Документи для завантаження
Оцінювання фольклорної практики за вимогами кредитно-модульної системи (переглянути).

Літня фольклорна практика
Мета фольклорної практики – вироблення в студентів навичок збору і запису народної творчості.

Основні завдання практики:
• поглиблювати і розширювати знання студентів з народної творчості: відродження народних традицій та обрядів у різних регіонах України;
• прищеплювати навички до збирання фольклору;
• пробуджувати більш глибокий інтерес до історії народу, його культури, побуту;
• впливати на естетичний смак студентів – збирачів фольклору;
• нагромадження музичного репертуару для подальшої роботи з дітьми.

Цей вид практики рекомендується проводити по таких напрямках:

1. Усна народна творчість:

• календарно-обрядова поезія;
• загадки, прислів’я, приказки;
• народна драма;
• народні пісні по жанрах;
• казки, легенди, перекази, анекдоти.

2. Матеріальна культура народу. Народне декоративне мистецтво:

• декоративні розписи;
• вишивка, ткацтво, килимарство;
• кераміка;
• різьба.

3. Традиції даного регіону:

• історія села, міста;
• народна медицина;
• педагогіка, етика.

Головним підсумком фольклорної практики повинна бути здача всіх записаних і якісно оформлених матеріалів в перший місяць навчального року.

По результатах практики проводиться конференція, на якій учасники виступають із доповідями про результати практики, в кінці конференції проводиться фольклорний концерт, показ фотознімків, магнітофонних записів.

Враження від фольклорної практики можуть бути відображені в спеціальній газеті.

Студенти одержують за фольклорну практику диференційований залік.

Організація і терміни проведення практики
У четвертому семестрі студенти проводять двотижневу фольклорну практику у межах своєї області. Навчальна група ділиться на підгрупи по 6-8 осіб. Фольклорні експедиції можуть бути індивідуальними та груповими. Зокрема, індивідуальна здійснюється протягом навчального року, паралельно із вивченням теоретичного курсу. Базою для здійснення такого роду практики є, як правило, село чи селище, де мешкають родичі, знайомі молодого дослідника.

За один - два сеанси збирацької діяльності студент має зафіксувати на магнітофонну стрічку і належно задокументувати (паспортизувати) не менше тридцяти творів різних жанрів, найхарактерніших для місцевої народно-музичної традиції.

Теоретична підготовка
Успішному здійсненню фольклорної експедиції повинна передувати теоретична підготовка студентів, складовими якої є:

- визначення мети і завдання експедиції;
- ознайомлення з методикою праці народних виконавців;
- ознайомлення з історико - етнографічними особливостями регіону; здійснення інструктажу щодо користування звукозаписувальною апаратурою.

Важливо пам’ятати, що збирач повинен добре знайти народні пісні, обряди, володіти технікою проведення бесіди, - бути практично і теоретично підготовленим настільки, аби не залишити поза увагою етнографічні, музично-виконавські деталі.

Збирання і фіксація наспівів на касету є найпершим і найважливішим завданням фольклористики, адже народну музику можна засвоювати на слух, проте не можна на слух її досліджувати

Методика збирацької роботи студента-практиканта включає:
1. Пошук інформанта
2. Запис матеріалу на аудіоносії (магнітофон, диктофон)
3. Ведення польового зошита

Документи для завантаження
Звітна документація з педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” (переглянути).

Педагогічна практика з позакласної виховної роботи в школі студентів 2 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв та бази практики (2009-2010 н.р.) (переглянути).

Вимоги до знань, практичних умінь і навичок студентів, контроль і оцінювання їх (переглянути).

1. Мета, завдання і зміст педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі”

Метою педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” є набуття студентами уявлень про характер, зміст, форми і методи виховної роботи в школі, про функціональні обов’язки учителів початкових класів як вихователів.

Завдання педагогічної практики з позакласної виховної роботи такі:

1. Вивчити специфіку організації виховної роботи з молодшими школярами в умовах різних типів шкіл.
2. Оволодіти вміннями планувати і вести виховну роботу з молодшими школярами у позаурочний час у класі, групі продовженого дня.
3. Засвоїти основні форми, методи і засоби позакласної виховної роботи з учнями початкових класів.
4. Оволодіти методами і прийомами вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.
5. Формувати професійну спрямованість, інтерес до педагогічної діяльності.

Види діяльності студентів на педагогічній практиці:

- спостерігати і аналізувати різні форми позакласної виховної роботи;
- визначити конкретні виховні завдання з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів;
- планувати позакласну виховну роботу з учнями класу;
- організовувати дитячий колектив на виконання висунутих завдань;
- вивчити особливості дітей і колективу учнів в умовах класу;
- проводити різні форми позакласної виховної роботи (масові, групові, індивідуальні) з молодшими школярами;
- співпрацювати з батьками.

