Документи для завантаження
Вимоги до оформлення та зразки звітної документації літньої педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на літню педагогічну практику (переглянути).

ПАМ’ЯТКА студентові Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії для проходження літньої педагогічної практики (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Нормативно-правова база діяльності дитячих оздоровчих таборів (переглянути).

ЛІТНЯ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

1.1. Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.

Завдання літньої педагогічної практики:

- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:
- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:

1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:
- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:
- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:
- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

1.2. Організація літньої педагогічної практики

Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.

Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.

Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.

До практики допускаються студенти, які:
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:

- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:

1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики

Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):
- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):
- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:
- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт
керівника практики (прізвище, ім’я, по батькові)
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.
1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір
1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі
1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів
1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії
1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Документи для завантаження
Вимоги та зразки оформлення звітної документації педагогічної практики з образотворчого мистецтва у ДНЗ (переглянути).

Контроль та оцінювання вмінь і навичок студентів (переглянути).

Мета, завдання та зміст педагогічної практики з образотворчого мистецтва у дошкільних навчальних закладах

Мета педагогічної практики з образотворчого мистецтва у дошкільному навчальному закладі – є оволодіння студентами уміння, навичками самостійної навчально-виховної роботи на посаді вихователя предметів художньо-естетичного циклу, а також визначення рівня їх готовності до професійно-педагогічної діяльності, сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасного мистецтва, для проведення занять та керування процесом при його підготовці, супроводі, аналізі, коригуванні, формування через предмет образотворче мистецтво елементів візуальної та загальної культури дітей дошкільного віку, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру.

Для досягнення мети “Педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі” студент повинен в першу чергу розв’язувати такі завдання:

1. Формувати та вдосконалювати педагогічні уміння і навички студентів при викладанні предметів художньо-естетичного циклу.

2. Залучення студентів у різні сфери професійно-педагогічної діяльності (проведення занять, планування виховної роботи, підготовка та оформлення необхідних посібників та тематичних виставок, естетичних куточків )

3. Розкрити значення основ візуальної культури у загальній і професійній освіті людини.

4. З’ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння курсу, взаємозв’язки предметів художньо - естетичного циклу з іншими предметами;

5. Показати практичну значимість сучасних альтернативних технік, можливості їх застосування дітьми дошкільного віку, педагогічними працівниками та батьками.

6. Забезпечити ґрунтовне вивчення передового педагогічного досвіду методичної роботи в дошкільному закладі, ефективність її використання під час навчально-виховного процесу;

7. Створити належні умови для всебічного повноцінного розвитку дітей в умовах дошкільного закладу при організації та облаштуванні життєвого простору як величезної значимості для становлення особистості.

Зміст практики

1. Ознайомлення з особливостями та специфікою діяльності вчителя – естета в дошкільному закладі.

2. Ознайомлення з особливостями планування роботи вихователя художньо-естетичного циклу (мистецтвознавця) у різних вікових групах дошкільного навчального закладу.

3. Вивчення і складання плану спостережень і проведення занять художньо-естетичного циклу на період практики.

4. Спостереження і аналіз занять художньо-естетичного циклу.

5. Самостійна підготовка і проведення пробних занять з малювання, ліплення, аплікації та конструювання (не менше 6 занять).

6. Планування та організація роботи гуртка (студії) із занять предметами художньо-естетичного циклу (не менше 2 занять).

7. Проведення роботи з батьками дітей (індивідуальна робота, підготовка та проведення тематичних батьківських зборів, консультації).

8. Виготовлення наочних, дидактичних посібників, оформлення куточків і стендів художньо-естетичного циклу, художніх календарів, тощо.

9. Організація тематичних виставок дитячих робіт.

10. Індивідуальна робота з дітьми.

11. Участь у проведенні заходів у дошкільному навчально-виховному закладі.

12. Ведення документації педагогічної практики.

Програма практики враховує традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.

В основу програми практики покладені принципи:

- єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

- взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

- неперервності і наступності завдань і змісту образотворчої освіти у дошкільному навчальному закладі;

- варіативності – націленості змісту програми на творчість вихователя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

- поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків візуального та іншими видами мистецтв.

Студент під час практики проводить як групові форми роботи (школа молодого вихователя, творчі групи, консультації) так і індивідуальні форми роботи для забезпечення потреби дітей варіативно використовувати простір, почуватися володарями іграшок та ігор, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами в куточках самостійної художньої діяльності, вільно почуватися в тематичних куточках.

Кваліфікаційна характеристика майбутнього фахівця до педагогічної діяльності в дошкільному закладі може бути визначеною наявністю та рівнем сформованості сенсорних та інтелектуальних здібностей до образотворчої діяльності:

- орієнтація в реальному оточенні і його оцінка з позиції морально-естетичних критеріїв;
- орієнтація в особливостях форми об’єкту сприйняття;
- чуття кольору;
- чуття ритму;
- чуття рівноваги;
- чуття композиції;
- образне мислення;
- репродуктивна та творча уява;
- зорова пам'ять.

А також знаннями з образотворчої діяльності:

- усвідомлення соціальних функцій образотворчого мистецтва;
- засвоєння теоретичних основ образотворчого мистецтва, історичного розвитку його видів, форм, жанрів, мови, засобів виразності;
- усвідомлення основних закономірностей, принципів та методики художнього виховання дітей;
- усвідомлення теорії та методики керівництва навчальною та творчою діяльністю дітей;
- обізнаність у матеріалах, устаткуванні та особливостях технології практичної роботи в різних видах образотворчої діяльності.

Весь період практики повинен будуватись за такими напрямками:

- інформованість педагогів про нововведення з основ мистецтвознавства;
- формування художньої грамотності;
- обізнаності щодо модернізації дошкільної освіти;
- виявлення особистої зацікавленості.

Вміння та навички з образотворчої діяльності якими повинен володіти практикант:

1. Володіння майстерністю виконавської діяльності у відповідних видах образотворчого процесу, починаючи від визначення змісту задуму, обрання засобів виразності для його втілення і до досконалого володіння технікою його відтворення – координування дії ока та руки, розвиненості руки, володіння прийомами роботи у відповідному виді техніки.

2. Володіння методами керівництва навчальним і творчим процесами.

3. Володіння культурою сприймання творів образотворчого мистецтва та дитячої образотворчої продукції.

4. Володіння культурою спілкування з дітьми та дорослими.

5. Володіння методами художнього виховання дітей засобами образотворчого мистецтва й образотворчої діяльності.

6. Володіння методами стимулювання та активізації творчої діяльності дітей і потреби у спілкуванні з творами мистецтва.

Організація педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі

Педагогічна практика в дошкільному навчальному закладі проводиться в 5 семестрі на протязі 3 тижнів у дошкільних навчальних закладах міста Хмельницького. Керують практикою студентів досвідчені викладачі академії, вчителі художньо-естетичного циклу дошкільного навчально-виховного закладу. Загальну організацію практики в дошкільному закладі та контроль за її проведенням здійснюють завідуючий навчальним закладом, вчитель художньо-естетичного циклу (мистецтвознавець).

Перед початком практики проводиться підготовча робота: консультації, настановча конференція.

Підсумки практики обговорюються в дошкільних навчальних закладах на засіданнях методичних об’єднань, в академії – на засіданні кафедри теорії та методики мистецтв, на підсумковій творчій конференції.
За підсумками практики студенту виставляється оцінка в характеристиці.

У практику включено такі традиційні масові форми роботи:

1. Наради (спостереження та участь практиканта).

2. Проблемно-тематичні конференції.

3. Семінарська робота (анкетування, опитування для означення кола актуальних тем для педагогічних працівників).

4. Методичні об’єднання (участь, спостереження, підготовка актуальних питань).

Орієнтовними темами на методичних заходах та батьківських зборах можуть бути:
"Експериментування – крок до творчого пізнання таємниць рідного краю", "Шляхи реалізації основних ліній розвитку дитини дошкільного віку під час проведення занять естетичного циклу", "Лікуємось мистецтвом"

Організація педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі

1. Три тижні студент-практикант працює на робочому місці вчителя художньо-естетичного циклу (мистецтвознавця).

2. Для проходження практики студенти закріплюються по одному у кожну вікову групу за згодою адміністрації навчального закладу і виконують весь об’єм роботи вчителя художньо-естетичного циклу, передбачений програмою.

3. Кожен практикант у період практики щодня працює в дошкільному закладі згідно плану вчителя художньо-естетичного циклу не менше 3 годин.

4. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи з предметів естетичного циклу здійснюється вчителем – мистецтвознавцем, керівником практики.

5. Всі заняття, заходи, виставки, батьківські збори проводяться в присутності вихователів дошкільного навчального закладу. Окремі заняття і виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.

