Склад кафедри:

1.Валентин Петрович Вовк ‒ кандидат психологічних наук, доцент.

2.Людмила Миколаївна Мотозюк ‒ кандидат психологічних наук, доцент.

3.Ілона Йосипівна Старовойт ‒ кандидат психологічних наук, доцент.

4.Ірина Аркадіївна Гайдамашко ‒ кандидат педагогічних наук, доцент кафедри.

5.Світлана Ігорівна Тафінцева ‒ кандидат педагогічних наук, доцент кафедри.

6.Тетяна Василівна Іщук ‒ старший викладач, магістр психології.

7.Марина Анатоліївна Лукашук ‒ викладач кафедри.

8.Наталія Василівна Чорна ‒ викладач кафедри, психолог ХГПА.

9.Світлана Василівна Бачинська ‒ викладач кафедри, психолог ХГПА.

Очолює кафедру кандидат психологічних наук, доцент, спеціаліст в галузі психології вищої школи ‒ Вовк Валентин Петрович. Захистив у 2007р. кандидатську дисертацію на тему: “Психологічна підготовка вчителя початкових класів до роботи із соціально занедбаними учнями” за спеціальністю 19.00.07 ‒  педагогічна та вікова психологія. Авторо понад 90-та наукових та навчально-методичних праць, а також навчальних посібників. Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, АПН України, знаком “Відмінник освіти України”.

На кафедрі на постійній основі працюють 10 викладачів, із яких 3 викладачі є кандидатами психологічних наук, доцентами, 2 ‒ кандидатами педагогічних наук, доцентами кафедри, які мають другу вищу психологічну освіту та 5 викладачів, які мають відповідну фахову підготовку магістра та досвід практичної роботи за фахом.

У штатному розписі випускової кафедри налічується 1 лаборант. Навчально-допоміжний персонал кафедри має вищу освіту, володіє комп’ютерною технікою й сучасними пакетами прикладних програм, що дозволяє на високому рівні здійснювати підготовку до проведення лекційних, семінарських і практичних занять.

Кафедра психології здійснює підготовку педагогічних кадрів за такими напрямами:

 ‒ галузь знань 01 “Освіта” зі спеціальності 013 “Початкова освіта”;

‒ галузь знань 05 “Соціальні та поведінкові науки” зі спеціальностю 053 “Психологія”;

‒  галузь знань 02 “Культура і мистецтво” зі спеціальності 024 “Хореографія”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Середня освіта (Музичне мистецтво)”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Середня освіта (Образотворче мистецтво)”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Середня освіта (Філологія. Мова і література (англійська)”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Середня освіта (Філологія. Мова і література (українська)”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014  “Середня освіта (Філологія. Українська мова і література)”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Спеціальна освіта (Хореографія)”;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Спеціальна освіта (Музичне мистецтво)“;

‒ галузь знань 01 “Освіта”  зі спеціальності 014 “Спеціальна освіта (Хореографія)”;

‒ галузь знань 07 “Управління та адміністрування” зі спеціальності 073 “Менеджмент”.

‒ галузь знань 01 “Освіта” зі спеціальності 013 “Початкова освіта”;

‒ галузь знань 01 “Освіта” зі спеціальності 011 “Науки про освіту”.

Одним із основних завдань кафедри є формування в майбутніх учителів початкових класів, практичних психологів та магістрів творчого характеру професійної діяльності, що базується на знанні психолого-педагогічної сутності процесів і явищ, широкій ерудиції, особистому досвіді, активному пошуку новаторських підходів та запровадження інноваційних технологій, особистій ініціативі й широкій професійній комунікабельності, що сприятиме реалізації державної політики в створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки й культури, збереженні, примноженні культурної спадщини й формування людини майбутнього.

Особливе значення для підготовки вчителя початкових класів і практичного психолога мають дисципліни психолого-педагогічного циклу. Їхня мета ‒ спрямувати прагнення майбутнього педагога до розвитку своєї педагогічної майстерності з позицій особистісно-діяльнісного підходу, виходячи з розуміння майстерності як комплексу властивостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності. А тому система психолого-педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів спрямована на становлення творчої індивідуальності педагога та психолога-практика, виявлення та реалізацію потенційних його можливостей, на його підготовку до професійної педагогічної та психологічної діяльності.

