«До збруї! До збруї стрільці!

Товаришів рідних згадайте,

Що мріють про волю в холодній землі.

Всі сили до бою з’єднайте!»

Вільгельм Габсбург

10 лютого 2025 р. - 130 років із дня народження Василя Вишиваного (справжні ім’я та прізвище - Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен) (1895-1948), українського військового та політичного діяча, полковника Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР, дипломата, поета, репресованого СРСР австрійського ерцгерцога, борця за незалежність України у XX столітті.

Вільгельм Габсбург-Лотрінґен був представником однієї з монарших династій Європи, яка на початку ХХ століття стояла на чолі Австро-Угорщини. Його батько і старший брат претендували на польський монарший престол у разі розпаду імперії. Натомість Вільгельм ще раніше зробив вибір на користь українців і українства.

У 1915 році він закінчив військову академію, став лейтенантом Збройних сил Австро-Угорської імперії й отримав призначення до уланського полку, більшість вояків якого були українцями. Внаслідок спілкування з ними, а також ще юнацьких  подорожей гуцульськими селами він полюбив українську культуру, звичаї, пісні. Невдовзі вивчив українську мову і навіть писав вірші українською. У 1916 році він, як депутат австро-угорського парламенту, познайомився з низкою українських політиків і почав лобіювати українські інтереси на високому політичному рівні.

Під час укладання Берестейської угоди 1918 року Вільгельм Габсбург завдяки своїм зв’язкам в австрійських урядових колах надавав суттєву допомогу українській делегації. А потім, згідно з підписаною угодою, опинився в Україні у складі німецько-австрійського військового контингенту. На чолі одного з формувань перебував у Херсоні й Олександрівську. Там набував авторитету у місцевих мешканців, співпрацював з «Просвітою», відвідував знакові місця козацької слави, а також зблизився з деякими командирами Армії УНР, які пропонували йому долучитися до повалення гетьмана Павла Скоропадського і  навіть стати на чолі Української Держави. Але цю пропозицію він категорично відхилив. 

Від своїх вояків він неодноразово отримував у дарунок вишиванки, які залюбки одягав. Від них одержав і прізвисько – Василь Вишиваний, яке упродовж усього життя носив із честю.

Ці та інші біографічні відомості у матеріалах справи згадуються неодноразово і загалом не відрізняються від того, що вже відомо дослідникам. Нарівні з цим зустрічається інформація, яка, можливо, збереглася лише в архівних документах розвідки. Упродовж десятиліть вона зберігалася під грифом «цілком таємно».

Більше дізнатися про цю визначну постать ви можете відвідавши читальний зал бібліотеки ХГПА.