6. Протягом практики кожен практикант веде педагогічний щоденник, в якому щоденно фіксує зміст навчально-виховної роботи, яку проводить, а також заняття (свята), гурток.

7. Кожен практикант ознайомлюється з правилами внутрішнього розпорядку школи, планом роботи вчителя художньо-естетичного циклу, планом виховної роботи (на предмет залучення дітей до азів мистецтва).

Документи для завантаження
Вимоги та зразок звіту з музейної практики, зразки документації (переглянути).

Мета, завдання та зміст музейної практики

Метою музейної практики є вивчення основ музеєзнавства (музейної справи), структури й форм роботи художніх відділів музею, а також принципи й правила художнього (дизайнерського) оформлення виставок й експозицій.

Завданнями практики є: усвідомлення важливої ролі музеїв у науковому й культурному житті суспільства, ознайомлення із кращими експонатами в області мистецтв і дизайну, вивчення основ науково-методичної роботи в музеї.

Під час практики студент є не відвідувачем музею, а, фактично, стажистом музейного фахівця, мистецтвознавця, реставратора, оберігача.

Зміст практики

Практика проводиться в музеях м. Києва, Одеси, Львова, Кам’янця – Подільського, Чернівців.

У процесі проходження практики студент вирішує наступні завдання:

- вивчає структуру музею, його основні відділи, майстерні, фонди, бібліотеки й ін.;

- вивчає цілеспрямовано музейні колекції в сфері малюнка, графіки, живопису, прикладних мистецтв, фотографії, дизайну;

- вивчає питання дизайну-супроводу музейних виставок і художнього оформлення експозицій;

- практично бере участь разом зі співробітниками в оформленні виставок й експозицій;

- вивчає наукову й краєзнавчу роботу музею;

- вивчає історію музею, його партнерські зв'язки з іншими музейними установами Росії і Європи, технологію первинних виїзних виставок й експозицій;

- вивчає набір послуг, надаваних музеєм населенню й організаціям;

- вивчає інформаційну базу музею, методику опису, класифікації, каталогізації експонатів;

- вивчає роль меценатства й спонсорства в роботі музею;

- вивчає технологію зберігання й консервації творів мистецтва й дизайну;

- вивчає реставраційні підрозділи музею, техніку реставрації, шедеври реставрації;

- вивчає (по літературі) великі музеї світу (Ермітаж, Лувр, Третьяковську галерею, Прадо й ін.);

- знайомить із музеями Хмельниччини – Поділля, Буковини, Волині;

- вивчає питання організації безпеки музейних фондів;

- вивчає базу правових і нормативних документів, що регламентують музейну діяльність.

Порядок проходження практики

Тривалість практики – 3 тижні після 10-го семестру. У процесі практики проводяться лекції й екскурсії фахівцями музею. Студенти виїжджають на 2-3 дня в міста - Одесу, Київ, Львів, Чернівці для вивчення експозицій кращих художніх музеїв. Після завершення програми практики студент складає звіт про практику. За результатами практики й за результатами захисту звіту студент одержує диференційовану залікову оцінку по 100 бальній шкалі. Непроходження або неякісне проходження практики тягне відрахування з академії.

Студентам призначається керівник практики із числа викладачів, аспірантів, співробітників кафедри теорії та методики мистецтв. Керівник практики організує навчальний процес, вирішує поточні питання, видає індивідуальне завдання й приймає звіт по практиці.

Проходячи практику в музеї, студент зобов'язаний дотримуватись усіх правил внутрішнього розпорядку музею. Під час практики студент повинен надати реальну допомогу музею, беручи участь як оформитель при створенні нової виставки або тематичної експозиції.

Як виняток іногороднім студентам може бути дозволено проходити практику в музеї їхнього рідного міста при наявності офіційного клопотання з боку музейної установи. При проходженні практики по окремому індивідуальному плані в іншому місті студент одержує окреме завдання на практику, а на початку семестру надає на кафедру звіт по практиці й письмову характеристику керівника.

Під час проходження музейної практики студенти можуть тимчасово оформитися на роботу в музеї як художники, гідів, реставраторів, технічних співробітників.

Документи для завантаження
Орієнтовна оцінка видів діяльності студентів 4 курсу відділення образотворчого мистецтва на пленерній практиці за кредитно-модульною системою (переглянути).

Мета, завдання і зміст пленерної праткики студентів 4 курсу відділення образотворчого мистецтва

Практика на природі (пленер) – невід’ємна складова частина підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які повинні органічно поєднувати широкий науковий кругозір зі справжнім професіоналізмом, високим рівнем фахової практичної підготовки.

Навчально-творча практика є продовженням навчального процесу по композиції, живопису, малюнку та входить складовою частиною в систему професійної підготовки майбутнього образотворчого мистецтва, дизайнера, що повинен органічно сполучати широкий науково-теоретичний кругозір із практичною діяльністю.

Живопис на пленері одержав розвиток із середини 19-го століття й докорінно вплинув на розвиток образотворчого мистецтва. Пейзаж стає самостійним жанром мальовничого мистецтва, здатним виразити філософські, естетичні та емоційні погляди та почуття художника. Пейзажний живопис збагачує знання художника про природні явища й форми, є безпосереднім учителем художника, виховує жвавий інтерес до вивчення миру природи, допомагає знайти щирі цінності. Специфіка живопису на відкритому повітрі диктує застосування різних способів роботи, підвищує творчий рівень художника.

Пленер - це обов'язковий етап навчання художника. Разом з тим, пленерний живопис - це вивчення природи, середовища, архітектурних споруд, тварин, фігури людей це матеріал для майбутніх робіт. Дійсно, побачений і що торкнув душу мотив здатний потім вилитися в більшу станкову композицію. Також може бути використане в наступній роботі над картиною правильно взятий неповторний стан висвітлення мотиву, деталі пейзажу й багато чого іншого, що здатен побачити художник.

Пленер можна розглядати як самостійний вид образотворчого мистецтва. Багато художників надають перевагу у своїй творчості пленерному живопису ніж роботі в майстерні. Пленер характеризується свіжістю виконання, передачею живих, швидких вражень з натури. Зразки кращих добутків пленерного живопису прикрашають всі колекції образотворчого мистецтва. Пленер - обов'язкова частина творчості кожного художника, а його функціональне значення визначається завданнями, які вирішує автор.

Мета практики: сформувати поняття про пленерний вид практики, простежити тісний взаємозв’язок світу природи і людини, розширити знання про навколишній світ, формувати пізнавальну і творчу активність майбутніх педагогів, уміння висловлювати свої думки на папері, не боятись помилок, розвивати спостережливість, увагу, закріпити навички роботи з рисунку та живопису. Отримані на заняттях.

Способи роботи на пленері, як правило, рисунок й живопис.

Рисунок містить у собі: тривалий малюнок, замальовку й начерк.

Живопис – довготривалий етюд, короткостроковий етюд, кистьовий начерк.

Довготривалий малюнок має на меті найбільш повний аналіз зображуваного мотиву. Роботу над довготривалим малюнком можна представити поетапно:

1. Композиція зображення, визначення основних пропорційних співвідношень.

2. Виявлення конструктивних особливостей зображуваного, пластики, перспективна побудова.

3. Передача основних тональних відносин.

4. Пророблення об'ємної форми за допомогою світлотіні. Робота над деталями зображення.

5. Заключна частина. Узагальнення малюнка.

Довготривалий малюнок виконується на пленері приблизно 3-6 годин, залежно від формату роботи.

Замальовка являє собою короткостроковий малюнок із завданнями виділити й передати головне й найбільш характерне в мотиві. Час виконання замальовки від 20 хвилин до 2 годин.

Довготривалий мальовничий етюд, також як і тривалий малюнок, має на меті зобразити мотив з рішенням всіх поставлених завдань по передачі стану природи, простору й найбільш важливих деталей. Робота ведеться послідовно:

1. Компонування зображення, визначення основних пропорційних співвідношень. Підготовчий малюнок для живопису.

2. Прокладка загальних колірних і тональних відносин.

3. Визначення планів, виявлення форми й обсягу зображення.

4. Робота над деталями в контексті загальних рішень.

5. Закінчення роботи, узагальнення.

Час написання етюду від 3 до 6 годин.

Для передачі певного стану природи робляться короткострокові етюди. У короткостроковому етюді вирішуються завдання основних тональних і колірних відносин, визначення колориту. Деталізація не передбачається. Треба уважно ставиться до вибору формату зображення – занадто великий може виявитися непродуктивним для рішення завдань по передачі мінливого стану природи. Час виконання загальної майже закінченої роботи від 15 хвилин до 1-єї години.