Актуальна проблема кафедри ‒ удосконалення професійної психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів і практичного психолога в умовах гуманізації навчально-виховного процесу, зокрема:

‒ формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх учителів початкової школи та практичних психологів в умовах ступеневої підготовки фахівців;

‒ удосконалення професійної психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів та практичних психологів в умовах гуманізації навчально-виховного процесу;

 ‒ продовження впровадження та вдосконалення навчальної роботи за кредитно-трансферною системою навчання.

Багатоаспектний характер цієї проблеми відповідає науковим інтересам усіх викладачів кафедри, діяльність яких спрямована на дослідження в таких напрямах:

1. Формування професійної психолого-педагогічної компетентності майбутніх учителів початкових класів та практичних психологів під час навчання в вищому навчальному закладі (В.П. Вовк).

2. Формування організаторських і комунікативних здібностей у майбутніх практичних психологів (Л.М. Мотозюк).

3.  Психологічна організація взаємин учителів із обдарованими учнями (І.Й. Старовойт).

4. Діагностика та технології профілактики агресії в шклільному середовищі. Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактики агресії підлітків (І.А. Гайдамашко).

5. Міжкультурна комунікація в структурі професійної підготовки майбутнього практичного психолога (С.І. Тафінцева).

6. Формування психологічноі культури майбутніх учителів початкових класів та практичних психологів (Т.В. Іщук).

7. Формування професійної  діагностичної компетентності практичних психологів у педагогічному процесі ВНЗ (М.А. Лукашук).

8. Психологічні умови розвитку креативності майбутніх вчителів музики засобами українського фольклору  (Н.В. Чорна).

9. (С.В. Бачинська).

Результати наукових розвідок викладачів кафедри знаходять відображення в публікаціях статей, матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях різних рівнів, навчально-методичних матеріалів, у тому числі в таких провідних фахових періодичних виданнях: Науковий вісник Чернівецького університету; Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка; Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету імені Івана Огієнка; Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки; Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України; Вісник Інституту розвитку дитини (м. Київ); Педагогічний дискурс (м. Хмельницький) тощо та написанні науково-методичних та навчальних посібників.

Разом із тим, викладачі кафедри є учасниками різних всеукраїнських і міжнародних проектів, здійснюють тренерську роботу. Так, зокрема викладач Чорна Н.В. є учасником освітньої програми “Основи психологічного консультування в позі тум-підході”, міжнародного центру позитивної психотерапії Українського інституту позитивної крос-культурної психотерапії і менеджменту, тренером Обласного навчально-мотиваційного зльоту лідерів учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів та тренером профспілкової організації “ПОБУЖЖЯ”, працюючи за програмою “Формування позитивного іміджу профспілкового лідера”, разом із Мотозюк Л.М. є членом АППУ (асоціація психологів і психотерапевтів України). Викладач Лукашук М.А., є учасником проекту “How Europe Works: A First-Hand Perspective on EU Institutions” 2015, Budapest, Robert Shcuman Institute, а також була учасником цього ж проекту, Brussel, Robert Shcuman Institute& Wilfiered Martenc Centre for Eurupean Studies; брала особисту участь в Жіночому фестивалі АНІМА  м. Хмельницький, Науковому уїк-енді для всієї родини “Будуймо європейську Україну з традиційними родинними цінностями та інтелектом!” м. Київ, була організатором Благодійного дитячого фестивалю “В майбутнє з дитинства” в м. Хмельницькому. Викладач Тафінцева С.І. була учасником Проекту “Гендерний мейнстримінг в вищих навчальних закладах України” за підтримки Посольства Фінляндії в Україні в м. Хмельницькому.

