Етнографічний та фольклорний матеріал, накопичений завдяки багатовіковим традиціям нашого народу, завжди буде надбанням нашої країни. Незважаючи на те, хто його віднайшов, записав і ввів до наукового обігу, цей матеріал нагадуватиме про історію України та історію наших батьків. І щоб набуті звичаї та традиції передавалися з одного покоління до іншого, треба хоч інколи щось робити для того, щоб наша культура казала сама за себе. Тому на початку нового тисячоліття найактуальнішим завданням буде пригадати все те, що ми можемо вже зараз втратити.
В основу проекту "СТУДЕНТАМ ПРО ПОДІЛЛЯ", створеного Подільським відділенням Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України при Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, покладено багатоаспектну історію та духовну культуру Поділля з його особливостями, регіональною специфікою і традиціями.

Пошук, аналіз та добір наповнюваності інформаційних сторінок нашого розділу буде постійно оновлюватись та включатиме таку інформацію: особливості духовної і матеріальної культури нашого краю, традиції, родинний уклад, громадське життя, звичаї і вірування, житло, харчування, одяг, праця та знаряддя виробництва, народне мистецтво, фольклор, а також відомості про усталені норми людського співжиття: звичаєве право, мораль, етикет, народні знання, засоби народного виховання, народної медицини, опис природи, історії та культури Поділля

Поділля займає басейн Південного Бугу і Лівобережного Дністра. Поділля, як і багато інших історико-етнографічних регіонів України, складається з кількох зон: ядра, що включає центральні райони Вінницької та Хмельницької, а також східні райони Тернопільської областей; Погориння, що починається по лінії Збараж – Хмільник і доходить до Старокостянтинова – Кременця; Позбруччя, відокремленого від ядра рікою Збруч і яке доходить до Тернополя – Бережан – Червонограда; Наддністрянщину (до Хотина), Покодим'я, що вклю¬чає Балтський та частину Савранського району Одесь¬кої області і Надбужжя, що межує з Серед¬ньою Наддніпрянщиною по лінії Бершадь – Гайсин – Липовець]. Усі названі зони, окрім ядра, є, власне, перехідни¬ми, бо містять вкраплення елементів культури сусідніх регіонів.

У культурі та побуті подолян і в наш час зберігаються певні особливості, зокрема й такі, що сягають дохристиянських часів, знаходять свій вияв у територіальному аспекті й зумовлені характером історичного розвитку окремих районів, природно-географічними умовами, взаємовпливами інших народів чи впливами нацменшин тощо. Подільський регіон відзначається певною своєрідністю, своїми кордонами він торкався побуту, звичаїв, традицій сусідів, а отже ввібрав у себе особливості матеріальної і нематеріальної культури східно- і західнословянських народів, зберіг окремі елементи польської, болгарської, російської, білоруської, тюркської культур

У ситуації, коли виникла загроза фальсифікації фольклору, його стилізації на догоду зрослому комерційному попиту на традиційну народну культуру, актуальною стає проблема фіксації та збереження автентичних зразків усної народної словесності. Сьогодні справою державною виступає глибоке та всебічне вивчення (з наступним використанням у практичному житті) кращих надбань духовної та матеріальної культури попередніх поколінь, їх досвіду виховання дітей і молоді на споконвічних національних ідеалах. Саме пошукова народознавча діяльність, експедиційна робота дозволяють це вирішувати.

З квітня 2001 року Подільське відділення ІМФЕ ім.М.Т.Рильського є структурним підрозділом Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Науковці відділення досліджують і пропагують традиційну культуру Подільського краю, збирають та зберігають пам’ятки матеріальної культури подолян, допомагають тим, хто прагне утвердити народну культуру й мистецтво в сьогоденні та майбутті.

Головним завданням Подільського відділення є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою отримання нових знань, сприяння духовному розвитку суспільства і подільського краю.