Кистьові начерки виконують приблизно таку ж мету й завдання, що й начерки графічним матеріалом. Різниця в тому, що художник замість тону вводить кольорову пляму і як інструмент використає легку й пластичну кисть. Час виконання начерку від 5 до 20 хвилин.

Практика проводиться кожного дня, крім суботи та неділі. Тривалість практики три тижні по 6 академічних годин на день з двома перервами по 15 хвилин. Викладач, який керує практикою, зобов’язаний провести інструктаж з безпечної роботи в межах закладу та на вулицях міста. Навчальна практика завершується підсумковим переглядом, обговоренням і оцінкою практичних робіт, виконаних за програмою курсу відбором малюнків, ескізів для методичного фонду та звітної виставки.

Рекомендований розподіл часу за основними розділами курсу
4 курс (45 годин) переважна кількість живописних робіт виконується акварельними фарбами а також деякі роботи будуть виконуватись олійними фарбами
Модуль 2
Тема 1. Рисунок та живопис архітектурних елементів

Завдання даного виду роботи: ознайомитись з особливостями міського будівництва, з класифікацією архітектурних об’єктів за призначенням, поняттям форми, образу, композиції в архітектурі; навчитись впізнавати і розрізняти види оздоблень в архітектурі, практичне знайомство з стилями архітектури, розвивати відчуття композиції та масштабу, відповідності форми та змісту.

Завдання № 1
Графічні та живописні замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд житлового комплексу, меморіального (обеліски, арки, меморіали) комплексу, культових споруди. 10 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці, акварель)

Завдання № 2
Замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд громадського (театри, музеї, лікарні, школи, тощо) комплексу, декоративних (павільйони, альтанки, фонтани) комплексів. 10. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці)

Завдання № 3
Замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд міського середовища. 5 – 8 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці)

Завдання № 4
Замальовки та начерки простих, елементарних архітектурних споруд сільського середовища. 5 – 8 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці)

Тема 2 Зв'язок архітектури з навколишнім середовищем. Силуетна композиція "Ранкове місто", "Море", "Місто в огнях".
Завдання даного виду роботи: ознайомитись з художньо-композиційними засобами архітектури, навчитись помічати зв'язок архітектури з навколишнім середовищем, розвивати художньо-образне мислення, окомір, вміння зображувати архітектурний пейзаж з урахуванням законів лінійної та повітряної перспективи а також різних станів дня.

Завдання № 5
Замальовки та начерки різних станів архітектурного простору міського або сільського середовища. 5 – 8 робіт. (простий олівець, вугілля, сангіна, кольорові акварельні олівці, олія, акварель)

Завдання № 6
Тривалі етюди (5 робіт). Виконати замальовку історичної архітектурної споруди графічними матеріалами. (Історичне місто)

Завдання № 7
Тривалі етюди (5 робіт). Виконати замальовку історичної архітектурної споруди живописними матеріалами. (Історичне місто)

Тема 3 Стилі в архітектурі.

Завдання № 8
Тривалі етюди (7 - 10 робіт). Виконати замальовку історичної стильвої архітектурної споруди живописними та графічними матеріалами.

Тема 4. Рисунок й живопис людини на пленері

Для зображення людини на пленері необхідна серйозна підготовка в області пластичної анатомії й студійної роботи над портретом і фігурою. Метою даної теми є вдосконалювання художньої майстерності по зображенню людини в різних умовах висвітлення й на відкритому повітрі.

При виконанні графічної частини даної теми особливу увагу варто приділити на пластичне вираження характеру зображення. Використовуючи знання пластичної анатомії й способи моделювання форми тоном треба свої зусилля направити на вивчення зображуваних моделей, їхніх психологічних особливостей. Як матеріали можна використати всі що придатні для графіки, ставлячи метою розмаїтість трактування форми.

Вивчення впливу висвітлення на художнє сприйняття моделі необхідно починати з постановок де домінує певне висвітлення й рефлекси виражені не сильно. Це може бути пряме не сильне сонячне світло, м'яке світло через хмари а також в умовах тіні, де є явна перевага відбитого світла. Поступово постановки варто ускладнювати убік збільшення впливу рефлексів на живописну побудову форми. При цьому необхідно пам'ятати, що на пленері, де вплив рефлексів на модель дуже велике, треба при "ліпленні" форми дотримуватися домінуючого напрямку висвітлення.

Завдання №9.
Замальовки й начерки портрета й фігур людей на пленері. 10-15 штук. Завдання: виразно передати характерні риси моделі. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, фломастер і т.д.

Завдання № 10.
Живопис портрета на пленері. 2 етюди. Завдання: мальовниче "ліплення" форми в умовах відкритого простору, пошуки колориту зображення. Матеріал: акварель, гуаш, темпера, масло.

Завдання № 11.
Мальовничі короткострокові етюди фігур людей в русі на пленері. 5-10 штук. Завдання: пошуки мальовничої виразності в умовах пленеру. Матеріал: акварель, гуаш, темпера, масло.

Документи для завантаження
Орієнтовна оцінка видів діяльності студентів 3 курсу відділення образотворчого мистецтва на пленерній практиці за кредитно-модульною системою (переглянути).

Мета, завдання і зміст пленерної праткики студентів
3 курсу відділення образотворчого мистецтва

Практика на природі (пленер) – невід’ємна складова частина підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які повинні органічно поєднувати широкий науковий кругозір зі справжнім професіоналізмом, високим рівнем фахової практичної підготовки.

Мета практики: сформувати поняття про пленерний вид практики, простежити тісний взаємозв’язок світу природи і людини, розширити знання про навколишній світ, формувати пізнавальну і творчу активність майбутніх педагогів, уміння висловлювати свої думки на папері, не боятись помилок, розвивати спостережливість, увагу, закріпити навички роботи з рисунку та живопису. Отримані на заняттях.

Способи роботи на пленері, як правило, рисунок й живопис.

Рисунок містить у собі: тривалий малюнок, замальовку й начерк.

Живопис – довготривалий етюд, короткостроковий етюд, кистьовий начерк.

Довготривалий малюнок має на меті найбільш повний аналіз зображуваного мотиву. Роботу над довготривалим малюнком можна представити поетапно:

1. Композиція зображення, визначення основних пропорційних співвідношень.

2. Виявлення конструктивних особливостей зображуваного, пластики, перспективна побудова.

3. Передача основних тональних відносин.

4. Пророблення об'ємної форми за допомогою світлотіні. Робота над деталями зображення.

5. Заключна частина. Узагальнення малюнка.

Довготривалий малюнок виконується на пленері приблизно 3-6 годин, залежно від формату роботи.

Замальовка являє собою короткостроковий малюнок із завданнями виділити й передати головне й найбільш характерне в мотиві. Час виконання замальовки від 20 хвилин до 2 годин.

Довготривалий мальовничий етюд, також як і тривалий малюнок, має на меті зобразити мотив з рішенням всіх поставлених завдань по передачі стану природи, простору й найбільш важливих деталей. Робота ведеться послідовно:

1. Компонування зображення, визначення основних пропорційних співвідношень. Підготовчий малюнок для живопису.

2. Прокладка загальних колірних і тональних відносин.

3. Визначення планів, виявлення форми й обсягу зображення.

4. Робота над деталями в контексті загальних рішень.

5. Закінчення роботи, узагальнення.

Час написання етюду від 3 до 6 годин.

Для передачі певного стану природи робляться короткострокові етюди. У короткостроковому етюді вирішуються завдання основних тональних і колірних відносин, визначення колориту. Деталізація не передбачається. Треба уважно ставиться до вибору формату зображення - занадто великий може виявитися непродуктивним для рішення завдань по передачі мінливого стану природи. Час виконання загальної майже закінченої роботи від 15 хвилин до 1-єї години.

Кистьові начерки виконують приблизно таку ж мету й завдання, що й начерки графічним матеріалом. Різниця в тому, що художник замість тону вводить кольорову пляму і як інструмент використає легку й пластичну кисть. Час виконання начерку від 5 до 20 хвилин.

Практика проводиться кожного дня, крім суботи та неділі. Тривалість практики три тижні по 6 академічних годин на день з двома перервами по 15 хвилин. Викладач, який керує практикою, зобов’язаний провести інструктаж з безпечної роботи в межах закладу та на вулицях міста. Навчальна практика завершується підсумковим переглядом, обговоренням і оцінкою практичних робіт, виконаних за програмою курсу відбором малюнків, ескізів для методичного фонду та звітної виставки.