Зміст педагогічної практики з позакласної виховної роботи в школі включає:

1. Ознайомлення зі школою, вчителями початкових класів, планами виховної роботи, досвідом роботи класоводів, вихователів.
2. Складання індивідуального плану проведення виховних заходів на семестр.
3. Допомога учителеві-класоводу у проведенні масових форм виховної роботи.
4. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.
5. Розробка конспектів виховних заходів.
6. Проведення виховних заходів.
7. Спостереження та аналіз виховних заходів.

2. Організація педагогічної практики
Педагогічна практика з позакласної виховної роботи проводиться у 4 семестрі 1 раз на тиждень по 2 год. на базі різних типів загальноосвітніх шкіл. У період практики студенти виступають у ролі помічників вчителів початкових класів як класоводів. Практика проводиться у досвідчених учителів початкової школи. Керують практикою викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології. За цей вид практики студентам виставляється оцінка.

Організація педагогічної практики з позакласної виховної роботи
1. Кожен студент проходить практику у визначеному класі (за кожним класом закріплюється по 2 практиканти).
2. Студент працює під керівництвом учителя класу, керівника групи практикантів академії і виконує їх вказівки.
3. Студент ознайомлюється з планами і системою виховної роботи школи, класу.
4. Студент складає індивідуальний план проведення педагогічної практики з позакласної виховної роботи (у відповідності з планом виховної роботи школи, класу) і виконує його.
5. Студент проводить, спостерігає та аналізує виховні заходи з молодшими школярами.
6. Студент складає конспекти залікових занять, затверджує їх у вчителя початкових класів, керівника практики та проводить їх.
7. Студент веде щоденник педагогічної практики, дає його на перевірку і підпис учителю, керівнику практики.
8. Вивчає досвід роботи вчителя початкових класів як класного керівника.

Обов’язки суб’єктів педагогічної практики
І. Проректор з педагогічної практики:

- визначає школи для проведення педагогічної практики студентів;
- організовує і проводить настановчу конференцію з педагогічної практики;
- контролює роботу групових керівників практики, приймає конкретні міри з ліквідації недоліків у її організації.

ІІ. Директор школи (заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах):

- забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики в школі;
- знайомить студентів із школою, педагогічним колективом;
- розподіляє студентів по класах разом з керівником практики;
- знайомить студентів з планом виховної роботи школи;
- вносить пропозиції щодо вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів.

ІІІ. Груповий керівник практики:

- безпосередньо керує педагогічною практикою групи студентів у школі;
- організовує зустріч і знайомить студентів з директором школи, його заступниками, вчителями початкових класів;
- закріплює студентів за класами разом з дирекцією школи;
- проводить інструктивно-методичні наради з класоводами, які працюють із студентами;
- допомагає студентам у підготовці та проведенні виховних заходів;
- здійснює контроль за веденням студентами звітної документації з педагогічної практики та перевіряє її після закінчення практики;
- оцінює навчально-виховну роботу студентів під час практики, їх ставлення до роботи, ведення і оформлення ними документації з педпрактики; робить відповідні записи в журналі по практиці;
- допомагає оформити довідку на оплату праці вчителям за керівництво практикою студентів.

ІV. Вчитель початкових класів:

- знайомить студентів-практикантів з планом виховної роботи класу, учнями;
- проводить відкриті заняття для студентів та організовує їх обговорення;
- разом з груповим керівником практики визначає теми виховних заходів, які повинні провести студенти;
- консультує студентів під час підготовки до позакласних виховних заходів;
- бере участь в обговоренні та оцінці виховних заходів.

V. Студент-практикант:

- з’являтися у школу за 15 хвилин до початку занять;
- виконувати правила внутрішнього розпорядку, адміністрації школи і керівників практики, дотримуватися правил техніки безпеки;
- виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики;
- проводити всі позакласні виховні заходи згідно індивідуального плану, активно брати участь в їх обговоренні та аналізі;
- вчасно, грамотно і акуратно вести щоденник педагогічної практики за встановленою формою, регулярно давати його на перевірку і підпис учителю, керівнику практики;
- бути ввічливим, працьовитим, дисциплінованим і організованим;
- мати належний зовнішній вигляд.

Вимоги до підготовки та проведення позакласних занять

Готуючись до заняття, практиканту слід враховувати:
1. Суспільну значимість заходу.
2. Актуальність теми.
3. Вікові особливості учнів.
4. Знання та інтереси учнів.
5. Ініціативу і самодіяльність школярів.