Основна мета діяльності кафедри ‒ науково-методичне забезпечення психолого-педагогічних знань, умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів та практичних психологів:

‒ вивчення студентами сучасних наукових досліджень в галузі теорії й методики навчання й виховання та психології;

‒ узагальнення та пропаганда передового педагогічного досвіду;

‒ опрацювання нормативних документів із питань освіти й виховання молоді та її психологічної підготовки;

‒ осмислення методичних і психологічних основ різних підходів до процесу навчання та виховання;

‒ застосування студентами ефективних технологій в навчально-виховному процесі;

‒ оволодівання прийомами керівництва пізнавальною діяльністю студентів;

‒ вивчення історії розвитку школи й психолого-педагогічної думки в Україні та за рубежем;

‒ осмислення наукової спадщини видатних зарубіжних і вітчизняних педагогів і психологів;

‒ усвідомлення кожним студентом проблеми розбудови національної системи освіти й виховання в незалежній Україні;

‒ опанування методами й формами навчання в контексті новітніх педагогічних технологій;

‒ вивчення основних ідей різних шкіл психології;

‒ організація науково-дослідницької діяльності з проблем психології навчання й виховання;

‒ ознайомлення з методами науково-педагогічних і психологічних досліджень;

‒ використання методики та проведення діагностики.

Розв’язання основних завдань кафедри здійснюється за допомогою:

1. Розроблення науково-методичного забезпечення (навчально-методичних комплексів) з дисциплін психолого педагогічного циклу: курсів лекцій, пакетів контролю знань, планів семінарських і практичних занять, контрольних комплексних робіт тощо.

2. Проведення комплексних пошукових і прикладних науково-методичних досліджень із метою розв’язання проблем на науковому, методичному й практичному рівнях, розробивши цим самим певну технологію трансформування наукових ідей в практику роботи майбутніх учителів і практичних психологів. Широке впровадження передового психолого-педагогічного досвіду з метою розвитку творчого прагнення студентів до постійного професійного самовдосконалення, вміння працювати в умовах розбудови національної школи та ринкової економіки.

3. Організації самостійної дослідницької роботи студентів для написання курсових і дипломних робіт. Проведення консультацій як для студентів, так і для викладачів академії. Вчити розробляти та обґрунтовувати науковий апарат дослідження дипломної роботи, оформляти роботу в відповідності з сучасними нормативними вимогами.

4. Реалізації таких принципів і загальнометодичних підходів викладання навчальних предметів психолого-педагогічного циклу в системі ступеневої підготовки:

‒ наступність і перспективність розвитку змісту освіти;

‒ науковість і методологічне спрямування змісту освіти, його відповідність нинішньому стану науки й сучасному стилю наукового пізнання;

‒ системність, систематичність і доступність викладу навчального матеріалу;

‒ диференціація навчання;

‒ гуманістичне, професійне та громадянське спрямування навчально-виховного процесу дисциплін психолого-педагогічного циклу;

‒ інтеграція знань про людину.

5. Спрямовування системи виховних заходів на формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості, в основі яких покладена концепція національного виховання.

6. Організації навчально-виховного процесу студентів таким чином, щоб вони після закінчення нашого навчального закладу без додаткової підготовки могли самостійно працювати у різних сферах психолого-педагогічної діяльності. Значну увагу слід приділяти формуванню в студентів практичних умінь і навичок, здатностей і компетентностей.

Зміст наших освітньо-професійних програм і програм навчальних дисциплін, логіка побудови навчально-виховного процесу зумовлені інтересами продуктивної праці, ринкової економіки, навчання, політики, ефективного прийняття рішень, доцільного підбору і розстановки кадрів, проблемами виховання, вирішення різнобічних конфліктів, зняття нервово-психічних перевантажень, розблокування “зовнішнього і внутрішнього потенціалу” і створення умов для прояву здібностей кожної особистості як цілісного феномена ‒ суб’єкта своєї життєвої стратегії, обраної сфери праці, соціально-ціннісних відносин і гармонійного розвитку власного “Я”.