Рекомендований розподіл часу за основними розділами курсу
3 курс (45 годин)
Модуль 1

Тема 1. Рисунок та живопис елементів рослинного світу

Найважливішою частиною пленерної практики є зображення рослин. Доцільно починати пленер із замальовок гілок дерев, квітів й інших елементів рослинного світу. Перший етап роботи це композиційне розміщення зображення й побудова. Намічається конструкція гілки, пропорційне співвідношення її частин, пластичний рух форми. Потім виявляються просторові розташування частин, плани зображення. Штрихом або тушуванням проробляються форма гілки, листи.
Як матеріал для замальовки рослин можна використати простий графітний олівець, туш, перо, чорнило, кисть, фломастер, пастель. Поряд зі звичайним для графіки аркушем можна використати кольоровий та тонований.

Для мальовничого етюду рослин найцікавіші квіти, вони привабливі й виразні по кольору. Рекомендується починати з нескладних по будові рослин. Наприклад, живопис окремої квітки великої форми. Потім перейти до живопису групи квітів, де присутні два-три плану.

Найпривабливіший матеріал для живописних етюдів рослин - це акварель і папір. Рекомендується використати різні техніки - заливанням, лесування, по-вологому, т.д. Поряд з аквареллю для живопису рослин можна використати гуаш і масло. Під гуаш доцільно приготувати тонований папір або картон.

Завдання № 1. Начерки й замальовки пейзажу і його елементів (дерева, рослини, квіти й т.д.). 15-20 штук. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, туш, фломастер. Завдання: виразно передати характерні риси мотивів і його елементів.

Завдання № 2. Короткострокові етюди квітів і рослин. 10-15 штук. Матеріал: папір, акварель, гуаш. Завдання: визначити декоративне звучання етюду.

Тема 2. Малювання та живопис сільського або міського пейзажу, морський пейзаж

Найважливішим моментом живопису етюду пейзажу є вибір мотиву. Досвідчений художник ідучи на натуру певним чином настроюється, визначає мету й завдання майбутнього етюду. Починаючий художник повинен знати й враховувати деякі рекомендації при пошуку мотиву і його композиції. По-перше, не слід ставити на перше місце пошук ефектних місць для зображення. Досвід пленерної практики показує нам, що прості й скромні мотиви, що перебувають буквально навколо нас, здатні надихнути художника на створення етюду який вийде за рамки простого вивчення натури. Прикладів цьому надзвичайно багато: досить звернутися до творчості А.К.Саврасова, В.Д.Полєнова, И.И. Шишкіна, М.В.Нестерова, И.И.Левітана, К.А.Коровина. Все питання в тім, як побачити мотив художньо виразити його в силу свого таланта.

Для зручності компонування можна використати спеціально приготовлені з паперу рамки або, у крайньому випадку, долоні рук і пальці. Дивлячись на натуру через передбачуваний формат легше уявити й уточнити композиційне рішення етюду. При компонуванні варто враховувати пропорційні відносини всіх частин пейзажу, щоб зображення було природне, виразне й відповідало задуму художника. Звернути увагу на просторові завдання в етюді, домогтися пластичної виразності окремих частин пейзажу.

Раціонально починати писати етюд з передачі стану неба. Саме погодні умови й висвітлення найбільш цікавих елементів виражається в характері неба, а це визначає стан усього етюду. Крім того, небо дає рефлекс на землю й ці двоє відносин небо-земля визначають колорит етюду.

На початку пленеру краще використати невеликі формати: 20 на 30. акварель та 15 на 20 масло. Час на один аркуш - приблизно 20-30 хвилин. Основними завданнями таких етюдів потрібно вважати правильну передачу співвідношень між небом і землею, їхній стан і колористичну єдність. Деталізувати етюд потрібно з обережністю, увесь час ставлячи на перше місце передачу стану через основні відносини. У міру набуття досвіду час роботи можна збільшити, розширивши коло розв'язуваних завдань. Також можна збільшувати й формат етюду.

Писати пейзажі з натури гуашшю не рекомендується. При висиханні гуаш сильно світлішає, тому правильно взяти основні відносини важко. Традиційно кращим матеріалом для живопису на пленері є акварель і масло.

Ціль малювання й живопису міського пейзажу – це подальше вдосконалювання професійних навичок малювальника й живописця в умовах пленеру. Завдання творчої практики в місті й рекомендації з їхнього рішення залишаються подібними з виконанням етюдів у сільській місцевості. Разом з тим, специфіка міського пейзажу припускає особливу увагу до деяких моментів побудови зображення. Насамперед це стосується композиції малюнка або етюду. Усяке зображення припускає компонування. В умовах пленеру пошуки композиції необхідно вести у двох напрямках. Перше – це пошуки закінченої, цілісної композиції спрямованої на створення художнього образа із застосуванням правил і засобів композиції. Друге – фрагментарне зображення мотиву або його деталі з акцентуванням виразності зображення і його наступне використання у творчій роботі. У кожному разі виразність досягається новизною сприйняття й відбиття, естетичним відкриттям світу й використанням закону контрастів. У міському пейзажі, де часто домінують одноманітні форми, необхідно використати такі засоби композиційного задуму як: виявлення центра, розподіл зображення, симетрія й асиметрія, ритм.

Важливим завданням міського пленеру є вивчення взаємозв'язку між лінійною й повітряною перспективою при зображенні архітектурних об'єктів, побудова ракурсних положень. Виявлення характерних тонових і колірних контрастів натури при зображенні архітектурного мотиву. Передача співвідношень архітектурних об'єктів, дерев і т.д. Розвиток навичок виявлення силуетів архітектурних мас і планів.

Завдання № 3. Етюди пейзажу.

Короткострокові етюди на невеликому форматі. 10-15 робіт. Завдання: вирішити основні кольорові та тонові відносини. Матеріал, акварель, масло.

Замальовки міського пейзажу (окремих споруджень, дворів, перспективи вулиць із використанням декількох крапок сходу). 15-20 штук. Завдання: виразно передати характерні риси архітектурних споруджень, побудова площ і вулиць. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, туш, фломастер.

Завдання № 4. Тривалі етюди 5 робіт. Завдання: виразно передати стан мотиву використовуючи засобу образотворчої грамоти.
Матеріал: акварель, масло.
Завдання. Мальовничі етюди міського пейзажу. 10-15 робіт. Завдання: мальовничими засобами передати особливості міської повітряної перспективи й висвітлення. Матеріал: акварель, гуаш, темпера, масло.

Тема 3. Малювання й живопис представників тваринного світу на пленері

Для того, щоб робити замальовки й писати етюди із представників тваринного світу необхідна попередня підготовка. Потрібно ознайомитися з анатомічною будовою тварин, провести порівняльний аналіз кістяків плазуючих, риб, птахів, звірів. Використовуючи наявну літературу по зоології, варто довідатися якнайбільше про тварин, яких ви плануєте зобразити.

Малювати живу натуру найкраще починати із серії ознайомлювальних начерків. Тут важливіше всього постаратися передати просторову пластику форми. Деякі частини натури для більш детального вивчення можна намалювати окремо. Від швидких начерків треба переходити до більше докладних замальовок, де форма проробляється тоном за допомогою різних по м'якості графічних матеріалів різноманітними прийомами.

Для виконання мальовничих етюдів вигідно як моделі використати птахів. Їхнє яскраве пір’я дає можливість у формоутворенні використати кольорову пляму. Починати роботу кольором рекомендується з виконання кистьових начерків. У міру зростання впевненості треба пробувати робити начерки тільки пензлем, без попередньої побудови олівцем. Вивчаючи форму й набуваючи впевненості в матеріалі можна переходити до більш тривалих етюдів.

Особлива увага в мальовничому етюді тварин варто приділити освітленості натури. Моделювання форми досягається за умови правильно взятих відносинах світла й тіні. Як матеріали можна використати акварель, гуаш, масло. Як найбільш пластична й швидка найкраща акварель. Технічні прийоми повинні бути різноманітними й вигідно підкреслювати декоративність зображення.

Завдання № 5. Графічні начерки й замальовки птахів і тварин. 10-15 робіт. Завдання: виразно передати пластику тварини. Матеріал: папір, олівець, вугілля, сангіна, туш, фломастер, кисть.

Завдання № 6. Мальовничі живописні короткострокові етюди птахів і тварин. 5-10 робіт. Завдання: живописно виразити особливості форми тварини. Матеріал: папір, акварель, гуаш.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 5 курсу відділення образотворчого мистецтва факультету мистецтв проходять такі види практики:

- музейна практика;

- педагогічна практика з образотворчого мистецтва у дошкільних навчальних закладах;

- практика в літніх оздоровчих таборах.