Проводячи заняття, практикант повинен забезпечити:
- досягнення мети виховного заходу;
- організацію колективу, забезпечення свідомої дисципліни;
- послідовне і емоційне розкриття теми заходу;
- активізацію учнів на занятті;
- ефективне використання наочності та технічних засобів навчання;
- закріплення знань та підсумок заняття;
- використання активних методів і прийомів роботи з учнями.

Алгоритм підготовки і проведення виховного заходу

1. Визначення мети і завдань
(Наприклад, мета – сформувати естетичну культуру учнів. Реалізації даної мети присвячена бесіда “Мистецтво в житті людини, де виконуються наступні завдання:
- виявлення естетичних смаків дітей та їх інтересів;
- формування знань про різні види мистецтва;
- розвиток емоційно-позитивного ставлення до творів мистецтва.

2. Вибір форми виховної роботи і назви заходу.
(Наприклад, свято “Прощання з букварем”, бесіда “Звідки до нас приходить книга”).

3. Створення позитивного психологічного настрою: цікава розповідь про майбутній захід, мрії про його результати, написання оголошення чи створення стінгазети до цього заходу тощо.

4. Попередня підготовка: підбір змісту матеріалу, визначення засобів, підбір наочності, запрошення гостей і учасників ззовні, розподіл ролей, доручень, виготовлення костюмів, атрибутики, оформлення класу (залу).

5. Проведення виховного заходу, що передбачає:
- початок (музичний, поточний, передмова, театралізований зачин) – для створення психологічного настрою;
- змістова частина (предметна діяльність вихованців і педагогів, спрямована на досягнення виховної мети);
- фінальна частина (прийняття рішення, звернення, ритуали завершення – пісня, нагородження переможців, подяка, музика) – створює визначений емоційний стан, який сприяє подальший спільній діяльності; бажання продовжувати розпочату справу.

6. Педагогічний аналіз, який включає:
- ступінь досягнення мети і завдань;
- характеристика ефективності вибраних засобів, методик і прийоми;
- ступінь активності учасників і їх задоволення від участі у справі;
- логічність структури виховного заходу, її ефективність;
- характер педагогічної майстерності вихователя, манера поведінки, стосунки, взаємодія з учнями;
- місце проведення виховного заходу в системі виховної роботи в загальноосвітній школі.

Документи для завантаження
Звітна документація з практики “Помічник вихователя та музичного керівника у ДНЗ” (переглянути).

Керівники практики студентів 2 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв та бази практики (переглянути)

Практика в ролі помічника вихователя і музичного керівника дошкільного навчального закладу

Мета практики: ознайомлення з особливостями роботи дошкільного закладу, професійними функціями вихователя і музичного керівника, формування уявлень про завдання та зміст музичної діяльності в дошкільному закладі, інтересу до майбутньої професії.

У процесі практики студенти знайомляться з організацією роботи в дошкільному закладі, з навчально-матеріальною базою, вивчають психологічні особливості дітей, рівень їх музичного розвитку, допомагають вихователю та музичному керівнику у проведенні роботи з дошкільниками. Вони беруть участь у проведенні вечорів розваг, музично-дидактичних ігор, святкових ранків, індивідуальної роботи тощо. Один вид діяльності – заліковий (на вибір практиканта).

Зміст практики
1. Ознайомлення з навчально-матеріальною базою дошкільного закладу, оформленням залу, кабінету музичного керівника.
2. Спостереження музичного заняття в молодшій групі, аналіз рівня музичного розвитку дітей.
3. Спостереження музичного заняття в середній групі; аналіз організації і проведення режимних процесів.
4. Спостереження заняття з фізичної культури в старшій групі, аналіз ролі музичного керівника на ньому.
5. Спостереження розваги, аналіз її сприйняття дітьми
6. Допомога музичному керівнику в проведенні індивідуальної роботи з дітьми з співів.
7. Допомога музичному керівнику в проведенні індивідуальної роботи з дітьми по вдосконаленню виконання музично-ритмічних рухів.
8. Допомога музичному керівнику в проведенні індивідуальної роботи по навчанню дітей гри на дитячих музичних інструментах.
9. Допомога музичному керівнику в проведенні свята осені.
10. Допомога музичному керівнику в проведенні музично-дидактичних ігор.
11. Проведення самостійної музичної діяльності.
12. Допомога музичному керівнику та вихователю в проведенні ранкової гімнастики.
13. Самостійне проведення індивідуальної роботи з співів з обдарованими дітьми.
14. Допомога музичному керівнику в проведенні розваги.
15. Допомога музичному керівнику в розучуванні танцю на занятті.
16. Допомога музичному керівнику у підготовці і проведенні новорічного свята.
17. Підведення підсумків, огляд виготовлених атрибутів для ігор, прикрас до святкових ранків та вечорів розваг.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії у 12 семестрі студенти 6 курсу факультету мистецтв проходять переддипломну педагогічну практику.