Провідними принципами організації професійного навчання бакалаврів у академії є:

‒ чітка визначеність місця й спрямованості бакалаврської підготовки в системі ступеневої освіти, логічний взаємозв’язок та узгодження зі змістом попередніх  та наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

‒ використання наукового підходу до формування змісту професійної підготовки бакалаврів;

‒ практична спрямованість навчання; використання сучасних досягнень у галузі практичної психології;

‒ органічне поєднання світового досвіду з національними традиціями; забезпечення неперервності навчання на основі особистісно орієнтованого підходу;

‒ створення можливостей для професійного зростання, самоактуалізації та самореалізації;

‒ гнучкість системних зв’язків із роботодавцями та громадськими організаціями, навчальними закладами, державними органами управління освітою;

‒ зміщення пріоритетів навчання на науково-практичну діяльність.

Завданням кафедри є формування професійної компетентності психолога як єдиного комплексу знань, навичок, умінь, психологічних особливостей, моральних і ділових якостей, професійних позицій і цінностей. Тут знання, навички та вміння можна подати як рольові характеристики їх професійної компетентності. Всі інші компоненти з’являються в якості їх суб’єктивних характеристик, указують на ставлення психолога до діяльності й на їх сугубо індивідуальний почерк.

Фахівець-професіонал ‒ це людина, яка досконало володіє знаннями, уміннями й навичками відповідно до професіографії її дій. Професіоналізм у психологічній сфері діяльності відкриває канали для проникнення в глибинну природу окремо узятого суб’єкта праці й життя, політики й виробництва, науки й освіти, зв’язки й відносини в колективах та інших людських спільнот. На цій основі забезпечується виявлення й використання ефективних засобів впливу на морфологічному, психофізіологічному, психічному й соціальному рівнях.

Чільне місце в діяльності кафедри психології посідає науково-дослідна робота, оскільки наука є органічною частиною вищої освіти, основним чинником її розвитку. В науковій роботі кафедри беруть активну участь як викладачі так і студенти.

Викладачами кафедри здійснюється дослідження проблем диференціації навчання соціально-педагогічних технологій у вузі, активізації пізнавальної діяльності, цілетворення у виховних системах, соціально-правовий захист дітей, молоді, підготовка практичного психолога в умовах трансформації українського суспільства. Матеріали досліджень використовуються в процесі навчання та спецкурсів для студентів академії, під час проведення практичних і лабораторних занять, для підготовки навчально-методичних посібників.

Результати наукових досліджень викладачів кафедри психології оприлюднюються в наукових публікаціях та в доповідях на постійно діючому науковому семінарі кафедри, на щорічній науковій конференції Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та міжвузівських, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях.

Важливим завданням кафедри  є участь викладачів у освітніх  проектах та програмах, зокрема: в Хмельницькому освітньому проекті “Пропедевтика психіатрії”, в Тернопільському освітньому проекті “Погляд на сучасну психокорекцію, гештальттерапія”, в супервізійно-теоретичному семінарі “Етичні принципи роботи психотерапевтів” (організованому Українською спілкою психотерапевтів), у навчальному семінарі-тренінгу “Гостра травма та ПТСР: психологічний та нейрофізіологічний аспект” (організованому Міжнародною громадською організацією “Міжнародний центр розвитку і лідерства”), в супервізійно-теоретичному семінарі “Сексуальність і психосоматичні розлади” (організованому Українською спілкою психотерапевтів), у освітній програмі “Сучасна психокорекція“ (організованому Асоціацією психотерапевтів та психоаналітиків України м. Тернопіль).

Складовою роботи кафедри є науково-дослідна робота студентів. Вони ознайомлюються з фаховими напрямами роботи кафедри, беруть участь у наукових гуртках. На кафедрі діє гурток “Азбука практичної психології” (Л.М. Мотозюк, І.Й. Старовойт) та гурток “Гендер на тендер” (С.І. Тафінцева).