Педагогічна практика в дошкільному навчальному закладі проводиться у 10 семестрі протягом 3 тижнів у дошкільних навчальних закладах міста Хмельницького. Керують практикою студентів досвідчені викладачі академії, вчителі художньо-естетичного циклу дошкільного навчально-виховного закладу. Загальну організацію практики в дошкільному закладі та контроль за її проведенням здійснюють завідуючий навчальним закладом, вчитель художньо-естетичного циклу (мистецтвознавець).

Літню педагогічну практику студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проходять у 10 семестрі протягом трьох тижнів у оздоровчих таборах різних типів: санаторних, профільних, з денним перебуванням, праці та відпочинку. Самостійна робота в ролі вожатого є важливим етапом становлення майбутніх учителів початкових класів. Цей вид педагогічної практики дозволить студентам усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих об’єднань у сучасних умовах; ознайомитися з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого колективу; ознайомитися з системою самоврядування в житті тимчасового колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах табору; оволодіти методикою проведення різних форм роботи в умовах оздоровчого закладу.

Музейна практика проводиться влітку у 10 семестрі протягом 3-х тижнів у музеях м. Києва, Одеси, Львова, Кам’янця – Подільського, Чернівців. У процесі практики проводяться лекції й екскурсії фахівцями музею.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 4 курсу відділення образотворчого мистецтва факультету мистецтв проходять у 8 семестрі пленерну практику.

Практика на природі (пленер) – невід’ємна складова частина підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які повинні органічно поєднувати широкий науковий кругозір зі справжнім професіоналізмом, високим рівнем фахової практичної підготовки.

Навчально-творча практика є продовженням навчального процесу по композиції, живопису, малюнку та входить складовою частиною в систему професійної підготовки майбутнього образотворчого мистецтва, дизайнера, що повинен органічно сполучати широкий науково-теоретичний кругозір із практичною діяльністю.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 3 курсу відділення образотворчого мистецтва факультету мистецтв проходять у 6 семестрі пленерну практику.

Практика на природі (пленер) – невід’ємна складова частина підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які повинні органічно поєднувати широкий науковий кругозір зі справжнім професіоналізмом, високим рівнем фахової практичної підготовки.

Навчально-творча практика є продовженням навчального процесу по композиції, живопису, малюнку та входить складовою частиною в систему професійної підготовки майбутнього образотворчого мистецтва, дизайнера, що повинен органічно сполучати широкий науково-теоретичний кругозір із практичною діяльністю.

Живопис на пленері одержав розвиток із середини 19-го століття й докорінно вплинув на розвиток образотворчого мистецтва. Пейзаж стає самостійним жанром мальовничого мистецтва, здатним виразити філософські, естетичні та емоційні погляди та почуття художника. Пейзажний живопис збагачує знання художника про природні явища й форми, є безпосереднім учителем художника, виховує жвавий інтерес до вивчення миру природи, допомагає знайти щирі цінності. Специфіка живопису на відкритому повітрі диктує застосування різних способів роботи, підвищує творчий рівень художника.

Пленер - це обов'язковий етап навчання художника. Разом з тим, пленерний живопис – це вивчення природи, середовища, архітектурних споруд, тварин, фігури людей це матеріал для майбутніх робіт. Дійсно, побачений і що торкнув душу мотив здатний потім вилитися в більшу станкову композицію. Також може бути використане в наступній роботі над картиною правильно взятий неповторний стан висвітлення мотиву, деталі пейзажу й багато чого іншого, що здатен побачити художник.

Пленер можна розглядати як самостійний вид образотворчого мистецтва. Багато художників надають перевагу у своїй творчості пленерному живопису ніж роботі в майстерні. Пленер характеризується свіжістю виконання, передачею живих, швидких вражень з натури. Зразки кращих добутків пленерного живопису прикрашають всі колекції образотворчого мистецтва. Пленер - обов'язкова частина творчості кожного художника, а його функціональне значення визначається завданнями, які вирішує автор.

ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ
Графік проведення педагогічної практики

Курс	Семестр	Види педагогічної практики та терміни її проходження
		Музично-педагогічне відділення	Відділення образотворчого мистецтва	Відділення хореографії
2	3	Практика в ролі помічника музкерівника в дошкільному навч. закладі  (по 1 т. год.)
	4	Практика з позакласної виховної роботи (по 1 т. год.)
		Фольклорна практика  (по 4 т. год.)
3	5	Пробні і показові музичні заняття в ДНЗ (по 2 т. год.)
	6	Пробні музичні заняття в ДНЗ (по 2 т. год.)	Пленерна практика (3 тижні)	Фольклорна практика (3 тижні)
		Підготовка до літньої практики (25.05 – 31.05)
		Літня практика (01.06 – 25.06)
4	7	Пробні уроки і позакласні заняття в школі (по 2 т. год.)
	8	Переддипломна пед. практика (09.02 – 01.03)	Пленерна практика (3 тижні)	Навчальна практика (3 тижні)
5	9	Дослідницько-діагностична практика (жовтень-листопад) по 4 т. год.	Пед. практика в ДНЗ (3 тижні)	Пед. практика в ДНЗ (2 тижні)
				Хореографічна практика (2 тижні)
	10	Переддипломна пед. практика  (09.03 – 29.03)	Музейна практика (3 тижні)	Практика в ЛОТ (3 тижні)
			Практика в ЛОТ (3 тижні)
6	11		Пед. практика в школі (3 тижні)	Пед. практика в школі (2 тижні) Хореографічна практика (2 тижні)
	12	Переддипломна педагогічна практика (06.04 – 26.04)	Переддипломна педагогічна практика (3 тижні)	Переддипломна практика (2 тижні)

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ у 2009-2010 н.р.

Навчальний рік розпочинається 1-го вересня і закінчується в початкових класах, включаючи проведення навчальних екскурсій та підсумкового оцінювання, 31 травня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
1 семестр – 1 вересня – 27 грудня
2 семестр – 11 січня – 31 травня

Протягом навчального року проводяться канікули:
осінні – з 26 жовтня – по 31 жовтня
зимові – з 26 грудня – по 9 січня
весняні – 22 березня – 31 березня

Підготовка педагогів за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти. Музика" (кваліфікація - вчитель музики, етики і естетики) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 року № 507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями" та постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року №65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу підготовку)" здійснюється у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії за чотирьохступеневою системою на відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнях: І – "молодший спеціаліст", ІІ – "бакалавр", ІІІ – "спеціаліст", IV – "магістр"

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти музично-педагогічного відділення факультету мистецтв проходять такі види практики:

І освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст":

- педагогічна практика в ролі помічника музичного керівника в дошкільному закладі (3 семестр);
- фольклорна практика (4 семестр);
- практика з позакласної виховної роботи в школі (4 семестр);
- пробні показові заняття в дошкільних закладах (5 семестр);
- навчальна практика "Підготовка до роботи з дітьми влітку" (6 семестр);
- літня педагогічна практика (6 семестр);
- пробні уроки і позакласні заняття в школі. Керівництво хором (7 семестр);
- переддипломна педагогічна практика (8 семестр).

ІІ освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”:

- дослідницько-діагностична практика (9 семестр);
- переддипломна педагогічна практика (10 семестр).

ІІІ освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”:

- переддипломна педагогічна практика (12 семестр).

ІV освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”:

- асистентська практика (13 семестр);
- виробнича практика (14 семестр).

Така система організації педагогічної практики в умовах ступеневої підготовки майбутніх учителів музики дає можливість студентам перевірити правильність професійної орієнтації; визначити рівень засвоєння теоретичних знань, рівень сформованості педагогічних умінь, а також визначити психологічну готовність до педагогічної діяльності.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти відділення хореографії факультету мистецтв проходять такі види практики:

Навчальна практика:
- фольклорна практика (6 семестр);
- навчальна практика з хореографії (8 семестр).

Виробнича практика:
- педагогічна практика з хореографії у дошкільному навчальному закладі (10 семестр);
- літня педагогічна практика в оздоровчих таборах (10 семестр);
- педагогічна практика з хореографії в школі (11 семестр);
- переддипломна педагогічна практика (12 семестр).

Така система організації педагогічної практики майбутніх учителів хореографії дає можливість студентам перевірити правильність професійної орієнтації; визначити рівень засвоєння теоретичних знань, рівень сформованості педагогічних умінь, а також визначити психологічну готовність до педагогічної діяльності.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти відділення образотворчого мистецтва факультету мистецтв проходять такі види практики:

Навчальна практика:

- пленерна практика (6,8 семестри);
- музейна практика (10 семестр).

Виробнича практика:
- педагогічна практика в дошкільному навчальному закладі (10 семестр);
- літня педагогічна практика в оздоровчих таборах (10 семестр);
- педагогічна практика в школі (11 семестр);
- переддипломна педагогічна практика (12 семестр).