Метою переддипломної педагогічної практики є вдосконалення вмінь і навичок педагогічної діяльності, використання інноваційних підходів до організації навчально-виховної роботи, формування вмінь науково-дослідницької роботи. Виходячи з цього, можна констатувати, що в результаті переддипломної практики студенти отримують необхідну підготовку до навчально-виховної взаємодії зі школярами, оволодівають уміннями оцінювати результати своєї діяльності в якості вчителя музики, етики та естетики, організовувати роботу з дітьми за певною технологією, демонструвати рівень розвитку особистісних та професійних якостей: самостійність, рішучість, наполегливість, впевненість у собі, креативність тощо.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 5 курсу музично-педагогічного відділення факультету початкового навчання проходять такі види практики:

- дослідницько-діагностичну практику;
- переддипломну педагогічну практику.

Дослідницько-діагностична практика проводиться у 9 семестрі протягом 32 годин. Вона тісно пов’язана з дипломним дослідженням кожного студента, дає можливість студентам бути більш самостійними у розв’язанні навчальних і виховних завдань (вивчення досвіду роботи учителів, проведення уроків, позакласних занять, мікродосліджень, експериментів тощо).

У 10 семестрі студенти проходять переддипломну педагогічну практику, метою якої є професійно-педагогічна підготовка студентів до проведення уроків музики у школі, творче застосування науково-теоретичних знань на практиці.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 4 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

- пробні уроки і заняття в школі;
- переддипломна педагогічна практика.

Педагогічна практика «Пробні уроки і заняття в школі» організовується і проводиться у 7 семестрі. У ході практики студенти самостійно проводять пробні уроки музики і заняття у школі. Цей вид педагогічної практики наближує студентів до реальних умов майбутньої професійної діяльності. Кожен практикант проводить по 4 уроки музики в 1-4 класах, 3 уроки – в 5-8 класах та по 2 позакласних заняття, за проведення яких виставляється оцінка. Крім того студенти здійснюють керівництво шкільним хором, ансамблем, оркестром.

Переддипломна практика в школі є завершальним етапом практичної підготовки молодшого спеціаліста. Метою практики є закріплення умінь і навичок самостійної роботи з музичного виховання школярів 1-8 класів школи. Вона проводиться в 8 семестрі протягом 3 тижнів у відриві від теоретичного навчання. До неї допускаються студенти, які успішно виконали всі попередні види практики. В ході практики студенти виконують обов'язки вчителя музики і класного керівника. Практиканти проводять уроки музики і позакласну музично-естетичну роботу з школярами, допомагають у роботі класному керівникові. Під час практики кожен практикант повинен провести 12 уроків музики в 1-4 класах, 12 уроків в 5-8 класах та 4 позакласних заняття.

Педагогічною практикою керують досвідчені викладачі академії та вчителі музики базових шкіл.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 3 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

- пробні музичні заняття у дошкільному навчальному закладі;
- підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах;
- літня педагогічна практика.

Педагогічна практика "Пробні музичні заняття в дошкільних закладах" проводиться у 5-6 семестрах. Цей вид педагогічної практики проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності, готує студентів до виконання обов'язків музичного керівника.

У VІ семестрі проводиться тижневий табірний збір “Підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”, де керівники практики читають лекції, проводять бесіди, практичні заняття, співбесіди, організовують зустрічі з вожатими, керівниками літніх оздоровчих таборів, знайомлять студентів з правилами техніки безпеки та охорони життя дітей, зі специфікою кожного оздоровчого табору, його керівниками, повідомляють про місце знаходження табору.

Літню педагогічну практику студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проходять у 6 семестрі протягом трьох тижнів у оздоровчих таборах різних типів: санаторних, профільних, з денним перебуванням, праці та відпочинку. Самостійна робота в ролі вожатого є важливим етапом становлення майбутніх педагогів. Цей вид педагогічної практики дозволить студентам усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих об’єднань у сучасних умовах; ознайомитися з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого колективу; ознайомитися з системою самоврядування в житті тимчасового колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах табору; оволодіти методикою проведення різних форм роботи в умовах оздоровчого закладу.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 2 курсу музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

- педагогічна практика в ролі помічника музичного керівника в дошкільному закладі;
- фольклорна практика;
- практика з позакласної виховної роботи в школі.

Практика в ролі помічника вихователя і музичного керівника дошкільного навчального закладу проводиться у 3 семестрі. Мета практики: ознайомлення з особливостями роботи дошкільного закладу, професійними функціями вихователя і музичного керівника, формування уявлень про завдання та зміст музичної діяльності в дошкільному закладі, інтересу до майбутньої професії.

