24 вересня 2022 р. студенти Гуманітарного факультету І - IV курсів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) першого бакалаврського рівня вищої освіти взяли участь в (онлайн-засіданні на платформі Zoom) в роботі Історичного вебінару / Historical webinar, рубрика «Ранньомодерна доба. Кримський ханат».

З лекцією виступив поважний дослідник запорозького козацтва, ногайців і Кримського ханату, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту Української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Владислав Володимирович Грибовський

Тема лекції: «ХАНСЬКА УКРАЇНА»: КОЗАЦЬКИЙ АНКЛАВ У МЕЖАХ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА»

«Ханська Україна» – умовна назва південного узбережжя річок Ягорлик і Кодима в межиріччі Південного Бугу й Дністра, де в 1633–1791 роках проходив кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією й мешкало українське, молдавське й тюркомовне населення. Під час Хмельниччини тут був започаткований козацький полково-сотенний лад, згодом перенесений на південний (кримський) берег Ягорлика й Кодими. Більшість місцевих мешканців тамтешніх мешканців складали українці, котрі називали себе «волохами». До 1770 р. ними керували гетьмани, полковники й сотники, підвладні Кримському ханству.

Метою лекції стало з’ясування обставин виникнення цього синкретичного утворення на перехресті кордонів і політичних укладів Козацької України, Речі Посполитої, Кримського ханства й Османської імперії.

Лекція викликала низку запитань від присутніх гостей та науковців, які одночасно супроводжувалося цікавими доповненнями й уточненнями. Проаналізовано як відомі, так і маловідомі джерелознавчі, історіографічні аспекти даної проблеми. Охарактеризовано низку вітчизняних, зарубіжних архівів і фондів які були використані вченим. Обговорено низку дискусійних питань, щодо етимології, історичної географії, демографії місцевого населення, правових актів, повсякденню тощо. Подібний формат значно розширив знання студентів-істориків із зазначеної теми, а також продемонстрував невичерпність питання й потребу подальших наукових досліджень. В цілому тема обговорення і досі залишається малодослідженою професійними істориками, що й казати про широкий загал. Тому, переоцінити її значення в системі підготовки майбутнього учителя історії практично неможливо.

Організатор семінару і модератор заходу к.і.н. Владислав Яценко,

«Kharkiv Historico-Philological Society»