Екскурсія по Тернопільській області

Група ПО-32 дуже любить подорожувати. І вже стало доброго традицією відвідувати пам’ятні місця нашої Батьківщини. Перед екскурсією ми довго не могли вирішити, куди ж ми поїдемо цього разу, але після довгих міркувань ми все-таки зійшлись на думці, що поїдемо до Тернопільської області, а саме у м.Чортків, Червоноградський замок та Джуринський водоспад. На екскурсію ми вирушили у повному складі з нашим улюбленим і найкращим куратором – Світланою Вікторівною Маховською.

29 жовтня 2013 року під вікна рідної академії під’їхав комфортний автобус і ми вирушили до Тернопільщини. Дорогою нас відвідували думки, що ж ми там побачимо, чи сподобається нам подорож,  або, можливо, варто було поїхати в інше місце. Але дружня атмосфера нашої групи розвіяла всі сумніви. Швидко промайнув час, і от ми у Тернопільській області.

Перед нами відкрився один з найвеличніших католицьких храмів України – домініканський костел св. Станіслава. Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава (саме таку повну назву має храм). Костел вражав своєю цікавою архітектурою, який зведений у формі українського герба – тризуба. За розповідями екскурсовода, Костел і сьогодні виглядає як оборонний, а в давні часи ще й був оточений високими оборонними мурами з баштами, залишки яких і досі збереглися з тильного боку храму.

У Чорткові є дві видатні церкви – Вознесенська та Успенська, куди і пролягав наш маршрут. Біля Успенської церкви Чорткова нас зустрів настоятель храму. «Дерев’яна Церква Успення Пресвятої розташувалася майже поблизу центрального майдану міста. Будівництво храму відбулося у 1581-84 роках завдяки чортківським ремісникам: кушніру Миколі Драчуку та швецю Гаврилу Журавлю. Тричі церква зазнала руйнувань під час нападів на місто, щоразу її відбудовували майже заново».

Наш погляд не оминув Дерев’яну Вознесенську церкву, хоч вона  трохи молодша за свою посестру – Успенську, але являє собою один із найбільш довершених творінь подільської школи народної архітектури. 

 Незвичайною і досить цікавою архітектурною пам’яткою, як розповідає наш екскурсовод, є Домініканський собор, започаткований стараннями Яна Саса-Зубжинського, польського архітектора, професора Краківського університету. На початку ХХ століття постав новий величний храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих, виготовлених майстрами Чеславом Стовпом та Діаманом Станкевичем.

Ми були у захваті від побаченого та поспішали далі. Коли  ж ми приїхали до Червоноградського краю, нас зачарувала природа цієї місцевості. Сам замок легенько оповив туман, лише де-не-де проглядало сонячне світло, і ми опинилися неначе у часи Середньовіччя. Фортеця розташована в живописній низовині каньйону Червоний на річці Джурин. В середині пагорба височать руїни замку XVIIст. залишки палацу Понінських - Любомирських з величезною баштою (друга зруйнувалася у квітні цього року). Річка Джурин утворила глибоку западину, де на її дні шумить мальовничий водоспад.

Хоча трішки втомлені, але сповнені незабутніх вражень про подорож цікавими місцями, ми поверталися додому пізно ввечері. І на душі було радісно від того, які скарби має наша українська земля.

© 2020 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55