарського народу з нацистським окупаційним режимом у роки війни Сталін прагнув використати для реалізації власних великодержавницьких цілей. Через сумнівну лояльність до радянської влади, наявність неросійських національностей на окраїнах комуністичної імперії стала небажаною. Водночас з’явилась можливість отримати дешеву робочу силу й скерувати її  в інші регіони країни для використання в екстремальних умовах. Відтак, усе кримськотатарське населення опинилося під загрозою виселення.

Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.

Протягом 2014 року понад 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами з так званої «Республіки Крим».

Своїми спогадами про події в Криму поділився Абдер, який змушений був покинути рідну домівку, майже як його найближчі родичі у далекому 1944 році.

У підсумку зустрічі за дорученням колективу викладачів та студентів факультету початкової освіти та філології було урочисто зачитано лист до кримськотатарського народу:

«Дорогі наші співвітчизники!

Не дивлячись на те, що з часів депортації кримськотатарського народу минув 71 рік, але і сьогодні це питання залишається болючим. Це – один з найжорстокіших злочинів усіх часів.

Було здійснено масові депортації представників місцевих етносів, яких сталінська влада безпідставно звинуватила у співпраці з гітлерівцями. До регіонів Середньої Азії та Сибіру було примусово переселено близько 200 тисяч кримських татар.

Це цинічно по відношенню до фронтовиків, які вистояли перед ворогом. Вони були і будуть нашими героями! Тоталітарний режим робив усе, щоб знищити вигнанців. Не зважаючи на репресії, кримські татари прагнули до свободи і завжди мріяли повернутися на свою Батьківщину.

Ми висловлюємо свою солідарність та підтримку усім кримським татарам, які завжди залишаться гідними громадянами України. Революція Гідності – яскравий приклад єдності українців і кримських татар.

З Вашою підтримкою ми відстояли право на свободу і на краще, цивілізоване майбутнє. Ми є свідками Вашої мужності і героїзму. Ми  щиро вдячні Вам за підтримку і допомогу у складний для нас час.

Звертаємось з проханням вшанування і підтримки до небайдужих народів. Світла пам’ять усім загиблим унаслідок депортацій.

Глибока шана борцям за свободу!»