Напередодні світлого свята Великодня у ПО-33 (куратор групи Глушок Л.М.) було проведено майстер-клас з розпису писанки.

Делікатна Світлана Миколаївна – майстер народного мистецтва, писанкарка, член Національної спілки народних майстрів, завідувач технічного відділу Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва розповіла про історію писанки, її значення у житті українців, ознайомила з традиційними знаками-символами та поєднанням кольорів на Поділлі, показала власні писанки, зроблені традиційним восковим розписом, писанки-шкрябанки, крапанки і мальованки.  І, звичайно, майстриня поділилася власними секретами та показала, як писати один із основних розписів великодньої подільської писанки.

Маленькі писанкові дива, створені вправними руками майстрині, вимагають не тільки володіння старовинною технікою, вмінням передати сакральні праукраїнські кольори та узори, але й духовного піднесення, вивчення історії та магії давнього мистецтва.

Студенти залишилися під враженнями після всього дійства розпису та в подальшому будуть продовжувати цікавитися історією, збереженням народних традицій декоративно-прикладного мистецтва, розширюватимуть свій духовний світогляд та обов’язково будуть прищеплювати своїм майбутнім учням повагу до українських традицій та звичаїв.

Майстриня Світлана Миколаївна каже: “У давнину писанка вважалася символом самого життя, Всесвіту, вона містила магію вогню, живого яйця, воску. Для наших далеких пращурів це був знак весняного сонця, що несе тепло, відродження природи, визволення її від кайданів морозу та снігу. І щоб привітати яскраве весняне сонечко, привернути його життєдайну силу до свого дому, вони розписували яйце знаками-символами. Писанки на Поділлі починали писати з лютого і до Зелених свят. Кожна з них мала своє призначення. Крім традиційних курячих яєць, для писанок використовувалися гусячі, і навіть страусині”...