День відкритих дверей
20.12.2009р.

9.00-10.00 год. – реєстрація абітурієнтів.

10.00-10.30 год. – зустріч з членами приймальної комісії;
ознайомлення з ліцензіями та сертифікатами, які надають закладу право здійснювати освітню діяльність;
з правилами прийому до академії у 2010 році

10.30 год. – бесіди з деканами.

Приймальна комісія

На сайті Хмельницької гуманіатрно-педагогічної академії опублікована Концепція педагогічної компетентності майбутніх учителів у системі ступеневої підготовки спеціалістів початкової ланки освіти.

Автори концепції: Банашко Лариса Василівна, Севастьянова Олена Михайлівна, Крищук Богдан Степанович, Тафінцева Світлана Ігорівна.

Переглянути концепцію.

5 грудня 2009 студенти групи ПН-64 в рамках акції "Живи, книго!" надали допомогу працівникам бібліотеки у реставрації навчальних посібників та підручників. Протягом співпраці студентів та бібліотекарів було відремонтовано та полагоджено значну частину книжкового фонду академії. Підтримка цієї доброчинної акції свідчить про те, що студентство чудово розуміє сучасні економічні негаразди і прагне брати участь в усуненні побутових проблем свого навчального закладу.

Адміністрація ХГПА та працівники бібліотеки високо оцінюють внесок студентів факультету початкового навчання – він реально і суттєво підтримує життя академії.

З останнім місяцем року пов’язано багато свят, зокрема Свято Андрія, яке випадає на 13 грудня. З цим днем пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння. Маленьке відтворення духу свята Андрія побачила молодь м. Хмельницького у четвер, 10 грудня, під час проведення у нічному клубі «Токіо» тематичного дійства «Вечорниці на Андрія», яке організували Управління у справах сім’ї та молоді м. Хмельницького і Молодіжний міськвиконком.

Ще з давніх-давен на Україні дуже любили це свято. Молодь в цей вечір могла робити різні «шкоди». Особливі права мали хлопці. Вони бешкетували, загравали до дівчат, співали, танцювали, веселилися. Дівчата – ліпили вареники, дерли пір’я, ворожили, співали, танцювали і також веселилися. В такому ж дусі і старалися показати деякі елементи цього святкування хмельничани.

КОНЦЕПЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ПОЧАТКОВОЇ ЛАНКИ ОСВІТИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

На початку третього тисячоліття поглиблюються та прискорюються загальносвітові соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси, які визначають розвиток людства на сучасному етапі його життєдіяльності. Глобальні суспільні зрушення мають систематичний, швидкий, незворотний характер. Вони зумовлені науково-технічним прогресом, швидкою інформатизацією та комп’ютеризацією, демократизацією суспільного життя у більшості країн світу.

Найбільш відповідальною в цих умовах є роль освіти. Саме освіта має безпосередній та найбільший вплив на особистість і суспільство.

Освіта є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина, набуваючи при цьому рис особистості, фахівця і громадянина. Завдяки діяльності вчителя реалізується державна політика у створені інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки і культури, збереженні і примноженні культурної спадщини й формувалися людини майбутнього, а також забезпечується Конституційне право громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти. Все це висуває проблеми підготовки вчителя, його професійного становлення і професійної компетентності. Саме компетентнісний підхід розглядається як один із важливих концептуальних принципів, який визначає сучасну методологію оновлення змісту освіти.

Посилаючись на міжнародний досвід, можна стверджувати, що поняття “ключові компетентності” виступає в даному контексті як “вузлове” поняття, так як компетентність носить інтегрований характер, а саме: об’єднує професійні знання, інтелектуальні навички і вміння і способи діяльності.

Поняття “компетентність” (лат.competens – відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. “Компетентність” визначає рівень професіоналізму особистості, а її досягнення відбуваються через здобуття нею необхідних компетенцій, що є метою професійної підготовки фахівців.

Під компетенція ми розуміємо сукупність взаємозалежних якостей особистості (знання, уміння, навички, способи діяльності), необхідних для якісної продуктивної діяльності. Компетентність визначаємо як володіння відповідними компетенціями. Аналіз визначень педагогічної компетентності дає змогу стверджувати, що педагогічна компетентність є системою наукових знань, інтелектуальних і практичних умінь і навичок, особистісних якостей і утворень, яка при достатній мотивації та високому рівні професійності психічних процесів забезпечує самореалізацію, самозбереження та самовдосконалення особистості педагога в процесі професійної діяльності.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Метою формування педагогічної компетентності є забезпечення належної професійної підготовки випускника в умовах ступеневої освіти та його конкурентноздатності на ринку освітніх послуг.

Відповідно до мети конкретизовано основні завдання формування педагогічної компетентності майбутнього фахівця початкової освіти:

- забезпечити оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

- створити умови для становлення професійної культури майбутнього спеціаліста;

- активізувати формування ключових компетенцій майбутнього вчителя початкової школи;

- формувати професійну мобільність студентів;

- організовувати методичну, дидактичну підтримку студентів;

- формувати соціальну активність на основі особистісних якості та соціальних умінь особистості.

3. СУТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Професійна компетентність вчителя – це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

На перший план висуваються внутрішні фактори вчителя: особистісні якості, тобто структура особистісних здібностей та рис характеру, його загальна культура, управлінські та організаторські можливості, а вже потім – кваліфікаційна компетентність, яка передбачає знання, уміння, навички з отриманої спеціальності.

Професійна компетентність – це базова характеристика діяльності спеціаліста; вона включає як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти і має головні суттєві ознаки, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення. На основі цього запропоновано таке розуміння професійно-педагогічної компетентності. Професійно-педагогічна компетентність вчителя є складною багаторівневою стійкою структурою його психічних рис, що формується внаслідок інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних умінь, значущих для вчителя особистісних якостей і має окреслені суттєві ознаки (мобільність, гнучкість і критичність мислення). Ці зрушення встановлюють нові вимоги до трудової діяльності наших співгромадян: якості їх професійної підготовки й професійної компетенції, рівня соціально-професійної мобільності, конкурентноздатності на ринку праці та в різних сферах виробничої діяльності.

4. ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Основними структурними елементами педагогічної компетентності є: теоретичні педагогічні знання, практичні вміння, особистісні якості педагога.

Теоретичні педагогічні знання передбачають зміст психолого-педагогічних знань, які визначені навчальними програмами.

Зміст психолого-педагогічних знань визначається навчальними програмами. Психолого-педагогічна підготовленість складається із знань методологічних основ і категорій педагогіки; закономірностей соціалізації і розвитку особистості; суті, цілей і технологій навчання та виховання; законів анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Вона є основою формування гуманістично-орієнтованого мислення педагога.
Психолого-педагогічні і спеціальні знання є необхідною умовою професійної компетентності.

Практичне розв’язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і методичні знання.

Зміст теоретичної готовності вчителя виявляється в узагальненому умінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь.

Педагогічні уміння – це сукупність послідовно розгорнутих дій, що ґрунтуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).

Аналітичні уміння передбачають уміння аналізувати педагогічні явища; осмислювати роль кожного елемента у структурі цілого і у взаємодії з іншими.

Знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірності; правильно діагностувати педагогічне явище; знаходити способи оптимального вирішення педагогічних завдань.

Прогностичні уміння передбачають управління педагогічним процесом;чітку уяву с свідомості вчителя, педагогічне прогнозування результатів педагогічного процесу; оволодіння прогностичними методами, висунення гіпотез, тощо.

Проективні уміння забезпечують конкретизацію цілей навчання та виховання і поетапну їх реалізацію.

Рефлексивні вміння передбачають здійснення педагогом контрольно –оцінної діяльності, спрямованої на себе, на осмислення і аналіз власних дій.

Зміст практичної готовності вчителя виражається у зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські і комунікативні уміння.

Організаторські уміння передбачають залучення студентів до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його із об’єкта в суб’єкт виховання. Організаторські уміння педагога бувають мобілізаційними, інформаційними, розвивальними і орієнтаційними.

Мобілізаційні уміння вчителя обумовлені привертанням уваги учнів і розвитком у них стійких інтересів до навчання, праці та інших видів діяльності.

Інформаційні уміння пов’язані з безпосереднім викладом навчальної інформації, з методами її отримання та обробки.

Розвивальні уміння передбачають визначення “зони найближчого розвитку” окремих учнів, класу в цілому.

Орієнтаційні уміння спрямовані на формування морально-ціннісних установок вихованців і наукового світогляду; організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціально-значущі якості особистості.

Комунікативні уміння вчителя - це взаємопов’язані групи перцептивних умінь, власне умінь спілкування (вербального) та умінь і навичок педагогічної техніки.

Перцептивні уміння допомагають розуміти інших (учнів, учителів, батьків). Для цього необхідно вчити проникати в індивідуальну суть іншої людини, визначити її ціннісні орієнтації, які знаходять вираження в її ідеалах, потребах, інтересах.

Уміння педагогічного спілкування - це уміння розподіляти увагу і підтримувати її стійкість; обирати відповідно до класу й окремих учнів найдоцільніші способи поведінки звертань; аналізувати вчинки вихованців, визначати мотиви, якими вони керуються, їхню поведінку в різних ситуаціях.

Професійна компетентність учителя обумовлює його педагогічну майстерність.
Значущість педагогічної компетентності для педагогічної діяльності зумовлюється її функціями.

До них належать такі функції:

- педагогічного самовизначення;
- педагогічного самомотивування;
- педагогічного самонавчання та самовдосконалення;
- педагогічного самореалізації;
- педагогічного само профілактики та само реабілітації.

Врахування даних функцій у процесі формування педагогічної компетентності забезпечить успішне вирішення мети і завдань професійної підготовки майбутніх фахівців.

5. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

1. Принцип гуманізму – створення умов для формування кращих якостей та здібностей студента; гуманізація взаємин між викладачами і вихованцями, повага до особистості майбутнього спеціаліста, розуміння його запитів, інтересів, гідності; виховання гуманної особистості, щорої, людяної, доброзичливої, милосердної.

2. Принцип демократизації – усунення авторитарного стилю у спілкуванні. Сприйняття особистості майбутнього вчителя як вищої соціальної цінності, визначення його права на свободу, на розвиток педагогічних здібностей.

3. Принцип компетентності – створення умов для розвитку необхідних структурних елементів педагогічної компетентності випускника.

4. Принцип педагогічної творчості – створення умов для розвитку індивідуально-особистісної творчості.

5. Принцип проблемності передбачає орієнтацію майбутнього фахівця на вирішення реальних педагогічних проблем.

6. Принцип реалізму передбачає орієнтованість випускника педагогічного закладу на досягнення реальних педагогічних цілей, оволодіння необхідними для цього засобами і методами.

7. Принцип педагогічного саморозвитку передбачає орієнтацію випускника на створення умов для стабільного задоволення власних духовних та педагогічних потреб у саморозвитку і самореалізації. Професійна підготовка майбутніх учителів буде ефективною, якщо вона здійснюється в комплексі зазначених підходів і принципів і має цілісний характер.

8. Принцип орієнтації на особистість - вибір змісту методів, форм навчання спирається на природну схильність студентів до пізнання, цілеспрямовано актуалізує їхні духовні потреби та інтереси, сприяє їх духовній самореалізації.

9. Принцип технологічної єдності процесу навчання ,використання нових технологій навчання.

10. Принцип діалогізації навчання – відмова від монологізму як соціально-орієнтованого спілкування – діалогу; розвиток у студентів уміння бачити сильні та слабкі аспекти співрозмовника, критично ставитись до отриманої інформації, розрізняти упереджену неупереджену інформацію, виявляти розбіжності в позиціях учасників діалогу та розуміти позицію співрозмовника.

6. МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

У науковій літературі розглядають різні варіанти класифікацій видів педагогічної компетентності, які виявляють її структурність, багатогранність, відображають зв'язок з різними галузями науки.

Сучасні дослідники визначають такі види компетентностей:

- загальнопедагогічну;
- професійно-правову;
- соціальну;
- психологічну;
- комунікативну;
- конфліктологічну та інші.

Вони пов’язані з вимогами до його знань та особливостями професійної діяльності.

Педагогічна компетентність інтегрує різні види компетенцій, які розкривають загальні здатності педагога в різних сторонах педагогічного процесу. Мова йде про пізнавально-інтелектуальну, діагностичну, проектувальну, організаторську, прогностичну, інформаційну, стимулюючу, оцінно-контрольну, аналітичну, психологічну, соціальну, громадянську, комунікативну, рефлективну, творчу, методичну, дослідницьку компетенцію та інші.

Пізнавально-інтелектуальна компетенція – сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, евристичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати рішення.

Діагностична компетенція – це вміння вчителя вивчати здібності фізичного, психічного, розумового розвитку, рівня морального, естетичного виховання, умов сімейного життя і виховання дітей.

Прогностична компетенція – вміння вчителя визначити напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі виховної роботи, і передбачати кінцевий результат.

Організаторська компетенція – це вміння вчителя залучати учнів до певної роботи і співробітництво з ними в досягненні поставленої мети.

Інформаційна компетенція. Учитель виступає головним джерелом наукової, світоглядної і морально-естетичної інформації. Для вчителя важливо широта кругозору, ерудиція, глибоке знання предмета викладання, методику його викладання, володіння практичною стороною знань, що позитивно позначається на формування у школярів умінь і навичок.

Стимулююча компетенція – передбачає глибокі знання предмета, ерудицію, моральну культуру, гуманне ставлення до учнів, любов і повагу, теплоту і турботу, щиросердність у ставленні до учнів.

Оцінно-контрольна компетенція – це вміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у своїй роботі. Під час оцінювання і контролю він може побачити не тільки досягнення у своїй роботі і роботі учнів, а і причини не доопрацювань, зривів, невдач. Отримана інформація дасть змогу провести корекцію в діяльності з навчання і виховання, а також використовувати нові ефективні засоби і методи.

Аналітична компетенція – це вміння вчителя аналізувати завершену справу: яка її ефективність, чому вона нижча від поставленої мети і.т.д.

Психологічна компетенція охоплює вміння вчителя адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості;вибрати найефективніший варіант поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо.

Соціальна компетенція – це здатність педагога адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, які дають змогу зрозуміти основну закономірність соціальної ситуації, уміння знаходити інформацію в невизначеній ситуації й упевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.

Громадянська компетенція це розвиток, у майбутніх спеціалістів, здатностей бути громадянином, який володіє демократичною, громадянською культурою, усвідомлює цінності свободи, прав людини, відповідальності, готовий до компетентної участі у громадському житті.

Комунікативна компетенція – це вміння педагога будувати ефективні комунікативні дії в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії, це знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в різних ситуаціях, уміння сформувати тактичний план і реалізувати його на основі соціальних навичок.

Рефлективна компетенція – професійна якість особистості, яка дає можливість найефективніше й адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлективної здатності, що забезпечує процес розвитку та саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, досягненню її максимальної ефективності й результативності.

Компетенція творчості – це здатність педагога продуктивно організувати вирішення педагогічних проблем неординарними способами, діяти у тій чи іншій сфері відповідно до його інтелектуальної, ауто психологічної, комунікативної, психологічної компетентностей.

Методична компетенція – це оволодіння знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосувати знання в педагогічній і громадській діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції.

Дослідницька компетенція – передбачає оволодіння науковим мисленням, умінням спостерігати й аналізувати, висунення гіпотези для вирішення спірних питань, виконувати дослідницьку роботу, аналізувати наукову літературу

7. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ
Ефективність процесу формування процесу педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в системі ступеневої підготовки залежатиме від повноти реалізації усіх його складових. Конкретними шляхами можуть бути:

– включення проблематики професійно-педагогічної компетентності до дослідницьких програм та планів навчальних підготовки спеціалістів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях; проведення науково-теоретичних конференцій та семінарів, практично-методичних нарад з актуальних проблем формування педагогічної компетентності;

– створення на базі кращих освітянських закладів експериментальних центрів, лабораторій для опрацювання виховних інновацій, розповсюдження передового досвіду творчих педагогічних працівників;

– корегування та узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм з метою орієнтації на основні компоненти професійно-педагогічної компетентності, розробка та запровадження нових курсів, що сприятимуть формуванню професійно-педагогічно компетентності майбутніх учителів початкової ланки освіти;

– науково-методичне забезпечення підготовки педагогів, соціальних працівників, психологів вищих навчальних закладів з урахуванням основних видів компетенцій майбутніх спеціалістів;

– розробка та видання типових програм, методичних посібників, підручників, методичних матеріалів;

– розробка й запровадження нових методик навчання та виховання з метою формування конкурентноздатного працівника освітньої галузі;

– використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого педагогічного досвіду;

– вивчення світового педагогічного досвіду, адаптація кращих прикладів формування педагогічної компетентності;

– налагодження контактів з міжнародними організаціями, проведення спільних міжнародних заходів та проектів з проблем формування професійно-педагогічної компетентності;

– ефективне застосування інноваційних програм освітніх технологій;

– науково-методичні розробки з питань стратегії розвитку освітнього процесу, використання інноваційних форм і методів індивідуального чи групового пошуку;

– використання творчого потенціалу вчителів-практиків та науковців в удосконаленні навчально-виховного процесу.

8. ДОДАТОК. ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ

Професійна компетентність вчителя – це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

Професійна компетентність – це базова характеристика діяльності спеціаліста; вона включає як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти і має головні суттєві ознаки, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення. На основі цього запропоновано таке розуміння професійно-педагогічної компетентності. Професійно-педагогічна компетентність вчителя є складною багаторівневою стійкою структурою його психічних рис, що формується внаслідок інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних умінь, значущих для вчителя особистісних якостей і має окреслені суттєві ознаки (мобільність, гнучкість і критичність мислення). Ці зрушення встановлюють нові вимоги до трудової діяльності наших співгромадян: якості їх професійної підготовки й професійної компетенції, рівня соціально-професійної мобільності, конкурентноздатності на ринку праці та в різних сферах виробничої діяльності.

Педагогічна компетентність – сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, естетичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати рішення.

Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

Компетенції – це складні професійно-індивідуальні новоутворення, що на основі інтеграції соціального, професійного та особистого досвіду, набутих знань, сформованих умінь і навичок, особистісних якостей, які зумовлюють готовність та здатність спеціаліста до успішного виконання ним професійної діяльності.

Пізнавально-інтелектуальна компетенція – сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, евристичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати рішення.

Діагностична компетенція – це вміння вчителя вивчати здібності фізичного, психічного, розумового розвитку, рівня морального, естетичного виховання, умов сімейного життя і виховання дітей.

Прогностична компетенція – вміння вчителя визначити напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі виховної роботи, і передбачати кінцевий результат.

Організаторська компетенція – це вміння вчителя залучати учнів до певної роботи і співробітництво з ними в досягненні поставленої мети.

Інформаційна компетенція. Учитель виступає головним джерелом наукової, світоглядної і морально-естетичної інформації. Для вчителя важливо широта кругозору, ерудиція, глибоке знання предмета викладання, методику його викладання, володіння практичною стороною знань, що позитивно позначається на формування у школярів умінь і навичок.

Стимулююча компетенція – передбачає глибокі знання предмета, ерудицію, моральну культуру, гуманне ставлення до учнів, любов і повагу, теплоту і турботу, щиросердність у ставленні до учнів.