Така система організації педагогічної практики майбутніх учителів образотворчого мистецтва дає можливість студентам перевірити правильність професійної орієнтації; визначити рівень засвоєння теоретичних знань, рівень сформованості педагогічних умінь, а також визначити психологічну готовність до педагогічної діяльності.

Інформація про навчальні заклади міста Хмельницького

1.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 1	вул. Козацька, 54/1
2.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 3 "Світлячок"	пров. Жукова,5
3.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 5 "Соловейко"	Перемоги,9/1
4.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 6 "Колобок"	Львівське шосе,43/2
5.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 8 "Малятко"	Володимирська,70
6.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 10 "Веселка"	пров. Городній,1
7.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 15 "Червона шапочка"	Трембовецької,23
8.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 18 "Зірочка"	Кам'янецька,65/1
9.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 20 "Білочка	Шевченка,29
10.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 21 "Ластівка"	Сковороди,31
11.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 23 "Вогник"	Бажана,2
12.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 24 "Барвінок"	Купріна,54/1
13.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 25 "Калинонька"	пров. Маяковського,17
14.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 26 "Кульбабка"	Інститутська 19/3
15.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 28 "Пролісок"	Інститутська, 1 4/4
16.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 29 "Ранкова зірка"	Кармелюка 6/1
17.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 30 "Журавлик"	Володимирська,40
18.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 32 "Росинка"	Зарічанська,12/1
19.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 34 "Тополька"	Ціолковського, 1 5/1
20.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 35 "Чебурашка"	Курчатова,9
21.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 37 "Незабудка"	Перемоги, 15"а"
22.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 38 "Світанок"	Свободи, 12"б"
23.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 39 "Котигорошко"	Подільська, 7
24.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 40 "Сонечко"	Тернопільська,36/1
25.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 45 "Ялинка"	Вайсера,50
26.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 46 "Подоляночка"	Завадського,8/1
27.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 47 "Дзвіночок"	Рибалко,20/2
28.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 48 "Червона квіточка"	Чкалова, 18/1
29.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 49 "Дюймовочка"	Паркова, 4/1
30.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 50 "Лелеченька"	Пілотська, 125/1
31.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 52 "Золотий півник"	Ціолковського,8
32.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 53 "Веселка"	Вайсера 68
33.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 54 "Пізнайко"	Проспект миру,51/2
34.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 56 "Боровичок"	Панаса Мирного,21/2
35.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 57 "Перлинка"	Хотовицького,6
36.	Навчально-виховне об'єднання № 1 школа-дитячий садок	Старокостянтинівське шосе,3"б"
37.	Хмельницьке навчально-виховне об'єднання № 3 "Дошкільний заклад - початкова школа"	Зарічанська,6/4
38.	Хмельницький дошкільний навчальний заклад № 55 "Сонечко" (відомчий)	пров. Козацький,47/2
39.	Хмельницька спеціалізована середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1	вул. Примакова, 2
40.	Навчально-виховний комплекс № 2 м. Хмельницького	вул. Франка, 57
41.	Навчально-виховне об'єднання № 5 міста Хмельницького імені Сергія Єфремова	вул. Володимирська, 51
42.	Технологічний багатопрофільний ліцей з загальноосвітніми класами	вул. Тернопільська,14/1
43.	Навчально-виховний комплекс № 6 м. Хмельницького	вул. Молодіжна, 5/1
44.	Хмельницька спеціалізована середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням німецької мови з 1-го класу	пров. Володимирський, 12
45.	Спеціалізована середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7	вул. Заводська, 33
46.	Спеціалізована середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8	вул. Гайдара, 34
47.	Навчально-виховне об'єднання № 9	вул. Чорновола, 1 55
48.	Навчально-виховний комплекс № 10	вул. Водопровідна, 11
49.	Гімназії №2	Пр. Миру, 84/2
50.	Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 12	вул. Довженко, 6
51.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 13 ім. М.К.Чекмана	вул. Профспілкова, 39
52.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 14	вул. Щорса, 17
53.	Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15	вул. Проскурівського підпілля, 125/1
54.	Хмельницький колегіум № 16	вул. Грушевського72
55.	Хмельницький ліцей № 17	вул. Проскурівського підпілля, 89
56.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 18 ім. В. Чорновола	вул. Купріна, 12
57.	Хмельницька спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 19	вул. Кам'янецька,164
58.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20	вул. Ричко, 1
59.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№21	Пр. Миру, 76/5
60	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22	вул. Зарічанська,20/1
61.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№23	вул. Карбишева, 6
62	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІП ступенів №24	Львівске шосе, 47/3
63	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 25	вул. М. Рибалка, 14/1
64.	Навчально-виховний комплекс № 7	вул. Курчатова, 4/3
65.	Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27	Львівське шосе, 47/4
66.	Хмельницьке навчально-виховне об'єднання № 28	ул. П. Мирного, 27/1
67.	Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 29	вул. Вокзальна, 16
68.	Спеціалізована школа І ступеню № 30 з поглибленим вивченням іноземних мов	вул. Пр.Миру76/6
69.	Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІст. з профільним навчанням № 31	вул. Щербакова, 17
70.	Хмельницький навчально-виховний комплекс № 4	вул. Перемоги, 9
71.	Хмельницька гімназія № 1 імені Володимира Красицького	вул. Подільська, 1 1 1
72.	Хмельницька загальноосвітня санаторна школа-інтернат №2	вул. Чорновола, 180
73.	Хмельницька спеціальна загальноосвітня школа для розумово-відсталих дітей	вул. Гагаріна,31
74.	Хмельницька змінна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2	вул. Проскурівського підпілля.125/1
75.	Хмельницький спеціальний загальноосвітній навчально-виховний заклад "Школа- дитячий садок" для дітей з порушенням слуху	вул. Завадського,8/1
76.	Хмельницька приватна загальноосвітня школи "Гармонія" І-ІІІ ступенів	вул. Молодіжна,12/1
77.	Приватна загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів "Ор Авнер"	вул. Хотовицького,6
78.	Хмельницький палац творчості дітей та юнацтва	вул. Свободи 2/1
79.	Хмельницький центр туризму і краєзнавства учнівської молоді	вул. пр.Миру 76/6
80.	Хмельницький дитячо-юнацький спортивно-технічний клуб	вул. Майборського 11
81.	Центр фізичного виховання учнівської молоді	вул. Паркова 4
82.	Хмельницький міський навчально-курсовий комбінат	вул. Проскурівська 61

Документи для завантаження

Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути)

Інформація про розподіл студентів 61-64 груп факультету початкового навчання на підгрупи для проходження переддипломної педагогічної практики та їх керівників практики академії (2009-2010 н.р.) (переглянути)

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути)

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на переддипломній педагогічній практиці (переглянути)

Мета, завдання і зміст переддипломної педагогічної праткики

Метою переддипломної педагогічної практики є формування сучасного вчителя-професіонала на високому рівні в ракурсі нових завдань, висунутих перед початковою освітою в Україні.

Завданнями педагогічної практики є:
1. Участь студентів у самостійній професійно-педагогічній діяльності.
2. Формування в студентів діагностичного підходу до організації і аналізу педагогічного процесу.
3. Оволодіння студентами сучасними діагностичними методиками вивчення розвитку особистості молодшого школяра і учнівського колективу.
4. Розвиток творчого підходу до педагогічної діяльності.
5. Розвиток здібностей об’єктивного аналізу власної діяльності та поведінки.

Практика ґрунтується на комплексі професійних знань, умінь і навичок, дослідницько-діагностичних умінь, яких набули студенти в процесі підготовки на освітньо-кваліфікаційних рівнях – „молодший спеціаліст”, „бакалавр”.

Зміст переддипломної педагогічної практики:
1. Ознайомлення з умовами діяльності навчально-виховного закладу, педагогічним колективом, учнями, матеріальним забезпеченням школи.
2. Ознайомлення з системою планування навчально-виховної роботи в школі, класі, досвідом роботи вчителя.
3. Вивчення та складання тематичних і поурочних планів у початковій школі..
4. Самостійна підготовка і проведення освітньо-виховної роботи в класі з використанням інноваційних педагогічних технологій.
5. Перевірка зошитів.
6. Виготовлення необхідного дидактичного матеріалу, наочних посібників.
7. Ведення шкільної документації.
8. Індивідуальна робота з дітьми.
9. Проведення роботи з батьками.