З цією метою Подільське відділення: вивчає, аналізує досягнення світової науки і визначає можливості їхнього використання в духовній сфері подільського реґіону; встановлює міжнародні наукові зв’язки у вивченні культури Поділля, інтеграцію подільської культурології в українську та світову науку; здійснює координацію реґіональних та міжреґіональних наукових культурологічних досліджень, цілеспрямоване і планомірне вивчення національних етнокультурних та іноетнічних особливостей краю; забезпечує високу якість досліджень, систематичне нагромадження і узагальнення наукових результатів, створення умов для реалізації творчих можливостей наукового колективу; здійснює інформаційну, видавничу діяльність, публікує результати наукових досліджень; здійснює виконання спільних науково-дослідницьких проектів, програм, фольклорно-етнографічних досліджень та експедицій науковцями та співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України та співробітниками Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, в т.ч. науковців, діячів культури і мистецтва, освіти краю; залучає до науково-дослідницької діяльності талановитих студентів, магістрів, аспірантів, молодих етнографів, фольклористів, мистецтвознавців, поділлєзнавців.

Основними напрямками наукових досліджень по вивченню національної самобутності та етнічної культури подолян є:

а) фольклорно-етнологічний (національно-утверджуюча роль української етнокультури в умовах сьогодення; народна нематеріальної та матеріальна культури в контексті національного відродження України; етнічний склад населення Поділля, духовно-релігійне життя, національні меншини; народне декоративно-вжиткове мистецтво, ремесла та промисли подолян; функціонування й локальна специфіка пісенного і музичного фольклору краю; календарна й родинна обрядовість Хмельниччини, світоглядні знання та уявлення подолян і т.ін.;

б)мистецтвознавчий (вивчення особливостей народного й професійного мистецтва Поділля в контексті національного відродження України; дослідження творчої спадщини діячів мистецтва, культури, освіти краю, її специфіка, використання; духовно-інтелектуальна еліта минулого і сьогодення; мовно-літературні проблеми в культурологічній практиці виховання молоді;

в) науково-методичний, просвітницький (розробка навчально-методичних матеріалів, в т.ч. народознавчо-краєзнавчого спрямування; проведення науково-практичних конференцій, нарад, виставок, організація культурно-масових заходів, в т.ч. й міжнародних, на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії тощо).

Серед важливих аспектів роботи відділення – накопичення, архівізація польових матеріалів як основи навчально-методичної роботи, формування фондозбереження за жанрово-регіональним принципом, укладання текстових і звукових баз даних за жанрово-топографічним принципом. Тут відбувається пропедевтична навчальна фольклорна практика студентів факультету мистецтв, початкового навчання (за бажанням). Саме тут вони отримують навички роботи із питальниками, взаємодії з виконавцями, наукового запису і обробки текстів.

Вивчаючи питання з історії мистецтва, фольклору та етнології минулого і сьогодення науковці формують профільний архів, картотеку наукових розробок, методичних матеріалів, діячів мистецтва, народних майстрів, виконавців; фото-, фоно-, відеотеки і т.ін. Скажімо, аудіозаписи подільського фольклору вдало використовуються як додатковий ілюстративний матеріал для студентів на заняттях з народознавства, вивчаються та звучать, відроджуючись із забуття, на різного роду виховних заходах ХГПА тощо.
Матеріали архіву використовуються студентами для виконання курсових, дипломних, магістерських робіт. За результатами проведених досліджень студенти беруть участь у Всеукраїнських студентських науково-практичних конференціях та семінарах.

Зразки зібраних предметів матеріальної культури подолян частково експонуються в кабінеті народознавства ХГПА. Тут представлені знаряддя традиційних ремесел і промислів, господарської діяльності українців, гончарні вироби подільських майстрів (155); вишиті рушники, сорочки (160) тощо. Це своєрідна навчально-методична база народознавчого спрямування, оскільки студенти можуть безпосередньо споглядати знаряддя традиційного побуту і ремесел подолян, вміти вирізняти зразки подільської матеріальної культури серед загальноукраїнського масиву за локальними ознаками, розкодовувати символічну мову духовної культури українців.

Зараз у фондах відділення нараховується близько понад 100 аудіокасет і дисків, що містять загальноукраїнські варіанти та давні локальні зразки фольклору подолян. За рахунок співпраці зі студентами факультету початкового навчання та факультету мистецтв, студентів заочної форми навчання, а також за сприяння позаштатних співробітників відділення кількість фонозаписів, серед яких трапляються рідкісні та маловідомі зразки, незаперечно зростає.