Практика з позакласної виховної роботи в школі проводиться протягом ІV семестру по 2 тижневі год., в ході якої студенти виступають в ролі помічника класовода і проводять по 6 – 8 виховних заходів. Для проходження цього виду практики за кожним класом закріплюються, як правило, по 2 студенти. В академії проводяться настановча та підсумкова конференції з позакласної виховної роботи, в ній беруть участь керівники педагогічної практики академії, студенти, вчителі початкових класів.

Фольклорна практика проводиться у 4 семестрі з метою вироблення в студентів навичок збору і запису народної творчості.

Документи для завантаження
Вимоги до оформлення звітної документації літньої педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на літню педагогічну практику (переглянути).

ПАМ’ЯТКА студентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії для проходження літньої педагогічної практики (переглянути).

Нормативно-правова база діяльності дитячих оздоровчих таборів (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.

Завдання літньої педагогічної практики:

- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:

- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:

1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:

- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:

- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:

- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

Організація літньої педагогічної практики
Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.

Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.

Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.

До практики допускаються студенти, які:

- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:

- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:

1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики
Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):

- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):

- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:
- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт
керівника практики__________________________
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.

1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір
1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі
1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів
1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії
1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Документи для завантаження
Вимоги до оформлення звітної документації педагогічної практики з хореографії у ДНЗ (переглянути).

Схеми аналізу та самоаналізу заняття з хореографії (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання і зміст педагогічної практики з хореографії
у дошкільних навчальних закладах

Метою педагогічної практики є формування особистості педагога-хореографа, оволодіння студентами сучасними методами, формами навчально-виховної роботи в дошкільному закладі, школі і позашкільних навчальних закладах формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання інтересу до професії, любові до дітей, до хореографічного мистецтва, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового та новаторського педагогічного досвіду, потреб у педагогічній освіті.

Завданнями педагогічної практики є:

• закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, отриманих у процесі вивчення психолого-педагогічних і спеціальних дисциплін;
• формування педагогічних умінь і навичок, професійно значимих якостей особистості;
• оволодіння навичками навчально-виховної і позакласної роботи з музично-хореографічного виховання школярів з урахуванням їх вікових особливостей і хореографічних здібностей;
• вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду, нових технологій навчання;
• виховання любові до професії вчителя хореографії, керівника хореографічного колективу;
• формування педагогічних інтересів, здібностей, потреби педагогічній самоосвіті;
• розвиток творчого підходу до педагогічної діяльності.

Перелік професійно-педагогічних умінь і навичок, які формуються у процесі практики

У процесі педагогічної практики у студентів формуються такі професійно-педагогічні уміння і навички:

• спостерігати і аналізувати організацію музично-хореографічної освіти та виховання в дошкільному закладі; хореографічної освіти і виховання в школі і позашкільних навчальних закладах;
• планувати навчально-виховну роботу;
• організовувати навчально-виховну роботу з музично-хореографічної освіти та виховання;
• використовувати ефективні методи, форми і засоби роботи з дітьми;
• розвивати в дошкільнят сприймання, мислення, уяву, увагу, пам'ять тощо; пізнавальні і творчі сили, самостійність, здібності і таланти;
• вивчати вікові та індивідуальні особливості дошкільників, школярів проектувати їх розвиток, налагоджувати правильні взаємовідносини;
• використовувати технічні та наочні засоби навчання, виготовляти дидактичний матеріал;
• вести виробничу документацію;

Перелік функцій, якими повинні оволодіти студенти в процесі педагогічної практики
У системі професійно-педагогічної підготовки вчителя хореографії педагогічна практика виконує ряд відповідальних функцій: навчальну, виховну, розвиваючу, конструктивно-організаторську, координуючу, комунікативну.

Навчальна функція передбачає актуалізацію, поглиблення, оновлення, застосування теоретичних знань у конкретних педагогічних ситуаціях, формування різноманітних педагогічних вмінь і навичок.

Розвиваюча функція передбачає розвиток пізнавальної і творчої активності майбутніх учителів, розвиток їх педагогічного мислення.

У ході здійснення виховної функції формується світогляд студентів, їх соціальна активність, професійно-педагогічні якості особистості вчителя хореографії.

Конструктивно-організаторська функція передбачає формування організаторських здібностей, необхідних для керівництва навчально-виховним процесом.

Прерогативою діагностичної функції є перевірка рівня професійної направленості майбутніх вчителів, ступеня їх професійної підготовленості й придатності до педагогічної діяльності.

У зміст координуючої функції входить об'єднання і узгодженість змісту і намірів педагогічного впливу на школяра.

Комунікативна функція проявляється у стилі взаємовідносин між педагогом, учнями і батьками.

