- Новини
- Структура
- Підрозділи
- Наукова робота
- Науковий відділ
- Новини
- Конференції
- Аспірантура та докторантура
- Наукове товариство
- Фахове видання
- Вчена рада
- Наукова співпраця
- Наукові школи
- Спеціалізовані вчені ради
- Спеціалізовані вчені ради PhD
- 2025 рік
- 2023-2024 рік
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.010
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.011
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.012
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.013
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.014
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.015
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.016
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.017
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.018
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.019
- 2021 рік
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.001
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.002
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.003
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.004
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.005
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.006
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.007
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.008
- Спеціалізована вчена рада ДФ 70.145.009
- Нормативно-правова база
- Cпеціалізована вчена рада Д 70.145.01
- Спеціалізовані вчені ради PhD
- Стажування за кордоном
- Підвищення кваліфікації
- Відкритий доступ до міжнародних журналів
- Академічна доброчесність
- Виховна робота
- Навчальна робота
- Психологічна служба
- Міжнародна діяльність
- Охорона праці
- Студентська рада
- Бібліотека
- Центр кар'єри, працевлаштування та профорієнтації
- Проекти
- Профспілка
- Рішення вченої ради
- Забезпечення якості вищої освіти
- Співпраця з ЗВО України та зарубіжжя
- Наукова робота
- Факультети
- Студенту
- AБІТУРІЄНТУ ↓
- Про приймальну комісію
- Контакти приймальної комісії
- Правила прийому
- Строки прийому документів – 2023 рік
- Вартість навчання – 2023 рік
- Регіональне замовлення
- Перелік документів для вступу
- Реєстрація на ЄВІ / ЄФВВ
- Мотиваційний лист
- Перелік спеціальностей
- Програми співбесід, фахових вступних випробувань, творчих конкурсів – 2023 рік
- Рейтингові списки вступників
- Списки рекомендованих до зарахування
- Накази про зарахування
- Вступ за ваучером
- Особливі умови вступу
- Публічна інформація
- Контакти
Пошук роботи
До пошуку роботи потрібно поставитись як до справжнісінької роботи – зі всією серйозністю і відповідальністю. Не чекайте, що вам хтось зателефонує і запропонує хороше місце – активно дійте самі. Чим краще ви організовуєте дні, відведені для пошуку роботи, тим більше шансів у коротші терміни знайти роботу.
Перше, що необхідно зробити – грамотно скласти своє резюме. Воно знадобиться для розсилки працедавцям.
Отже, з чого почати? З елементарної логіки виходить, що для досягнення успіху потрібно охопити максимальне число варіантів. Знайомі, друзі, «жовті сторінки преси», оголошення, Інтернет – доведеться вдатися до всього.
Друге. Працевлаштування по знайомству або протегуванню. За приблизними оцінками, 75% всіх вільних місць ніколи не рекламуються взагалі, а це означає, що газети і агентства вам можуть в кращому разі запропонувати інформацію про 25% вакансій. Тому настав саме час пригадати своїх друзів і знайомих, колишніх співробітників, керівників практики, викладачів.
• Не соромтеся розповідати всім про те, що шукаєте роботу.
• Не соромтеся запитати, чи не знають вони про місця, що відкрилися, чи не шукають вони співробітників (стажистів, практикантів) самі. Контакти, як стратегія пошуку роботи, успішні, і це легко зрозуміти
Поставте себе на місце працедавця: ви теж, швидше за все, вважали б за краще найняти працівника, порекомендованого добросовісним відповідальним співробітником, а не невідомим агентством.
Третє. Інтернет і газети працевлаштування – досить корисні джерела інформації. Але не забувайте про кількість людей, які також, як і ви, читають газети і користуються Інтернетом!
Ключ до успіху – відіслати своє резюме і обдзвонювати лише ті заклади, які надали інформацію про вільні місця не більше трьох днів тому. Корисними при цьому можуть бути професійні газети і журнали, в яких ви знайдете оголошення про роботу та інформацію про ринок праці. Більшість закладів мають свої сайти, на яких є такі розділи, як працевлаштування, підбір кадрів, і на які поміщається інформація про вільні робочі місця.
Беріть участь в днях і ярмарках кар’єри: адже вони організовуються саме з метою «знайомства» працедавців з роботошукачами.