Метою діяльності наукових гуртків є:

‒ поширення психологічних знань серед студентської молоді  та підвищення її психологічної культури;

‒ розвиток інтерактивно-комунікативних, гностичних, діагностичних, дидактичних, проектувальних  вмінь студентів;

‒ формувати в студентів навички самостійності суджень, уміння концентруватися, постійно збагачувати власний запас знань, мати багатобічний погляд на виникаючі проблеми;

‒ виховувати у студентів гуманну систему потреб, мотивів, принципів та цінностей;

‒ емоційну стійкість, чесність, обов’язковість; підвищувати у студентів рівень відповідальності за власні дії;

‒ підвищувати рівень громадської активності студентів та їх участь у суспільно-громадському житті;

‒ підвищувати готовність до самостійного вирішення поставлених завдань;  посилювати пізнавальну активність.

Оприлюднення результатів наукових досліджень студенти здійснюють у вигляді рефератів, повідомлень, доповідей на семінарах і на студентських науково-практичних конференціях, наукових семінарах, олімпіадах, “круглих столах”, які щорічно проводяться на кафедрі та в академії. За результатами цих конференцій видаються збірки матеріалів студентських наукових робіт.

Майбутні фахівці будуть підготовлені до:

‒ здійснення психодіагностичної та психокорекційної роботи;

‒ надання консультативних послуг фізичним особам, установам та організаціям;   

‒ здійснення психологічного супроводу діяльності різних організацій усіх форм власності, а також установ і підрозділів органів державної влади та управління;

‒ проведення соціально-психологічних досліджень та оптимізації психологічного клімату в трудових колективах, до здійснення профорієнтації та профвідбору;

‒ виявлення психологічних причин соціальної дезадаптації дітей та дорослих, вибору форм і змісту психопрофілактичної роботи;

‒ виконання  психологічного патронаж проблемних категорій населення (інвалідів, дітей із делінквентною поведінкою тощо).

Такій підготовці сприятиме вивчення таких дисциплін психолого-педагогічного циклу та педагогічна практика, а саме:

Предмети професійно-практичної підготовки:  вступ до спеціальності;  загальна психологія з практикумом; вікова й педагогічна психологія психодіагностика;  клінічна психологія; диференційна психологія; історія психології; соціальна психологія; психологія праці та вибір професії; психологічна служба в системі освіти; психологія творчості та обдарованості; психологія спілкування; психологія особистості; психологія управління; основи дефектології та патопсихології; основи психології консультування; основи психокорекції; основи психотерапії.

Дисципліни за вибором навчального закладу: основи менеджменту; психологія конфлікту; юридична психологія; арттерапія; психосоматика; військова психологія; робота практичного психолога в дитячих будинках і школах-інтернатах.

Дисципліни за вільним вибором студента: сучасні теорії глибинної психології: теорія та практика символдрами; психологія емоцій з тренінгом емоційної стійкості; етнопсихологія; робота практичного психолога з сім’єю; теорія та методика роботи з різними категоріями учнів; психологія криз; психологія сексуальності.

Педагогічна практика: психолого-педагогічна (ознайомлювальна) практика;  психокорекційна й психоконсультативна практика; літня педагогічна практика в оздоровчих таборах; психопрофілактична практика; психодіагностична практика.

Концептуальні ідеї розвитку кафедри:

‒ педагогіка та психологія людиноцентризму;

‒ національні та загальнолюдські цінності особистості;

‒ особистісно орієнтована парадигма професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів і практичного психолога;

‒ зв’язок психолого-педагогічної теорії з практикою загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

Партнерство та зв’язки з іншими вищими навчальними закладами України:

Волинський національний університет імені Лесі Українки;

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра  Довженка;

Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О. Сухомлинського;

Житомирський державний університет імені Івана Франка;

Інститут педагогіки НАПН України;

Інститут психології Ім. Г.С. Костюка НАПН України;

Кам’янець-Подільський державний університет імені Івана Огієнка;

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка;

Київський державний педагогічний університет ім. М. Драгоманова;

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;

Хмельницька національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького;

Хмельницький національний університет;

Чернівецький державний педагогічний університет ім. В. Стефаника.

Співпраця з провідними психологічними службами м. Хмельницького та України:

Асоціація психотерапевтів та психоаналітиків України;

Інститут соціальних досліджень та психокорекції;

Хмельницький осередок Української Спілки Психотерапевтів;

Львівська обласна громадська організація відеотренерів “ЛОГОВ”.