У процесі переддипломної педагогічної практики формуються такі професійно-педагогічні уміння навички студентів:
- спостерігати, аналізувати досвід учителів школи;
- проявляти самостійність, творчість при підготовці до уроків, позакласних занять;
- самостійно готувати і проводити навчально-виховну роботу з молодшими школярами на основі використання інноваційних педагогічних технологій;
- визначати мету, завдання уроку, заняття та відповідно до них обирати зміст, методи, форми, інноваційні технології організації навчання і виховання молодших школярів;
- досягати свідомого засвоєння дітьми навчального матеріалу, формувати інтерес до навчання, розвивати логічне мислення, мовлення, увагу, уяву, пам’ять, здібності та нахили;
- виготовляти та використовувати наочність і дидактичний матеріал до уроків і занять;
- визначати ефективність навчально-виховної роботи, здійснювати її корекцію;
- вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, проектувати їх розвиток;
- взаємодіяти з батьками дітей;
- налагоджувати правильні взаємовідносини з учнями, батьками, педагогічним колективом.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Переддипломну педагогічну практику студенти проходять у ХІІ семестрі протягом 3 тижнів. Переддипломна педагогічна практика проводиться в різних типах шкіл: загальноосвітні школи, навчально-виховні об’єднання, навчально-виховні комплекси, гімназії, ліцеї, колегіуми, які відповідають вимогам програми практики, мають необхідну навчально-матеріальну та методичну базу і кваліфіковані педагогічні кадри. Студенти проходять практику за місцем проживання або працевлаштування. Вони закріплюються по 1 чоловіку за 1-4 класами, виконують функції вчителя початкових класів.
Керівництво педагогічною практикою в школах здійснюють керівники практики академії і вчителі шкіл. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює проректор з педагогічної практики і директор школи або його заступник з навчально-виховної роботи у початкових класах.
Перед початком переддипломної педагогічної практики проводяться консультації, настановча конференція, допуск студентів до практики. Підсумки переддипломної педагогічної практики обговорюються на підсумковій конференції.
Під час переддипломної педагогічної практики реалізується власна концепція професійного зростання випускника. Студенти самостійно готують і проводять систему уроків і знять з використанням педагогічних інновацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи, поліпшення знань, умінь і навичок учнів. Це є показником прагнення їх до самовираження, неординарності у підходах до освітньо-виховного процесу, вмілого використання теоретичних знань у практичній діяльності.
Кожен студент одержує за переддипломну педагогічну практику оцінку. Студенти, які не пройшли цього виду практики, на підставі невиконання навчального плану і програми переддипломної педагогічної практики, виключаються з академії.

Організація переддипломної педагогічної практики
1. Для проходження педагогічної практики студенти прикріплюються по одному чоловіку до класу і виконують весь об’єм роботи, передбачений програмою переддипломної педагогічної практики.
2. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи в школі здійснюється вчителями початкових класів, керівниками груп практикантів, викладачами педагогіки, психології, фахових методик.
3. Протягом трьох тижнів практикант здійснює роботу вчителя початкових класів.
4. Студент проводить різні типи уроків згідно календарно-тематичного плану, в тому числі з використанням сучасних педагогічних інновацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи.
5. Всі уроки, позакласні заняття проводяться в присутності вчителів початкових класів. Окремі уроки та виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.
6. Протягом переддипломної практики кожен практикант веде щоденник, в якому щоденно фіксує зміст проведеної навчально-виховної роботи у класі.

Обов’язки учасників переддипломної педагогічної практики
Студент-практикант:
1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 годин) протягом 3 тижнів.
2. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
3. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
4. Самостійно розробляти і проводити уроки, позакласні заходи, індивідуальні заняття з учнями.
5. Постійно співпрацювати з батьками.
6. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
7. Перевіряти зошити, виготовляти наочність і дидактичний матеріал.
8. Вести класний журнал.
9. У визначений термін по закінченню переддипломної педагогічної практики здати звітну документацію керівнику практики академії.

Керівник практики академії:
1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів по підготовці ними класних та позакласних виховних занять з предмету.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами навчально-виховної роботи, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття.
6. У випадку виникнення труднощів в організації і проведенні практики терміново повідомляє керівництво академії.
7. Приймає та оцінює звітну документацію студентів у відділ педагогічної практики.

Керівник практики школи:
1. Познайомити студентів з учнями класу, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями та планом своєї роботи.
2. Давати студентам консультації по проведенню навчально-виховної роботи з учнями у відповідності з програмою практики.
3. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, вкінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття.
4. Після закінчення педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою і завірити підписом директора та печаткою школи.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом та учнями.
2. Знайомить студентів з постановкою навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.
3. Проводить нараду на початку та в кінці педагогічної практики і бере участь при оцінюванні роботи студентів.

Документи для завантаження

Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути)

Інформація про розподіл студентів 51-54 груп факультету початкового навчання на підгрупи для проходження переддипломної педагогічної практики та їх керівників практики академії (2009-2010 н.р.) (переглянути)

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути)

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на переддипломній педагогічній практиці (переглянути)

МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Метою переддипломної педагогічної практики є вивчення студентами досвіду навчально-виховної роботи в початкових класах, формування умінь дослідницько-діагностичної роботи.
Завданнями педагогічної практики є:
1. Участь студентів у самостійній професійно-педагогічній діяльності.
2. Формування в студентів умінь рефлексувати свої дії, розвивати здібності об’єктивного аналізу власної діяльності і поведінки, володіти прийомами саморегуляції.
3. Оволодіння уміннями виявляти, узагальнювати та поширювати позитивний педагогічний досвід у навчально-виховній роботі з молодшими школярами.
4. Опанування методами науково-педагогічного дослідження, діагностування знань, умінь і навичок учнів, передбачених програмами початкової школи, державним стандартом початкової освіти згідно теми дипломного дослідження.
5. Формування умінь втілювати дані експериментальних досліджень в практику роботи школи.

Зміст переддипломної педагогічної практики:
1. Ознайомлення з умовами діяльності навчально-виховного закладу, педагогічним колективом, учнями, матеріальним забезпеченням школи.
2. Ознайомлення з системою планування навчально-виховної роботи в школі, класі, досвідом роботи вчителя.
3. Вивчення та складання тематичних і поурочних планів у початковій школі.
4. Самостійна підготовка і проведення освітньо-виховної роботи в класі.
5. Вивчення, аналіз і узагальнення позитивного педагогічного досвіду вчителів початкових класів.
6. Перевірка зошитів.
7. Виготовлення необхідного дидактичного матеріалу, наочних посібників.
8. Ведення шкільної документації.
9. Індивідуальна робота з дітьми.
10. Проведення роботи з батьками.

У процесі переддипломної педагогічної практики формуються такі професійно-педагогічні уміння і навички студентів:
- спостерігати, аналізувати досвід учителів школи та використовувати позитивний педагогічний досвід учителів у навчально-виховній роботі з молодшими школярами;
- самостійно готувати і проводити навчально-виховну роботу з учнями;
- визначати мету, завдання уроку, заняття та відповідно до них обирати зміст, методи, форми технології організації навчання і виховання молодших школярів;
- досягати свідомого засвоєння дітьми навчального матеріалу, формувати інтерес до навчання, розвивати логічне мислення, мовлення, увагу, уяву, пам’ять, здібності та нахили;
- виготовляти та використовувати наочність і дидактичний матеріал до уроків і занять;
- визначати ефективність навчально-виховної роботи, здійснювати її корекцію;
- вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, проектувати їх розвиток;
- взаємодіяти з батьками дітей;
- налагоджувати правильні взаємовідносини з учнями, батьками, педагогічним колективом.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Переддипломну педагогічну практику студенти проходять у Х семестрі протягом 2 тижнів. Переддипломна педагогічна практика проводиться в різних типах шкіл: загальноосвітні школи, навчально-виховні об’єднання, навчально-виховні комплекси, гімназії, ліцеї, колегіуми, які відповідають вимогам програми практики, мають необхідну навчально-матеріальну та методичну базу і кваліфіковані педагогічні кадри. Студенти проходять практику за місцем проживання. Студенти закріплюються по 1 чоловіку за 1-4 класами, виконують функції вчителя початкових класів.
Керівництво педагогічною практикою в школах здійснюють керівники практики академії і вчителі шкіл. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює проректор з педагогічної практики і директор школи або його заступник з навчально-виховної роботи у початкових класах.
Перед початком переддипломної педагогічної практики проводяться консультації, настановча конференція. Підсумки переддипломної педагогічної практики обговорюються на підсумковій конференції.
Кожен студент одержує за переддипломну педагогічну практику оцінку. Студенти, які не пройшли цього виду практики, на підставі невиконання навчального плану і програми переддипломної педагогічної практики, виключаються з академії.

