12 травня 2015 року в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії в рамках святкування «Тижня науки» відбулась всеакадемічна студентська науково-практична конференція: «Студентська молодь у педагогічній науці».

Основні напрями роботи конференції:

1. Управління навчально-виховним процесом у сучасних закладах освіти.

2. Освіта та виховання в історії педагогічної думки.

3. Психологічні аспекти педагогічної діяльності.

4. Педагогічна практика як складова професійної підготовки майбутнього вчителя.

5. Сучасна освіта в контексті цивілізаційних тенденцій.

6. Концептуальні засади здійснення виховної діяльності в закладах освіти.

7. Реалізація змісту навчальних предметів у дошкільних навчальних закладах та початковій школі засобами методик викладання.

8. Соціокультурна освіта та виховання підростаючого покоління: стан, тенденції, перспективи розвитку.

У конференції брали участь студенти із різних груп і факультетів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, доктор педагогічних наук, професор, Галус О.М. 

Когут Ольга, голова Ради наукового студентського товариства студентів та слухачів магістратури, студентка 71 групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, у своїх доповіді на тему «Формування готовності майбутніх учителів до використання нових  інформаційних технологій навчання у початковій школі» основну увагу звернула на те, що інформатизація суспільства  вимагає інформатизації системи освіти, підготовку кваліфікованих кадрів для всіх сфер і галузей суспільного життя. Тому однією з глобальних цілей інформатизації освіти є підготовка вчителів, які володіють високим рівнем інформаційної культури, готові застосовувати інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі й управлінні освітою, беруть активну участь  у процесі інформатизації освіти.

Анастасія Гапчук, студентка 52 групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії у своєму виступі «Шляхи впровадження здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховний процес початкової школи» акцентувала увагу на збереженні та зміцненні здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління. За останні роки значно погіршився стан природного середовища, що впливає на фізичний стан та ступінь захворюваності учнів. Зросло навчальне навантаження учнів. Саме тому вчитель сучасної початкової школи повинен активно впроваджувати різні види здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес.

Вознюк Діана, студентка 52 групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, у доповіді на тему «Формування комунікативної компетентності молодших школярів в історико-педагогічному контексті» розповіла про те, що головне завдання сучасної загальноосвітньої школи – підготувати компетентнісну особистість, здатну знаходити правильні рішення в конкретних навчальних та життєвих, а в подальшому професійних ситуаціях. Завданнями сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який формує та розвиває ключові компетентності особистості й у результаті цього має бути сформована загальна компетентність людини, яка включає сукупність ключових компетенцій. Формування комунікативної компетентності починається з набуття дитиною вміння встановлювати контакт із партнером у спілкуванні, дотримуючись усталених правил етикету. У повсякденному житті дитина спостерігає і наслідує приклади спілкування між собою дорослих, дітей тощо. Мовленнєва та взаємодія здебільшого виникає в навчанні, в ігрових ситуаціях, у самообслуговуванні, коли діти не лише послуговуються мовленнєвими штампами, а й творять власні форми комунікативної поведінки.

Кіндрук Олена, студентка 61 групи факультету дошкільної освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії,  у виступі на тему «Організація образотворчої діяльності дітей дошкільного віку за ідеями С.Русової», розповіла  про педагогічну спадщину Софії Русової. Процес формування особистості С.Русова розглядає як процес, який має свої особливості на кожному вікової періоді. С.Русова звертає увагу педагогів, вихователів на здійснення виховних впливів на дитину з врахуванням їх індивідуальної психології, умов середовища та спеціальної організації педагогічного процесу. Вона вважала, що виховання дитини повинно базуватися на знанні анатомії, фізіології та психології. Вона була одночасно психологом, педагогом і методистом.

Коломієць Марина, студентка 42у групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, у своєму виступі «Індивідуальний стиль Лариси Денисенко: перспективи вивчення у 8-11 класах загальноосвітньої школи» акцентувала увагу на проблемі дослідження індивідуального стилю, на творчості Лариси Денисенко. Визначення особливостей структури й функціонування мовних засобів у художньому творі Л.Денисенко, сприятиме конкретнішому розумінню мовних засобів як частини ідіостилю письменника, збагатить українське мовознавство новими спостереженнями над авторськими модифікаціями, над способами реалізації автором своїх світоглядних, ідейно-естетичних засад через мовні засоби художніх творів.

Михайлюк Мирослава, студентка 61 групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, у доповіді на тему «Використання технології укрупненої одиниці в основі формування початкової математичної освіти» розповіла про те, що П.М.Ерднієв обґрунтував ефективність укрупненого введення нових знань, яке дозволяє: застосовувати узагальнення в поточній навчальній роботі на кожному уроці; виявляти більше логічних зв’язків в матеріалі; виділяти головне і суттєве в більшій дозі матеріалу.

Слива Юлія, студентка 63 групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, у виступі на тему «Формування видів мовленнєвої діяльності молодших школярів», повідомила про те, що однією з найважливіших і актуальних  проблем сучасної методики викладання української мови в початкових класах є проблема розвитку мовлення молодших школярів. Зрозуміло, що під час вивчення рідної мови одним із головних завдань є завдання формування і розвитку у дітей правильного, виразного, чистого мовлення.Основне завдання сучасної школи – формувати гармонійно розвинену особистість. Важливим компонентом цього складного і багатогранного процесу є мовленнєвий розвиток дитини, оскільки від вільного володіння словом значною мірою залежить загальний розвиток людини, формування її світогляду, вміння налагоджувати стосунки з іншими людьми, самореалізація в суспільстві. Тому сучасний підхід до вивчення початкового курсу української мови висуває основним принципом його засвоєння всебічний розвиток мовлення учнів.

Соколова Вікторія, студентка 53 групи факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, у виступі «Розвиток творчості молодших школярів з використанням особистісно орієнтованих технологій» розповіла про те, що удослідженні творчості серйозною проблемою є те, чи розглядати творчість як когнітивну здатність, підпорядковану закону нормального розподілу (як особистісну рису), чи як досягнення видатних реальних творчих результатів, що властиво лише окремим людям, які є абсолютно унікальними.

З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між ним і навколишніми, починає розбиратися в громадських мотивах поведінки, моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій, тобто в цьому віці формування особистості набуває свідому фазу. Якщо раніше провідною діяльністю була гра, то тепер стало навчання - еквівалент трудової діяльності, причому оцінка інших залежить і визначається шкільними успіхами.

За матеріалами конференції буде видано збірник