Притча «Відро з яблуками»

Притча про те, як можна знецінювати іншого, а виходить насамперед себе.

Жили два сусіди. Перший був добрим, чуйним. І все у нього в житті ладилося - і в сім'ї, і на роботі, будинок був красивий і великий, і в саду завжди росло багато квітів, фруктів і овочів.

Другий сусід був злісним і заздрісним, і від того у нього самого все йшло шкереберть: і будиночок весь нахилився, і в городі крім бур'яну нічого не проростало. Злився сусід, заздрив удачливому товаришеві і постійно намагався йому якусь гидоту зробити: то сміття накидає, то ще що-небудь нехороше придумає.

Прокинувся одного разу чоловік у доброму настрої, вийшов на ґанок, а там – відро з помиями. Узяв він його, помиї вилив, відро вишкріб аж до блиску, назбирав у нього найбільших, стиглих і смачних яблук та й пішов до сусіда. Той, зачувши стукіт у двері, зловтішно подумав: „Нарешті я йому допік!”. Відчиняє двері, сподіваючись на скандал, а чоловік протягує йому відро з яблуками і каже:

«Хто чим багатий, той тим і ділиться!»

© 2017 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55