Оцінно-контрольна компетенція – це вміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у своїй роботі. Під час оцінювання і контролю він може побачити не тільки досягнення у своїй роботі і роботі учнів, а і причини не доопрацювань, зривів, невдач. Отримана інформація дасть змогу провести корекцію в діяльності з навчання і виховання, а також використовувати нові ефективні засоби і методи.

Аналітична компетенція – це вміння вчителя аналізувати завершену справу: яка її ефективність, чому вона нижча від поставленої мети і.т.д.

Психологічна компетенція охоплює вміння вчителя адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості;вибрати найефективніший варіант поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо.

Соціальна компетенція – це здатність педагога адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, які дають змогу зрозуміти основну закономірність соціальної ситуації, уміння знаходити інформацію в невизначеній ситуації й упевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.

Громадянська компетенція – це розвиток, у майбутніх спеціалістів, здатностей бути громадянином, який володіє демократичною, громадянською культурою, усвідомлює цінності свободи, прав людини, відповідальності, готовий до компетентної участі у громадському житті.

Комунікативна компетенція – це вміння педагога будувати ефективні комунікативні дії в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії, це знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в різних ситуаціях, уміння сформувати тактичний план і реалізувати його на основі соціальних навичок.

Рефлективна компетенція – професійна якість особистості, яка дає можливість найефективніше й адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлективної здатності, що забезпечує процес розвитку та саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, досягненню її максимальної ефективності й результативності.

Компетенція творчості – це здатність педагога продуктивно організувати вирішення педагогічних проблем неординарними способами, діяти у тій чи іншій сфері відповідно до його інтелектуальної, ауто психологічної, комунікативної, психологічної компетентностей.

Методична компетенція – це оволодіння знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосувати знання в педагогічній і громадській діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції.

Дослідницька компетенція – передбачає оволодіння науковим мисленням, умінням спостерігати й аналізувати, висунення гіпотези для вирішення спірних питань, виконувати дослідницьку роботу, аналізувати наукову літературу.

АВТОРИ КОНЦЕПЦІЇ:

Банашко Лариса Василівна – старший викладач кафедри шкільної педагогіки та психології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Севастьянова Олена Михайлівна – викладач кафедри шкільної педагогіки та психології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, аспірант Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова

Крищук Богдан Степанович – викладач кафедри шкільної педагогіки та психології, здобувач Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Тафінцева Світлана Ігорівна – викладач кафедри шкільної педагогіки та психології, аспірант Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

На запрошення дирекції Центру тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю 4 грудня 2009 року студенти та викладачі факультету початкового навчання взяли участь у святкуванні чергового Дня народження Хмельницького реабілітаційного центру "Родинний затишок" та Міжнародного дня інвалідів.

Студенти факультету виготовили і вручили кожному вихованцю Центру дарунок. Особливу активність проявили групи ПН-22, ПН-31 (куратори груп Будім Л.В., Філінюк В.А.).

Молодь Центру реабілітації на знак подяки продемонстрували танцювальні номери "Українська полька", танок "Варенчи", "Рок-н-рол" та інші. Їхні виступи не залишили жодного глядача байдужим.

Ця зустріч на довго залишитися у пам’яті та в серцях викладачів та студентів факультету початкового навчання.

4 грудня 2009 року в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбулася зустріч студентів факультету «Початкове навчання» з учасником дитячого Євробачення 2009 р. Андраніком Алексаняном.

Бесіда у дружній атмосфері сподобалася всім присутнім – декану факультету, викладачам та студентам. Спілкуючись з Андроніком ми пізнали його не лише як творчу, обдаровану особистість, але і як щиру, відверту людину, яка згуртовує біля себе безліч друзів.

Андранік – це людина сильної витримки, незламної сили волі, яка вірить в себе і досягає бажаного. За свої 11 років він досяг дуже великих успіхів та здобув багато перемог. Життєве кредо Андраніка – "Нести у світ любов, добро та довіру".

МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "УКРАЇНА 3000" ОГОЛОШУЄ
IV Всеукраїнський молодіжний конкурс "Новітній інтелект України"

Інформація про конкурси на сайті ХГПА

Інформація про конкурси на сайті "Новітній інтелект"

Конкурс складається з 3-х конкурсних номінацій:

1. Конкурс прикладних досліджень з гуманітарної та економічної тематики (на задані організаторами теми).
2. Конкурс бізнес-ідей.
3. Конкурс соціальних проектів.

Конкурс прикладних досліджень з гуманітарної та економічної тематики

Конкурс проводиться серед молодих дослідників, вік яких не перевищує 35 років

- Перша вікова категорія – учні старших класів шкіл, ліцеїв, гімназій.
- Друга вікова категорія – студенти навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації.
- Третя вікова категорія – аспіранти, викладачі, дослідники-практики, вік яких не перевищує 35 років.

До уваги осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання

15 грудня 2009 року о 9.00 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія розпочинає реєстрацію осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання. Для того, щоб зареєструватися особа, яка виявила бажання пройти зовнішнє незалежне оцінювання, повинна:

За поданням груп факультету початкового навчання визначено студентів, які протягом 2009-2010 навчального року отримуватимуть стипендію імені М.М.Дарманського:

План заходів з проведення 07.12.2009р. по 12.12.2009р. "Тижня права" в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академіїї

07.12.2009р. (понеділок)

1. Проведення виховних годин в групах ХГПА, присвячених Дню прав людини (в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної Декларації прав людини).

2. Оформлення тематичної виставки міжнародних і українських законодавчих актів щодо захисту прав людей та літературних джерел напряму правозахисного руху.

08.12.2009р. (вівторок)

Проведення науково-практичної конференції зі студентами 6-го курсу та слухачами магістратури на тему "Права людини: історія та механізми реалізації в сучасному суспільстві".

21 листопада 2009року у м.Києві відбувся фінал довгоочікуваного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення". Нашу державу представляв давній друг факультету початкового навчання Андранік Алексанян, який виконував авторську пісню «Три тополі, три сурми». Хмельничанин, наш земляк, щирий патріот подільського краю бездоганно впорався зі своєю великою місією – захищати честь Батьківщини.

У той день студенти факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії отримали неймовірну можливість підтримати Андраніка у Палаці спорту під час прямого ефіру фінального туру. Серед найактивніших вболівальників були Віталій Сопрук, Юлія Назарова, Наталія Григоровська. Нашу підтримку вирізняли плакати із надписами «Andranik! Ukraine with you», державні пропори, щирі посмішки та гарний настрій. До того ж тільки наша делегація одягнулася у вишиванки, демонструючи наш багатий український національний колорит. Під час виступу Андраніка студенти збадьорювали весь зал бурхливими оплесками, життєрадісними танцями та підспівуванням.

Документи для завантаження
Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 61 групи музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Оцінювання переддипломної педагогічної практики студентів 6 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (переглянути).

Переддипломна педагогічна практика студентів 6 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв

Метою педагогічної практики є оволодіння студентами особливостями професійної діяльності вчителя етики та естетики в інтеграції з музикою, формування творчого відношення до професії, удосконалення музичних здібностей.

Завдання педагогічної практики:

– закріплення та використання теоретичних знань студентів з музичних дисциплін, етики та естетики;
– вивчення сучасного стану викладання етики та естетики у школі;
– використання інноваційних педагогічних технологій при викладанні музики, етики та естетики;
– формування умінь втілювати дані сучасних наукових досліджень при проведенні музично-естетичної роботи в школі.

Студенти проходять переддипломну педагогічну практику в 12 семестрі в якості вчителя музики, етики та естетики. Протягом трьох тижнів практики проводять 12 інтегрованих занять з музики, етики та естетики, позакласні заходи.

Концепція гуманітарної освіти передбачає викладання дисциплін, спрямованих на глибоке вивчення місця і ролі людини в історії світової цивілізації, в складних історичних процесах. Це, насамперед, такі предмети, як естетика, етика, мистецтвознавство, історія світової та вітчизняної культури. Вони об'єднані загальним поняттям "культуротворчості", проте кожен з них має власні, специфічні риси і завдання.

Педагогічна практика студентів факультету мистецтв гуманітарно-педагогічної академії спрямована як на закріплення теоретичних знань студентів з відповідних спеціальних предметів ("етики і естетики", "методики викладання етики і естетики"), так і на формування професійних умінь і навичок щодо шкільного викладання ще достатньо нових для даної освітянської галузі дисциплін - етики і естетики. Разом з іншими шкільними гуманітарними дисциплінами вони мають сприяти духовному збагаченню молодої людини, розкрити перед нею невичерпні творчі можливості як національної, так і світової культури.

Як етика, так і естетика - теоретично складні науки, успішне оволодіння якими неможливе без засвоєння значного масиву філософської та мистецтвознавчої літератури, що вимагає неабияких зусиль як від учня, так і від учителя. Тому особливо важливо дати змогу студентам випробувати свої сили на цій нелегкій "ниві". Поступове входження студентів до шкільного життя, яке полягає у спостереженні за працею досвідченого педагога, ознайомлення з документацією, шкільним колективом, учнями - все це надає майбутнім вчителям час на адаптацію до нової, незвичної для них діяльності - викладання етики і естетики у школі.

Навчальна література з шкільного курсу етики і естетики кількісно досить обмежена. Отже, вчитель має користуватись при її викладанні працями з історії філософської думки, історії мистецтва, монографічними дослідженнями, публіцистичними та науковими статтями, окремими навчальними посібниками. Все це вимагає від майбутніх вчителів етики і естетики уміння орієнтуватись у науково-літературному просторі, виробляти власну думку і власне бачення певної проблеми, і при цьому уміти доступно і логічно викласти знання учням. Саме безпосередньому спілкуванню з учнями і буде присвячена вагома частина практики студентів, що відводиться на підготовку та проведення уроків і позанавчальних занять з етики і естетики.

