24 листопада 2017 року студенти групи ПВШ-81 зі спеціальності «Науки про освіту» (Педагогіка вищої школи) разом з викладачем Казаковою Н.В. у рамках заходів до тижня кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії презентували проекти на теми «Сучасний викладач очима студентів» та «Педагогічні абу викладача вищої школи». У ході відкритого заняття було представлено виставу на тему «Осіння пісня в прозі… », де показано  роль власне особистості викладача у формуванні його цілісного образу та авторитету.

У ході заходу Кушлак Анна і Дар’їна Дарина висловили думку студентів, що сучасний викладач має дотримуватися академічної доброчесності та поважати гідність, права, свободи і законні інтереси студентів, а також настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до таких суспільних цінностей, як правда, справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство та ін.

У виступі Шевчук Ірини і Чорноконь Любові підкреслено, що етика поведінки викладача вищої школи має коригується не тільки певними регламентованими положеннями, нормами, а й суворими заборонами.

До них слухачі магістратури віднесли такі педагогічні табу:

Табу 1. Непристойна поведінка (неприпустимо: використовувати нецензурні вирази, жести; підвищувати голос і грубо кричати, давати студентам прізвиська, демонстративно змінювати їх імена й прізвища; робити образливі зауваження про зовнішність і одяг студентів; привселюдно обговорювати особисте життя або особистісні недоліки студентів і викладачів)

Табу 2. Фізичне та психічне принижування, насильницький вплив, маніпулювання службовим становищем

Табу 3. Перебування в нетверезому стані, вживання та розповсюдження психотропних речовин

Табу 4. Користування засобами мобільного зв'язку під час ректорату, засідань вченої ради, засідань спеціалізованої ради, нарад будь-яких підрозділів, зборів трудового колективу, конференцій, аудиторних занять, у бібліотеці, під час проведення навчальних занять.

Табу 5. Академічна неетичність (заборонено: плагіат та фальсифікація результатів науково-практичного дослідження; запізнення на заняття та консультації; передчасне завершення занять; недотримання графіка проведення занять і тематичного плану робочої програми дисципліни).

 Табу 6. Розповсюдження інформації, яка може нанести шкоду іміджу академії

Табу 7. Хабарництво (заборонено: вимагання викладачем у студентів грошової компенсації чи винагороди у великому розмірі, за отримання оцінки з певного предмета).

Цікавими були думки і гостей заходу щодо етичного портрету викладача, які визначили головні його якості.

Розмірковуючи на тему етики викладача вищої школи, студенти зробили висновок, що викладачів – героїв духу завжди цінують, поважать, а тому й ставлять в приклад та обговорюють. Для них викладач – це не лише носій наукових знань, а в першу чергу – особистість. Тому практичному блоці відкритого заняття було представлено виставу на тему «Осіння пісня в прозі… »

Автор сценарію – Поліна Кондратюк.

Головні герої вистави:

Викладач 1 Іра Любинецька

Викладач 2 Люба Чорноконь

Дух 1 Іра Шевчук

Дух 2 Даша Дар’їна

Студенти: Аня Кушлак, Вікторія Кіфлюк, Емілія Супрун, Лілія Пугач,Ніла Підвисоцька,  Владислав Лисенко

Староста Маша Кондратюк

Після обговорення вистави зроблено висновок, що той викладач, гідний поваги, який не ставить на перше місце власні заслуги; надає перевагу колективу та колегам, які допомогли досягти успіху; прислухається до інших; допомагає і вчиться в них, вимогливий до себе і сміливо визнає власні помилки; скромний; творчо працює, самовдосконалюється; не потребує постійної слави; піклується про добру справу, виховує делікатність, інтелігентність та скромність; правильно оцінює успіхи; не зупиняється на досягнутому, шанобливий та ін.

Студенти відзначили, що таким моральним взірцем для студентів і викладачів є перший ректор Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту, заслужений працівник народної освіти України, доцент, кандидат педагогічних наук Микола Миколайович Дарманський.

Він був переконаним, що справжній вихователь у цьому сенсі – це той, хто сам засвоїв ідеї і цінності, які визначають гуманістичну особистість і орієнтують на ставлення до людини завжди як до мети і ніколи не як до засобу. Головною цінністю людини М.М.Дарманський визначав людяність. На його думку,  людяність, яку виховують у сім’ї, школі або вузі, стає надійною допомогою, вектором, що дає концептуальний напрямок на все життя, якою справою людина би не займалась. Заповітом для студентів і учителів є його слова: «Вчителю, йди до своїх учнів із виваженими думками та відкритим серцем!»

Організатори та гості заходу отримали неймовірні враження від побаченого і почутого.