Організація педагогічної практики з хореографії у дошкільному навчальному закладі
1. Чотири тижні студент-практикант працює на робочому місці вчителя хореографії.

2. Для проходження практики студенти закріплюються по два чоловіки в дошкільний заклад за згодою адміністрації закладу і виконують весь об'єм роботи, передбачений програмою педагогічної практики.

3. Кожний практикант у період практики щодня працює в навчальному закладі згідно плану керівника хореографії у різних вікових групах не менше 6 год. (У разі хвороби практикант надає медичну довідку в ДНЗ, академію).

4. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи в ДНЗ здійснюється керівниками хореографії, методистами дошкільного закладу, керівниками груп практикантів (викладач педагогіки, психології, фахових методик).

5.Всі уроки, позакласні заняття проводяться у присутності керівника хореографії. Окремі заняття і виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.

6. Протягом практики кожен практикант веде щоденник, в якому щоденно фіксує зміст навчально-виховної роботи, яку проводить, а також веде системний аналіз проведених занять.

Кожен практикант ознайомлюється правилами внутрішнього розпорядку ДНЗ, статутом, річним планом роботи закладу, планами та протоколами засідань методичних об'єднань, планом навчально-виховної роботи хореографа на півріччя, планом гурткової роботи, поурочними планами, копіює план навчально-виховної роботи на півріччя.

Обов'язки студентів у ході переддипломної педагогічної практики

1 .Студент повинен бути в дошкільному закладі кожного дня по 6 годин.

2. Студент повинен своєчасно виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики.

3.У період практики повинен проявляти високу активність, глибокий інтерес і любов до дітей, педагогічної професії, бути прикладом організованості та дисциплінованості.

4. У ході практики студент веде педагогічний щоденник, в якому складає плани-конспекти уроків і занять.

5. Практикант дотримується правил внутрішнього розпорядку ДНЗ,
розпоряджень адміністрації ДНЗ та керівників практики.

У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.

Студент, знятий з практики або діяльність якого визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчальний план.

Зміст практики

1 тиждень
1. Знайомство з дошкільним закладом, з педагогічним колективом, з навчальним планом викладача-хореографа.
2. Відвідування занять в молодшій середній, старшій групах.. Спостереження з аналізом заняття викладача
3. Складання індивідуального плану роботи
4. Оформлення щоденника педагогічної практики
5. Індивідуальна робота по плану виховної роботи
6. Підготовка до проведення занять
7. Проведення пробних занять. Самоаналіз проведених занять

2, 3, 4 тижні
1. Проведення занять в молодшій групі на основі народних музично-хореографічних традицій.(4 заняття + 1 залікове).
2. Відвідування занять викладача та студента-практиканта з подальшим обговоренням і складанням аналізу заняття в молодшій, середній, старшій групах
3. Проведення занять в середній групі на основі бальної хореографії (4 заняття + 1 залікове)
4. Проведення занять в старшій групі на основі сучасної пластики. (4 заняття + 1 залікове)
5. Індивідуальна робота по плану виховної роботи
6. Проведення виховного заходу(розвага, свято, концерт тощо)

ДОДАТОК 1

Схема аналізу уроку хореографії, проведеного вчителем-методистом або студентом-практикантом ( 9, 11 семестри)
1. Тема уроку
2. Ціль уроку
3. Завдання уроку
4. Драматургія уроку (логіка побудови уроку, її доцільність, емоційна кульмінація, контрастність форм і видів музично-хореографічної діяльності, їхнє різноманіття)
5. Результативність педагогічних дій
6. Культура мови
7. Активність учнів на уроці
8. Ефективність контролю знань, умінь і навичок
9. Стимулювання самостійності мислення
10. Створення ситуації співробітництва вчителі й учнів; співробітництва
учнів класу
11. Створення позитивної мотивації учнів; організація уваги, пам'яті, діяльності мислення, сприйняття навчального матеріалу
12. Створення позитивного емоційного клімату на уроці; атмосфери довірчих відносин; надання підтримки учнем
13. Етика і естетика відносин учнів із учителем, культура спілкування із учителем
14. Керування психологічними процесами в класі

ДОДАТОК 2

Схема аналізу діяльності й прояву особистісних якостей учнів у процесі уроку хореографії (9 семестр)
- Охарактеризувати активність учнів, інтерес до тих або інших видів хореографічної діяльності.
- Охарактеризувати процес засвоєння хореографічних знань, оцінити ефективність методів
- Охарактеризувати процес розвитку хореографічних умінь,(відповідно до вікових груп) формування виконавських навичок
- Проаналізувати процес творчого музично-хореографічного розвитку учнів у різних формах і видах діяльності й визначити адекватність професійних дій учителя або студента-практиканта.
- Оцінити музикальність учнів (емоційний відгук на художній твір; музичний слух, пам'ять)
- Оцінити креативність учнів (творчі прояви дитини в процесі її спілкування з хореографічним мистецтвом)
- Оцінити рівень емпатійності школярів (емоційний відгук на музичний твір на рівні емпатійності)