При плануванні та розподілі роботи під час практики бажано врахувати можливість викладання студентів у різних класах, проведення уроків та виховних годин як з етики, так і з естетики. Отже, в цілому орієнтуватись на різнопланову та варіативну педагогічну діяльність студентів, надавати їм можливість творчо і самостійно себе реалізувати.

Вивчення етики і естетики для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів, тобто для певної учнівської вікової категорії, передбачає освоєння етико-естетичних знань у сукупності з оволодінням обсягом інформації з історії культури, літератури, мистецтва, загальної історії, психології, який вони опановують у старших класах. У зв'язку з цим доречно допомагати студентам реалізовувати в процесі практики міжпредметні зв'язки, взаємодіяти з вчителями суміжних дисциплін, організовувати відвідування уроків не тільки з етики і естетики, а й з інших взаємоблизьких предметів. Студентам даного факультету мають допомогти і власні професійні знання та вміння з музики, яка надає можливості зробити викладання більш яскравим, цікавим і духовно-насиченим.

Студенти на протязі практики отримують консультації як у викладача-керівника практики, так і вчителя-предметника, класних керівників. Контролюючи проходження студентами практики, слід звертати увагу також і на відповідне складання конспектів занять, на попередній етап підготовки до уроків, їх організацію. Потрібно також зорієнтувати студентів у доцільному виборі (або виготовленні) наочних посібників, їх ефективному застосуванні. Слід ураховувати, що практика етико-естетичного виховання у загальноосвітніх закладах вимагає певних коригувань, уточнень і доповнень, зумовлених специфікою сучасного життя і, як наслідок цього, - активізації ролі аудіовізуального процесу.

Корисним для розвитку рефлексії майбутніх педагогів може бути взаємовідвідування студентами власних занять та їх колективне обговорення, з урахуванням недоліків і обов'язково - успіхів при проведенні уроків, обмін враженнями та пропозиціями.

Після завершення практики студенти здають матеріали: звіти, педагогічний щоденник, конспекти уроків, характеристику разом з викладачами підводять усний підсумок своєї діяльності.

Викладання етики і естетики у школі дозволяє охоплювати сферу людських почуттів, вивчати стосунки між людиною і світом, впливати на формування моральної та естетичної свідомості, і водночас ці науки досить "відкриті" - здатні постійно збагачувати обсяг знань, відбиваючи динаміку життєвих процесів.

Обов’язки учасників переддипломної переддипломної практики
Студент-практикант:

1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 годин) протягом 3 тижнів.
2. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
3. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
4. Самостійно розробляти і проводити уроки, позакласні заходи, індивідуальні заняття з учнями.
5. Постійно співпрацювати з батьками.
6. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
7. Перевіряти зошити, виготовляти наочність і дидактичний матеріал.
8. Вести класний журнал.
9. У визначений термін по закінченню переддипломної педагогічної практики здати звітну документацію керівнику практики академії.

Керівник практики академії:

1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів по підготовці ними класних та позакласних виховних занять з предмету.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами навчально-виховної роботи, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття.
6. У випадку виникнення труднощів в організації і проведенні практики терміново повідомляє керівництво академії.
7. Приймає та оцінює звітну документацію студентів у відділ педагогічної практики.

Керівник практики школи:

1. Познайомити студентів з учнями класу, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями та планом своєї роботи.
2. Давати студентам консультації по проведенню навчально-виховної роботи з учнями у відповідності з програмою практики.
3. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, вкінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття.
4. Після закінчення педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою і завірити підписом директора та печаткою школи.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом та учнями.
2. Знайомить студентів з постановкою навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.
3. Бере участь при оцінюванні роботи студентів.

Документи для завантаження
Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 51 групи музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання і зміст переддипломної педагогічної практики

Переддипломна педагогічна практика – це важлива складова частина професійної підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності.

Метою переддипломної педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами навчально-виховної роботи в школі, формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання інтересу до професії, любові до дітей, до музики, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового педагогічного досвіду, потреб у педагогічній освіті.

Завданнями педагогічної практики є:
- закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів з музичних дисциплін;
- опанування методами науково-педагогічного дослідження;
- вивчення сучасного стану музично-естетичної роботи в школі, проектування розвитку школярів в контексті музичного виховання;
- вивчення передового педагогічного досвіду, використання інноваційних технологій навчання;
- формування умінь втілювати дані експериментальних досліджень в практику роботи школи, дошкільного закладу.

Зміст переддипломної педагогічної практики:
1. Спостереження та аналіз урочної та позаурочної роботи вчителя музики.
2. Педагогічний аналіз програми початкової і середньої школи з музики.
3. Аналіз виховних можливостей змісту навчального матеріалу з музики (програм, посібників, дидактичного матеріалу, збірок пісень, обладнання кабінету музики).
4. Ознайомлення з календарними, тематичними, поурочними планами вчителя музики.
5. Проведення 10 уроків музики в 1-4 класах, 10 уроків в 5-8 класах.
6. Проведення 2 виховних заходи в 1-4 класах, 2 виховних заходи в 5-8 класах.
7. Робота з хором, ансамблем, оркестром.
8. Участь в організації та проведенні конкурсів на краще виконання хорового твору, пісні, концертів, фестивалів, музичних шоу.
9. Вивчення музичних інтересів школярів різного віку.
10. Виготовлення оригінальної наочності з музики (створення власних проектів унаочнення тем, уроків, позакласних занять).
11. Індивідуальна робота.
12. Вивчення кращого досвіду роботи вчителя музики, музично-естетичного виховання в школі.

Обов’язкові результати переддипломної педагогічної практики:
- спостерігати, аналізувати роботу вчителя музики;
- робити педагогічний аналіз змісту навчального матеріалу з музики (програм, підручників, збірок пісень, дидактичного матеріалу, обладнання кабінету);
- самостійно планувати урочну та позаурочну роботу з музично-естетичного виховання в школі;
- творчо проводити уроки, виховні заклади в 1-8 класах, враховуючи вікові особливості школярів;
- проводити дослідницьку роботу відповідно до теми дипломної роботи, аналізувати її результати, робити висновки;
- працювати з хором, ансамблем, оркестром (підбирати репертуар, розучувати партії, проводити розспівки, репетиції);
- працювати з музично обдарованими дітьми, з дітьми, в яких слабо розвинені музичні здібності;
- складати списки рекомендованої літератури, використаної для написання дипломної роботи;
- володіти методикою організації і проведення різноманітних форм позаурочної роботи музично-естетичного виховання в школі, класі;
- вибирати ефективні методи і форми, прийоми роботи з дітьми, вміти спілкуватися із школярами різного віку, колегами, батьками;
- вивчати, узагальнювати, використовувати кращий досвід роботи, інноваційні технології навчання;
- оформляти зібраний практичний і науковий матеріал.

Практиканти здають керівнику практики таку звітну документацію:
1. Звіт практиканта про проведену роботу під час переддипломної педагогічної практики (з аналізом своєї роботи).
2. Щоденник переддипломної педагогічної практики (з індивідуальним планом роботи по дипломному дослідженню та з поурочними планами та конспектами позакласних виховних занять).
3. Щоденник-табель практики.
4. Характеристика на практиканта з оцінкою за практику, завірена підписом директора та печаткою школи.
5. Картка опису досвіду вчителя музики.
6. Довідка на оплату годин педагогічним працівникам школи за керівництво педагогічною практикою.

Організація переддипломної педагогічної практики
Переддипломна педагогічна практика проводиться на 5 курсі в 10 семестрі тривалістю три тижні в школах міста. Кожен студент закріплюється за школою, в якій проводить уроки музики і позакласну виховну роботу з учнями 1-8 класів.

Керівництво педагогічною практикою в школах здійснюють керівники дипломних робіт (керівники практики академії) та вчителі шкіл. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює проректор з педагогічної практики.

Обов’язки учасників переддипломної практики:
Обов’язки студентів під час переддипломної педагогічної практики:

1. Студент повинен бути в школі кожного дня цілий робочий день (6 годин).
2. Студент повинен своєчасно виконувати всі види робіт згідно індивідуального плану.
3. В період практики він повинен проявляти високу активність, глибокий інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
4. Відповідно до програми практики студент складає індивідуальний план своєї навчально-виховної роботи з учнями по дипломному дослідженню, який затверджується керівником практики інституту.
5. Під час практики студент веде педагогічний щоденник, в якому фіксує результати спостережень за дітьми, аналізує свою навчально-виховну роботу.
6. Практикант дотримується правил внутрішнього розпорядку школи, в якій проходить практику, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
7. За підсумками переддипломної педагогічної практики студенту виставляється оцінка.

Керівник практики академії:
1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів по підготовці ними класних та позакласних виховних занять з предмету, а також по написанню дипломної роботи.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами навчально-виховної роботи, вибірково відвідує уроки музики, позакласні заняття з музики, які проводить студент.
6. Перевіряє хід виконання індивідуального плану педагогічної практики кожним студентом.
7. Приймає і оцінює звітну документацію студентів.

Керівник практики школи повинен:
1. Познайомити студентів зі складом учнів, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями та планом своєї роботи.
2. Допомагати студентам в складанні індивідуального плану роботи, затверджує і контролює виконання цього плану.
3. Давати студентам в складанні конкретні завдання студентам по проведенню навчально-виховної роботи з учнями у відповідності з програмою практики.
4. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, вкінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття.
5. Після закінчення педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою і завірити підписом директора та печаткою школи.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом та учнями.
2. Знайомить студентів з постановкою навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.
3. Бере участь при оцінюванні роботи студентів.

Документи для завантаження
Звітна документація з дослідницько-діагностичної практики (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на дослідницько-діагностичній практиці (переглянути).