Четверте. Активний контакт з працедавцями. Складається список закладів, в яких ви хотіли б працювати. У ці заклади необхідно відправити свої резюме (по електронній пошті, факсом чи особисто принести), бажано з супровідними листами, в яких потрібно пояснити ваше бажання працювати в даному закладі. Після цього потрібно самому піти в заклад і зустрітися з людиною, що займається питаннями працевлаштування. Запитаєте, чи отримано ваше резюме. Якщо немає – подайте працедавцеві копію резюме (яку ви захопите з собою). Запитаєте, чи є в закладі на сьогодні вакансії. Ваша мета – дати працедавцеві знати про себе, подати себе. Зустрічаючись безпосередньо з працедавцем, ви різко виділяєтеся з натовпу претендентів на посаду, перетворюючись з безликого паперу в конкретну людину, яку працедавець бачить і запам’ятовує.
Отже, навіть якщо в закладі немає вільних вакансій, вас матимуть на увазі, коли вакансії з’являться. При цьому слід пам’ятати, що не лише відділ кадрів займається працевлаштуванням, але і люди, в підпорядкуванні яких ви працюватимете.
Якщо ви хочете працювати в загальноосвітньому навчальному закладі, дошкільному навчальному закладі…, то варто, по можливості влаштуватися в них на посаду лаборанта, бібліотекаря, помічника вихователя… Вірогідно (60%), з часом вам буде запропоновано робоче місце відповідно вашої кваліфікації.
П’яте. Інформаційне інтерв’ю. Цей метод полягає в тому, що ви телефонуєте працедавцеві і просите його приділити вам декілька хвилин для того, щоб одержати інформацію про діяльність закладу і кар’єрні можливості у його сфері. Причому ви можете телефонувати як знайомому, так і незнайомій вам людині в закладі. Не соромтеся і не бентежтеся – ви не нав’язуєтеся! Ви не вимагаєте роботу, ви хочете просто встановити контакт, дізнатися про заклад, про вимоги до потенційного працівника і дати знати працедавцеві про себе. Головне, поводитися тактовно і етично, бути щирим і не використовувати цей метод для того, щоб «затертися» в заклад, адже працедавець це відразу відчує. Якщо вам повезло, і працедавець погодився зустрітися з вами, наперед продумайте розмову і підготуйте запитання, які хочете задати.
Наприклад, ви можете поставити такі запитання:
1. Що б ви порадили молодим фахівцям, охочим працювати в даному закладі?
2. Яким ви бачите ідеального співробітника вашого закладу, які якості ви шукайте в потенційних співробітниках?
3. Які навики необхідно мати для того, щоб успішно справлятися з роботою?
4. Який типовий розпорядок дня?
Будьте конкретні, ставлячи запитання. Дайте зрозуміти співбесідникові, що ви не просите його про роботу, а просто радитеся. Зазвичай люди вважають за краще давати поради, а не задовольняти прохання, тим більше, незнайомих людей.
Переваги цього методу:
По-перше, ви даєте знати про себе працедавцеві. Якщо ви справите враження людини, що цікавиться можливостями у сфері своєї спеціалізації, думає про свою кар’єру, товариського тактовного молодого фахівця, то цілком імовірно, що працедавець запам’ятає вас і матиме на увазі, коли з’явиться вільне місце.
По-друге, ви безпосередньо зв’язуєтеся з людьми, які займаються питаннями найму кадрів. Таким чином, знову ж таки, для вас відкриваються ті самі 75% прихованих робочих місць. Якщо ж розмова вийшла не гладко, все одно вона дарма не пройшла! Адже вам у будь-якому випадку надається можливість краще дізнатися про сферу вашої майбутньої діяльності і вимоги працедавця. Таким чином ви самі себе готуєте для вдалішої співбесіди з іншим працедавцем – вже про конкретну роботу.
Якщо ви, нарешті, знайшли роботу, не піддайтеся передчасно радісній спокусі передихнути і зупинитися. Що б вам не пообіцяли, аж до моменту виходу на роботу продовжуйте шукати, дзвонити, давати оголошення, відвідувати установи, заповнювати незліченні анкети і резюме, підписувати договірні угоди (якщо представиться такий випадок). Пропонуйте себе одночасно на гранично можливе число вакантних місць – дивишся, де-небудь і спрацює!
Ніколи раніше працедавці не опинялися в такому виграшному становищі: вибір кандидатів необмежений. Тому настроюйтеся на найвірогідніший, тобто несприятливий результат. Процес пошуку роботи може виглядати так: «Ні, немає, немає, немає, у жодному випадку, немає, звичайно ж немає, немає, так!». Саме це єдине «та» ви і чекаєте. Не приймайте відмови близько до серця. Просто прийміть їх. І рухайтеся вперед. І вам неодмінно повезе – це просто питання часу.