ДОДАТОК З

Форма конспекту уроку (9 - 11 семестри)

ДНЗ№ ____ група ______ Дата ________
Практикант ________
Методист _________________
Учитель ___________________
Тема уроку _______________________________________
Ціль уроку _______________________________________

Завдання уроку:
виховні, спрямовані на розвиток пріоритетних для хореографічних занять якостей особистості, досвіду емоційно-ціннісних відносин, досвіду музично-хореографічної творчої діяльності й художнього смаку;
навчальні, що передбачають засвоєння знань хореографії й знань про хореографічне мистецтво, зв'язок з іншими мистецтвами; формування хореографічних умінь, навичок виконання рухів;
розвиваючі (розвиток хореографічних здібностей учнів)

Хід уроку (сценарій проведення):
- докладний, розгорнутий конспект уроку;
- вибудовування порядку проходження хореографічного й іншого навчального матеріалу на уроці відповідно до драматургічного задуму; складові частини уроку й характер взаємозв'язку між ними;
- види й форми хореографічної діяльності;
- визначення засобів і прийомів досягнення поставлених завдань; дозування часу, що відводиться на окремі фрагменти уроку; опис діяльності вчителя і дітей;
- наявність коректно сформульованих питань і передбачувані відповіді
дітей.

ДОДАТОК №4

Зразок форми самоаналізу (9-11 семестри)

За час практики студент відвідав:_______ уроків
____ інших заходів (указати, яких) __________________________
Студент провів самостійно ________ уроків
Студент провів самостійно позакласний захід на тему _____________
Що дала практика освітній установі, класу, учителеві _____________
Що дала практика студентові, чому він навчився, у чому розібрався, що зрозумів.
З якими проблемами студент зштовхнувся в ході практики.
Пропозиції студента по вдосконалюванню практики __________

Документи для завантаження
Контроль та оцінювання фольклорної практики (переглянути).

Мета, завдання і зміст фольклорної практики

Фольклорна пошукова робота є важливим засобом прилучення студентів до неоціненного досвіду, моралі, світогляду, традиційної матеріальної і нематеріальної культури народу – джерела формування почуттів високої людської гідності, громадянської національної свідомості, якостей, вкрай необхідних майбутньому педагогові національної школи.

Збирацька діяльність сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам'яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу. Саме тому студенти факультету мистецтв здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості після закінчення вивчення курсу "Українська музична творчість", "Фольклор України" у II- ІУ-му семестрах. Загальний обсяг дисципліни складає 1,5 заліковий кредита (90 год.), що об'єднує всі види навчальної та практичної діяльності студентів.

Фольклорно-пошукова практика сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.

Під час навчально-наукових експедицій інтенсифікується розвиток професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей, набувається дослідницький досвід, необхідний для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності. Навчальні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різностороннього прояву індивідуальності. Позитивним наслідком практики є поява у студента нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції.

Зміст, форми і методи роботи за даною програмою спрямовані на формування творчої особистості майбутнього педагога. Такий вчитель повинен володіти досить високим рівнем художньої культури, системою етнознань та умінь, а також методикою творчого пошуку.

Основними метою та завданнями фольклорної практики є:

- надати студентам можливість почути автентичний фольклор у живому середовищі його побутування;
- застосувати й закріпити на практиці здобуті теоретичні знання;
- поглиблювати і розширювати знання сучасних поколінь з народної творчості; сприяти відродженню народних традицій та обрядів у краї;
- прищеплювати навички до збирання фольклору;
- пробуджувати глибокий інтерес до історії народу, його культури, побуту, впливати на естетичний смак збирачів фольклору;
- нагромаджувати музично-хореографічний, словесний репертуар для подальшого наукового опрацювання;
- залучити нових збирачів і записувачів народної творчості.

Зміст практики
Модуль 6. Збирання та запис фольклорного матеріалу. Сучасні концепції вивчення духовної і матеріальної культури на Україні. Організація і терміни проведення практики. Вимоги до практиканта

Методи наукової організації пошукової роботи. Визначення мети і завдання експедиції. Ознайомлення з методикою праці народних виконавців; з історико-етнографічними особливостями регіону (мовлення, побут, житло, географічне розташування, матеріальна і духовна культура);

Методика збирання польового матеріалу. Етика збирача. Опитування. Інтерв'ю.

Основні принципи запису народних танців.

Паспортизація фольклорних творів. Упорядкування фольклорних матеріалів.
Здійснення інструктажу щодо користування звукозаписувальною апаратурою. Оформлення відеозапису, фонозапису.