Мета, завдання і зміст дослідницько-діагностичної практики

Метою педагогічної практики є одержання умінь збирати, аналізувати практичний матеріал до дипломної роботи, вдосконалення практичних умінь і навичок, необхідних майбутньому учителеві музики при організації навчально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Завданнями педагогічної практики є:

1. Участь студентів у самостійній професійно-педагогічній діяльності.
2. Формування в студентів діагностичного підходу до організації і аналізу педагогічного процесу.
3. Визначення тематики власного наукового дослідження та участь у дослідницько-експериментальній роботі.
4. Опанування методами науково-педагогічного дослідження, діагностування знань і умінь учнів, передбачених програмами школи, державним стандартом початкової освіти згідно теми дипломного дослідження.
5. Оволодіння студентами уміннями виявляти, узагальнювати та поширювати передовий досвід навчально-виховної роботи школи, розробляти методичні рекомендації та пропозиції щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Перелік практичних умінь і навичок:
Діагностичні уміння цілепокладання:

- переносити загальні цілі та завдання виховання і навчання у цілі та завдання діагностики, чітко формулювати їх;
- враховувати особливості особистості та колективу при постановці завдань діагностики.

Організаторські діагностичні вміння:

- визначати завдання дослідження і складати план його підготовки і проведення;
- застосовувати прийоми співпраці з батьками, учнями, психологом у процесі діагностики;
- застосовувати прийоми самоорганізації;
- регулювати, координувати процес дослідження, визначати строки, етапи

Операційні діагностичні уміння (практичні):

- спостерігати педагогічні факти, явища, процеси;
- вивчати документацію, результати діяльності дітей;
- проводити усні та письмові опитування;
- створювати виховні діагностичні ситуації та використовувати ті, що виникають невимушено;
- вибирати діагностичні методи і методики, адекватні поставленим завданням;
- адаптувати діагностичні методики відповідно завдань дослідження;
- фіксувати інформацію;
- вести різноманітні форми обліку.

Оцінювально-аналітичні діагностичні уміння:

- виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини об’єкта, що вивчається;
- визначати спільне та відмінне у подібних явищах;
- класифікувати і узагальнювати результат первинних спостережень;
- обробляти інформацію;
- викладати отриману інформацію точно, повно, логічно, об’єктивно, послідовно;
- формулювати “педагогічний діагноз”.

Конструктивно-прогностичні діагностичні уміння:

- складати програми і методики дослідження;
- виділяти критерії та показники об’єкта, що вивчається;
- використовувати результати діагностики в процесі планування виховної роботи;
- “конструювати” і “прогнозувати” розвиток особистості дитини на діагностичній основі;
- конструювати педагогічну діяльність на основі діагностики і самодіагностики (розробляти форми обліку інформації, анкети, опитувальники);
- розробляти практичні рекомендації для педагогів, батьків, дітей на основі отриманої інформації.

Методи і прийоми роботи студентів вибираються з врахуванням теми дипломної роботи, рівня підготовки студентів, характеру конкретних завдань. Студенти вивчають досвід учителів, проводять уроки, позакласні заняття, мікродослідження, експерименти, вивчають учнів, збирають матеріали для дипломної роботи. Орієнтовний план проведення дослідницько-діагностичної практики студентів подано у таблиці 1.

Таблиця 1.

Орієнтовний план дослідницько-діагностичної практики

№ п/п	Дата	Зміст практики	К-ть годин
1.		Вивчення стану освітньо-виховної роботи в загальноосвітніх школах згідно теми дипломного дослідження. Ознайомлення з передовим досвідом роботи вчителів по темі дослідження.	6
2.		Спостереження роботи вчителя (уроки, заняття, позакласні заходи) у контексті досліджуваної проблеми. Підготовка до проведення діагностики знань, умінь і навичок дітей. Вивчення літератури.	6
3.		Проведення діагностичного обстеження згідно теми дипломної роботи. Використання методів спостереження, експерименту, інтерв’ювання, анкетування, вивчення продуктів діяльності дитини, соціометричні методи і т.д.	6
4.		Індивідуальна та групова робота з дітьми в рамках проблеми дослідження. Обробка отриманих результатів. Постановка педагогічного діагнозу.	6
5.		Розробка перспективного плану системи заходів для вирішення проблеми дослідження.	6
6.		Написання звіту про проходження дослідницько-діагностичної практики.	2

Організація дослідницько-діагностичної практики

Дослідницько-діагностична практика студентів 5 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проводиться в 9 семестрі по 6 годин на день протягом тижня (всього – 32 год.).

Після розробки програми та методики експериментального дослідження відповідно до теми дипломної роботи, студенти здійснюють 5 виходів у навчально-виховні заклади разом з керівниками дипломних робіт.

Цим видом практики керують викладачі – керівники дипломних робіт за рахунок часу, відведеного на практику згідно навчального плану (всього – 16 год.).

Обов’язки учасників дослідницько-діагностичної практики
Студент зобов’язаний:

1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 год.) протягом тижня.
2. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
3. Відповідно до програми практики скласти індивідуальний план своєї навчально-виховної роботи з учнями по дипломному дослідженню і затвердити його в керівника практики академії.
4. Своєчасно виконувати всі види робіт згідно з індивідуальним планом.
5. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
6. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики.

Керівник практики академії:

1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми дослідницько-діагностичної практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів щодо реалізації завдань індивідуального плану.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами дослідницько-діагностичної практики, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття в школі.
6. Перевіряє хід виконання індивідуального плану педагогічної практики студентом.
7. Приймає і оцінює звітну документацію студентів.

Керівник практики школи (вчитель музики):

1. Знайомить студентів з учнями класу, їх успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями і планом своєї роботи.
2. Допомагає студентам скласти індивідуальний план роботи, затверджує і контролює його виконання.
3. Проводить і спостерігає уроки й заняття згідно навчального плану початкової школи, аналізує разом зі студентами.
4. Дає студентам консультації з проведення навчально-виховної роботи з учнями відповідно до теми дипломного дослідження.

Директор (заступник директора) школи:

1. Забезпечує належні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом і учнями.
2. Знайомить студентів зі станом навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.

Документи для завантаження
Звітна документація переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 41 групи музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути).

Оцінювання переддипломної педагогічної практики студентів 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв (переглянути).

Мета, завдання та зміст переддипломної педагогічної праткики студентів 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв

1. Безперервна 3-тижнева переддипломна педпрактика проводиться з 8 лютого по 28 лютого 2010 року в школах за місцем проживання або майбутнього працевлаштування студента. До неї допускаються студенти академії, які успішно виконали всі попередні види практики.

2. Основні завдання практики такі:

- оволодіння уміннями і навичками музично-педагогічної діяльності вчителя музики, класного керівника в умовах міської і сільської школи;
- цілісне сприйняття умов діяльності музичного життя школи, матеріальне забезпечення навчально-виховного процесу;
- вивчення системи планування і обліку навчально-виховної роботи школи, окремих вчителів і класних керівників;
- ознайомлення з роботою методичних об’єднань вчителів, предметних комісій і педагогічної ради школи.

3. У процесі педагогічної практики закріплюються і розвиваються такі професійні вміння і навички:

- розробляти поурочні і тематичні плани навчальних знань, планувати позакласну музично-естетичну роботу;
- самостійно готувати і проводити уроки музики, індивідуальні музичні заняття з учнями;
- організувати шкільні гуртки і працювати в ролі керівника хору (вокального ансамблю), оркестру дитячих або народних інструментів;
- вести шкільну документацію (класний журнал, щоденник учнів), перевіряти зошити, виготовляти наочні посібники і дидактичний матеріал;
- володіти всіма формами і методами музично-естетичної роботи з дітьми і підлітками за місцем проживання;
- проводити педагогічний експеримент або творчу пошукову роботу з метою збору матеріалу і використання його при підготовці курсової роботи;
- вміння використовувати кращий досвід вчителів в роботі в період практики.

Під час практики студенти-практиканти виконують обов’язки учителя музики і класного керівника; проводять уроки музики і позакласну музично-естетичну роботу з школярами; допомагають у роботі класному керівнику, керують хором, ансамблем, оркестром тощо.

4. Практика проходить у такій послідовності:

4.1. Перші 2 дні (з 8 по 9 лютого) практикант знайомиться з учителем музики, класами, спостерігає уроки, одержує консультації до своїх уроків, готується до них, обов’язково пише поурочні плани-конспекти, завіряє їх в учителя., вирішує питання керівництва хором, ансамблем, оркестром тощо, закріплюється за класом як помічник класного керівника.

4.2. З 10 по 28 лютого – практикант проводить:

- 24 уроки музики (12 уроків у 1-4 класах, 12 уроків у 5-8 класах);
- 4 позакласних заняття;
- щотижня по 2 години працює з хором , ансамблем, оркестром тощо;
- проводить виховну роботу в прикріпленому класі як помічник класного керівника;
- бере участь у загальношкільних заходах.

4.3. Під час практики практикант систематично веде щоденник практики (поурочні плани, конспекти позакласних заходів, облік позакласної роботи та роботи по керівництву хором, ансамблями).

5. Протягом практики ознайомлюється з такою шкільною документацією:

- класним журналом;
- статутом школи;
- річним планом роботи школи;
- планами і протоколами засідання педради, методичних об’єднань;
- кращими планами класного керівника;
- планами роботи батьківського комітету, гуртків, клубів.

6. Загальне керівництво практикою покладається на директора (заступника по навчальній роботі) школи, який забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики.

Безпосереднє керівництво покладається на вчителя музики, керівника хором, які консультують практикантів, завіряють конспекти уроків, по позакласних заходів, присутні на них, проводять їх обговорення, оцінюють і роблять записи в табелі-обліку практиканта про позитивні і негативні сторони роботи стверджують підписом; в кінці практики – складають детальну характеристику психолого-педагогічної підготовки практиканта до самостійної діяльності.