Що повинно насторожувати в поведінці працедавця?
Сучасний працедавець може поводитися нечесно стосовно до претендента. Небажання оплачувати працю, прагнення привернути грамотного фахівця на місце роботи з «шкідливими умовами» породжує таке явище, як професійне зваблювання претендента.
Ви ризикуєте стати жертвою професійного зваблювання, якщо:
• Працедавець уникає конкретних відповідей про те, які завдання, в якому об’ємі і в яких умовах ви повинні будете вирішувати на новому місці.
• Працедавець не пояснює, чому пішов попередник, чим він не влаштовував заклад або що не влаштовувало його.
• Працедавець не показує бажання глибоко оцінити ваші досвід і професіоналізм, робить пропозицію роботи поспішно і наполягає на вашому швидкому виході на нове місце.
• Працедавець пропонує на випробувальний термін істотно нижчу оплату праці. На стадії відбору з вами займаються в основному співробітники кадрової служби компанії, а майбутній керівник (керівники) в цьому не бере активну участь. Розмовляючи з потенційним керівником, ви не випробовуєте бажання працювати саме з цією людиною, він не викликає у вас симпатій.
Які ж конкретні хитрощі можуть використовувати професійні спокусники? За допомогою чого вони можуть спробувати переконати вас прийняти не дуже вигідні пропозиції при працевлаштуванні?
Хитрість номер один.
Створення штучного конкурсу. Якщо ви зрозумієте, що працедавець випробовує гострий брак робочої сили і, отже, потребує вас, ви зможете зайняти упевнену позицію і вимагати вигідних для себе умов. Тому досвідчений працедавець прагнутиме представити справу так, ніби широкі можливості вибору – у нього, а в положенні прохачів перебуваєте ви.
В рамках цього методу (або як м’якший його варіант) на групових співбесідах використовується прийом «браку стільців». Спочатку місткість аудиторії планується меншою, ніж вимагає кількість запрошених кандидатів. Якщо ви де-небудь зіткнетеся з подібною ситуацією, подумайте про те, що в серйозних організаціях таких «випадковостей» прагнуть не допускати, оскільки піклуються про комфорт своїх потенційних співробітників і не хочуть, щоб перше враження про знайомство з фірмою у кого-небудь асоціювалося з відчайдушним пошуком вільного стільця.
Хитрість номер два.
Чим, окрім штучного конкурсу, професійний спокусник може відвернути вас від адекватного аналізу вигідності його пропозиції і можливостей виникнення «підводних каменів»? Прийом номер два називається «Мозковий штурм».
Мозковий штурм, що проводиться при прийомі на роботу, полягає в бентеженні претендентів величезним шквалом інформації, об’єм якої не може бути засвоєний середньостатистичною людиною за відведений час. Що в результаті не витримав несподіваного навантаження мозок тимчасово втрачає здібність до об’єктивного аналізу.
Хитрість номер три – це опис вищестоящої позиції. Тобто вам можуть півгодини описувати красу роботи в закладі, але пропонують-то всього лише посаду не за вашою кваліфікацією.
Як окремий випадок описаної вище схеми – випробувальний термін. Приватний, але зовсім не менш небезпечний. Навіть якщо вас беруть тільки на випробувальний термін, ваші працедавці зобов’язані укласти з вами трудовий договір. І вже ваше завдання - уважно вивчити описані в нім умови (це, між іншим, корисно завжди, а не тільки в цьому випадку). Інакше ви сильно ризикуєте працювати безкоштовно.
ПОРАДА!
Про що потрібно пам’ятати, розмовляючи з потенційним працедавцем? Перше і, напевно, найголовніше: не упускайте деталей. Будь-який працедавець без зусиль зможе намалювати красиву картинку вашого майбутнього місця роботи, хоча насправді робота не так вже принадна. Деталі важливі скрізь і завжди. Ви повинні твердо собі з’ясувати, скільки вам збираються платити, за що і як. Постарайтеся, щоб не було різних неточностей і приблизностей.
Незначні деталі деколи виявляються дуже важливими, особливо якщо йдеться про гроші. При з’ясуванні питань, що цікавлять вас, не соромтеся показатися нетямущим. Серйозні люди ніколи не звинуватять вас у занудстві.