Підготовка та проведення підсумкової конференції за результатами зібраного матеріалу.

У результаті проходження практики студенти повинні знати:
- ряд фольклорних понять, народну та наукову термінологію;
- питання теорії і критики фольклору та етнографії, історії національної культури;
- серійні та періодичні видання книг;
- методику запису фольклорного матеріалу

У результаті проходження практики студенти повинні вміти:
- накопичувати наукову інформацію за темою уроку: працювати з бібліографією, пошук необхідної літератури з даної проблеми та її опрацювання;
- здійснювати вибір та систематизацію матеріалу;
- виокремлювати концептуальні концентри на підставі опрацьованих матеріалів;
- здійснювати вибір необхідної наочності та технічних засобів для оптимальної реалізації навчальної та виховної мети уроку;
- підготувати конспект уроку з використанням фольклорного, краєзнавчого матеріалу, сценарій свята, розваги, використовуючи передовий педагогічний досвід;
- вести пошукову краєзнавчу роботу щодо збирання фольклорно-етнографічних матеріалів та використовувати їх у роботі з учнями початкових класів;
- планувати й організовувати навчально-виховний процес;
- організовувати і проводити роботу по ознайомленню з народним хореографічним мистецтвом, народною матеріальною культурою подолян;
вільно орієнтуватися у різновидах і жанрах фольклору, вміти користуватися питальником для отримання інформації у галузі мистецтвознавства, фольклору, краєзнавства, етнографії;
- проводити масові, групові й індивідуальні форми виховної роботи, організовувати творчу діяльність у позаурочний час.

Підсумки фольклорної практики
Після завершення фольклорної практики студент подає зібрані та опрацьовані відповідним чином польові матеріали, зокрема:
- аудіо (відео-) касету з польовими записами народного фольклору;
- відеокасету із записами зразків хореографічного мистецтва (елементи танцю або повний сценографічний запис).
- дискету, що містить набрані фольклорні матеріали, ідентичні аудіозапису;
- роздруковані фольклорні твори з відповідними фольклорними паспортами; -польовий зошит (щоденник);
- фотоматеріали зразки народного одягу, вишивки (замалювати орнаменти або зафіксувати на фотоносії).

Разом із записами текстів кожен учасник фольклорної практики подає звіт про виконану роботу, для складання якого бажано вести щоденник, де подається стисла характеристика зібраного фольклорного матеріалу (за жанрами), творчі портрети інформаторів, спостереження над побутуванням фольклорних творів, впливу на фольклорну традицію засобів масової інформації.

Повнота і якість виконання завдання з практики впливає на загальну залікову оцінку з курсу "Українська народна музична творчість", "Фольклор України". Студенти, які не виконали всієї програми фольклорної практики, не здійснювали записів фольклору в польових умовах не можуть претендувати на відмінну оцінку.
Загальним підсумком збирацької практики студентів факультету мистецтв є організація та проведення фольклорної конференції за матеріалами здійсненої роботи.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 5 курсу відділення хореографії факультету мистецтв проходять такі види практики:

- педагогічна практика з хореографії у дошкільних навчальних закладах;
- практика в літніх оздоровчих таборах.

Педагогічна практика з хореографії у дошкільному навчальному закладі проводиться у 10 семестрі протягом 4 тижнів у дошкільних навчальних закладах міста Хмельницького. Керують практикою студентів досвідчені викладачі академії, вчителі хореографії дошкільних навчальних закладів. Загальну організацію практики в дошкільному навчальному закладі та контроль за її проведенням здійснюють завідуючий навчальним закладом, вчитель хореографії.

Літню педагогічну практику студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проходять у 10 семестрі протягом трьох тижнів у оздоровчих таборах різних типів: санаторних, профільних, з денним перебуванням, праці та відпочинку. Самостійна робота в ролі вожатого є важливим етапом становлення майбутніх учителів початкових класів. Цей вид педагогічної практики дозволить студентам усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих об’єднань у сучасних умовах; ознайомитися з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого колективу; ознайомитися з системою самоврядування в житті тимчасового колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах табору; оволодіти методикою проведення різних форм роботи в умовах оздоровчого закладу.

Фольклорна пошукова робота сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам'яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв народу. Саме тому студенти 3 курсу відділення хореографії факультету мистецтв здійснюють збір, систематизацію та опрацювання творів усної народної творчості після закінчення вивчення курсу "Українська музична творчість", "Фольклор України" у ІУ семестрі.

Фольклорно-пошукова практика сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів до самостійної творчої педагогічної діяльності, розширює світогляд, допомагає глибшому закріпленню отриманих теоретичних знань, їхньому впровадженню в практичну діяльність.