Пам’ятка для вчителів музики, які керуватимуть переддипломною практикою студентів випускного курсу музично-педагогічного факультету Хмельницького гуманітарно-педагогічної академії
1. Познайомити практикантів з плануванням навчально-виховної роботи на уроках музики у 1-8 класах школи та позаурочний час, досвідом своєї роботи.

2. Педагогічну практику спланувати в такій послідовності:

2.1. Перші 2 дні – (з 8 по 9 лютого) практиканти спостерігають уроки музики, знайомляться з класами, одержують консультації, готуються до уроків, вирішують питання керівництвом хором, ансамблем, оркестром тощо. Знайомляться з класним керівником, класом, в якому будуть помічником класного керівника.

2.2. З 10 лютого по 28 лютого – практикант проводить:

- 24 уроки музики (12 уроків у 1-4 класах, 12 уроків у 5-8 класах);
- 4 позакласних заняття;
- щотижня по 2 години керує хором, ансамблем тощо;
- допомагає класному керівникові у вихідній роботі.

3. Під час практики консультувати практикантів перед уроком, заняттям, обов’язково підписувати поурочні плани та конспекти позакласного заняття.

4. Бути присутнім на всіх уроках і позакласних заняттях, у щоденник-табель записувати свої враження про урок, заняття та виставити оцінку за кожен урок, заняття.

5. Після закінчення практики скласти і завірити характеристику практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою. В характеристиці висвітити питання якості теоретичної і практичної підготовки практиканта, виконання завдань і змісту практики, пропозиції щодо покращення підготовки випускника до самостійної роботи.

Пам’ятка для директора школи, в якій будуть приходити переддипломну педагогічну практику студенти 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
1. Педагогічна практика триває з 8 лютого по 28 лютого 2010 року.
2. Розподілити практикантів так, щоб кожен в період педпрактики:

- провів уроки музики – в 1-4 кл. – 12 уроків; у 5-8 кл. – 12 уроків;
- провів 4 позакласних заняття;
- по 2 години на тиждень відводив на керівництво хором, ансамблем, оркестром;
- допомагав в організації музично-естетичної роботи з школярами;
- виконувати обов’язки вчителя музики 1-8 кл. і класного керівника (одного з класів школи).

Практикант перші 2 дні (8,9 лютого) знайомиться з досвідом роботи вчителя музики, відвідує уроки музики вчителів, одержує консультації для підготовки своїх уроків музики, знайомиться з класним керівником, якому буде допомагати у виховній роботі протягом 3 тижнів, вирішує питання керівництва хором, ансамблем тощо.

З 10 лютого по 28 лютого – практикант проводить 24 уроки музики в 1-8 класах, керує хором, ансамблем (по 2 години в тиждень) проводить 4 позакласних заняття, допомагає класному керівнику.

3. Визначити учителів школи, які керуватимуть практикою.
4. Створити умови для проходження педпрактики.
5. Періодично контролювати якість проведення уроків, вибірково перевіряти поурочні плани.
6. Запрошувати практикантів на засідання методичної ради, педради, методичних комісій.
7. Обговорити наслідки практики учнів та оцінки за практику.
8. Завірити характеристики практикантів.

Документи для завантаження
Звітна документація з педагогічної практики “Пробні уроки та заняття в школі” (переглянути).

Інформація про керівників практики академії та школи - бази для проведення пробних уроків студентів 41 – 46 груп факультету початкового навчання (ІІ півріччя, 2009 – 2010 н.р.) (переглянути).

Схеми аналізу та самоаналізу уроків (переглянути).

Критерії оцінювання практики “Пробні уроки та заняття в школі” (переглянути).

Мета, завдання та зміст педагогічної практики “Пробні уроки в школі”

Самостійне проведення пробних уроків і занять у школі в 7 семестрі є наступним етапом професійної підготовки майбутніх учителів музики, наближує практикантів до реальних умов майбутньої професійної діяльності.

Метою практики є закріплення теоретичних знань з методики музичного виховання, вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроках музики.

Практика проводиться згідно складеного розкладу уроків музики і співів, у якому визначено дату і порядок проведення, клас, прізвище студента. Для проведення пробних уроків і занять група поділяється на 4-5 підгруп (по 6-7 студентів кожна). Плануються пробні уроки і заняття так, щоб ознайомити студентів із різними типами, використанням ефективних методів і прийомів навчально-виховної роботи, новими технологіями навчання.

Кожен практикант проводить по 4 уроки музики в 1-4 класах, 3 уроки – в 5-8 класах та по 2 позакласних заняття, за проведення яких виставляється оцінка.

Керують цим видом практики досвідчені викладачі інституту та учителі музики базових шкіл.

Зміст практики

Обов'язкові результати практики

1. Ознайомлення з організацією навчально-виховного процесу в школі, з роботою досвідчених учителів музики. 2. Написання конспектів пробних уроків і позакласних занять. 3. Спостереження та аналіз пробних уроків і занять з музики практикантів підгрупи. 4. Ведення документації практики. 5. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей школярів 1-8 класів, розвиток їх музичних здібностей. 6. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу. 7. Проведення пробних уроків і позакласних занять з музики. 8. Вивчення досвіду роботи вчителя музики та музичного виховання в школі. 9. Індивідуальна робота.

Вміти: спостерігати і аналізувати досвід роботи вчителя музики, пробні уроки і заняття своїх товаришів; - працювати з підручниками, методичною літературою; складати конспекти; - виготовляти і використовувати наочні посібники, дидактичний матеріал; - проводити уроки, позакласні заняття 1-8 кл.; - використовувати найбільш ефективні форми, методи і прийоми навчання; - враховувати особливості фізичного і психічного розвитку школярів при виборі форм і методів роботи на уроках і позакласних заняттях; - розвивати увагу, творчу уяву, здібності школярів; - організовувати учнів, створювати робочу атмосферу на уроці, підтримувати інтерес і свідому дисципліну; - спілкуватися з учнями, проявляти винахідливість, педагогічний такт в різних ситуаціях; - виховувати любов до музики, співу; - формувати вокально-хорові навички; - працювати над 2-х і 3-х голосими піснями шкільного репертуару.

Керівництво шкільним хором, ансамблем, оркестром
Цей вид практики покликаний закріпити в безпосередній роботі з школярами і шкільними музичними колективами хормейстерські уміння і навички, набуті студентами інституту при вивченні предметів диригентсько-хорового циклу. Ця робота проводиться в 7 семестрі по 2 тижневих години під час практики "Пробні уроки і заняття в школі" та в 8 семестрі - в період переддипломної практики.

Ведучою для цього виду практики є мета навчити практиканта працювати з дитячими хоровими колективами, вокальними ансамблями, солістами, оркестрами і оволодіння методикою проведення хорових позакласних занять. За кожне заняття з хором, ансамблем, оркестром студенту виставляється оцінка.

Зміст практики

Обов'язкові результати практики

- Самостійне вивчення 1-2 музичних творів; Проведення 5 самостійних розспівок шкільного хору, ансамблю; - Проведення 5 репетицій з хоровим (оркестровим) колективом чи вокальним ансамблем і 2-3 репетиції з солістом; - Акомпанування 1-2 хорових творів; Організація, підготовка і проведення концертних виступів шкільного хору, оркестру чи вокального ансамблю.

Вміти: підбирати різноманітні вправи для розспівки хорового колективу; - бережно використовувати і розвивати співочі голоси школярів; комплектувати хорові (ансамблеві, оркестрові) партії; - організовувати шкільний хоровий колектив і самоуправління в хорі ( ансамблі, оркестрі); - проводити репетиції та аналізувати хід і зміст репетицій; - акомпанувати шкільному хору, ансамблю, солісту, одночасно керувати їх виконанням; - підбирати репертуар для колективів хору, оркестру, ансамблю, враховуючи вікові особливості; - виховувати любов до музики, хорового співу.

Пам’ятка практиканту по підготовці до уроку
1. Дізнайся вчасно тему свого уроку, точно визнач матеріал в підручнику до цього уроку, його місце в системі уроків по темі.
2. Визнач методичну літературу по темі уроку.
3. Визнач мету уроку, його структуру, основні етапи.
4. Розроби зміст уроку, добери матеріал і визнач методи та прийоми навчання на кожному етапі уроку, сформулюй завдання і питання учням.
5. Розподіли навчальний час на всі етапи уроку.
6. Передбач чергування різних видів робіт дітей, складного і нескладного матеріалу, правильне співвідношення між роботою під керівництвом вчителя і самостійною роботою учнів.
7. Використовуй прийоми диференціації навчальної роботи, а також елементи проблемного навчання.
8. Продумай дидактичний і наочний матеріал до уроку, оформлення записів учнів в зошитах, а також на дошці.
9. Підготуй дидактичні ігри, фізкультхвилинки.
10. Оформи розгорнутий план-конспект уроку.

Рекомендації студенту-практиканту по проведенню уроку
При проведенні уроку бажано дотримуватись таких порад:

- входити в клас студент-практикант повинен після дзвінка, учні повинні зайняти свої робочі місця, підготувати необхідні для даного уроку підручники, посібники та письмові приладдя;
- чіткість і діловитість початку уроку забезпечує потрібний ритм усього уроку, а тому необхідно перевірити готовність класу до уроку;
- створивши в класі необхідну ділову атмосферу, повідомити учням план уроку, пізнавальні завдання уроку, які ставлять перед учнями, етапи проведення уроку;
- завжди пам’ятати про вимоги до технології уроку:
1. Чітка цілеспрямованість уроку.
2. Достатнє організаційне і матеріальне забезпечення уроку.
3. Оптимальний психологічний режим уроку.
4. Оптимальний темп і ритм роботи на уроці.
5. Систематична послідовність і наступність операцій на уроці.
6. Завершеність операції.
7. Економія часу на уроці.
8. Неперервний контроль і самоконтроль.
9. Встановлення ділової рівноваги при її порушенні.
10. Закріплення знань і умінь.
11. Неперервне вдосконалення навчального процесу.

