4 травня відбулись урочистості з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Страшні сліди залишила після себе війна: зруйновано сотні населених пунктів, знищено безліч пам’яток архітектури та мистецтва, скалічено фізично і духовно мільйони людей, вбито майже 60 мільйонів осіб… Кожен шостий українець віддав своє життя в ім’я Перемоги над фашистськими загарбниками. Ми пам’ятаємо їх усіх.

Під час урочистостей студенти та викладачі передавали усім присутнім історію Великої Перемоги віршами й піснями українських поетів та композиторів.

Відкрила захід солістка народного аматорського колективу факультету дошкільної освіти «Подільські музики» Велавська Росина (керівник – Софія Пазій) піснею «9 Травня».

Собко Марина, студентка групи Філ-22у, продекламувала вірш «Сину». Кожне слово материнської туги за найріднішою, найважливішою для неї людиною залишило в серцях присутніх незгладимий слід:

«Та, що ті люди...що вони там знають...

Мій син-герой... ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ»

Народний естрадно-хоровий колектив факультету початкової освіти та філології «Проскурівський модерн» (керівник – Людмила Будім) виконав твір «Я тебе ненавиджу, війна!» (соліст – Максим Савчук), закликаючи  сучасне покоління:

«Я прошу, не грайтесь у війну,

Я не можу бачити могили –

Хто поверне посмішку ясну

Мамі тій, що її дитину вбили?»

З промовою виступила доктор педагогічних наук, ректор академії Інна Михайлівна Шоробура:

Незламність духу українського воїна висвітлила Кметь Христина (клас викладача Людмили Будім) у пісні «А я живий, матусенько»:

«А я живий, матусенько, живий,

Бо з нами правда!

Їм нас не здолати!»

Від імені ветеранів педагогічної праці до присутніх звернулась Бідюк Галина Іванівна:

У виконанні Людмили Будім прозвучала пісня «Пишаюсь тобою, мій сину!»

«Попуррі пісень військових років» у виконанні Олексія Радецького знайшли відгук у серцях ветеранів та усіх присутніх

Відчайдушна, невгасима віра у повернення найдорожчої людини з війни попри усі жорстокі факти – основний мотив пісні «Димить туман», що прозвучала у виконанні Ольги Прохоронко (клас викладача Людмили Дуб’єцької, концертмйстер – Наталія Туровська)

Пісню «Смуглянка», яка уособлює вічне почуття, що іноді сильніше самої Долі – кохання –  виконав Віталій Лезнюк (клас викладача Тамари Добровольської, концертмейстер – Ольга Морозова)

Подільська полька-гребінка (хореографічна постановка Олега Попика, музична обробка Олександра Дорофєєва) у виконанні студентів факультету мистецтв стала «віконцем» у минуле нашого народу

Патріотична «Дума про землю» у виконанні Олексія Радецького прозвучала закликом до відстоювання і збереження миру заради нас усіх

Пісня «Пам’ять» у виконанні тріо «Камертон» у складі Наталі Ілініцької, Галини Яківчук та Людмили Дуб’єцької зворушила кожного з присутніх в залі

Народний ансамбль пісні і танцю факультету мистецтв «Співуче джерело» (художній керівник та диригент – заслужений діяч мистецтв Ігор Цмур, керівник оркестру – заслужений артист України Олександр Дорофєєв, балетмейстер-постановник – лауреат міжнародних конкурсів Олег Попик) представив увазі усіх присутніх:

• жартівливу вокально-хореографічну композицію «Тінь попід тин»;
• пісню, сповнену щирої віри і надії на щасливе повернення з війни борців за мирне майбутнє «України солдати» (солісти – Аліна Руда та Анастасія Христофорова);
• «Молитву за Україну», яку підтримав кожен присутній у залі, звертаючись до вищих сил з проханням повернути і зберегти мир на нашій багатостраждальній землі.