Розкажу тобі думку таємну,

дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму

на сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши

сотні вражень, імен і країн, -

на сьогодні, на завтра, назавжди! -

ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,

На яку ти мене прирік.

То все разом, а ти - окремо.

І сьогодні, і завтра, й навік.

Л. Костенко

У перший день весни в групі ПО-21 говорили про кохання. Кохання... Що ж це таке? На чому ґрунтується його магічна влада над людиною? Можливо, це всього лише інстинкт статевого потягу? Безперечно, інстинкт продовжений роду становить природну основу Прекрасного почуття і забезпечує зміну поколінь та їх відтворення. Але всі ці природні сили олюднені, ушляхетнені культурою, соціальним буттям людини, сформовані й збагачені засобами вихониого впливу, в тому числі й самовихованням. Саме через це кохання є не тільки і не стільки біологічним, скільки соціальним почуттям, духовно-моральним надбанням людини і тільки людини.

Раннє кохання — нестійке, воно звичайно швидко минає, але при сприятливому розвитку може перейти в почуття зріле, справжнє. У спілкуванні взяла участь медичний працівник академії – Остапук Ольга Михайлівна, яка звернула увагу на розуміння і вміння вирішувати вічні питання дружби і кохання.

Ольга Михайлівна довела, що духовність, моральність, здоров’я взаємопов’язані.

На завершення студенти разом куратором  прийшли до висновку, що вони зараз знаходяться на порозі самостійного життя. Кожна хоче бути щасливою у коханні, у власній сім'ї. А щастя буде залежати і від того, кого оберете своїм партнером, і особис­то від нас самих.