Документи для завантаження
Вимоги до оформлення звітної документації літньої педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на літню педагогічну практик (переглянути).

ПАМ’ЯТКА студентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії для проходження літньої педагогічної практики (переглянути).

Нормативно-правова база діяльності дитячих оздоровчих таборів (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

ЛІТНЯ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

1.1. Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.

Завдання літньої педагогічної практики:

- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:

- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:

1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:

- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:

- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:

- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

1.2. Організація літньої педагогічної практики

Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти:

- 3 курсу факультетів мистецтв (музично-педагогічне відділення) та початкового навчання у 6 семестрі;
- 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.

Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.

Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.

Підготовка до літньої педагогічної практики відбувається в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, а також у ході навчальної практики „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” (36 год.).

До практики допускаються студенти, які:

- систематично відвідували заняття табірного збору-навчання з підготовки до літньої практики і склали залік;
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:

- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:

1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики
Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):
- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):

- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:

- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт
керівника практики______________________________________
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.

1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір
1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі
1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів
1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії
1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Документи для завантаження
НА ДОПОМОГУ ВОЖАТИМ (переглянути).

Мета і зміст навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

Навчальна практика „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” має самостійне призначення і одночасно є складовою всього навчально-виховного процесу по підготовці педагога-вихователя. Мета навчальної практики полягає у закріпленні теоретичних знань з методики виховної роботи, виробленні вмінь і навичок використовувати різноманітні форми організації виховної, оздоровчої роботи з дітьми в літніх таборах; підготовці студентів до педагогічної практики в літніх оздоровчих таборах; формуванні творчої особистості майбутніх педагогів. Навчальна практика проводиться в ІV семестрі протягом тижня (36 год.). Студенти відвідують теоретичні і практичні заняття, виконують колективні та індивідуальні завдання. В кінці практики студентам виставляється залік.

Підготовка студентів до літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах допомагає розв’язати завдання:

- закріпити вміння і навички, набуті на заняттях з педагогіки і в процесі педагогічної практики на попередніх курсах;
- поглибити і розширити теоретичні знання студентів з психолого-педагогічних дисциплін;
- вивчити особливості дітей, тимчасового дитячого колективу;
- сприяти становленню педагогічних позицій, творчої особистості майбутнього вчителя.

Зміст навчальної практики передбачає:

1. Ознайомлення з метою, завданнями, змістом і особливостями організації літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах.
2. Ознайомлення з завданнями і особливостями організації літнього відпочинку школярів у різних типах таборів.
3. Планування роботи в таборі.
4. Режим роботи в таборі.
5. Складання планів, сценаріїв масових заходів в таборі.
6. Розучування ігор, пісень, танців.
7. Вивчення правил техніки безпеки в таборі.

У процесі підготовки до роботи педагога-організатора в ЛОТ студенти набувають і поглиблюють знання про:

- взаємодію мети і завдань виховання в сім’ї, школі, позашкільних закладів;
- функції, права, обов’язки педагога-вихователя;
- методи вивчення розвитку дитини і колективу;
- вікові, психологічні, статеві та індивідуальні особливості дітей і підлітків, специфіку їх прояву в умовах літнього відпочинку;
- зміст, форми і методи виховної та розвиваючої діяльності з врахуванням специфіки функціонування літніх оздоровчих таборів.

На заняттях студенти набувають і закріплюють вміння і навички:

- визначити мету, завдання, прогнозувати результати виховної діяльності з дітьми;
- визначити зміст роботи дитячого колективу;
- працювати з психолого-педагогічною, методичною літературою;
- складати творчо перспективні та календарні плани роботи з дітьми;
- застосування знання з предметів своєї спеціальності при підготовці і проведенні різних виховних справ;
- оперувати базовими поняттями з психолого-педагогічних дисциплін;
- працювати з педагогічною документацією;
- проводити ігри, танці, розучувати пісні;
- оформляти необхідну інформацію для дітей;
- аналізувати свою діяльність.

Обов’язкові результати практики:

вміти:
- складати орієнтовний план-сітку роботи загону в оздоровчому таборі;
- проводити організаційну роботу в таборі на початку зміни;
- використовувати різноманітні цікаві, доступні форми роботи з дітьми різного віку;
- організовувати ігрову діяльність;
- спілкуватися з колегами, дітьми, батьками;
- проводити екскурсії, туристичну роботу;
- виготовляти наочність;
- випускати стінні газети;
- надавати першу медичну допомогу.

Залік виставляється за умов, якщо:
- студенти систематично відвідували заняття навчальної практики по підготовці до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах;
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я;
- розробили 20 виховних заходів (папка-скарбничка);
- пройшли медичний огляд.

Тематика і зміст занять навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”
Тема 1. Вступ. Особливості виховної роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах (4 год.)

Мета: ознайомити студентів з основними завданнями курсу, розкрити особливості виховної роботи в таборі.

Питання: мета, тематика, структура даного курсу, завдання літньої педагогічної практики, специфіка виховної роботи в таборі, інструктаж по оформленню щоденника педагогічної практики, ознайомлення з анкетами дітей “Яким повинен бути педагог-вихователь в ЛОТ?”, з анкетами, які можна використати при знайомстві з дітьми.

Практично-лабораторна робота: розв’язання педагогічних ситуацій, характерних для ЛОТ, інсценізація, мозкові атаки по темі: “Новий тип оздоровчого табору для дітей. Яким йому бути?” (Обговорення питань - мета, форми роботи, органи дитячого самоврядування, матеріально-технічна база, умови роботи в ЛОТ).

Самостійна робота: вивчення документації для роботи педагога-вихователя в ЛОТ, оформлення щоденника спостережень.

Тема 2. Колективи дітей. Педагогіка співробітництва (2 год.)

Мета: ознайомити з методами вивчення дитини і дитячого колективу, основними положеннями “ педагогіки співробітництва “.

Повідомлення викладача про тимчасовий дитячий колектив, шляхи формування і рівні розвитку колективу, стиль роботи педагога, основні положення “педагогіки співробітництва “.

Практична робота: вправляння у доборі даних про окремих дітей і колективу, оформлення методики вивчення дитини і колективу.

Самостійна робота: створення анкети для батьків з метою вивчення дитини.

Тема 3. Органи самоврядування (4 год.)

Мета: ознайомитися з органами самоврядування в дитячому колективі.

Повідомлення викладача про різноманітність органів самоврядування дітей, їх функції, принципи формування, строки функціонування та специфіку їх роботи в умовах дитячого тимчасового колективу.

Практична робота: інсценізація одного з варіантів створення органів дитячого самоврядування.

Самостійна робота: розробити в вигляді схеми варіант структури органів самоврядування з врахуванням особливостей дитячого оздоровчого табору (шефи, традиції, кількість дітей).

Тема 4. Структура організації виховних заходів (4 год.)

Мета: виробити у студентів уміння виконувати організаційні прийоми залучення дітей до діяльності, яка сприяє всебічному розвитку особистості.

Повідомлення викладача про типову структуру організації виховної діяльності, характеристику способів залучення дітей до творчого процесу.

Практична робота: розробка плану організації та проведення діяльності, створення переліку засобів, обладнання і матеріалів; розподіл ролей, проведення заходу; підсумок виховної діяльності.

Самостійна робота: відпрацювання одного з етапів типової структури організації виховної діяльності, а саме розробка плану-сценарію справи (за темою викладача).

Тема 5. Колективна творча діяльність (8 год.)
Мета: розширити теоретичні знання студентів про різноманітність можливостей КТС і закріпити їх на практичних заняттях.

Повідомлення викладача про суть КТС, основні форми і умови їх прояву.

Практична робота: проведення декількох форм різних видів КТС (соціально-орієнтовані, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, трудові, організаторські).

Самостійна робота: створення методичних розробок колективних творчих справ різного спрямування.

Тема 6. Структура зміни (6 год.)

Мета: вивчення студентами мети і завдань основних періодів зміни в літньому оздоровчому таборі, форм виховної роботи з дітьми.

Повідомлення викладача про структуру зміни, її періоди, мету і завдання кожного періоду, виховну і розвиваючу діяльність кожного періоду.

Практична робота: проводиться в формі навчальної гри (зустріч з дітьми, їх розподіл, ігри і справи, виявлення творчих здібностей; від’їзд дітей).

Самостійна робота: створення примірного плану виховної і розвиваючої діяльності з дітьми в літньому оздоровчому таборі на організаційний і підсумковий періоди зміни.

Тема 7. Планування виховної і розвиваючої діяльності з дітьми в ЛОТ (4 год.)

Мета: формувати вміння планувати спільну діяльність з дітьми, оформляти план.

Повідомлення викладача про значення комплексного планування виховної і розвиваючої діяльності, можливих способах планування.

Практична робота: інсценізація різних способів планування життєдіяльності дитячого колективу.

Самостійна робота: передбачає розробку примірної структури системи планування виховної і розвиваючої діяльності дітей в основний період зміни в ЛОТ.

Тема 8. Ігри в літніх оздоровчих таборах (2 год.)

Мета: відпрацювати вміння проводити різноманітні ігри для дітей різного віку.

Повідомлення викладача про значення гри в житті дитини, основні види гри та особливості керівництва нею.

Практична робота: проведення студентами різних ігор.

Самостійна робота: створити картотеку ігор різних видів з врахуванням індивідуальних, вікових особливостей дітей (не менше 30 ігор).

Тема 9. Наочність у літніх оздоровчих таборах (2 год.)

