Поліпшення якості підготовки фахівців дошкільної освіти: реалії та перспективи

Кафедра дошкільної педагогіки, психології та фахових методик 18 лютого 2011 року провела науково-методичний семінар на тему “Поліпшення якості підготовки фахівців дошкільної освіти: реалії та перспективи”.
Реалії діяльності кафедри з означеної проблеми розкрила завідувач кафедри, кандидат педагогічних наук, доцент Зданевич Л.В.

Основні компоненти удосконалення якості знань студентів:

• Методичне та організаційне керівництво роботою з питань удосконалення якісті знань студентів.
• Вивчення, узагальнення та поширення передового міжнародного і вітчизняного досвіду роботи кафедри, факультету з питань удосконалення якості знань студентів.
• Взаємодія із партнерами кафедри, факультету (ВНЗ, ДНЗ, управління освіти) з питань удосконалення якості знань студентів.
• Методичний супровід використання в процесі викладання професійно-орієнтованих дисциплін інноваційних та інформаційних технологій і ресурсів.
• Впровадження інноваційних форм та методів організацій навчального процесу за кредитно-трансферною системою.
• Впровадження результатів наукових досліджень з питань інформаційного і методичного забезпечення навчального процесу за інноваційними технологіями навчання та методів контролю знань.
• Організація проведення наукових досліджень студентів з питань вдосконалення методичного забезпечення, форм і методів викладання навчальних дисциплін.
Поділилася досвідом використання інтерактивних методів навчання на заняттях з дошкільної педагогіки та методики фізичного виховання старший викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик Павлушкіна О.В.

Позитивні сторони використання інтерактивних технологій

• участь у інтеракції сприяє формуванню й розвитку навичок співробітництва в студентів. Людина як соціальна істота повинна завжди функціонувати в різних соціальних групах (сім'я, студентська група, колектив дошкільного навчального закладу), тому вміння майбутнього фахівця адаптовуватися та орієнтуватися в різних ситуаціях є успішною умовою його самореалізації;
• беручи участь в інтеракції, студенти займають активну позицію в навчально-виховному процесі, що дає змогу майбутньому фахівцеві не тільки висловити свою думку, але й реалізувати себе, як творчу особистість;
• використання інтерактивних технологій навчання посилює ефективність засвоєння інформації, розвиває комунікативні навички студентів, дозволяє їм навчитися запобігати конфліктів та успішно виходити з конфліктних ситуацій, підвищує інтерес до навчання, вчить студентів самостійного пошуку інформації, вимагає від них творчого підходу до розв’язання завдань.

Найефективніші інтерактивні технології навчання:
проективні технології, що забезпечують інтеграцію різнопредметних знань і вмінь з різних видів діяльності;
• ігрові технології, що формують уміння розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;
• тренінгові технології, спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності учнів.


Машкіна Л.А., проректор з педагогічної практики, кандидат педагогічних наук, доцент висвітлила питання основних напрямків поліпшення якості практичної підготовки студентів спеціальності “Дошкільна освіта”

Результати практики студентів факультету дошкільного виховання (I півріччя 2010-2011 н.р.)

Сергеєва З.П., старший викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик розкрила питання про особливості використання кейс-метода в процесі підготовки студентів спеціальності “Дошкільна освіта”

Уміння і навички, що формуються у студентів в процесі використання кейс-метода:

• Аналітичні – вміння класифікувати, виокремлювати корисну та несуттєву інформацію, аналізувати її;
• Практичні – дозволяють використовувати отриманні знання на практиці;
• Творчі – дозволяють приймати альтернативні, креативні та нестандарті рішення;
• Комунікативні – формують вміння вести дискусію, використовувати наочний матеріал, мультимедіа-засоби, відстоювати власну точку зору.
• Соціальні – формують уміння оцінювати поведінку людини, слухати співрозмовника, підтримувати дискусію, аргументувати свою точку зору.
• Навички самоаналізу – аналіз моральних та етичних проблем спілкування.


Етапи підготовки кейса:

• Підготовчий етап: пошук першочергових умов, збирання інформації, щодо конкретної проблеми, визначення основних питань.
• Власне процес складання кейсу: розробка ідеї майбутнього кейсу; напрацювання ключових моментів, підбір тексту, відпрацювання стильових ознак кейсу.
• Заключний етап: завдання для виконання, питання для обговорення, вимоги до оформлення результатів роботи з кейсом, довідкові матеріали.

Софіян Л.Г., старший викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик поділилася досвідом проведення поза аудиторної роботи з психології у контексті засідання психології лабораторії.
Про роботу інформаційно-методичного центру як одного із основних осередків інформаційного забезпечення якості підготовки майбутніх спеціалістів дошкільної галузі розповіла Мисик О.С., викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Пісоцька Л.С., декан факультету дошкільного виховання, кандидат педагогічних наук, доцент розкрила перспективи поліпшення якості підготовки фахівців дошкільної галузі

Перспективи поліпшення якості підготовки фахівців дошкільної освіти у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії

• Створення умови на заняттях для набуття студентами здатності ефективно використовувати знання (І-ІІ ОКР) і продукувати нові знання (ІІІ – IV ОКР);

• Сприяти реалізації тріади – навчити студентка вчитися, мислити і працювати;

• Удосконалювати систему оцінювання знань за 12-бальною системою і за кредитно-трансферною системою;

• Систематично використовувати нові освітянські технології;

• Вчити студентів трансформувати знання в практичну діяльність;

• Удосконалювати програмно-методичне забезпечення занять (стаціонарна і заочна форма навчання);

• Використовувати виховну складову кожної навчальної дисципліни і теми заняття;

• Оптимізувати роботу кураторів академічних груп у контексті поліпшення якості знань;

• Надати більшого значення індивідуальному навчальному пану студента в якому реально відображається індивідуальна траєкторія навчання студента та його якість;

• Посилити відповідальність за підготовку і захист випускних робіт бакалавра і магістра (стаціонарна і заочна форма навчання);

• Залучити студентів до науково-дослідної діяльності, до участі у конференціях, семінарах;

• Активізувати роботу центру кар’єри;

• Удосконалити інформаційну систему “Деканат”;

• Використовувати у діяльності кафедри і факультету досвід вітчизняних і зарубіжних науковців у контексті поліпшення якості підготовки фахівців.

© 2020 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 139
(0382) 79-53-55