Мета: сформувати у студентів навички естетичного оформлення інформації і різноманітної творчої діяльності, роботи з різними матеріалами для оформлення.
Повідомлення викладача про види наочності.

Практична робота: оволодіння студентами вміннями і навичками роботи по створенню візитних карток, ескізу для інформаційного куточку; робота з шрифтами, папером.

Самостійна робота: зробити набір шрифтів, трафаретів, пам’яток для членів органів самоврядування, ескізів інформаційного куточка в загоні.

Орієнтовний план проведення навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

№ за/п	Зміст роботи	Кількість годин	Викладач
1.	Вступ. Мета, завдання, зміст літньої практики. Документи з питань літньої практики та підготовки і організації літнього відпочинку та оздоровлення дітей. Особливості виховної роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах	2 год.	Калініченко В.П.
2.	Ознайомлення з "Типовим положенням про дитячий оздоровчий заклад". Типи таборів. Особливості роботи практикантів у різних типах таборів, турбазах, дитячих майданчиках.	2 год.	Калініченко В.П.
3.	Особливості роботи в таборах з дітьми різного віку. Пам'ятка вожатому.	1 год.	Калініченко В.П.
4.	Тематичні дні в таборі. Особливості їх підготовки.	1 год.	Польова Р.І.
5.	Планування роботи в таборі. Вимоги до планування. Режим життя в таборі.	1 год.	Калініченко В.П.
6.	Особливості організаційного періоду. Основні форми роботи в цей період.	2 год.	Лавриненко О.М.
7.	Особливості основного періоду перебування дітей в ЛОТ. Форми роботи в цей період.	2 год.	Лавриненко О.М.
8.	Використання методів педагогіки співробітника в ЛОТ. Методи вивчення дітей і дитячого колективу. Стиль роботи практиканта з колективами дітей різного віку. Поведінка практиканта в педагогічному колективі ЛОТ.	2 год.	Калініченко В.П.
9.	Органи самоврядування в дитячому колективі. Розподіл доручень у колективі дітей різного віку.	1 год.	Калініченко В.П.
10.	Методика організації колективних творчих справ (КТС) та їх форми та умови прояву. Практичне проведення різних форм КТС.	4 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
11.	Гуртки, клуби, об'єднання за інтересами, колективи художньої самодіяльності. Зміст і форми їх форми.	2 год.	Польова Р.І.
12.	Туристично-краєзнавча робота в ЛОТ. Здійснення завдань екологічного виховання. Екологічна вікторина.	1 год.	Польова Р.І.
13.	Ігри в ЛОТ. Практичне проведення ігор, конкурсів, розваг, ігрових програм.	4 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
14.	Охорона та зміцнення здоров'я дітей в ЛОТ. Фізкультурно-спортивна робота в ЛОТ.	1 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
15.	Дотримання правил техніки безпеки в умовах ЛОТ (під час екскурсій, походів, перебування на воді, у побуті). Пам'ятка з техніки безпеки.	1 год.	Калініченко В.П.
16.	Проведення конкурсу акторської майстерності (КАМ).	1,5 год.	Польова Р.І., Калініченко В.П.
17.	Використання нетрадиційних виховних технологій в ЛОТ. Малі форми роботи в ЛОТ.	1 год.	Лавриненко О.М.
18.	Розучування пісень, музичних програм.	1 год.	Польова Р.І.
19.	Проведення конкурсу інсценованої казки "Ріпка", різні жанри (опера, оперета, комедія, мелодрама, трагедія, драма).	4 год.	Калініченко В.П., Польова Р.І.
20.	Розучування атракціонів, вікторин, конкурсів у той час, "коли цілий день іде дощ".	2 год.	Лавриненко О.М., Польова Р.І.
21.	Конференція на тему: "Чи готові ви до практики в літніх оздоровчих таборах".	2 год.	Казакова Н.В., Польова Р.І.
22.	Допуск до літньої практики. Перевірка практичного матеріалу, необхідного для роботи в ЛОТ. Ведення документації в час практики, вимоги до неї. Ознайомлення з виставкою кращих матеріалів студентів минулих років. Видача направлень на літню педагогічну практику.	2 год.	Польова Р.І., Калініченко В.П., Казакова Н.В.

Документи для завантаження
Звітна документація з практики “Пробні і музичні заняття у ДНЗ” (переглянути).

Керівники практики студентів 3 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв та бази практики (2009-2010 н.р.) (переглянути).

Оцінювання видів діяльності студентів 3 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв на практиці "Пробні музичні заняття у дошкільному навчальному закладі" (переглянути).

Мета, завдання і зміст педагогічної праткики "Пробні музичні заняття в дошкільних закладах"

Пробні музичні заняття в дошкільних закладах готують студентів до виконання обов'язків музичного керівника, проводяться в умовах, максимально наближених до майбутньої роботи.

Завдання практики:

- закріплення теоретичних музичних знань, застосування їх у вирішенні конкретних педагогічних завдань музичного виховання дітей;
- формування і розвиток в студентів професійних умінь і навичок, особистих якостей педагога-організатора музичного виховання в дошкільних закладах;
- виховання в студентів інтересу і любові до майбутньої професії, необхідності в педагогічній самоосвіті, вироблення творчого підходу до педагогічної діяльності. В процесі цього виду практики студенти оволодівають професійними вміннями:
- застосовувати на практиці отримані знання з навчальних музичних дисциплін;
- планувати перспективну і щоденну роботу музичного керівника;
- використовувати різноманітні форми, методи і прийоми музичного виховання дітей;
- вивчати особистість дошкільника, його загальний і музичний розвиток;
- формувати у дітей здібність до сприймання музичних творів, підтримувати їх емоційні переживання;
- сформувати у дитини елементарні навички з музичної грамоти;
- навчати дітей виразному співу, рухам під музику;
- навчати дітей прийомам гри на дитячих музичних інструментах. Під час практики студенти повинні провести 20 пробних занять, а також відвідати і проаналізувати 4 музичних заняття, 1 -2 заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, 1-2 вечори розваг.

Студенти ведуть таку документацію:
1. Щоденник педагогічної практики.
2. План музичних занять.

Перед музичним заняттям студенти отримують консультацію музичного керівника по складанню плану заняття. Потім консультація проводиться викладачами індивідуальних дисциплін, керівником підгрупи практикантів, де студенти визначають методи і прийоми проведення заняття, його організацію. Керівник підгрупи здійснює контроль за ходом практики і оцінює її за вимогами кредитно-модульної системи.

Зміст практики, 5 семестр
1. Знайомство студентів з музично-виховною роботою в дошкільному закладі, документацією музкерівника. Спостереження музичних занять.
2. Спостереження і аналіз проведення ранкової гімнастики та музичного заняття в молодшій групі. Проведення індивідуальної роботи по навчанню гри на дитячих музичних інструментах в старшій групі.
3. Проведення студентами ранкової гімнастики в середній і старшій групі. Спостереження музичних занять в середній та старшій групі.
4. Проведення студентами слухання музики на музичних заняттях та ранкової гімнастики в середній та старшій групі.
5. Проведення студентами слухання музики в молодшій, середній, старшій групах. Індивідуальна робота з дітьми по навчанню гри на дитячих музичних інструментах.
6. Самостійне проведення співу в усіх вікових групах. Індивідуальна робота з дітьми по навчанню гри на дитячих музичних інструментах. Вивчення з дітьми музично-дидактичної гри.
7. Самостійне проведення студентами співу та музично-дидактичних ігор в усіх вікових групах.
8. Спостереження та участь студентів у проведенні свята осені.
9. Самостійне проведення студентами музично-ритмічних рухів (гра, танець, хоровод) в молодшій, середній та старшій групах.
10. Самостійне проведення музично-ритмічних рухів та індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.
11. Самостійне проведення розваг в молодшій та середній групах. Індивідуальна робота з дітьми по навчанню співу.
12. Самостійне проведення розваг в середній та старшій групах. Індивідуальна робота по навчанню дітей музично-ритмічним рухам.
13. Самостійне проведення домінантних музичних занять в молодшій, середній, старшій групах (І підгрупа)
14. Самостійне проведення домінантних музичних занять в усіх вікових групах. (II підгрупа)
15. Проведення святкових Новорічних ранків
16. Проведення Новорічних ранків. Огляд виставки посібників та атрибутів, виготовлених студентами для проведення музичних занять та розваг.

Зміст практики, 6 семестр
1. Спостереження музичних занять. Складання плану розваг на II півріччя.
2. Проведення ранкової гімнастики та музичних занять в молодшій та середній групах.
3. Проведення ранкової гімнастики та музичних занять в старшій та молодшій групах.
4. Проведення тематичних музичних занять та ранкової гімнастики в молодшій та старшій групах. Обстеження рівня музичного розвитку підгрупи дітей.
5. Спостереження фізкультурного заняття в старшій групі. Проведення музичного заняття в середній групі. Навчання грі на музичних інструментах в старшій групі.
6. Проведення тематичних та домінантних музичних занять в молодшій, середній та старшій групах.
7. Проведення фізкультурних занять в старшій групі. Проведення навчання грі в ансамблі дитячих музичних інструментів.
8. Проведення музичних розваг з використанням додаткового музичного інструменту.
9. Проведення музичних занять в молодшій, старшій та середній групах
10. Проведення музичних занять різних видів в молодшій, середній, старшій групах.
11. Проведення музичних занять. Навчання грі на дитячих музичних інструментах в старшій групі.
12. Проведення музичних занять з використанням додаткових музичних інструментів в молодшій, середній, старшій групах.
13. Проведення гімнастики та фізкультурного заняття в старшій групі. Проведення музичних занять в молодшій та середній групі.
14. Проведення музичних занять з використанням додаткового інструменту.
15. Проведення гімнастики, музичних занять.
16. Проведення підсумків рівня музичного розвитку дітей. Творчий звіт про педагогічну практику.