Організація переддипломної педагогічної практики
1. Для проходження педагогічної практики студенти прикріплюються по одному чоловіку до класу і виконують весь об’єм роботи, передбачений програмою переддипломної педагогічної практики.
2. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи в школі здійснюється вчителями початкових класів, керівниками груп практикантів.
3. Протягом двох тижнів практикант самостійно здійснює професійну діяльність на посаді вчителя початкових класів.
4. Студент проводить різні типи уроків згідно календарно-тематичного плану.
5. Всі уроки, позакласні заняття проводяться в присутності вчителів початкових класів. Окремі уроки та виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії.
6. Протягом переддипломної практики кожен практикант веде щоденник, в якому щоденно фіксує зміст проведеної навчально-виховної роботи у класі.

Обов’язки учасників переддипломної педагогічної практики:
Студент:
1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 годин) протягом 2 тижнів.
2. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
3. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
4. Самостійно розробляти і проводити уроки, позакласні заходи, індивідуальні заняття з учнями.
5. Постійно співпрацювати з батьками.
6. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
7. Перевіряти зошити, виготовляти наочність і дидактичний матеріал.
8. Вести класний журнал.
9. У визначений термін по закінченню переддипломної педагогічної практики здати звітну документацію керівнику практики академії.

Керівник практики академії:
1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Проводить консультації студентів щодо підготовки уроків і занять.
4. Здійснює контроль за проведенням студентами навчально-виховної роботи, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття.
5. У випадку виникнення труднощів в організації і проведенні практики терміново повідомляє керівництво академії.
6. Приймає та оцінює звітну документацію студентів у відділ педагогічної практики.

Керівник практики школи повинен:
1. Познайомити студентів з учнями класу, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями та планом своєї роботи.
2. Давати студентам консультації по проведенню навчально-виховної роботи з учнями у відповідності з програмою практики.
3. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, вкінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття.
4. Після закінчення педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою і завірити підписом директора та печаткою школи.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом та учнями.
2. Знайомить студентів з постановкою навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.
3. Проводить нараду на початку та в кінці педагогічної практики і бере участь при оцінюванні роботи студентів.

Документи для завантаження

Звітна документація з дослідницько-діагностичної практики (переглянути)

Програма вивчення досвіду роботи вчителя початкових класів (переглянути)

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на дослідницько-діагностичній практиці (переглянути)

Мета, завдання і зміст дослідницько-діагностичної практики

Метою педагогічної практики є одержання умінь збирати, аналізувати практичний матеріал до дипломної роботи, вдосконалення практичних умінь і навичок, необхідних майбутньому учителеві початкових класів при організації навчально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Завданнями педагогічної практики є:
1. Участь студентів у самостійній професійно-педагогічній діяльності.
2. Формування в студентів діагностичного підходу до організації і аналізу педагогічного процесу.
3. Визначення тематики власного наукового дослідження та участь у дослідницько-експериментальній роботі.
4. Опанування методами науково-педагогічного дослідження, діагностування знань і умінь учнів, передбачених програмами початкової школи, державним стандартом початкової освіти згідно теми дипломного дослідження.
5. Оволодіння студентами уміннями виявляти, узагальнювати та поширювати передовий досвід навчально-виховної роботи школи, розробляти методичні рекомендації та пропозиції щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Перелік практичних умінь і навичок:

Діагностичні уміння цілепокладання:
- переносити загальні цілі та завдання виховання і навчання у цілі та завдання діагностики, чітко формулювати їх;
- враховувати особливості особистості та колективу при постановці завдань діагностики.

Організаторські діагностичні вміння:
- визначати завдання дослідження і складати план його підготовки і проведення;
- застосовувати прийоми співпраці з батьками, учнями, психологом у процесі діагностики;
- застосовувати прийоми самоорганізації;
- регулювати, координувати процес дослідження, визначати строки, етапи
Операційні діагностичні уміння (практичні):
- спостерігати педагогічні факти, явища, процеси;
- вивчати документацію, результати діяльності дітей;
- проводити усні та письмові опитування;
- створювати виховні діагностичні ситуації та використовувати ті, що виникають невимушено;
- вибирати діагностичні методи і методики, адекватні поставленим завданням;
- адаптувати діагностичні методики відповідно завдань дослідження;
- фіксувати інформацію;
- вести різноманітні форми обліку.

Оцінювально-аналітичні діагностичні уміння:
- виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини об’єкта, що вивчається;
- визначати спільне та відмінне у подібних явищах;
- класифікувати і узагальнювати результат первинних спостережень;
- обробляти інформацію;
- викладати отриману інформацію точно, повно, логічно, об’єктивно, послідовно;
- формулювати “педагогічний діагноз”.

Конструктивно-прогностичні діагностичні уміння:
- складати програми і методики дослідження;
- виділяти критерії та показники об’єкта, що вивчається;
- використовувати результати діагностики в процесі планування виховної роботи;
- “конструювати” і “прогнозувати” розвиток особистості дитини на діагностичній основі;
- конструювати педагогічну діяльність на основі діагностики і самодіагностики (розробляти форми обліку інформації, анкети, опитувальники);
- розробляти практичні рекомендації для педагогів, батьків, дітей на основі отриманої інформації.

Методи і прийоми роботи студентів вибираються з врахуванням теми дипломної роботи, рівня підготовки студентів, характеру конкретних завдань. Студенти вивчають досвід учителів, проводять уроки, позакласні заняття, мікродослідження, експерименти, вивчають учнів, збирають матеріали для дипломної роботи. Орієнтовний план проведення дслідницько-діагностичної практики студентів подано у таблиці 1.

Таблиця 1.

Орієнтовний план дослідницько-діагностичної практики

№ п/п	Дата	Зміст практики	К-ть годин
1.		Вивчення стану освітньо-виховної роботи в загальноосвітніх школах згідно теми дипломного дослідження. Ознайомлення з передовим досвідом роботи вчителів по темі дослідження.	6
2.		Спостереження роботи вчителя (уроки, заняття, позакласні заходи) у контексті досліджуваної проблеми. Підготовка до проведення діагностики знань, умінь і навичок дітей. Вивчення літератури.	6
3.		Проведення діагностичного обстеження згідно теми дипломної роботи. Використання методів спостереження, експерименту, інтерв'ювання, анкетування, вивчення продуктів діяльності дитини, соціометричні методи і т.д.	6
4.		Індивідуальна та групова робота з дітьми в рамках проблеми дослідження. Обробка отриманих результатів. Постановка педагогічного діагнозу.	6
5.		Розробка перспективного плану системи заходів для вирішення проблеми дослідження.	6
6.		Написання звіту про проходження дослідницько-діагностичної практики.	2

Організація дослідницько-діагностичної практики

Дослідницько-діагностична практика студентів 5 курсу факультету початкового навчання проводиться в 9 семестрі по 6 годин на день протягом тижня (всього – 32 год.).
Після розробки програми та методики експериментального дослідження відповідно до теми дипломної роботи, студенти здійснюють 5 виходів у навчально-виховні заклади разом з керівниками дипломних робіт.
Цим видом практики керують викладачі – керівники дипломних робіт за рахунок часу, відведеного на практику згідно навчального плану (всього – 16 год.).

Обов’язки учасників дослідницько-діагностичної практики
Студент зобов’язаний:
1. Бути присутнім у школі цілий робочий день (6 год.) протягом тижня.
2. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.
3. Відповідно до програми практики скласти індивідуальний план своєї навчально-виховної роботи з учнями по дипломному дослідженню і затвердити його в керівника практики академії.
4. Своєчасно виконувати всі види робіт згідно з індивідуальним планом.
5. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.
6. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики.

Керівник практики академії:
1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми дослідницько-діагностичної практики.
2. Встановлює зв’язок зі школою, проводить інструктивно-методичну роботу з учителями та адміністрацією.
3. Розподіляє студентів по класах, затверджує їхні індивідуальні плани.
4. Проводить консультації студентів щодо реалізації завдань індивідуального плану.
5. Здійснює контроль за проведенням студентами дослідницько-діагностичної практики, вибірково відвідує уроки, позакласні заняття в школі.
6. Перевіряє хід виконання індивідуального плану педагогічної практики студентом.
7. Приймає і оцінює звітну документацію студентів.

Керівник практики школи (вчитель початкових класів):
1. Знайомить студентів з учнями класу, їх особовими справами, успішністю, поведінкою, з основними виховними завданнями і планом своєї роботи.
2. Допомагає студентам скласти індивідуальний план роботи, затверджує і контролює його виконання.
3. Проводить і спостерігає уроки й заняття згідно навчального плану початкової школи, аналізує разом зі студентами.
4. Дає студентам консультації з проведення навчально-виховної роботи з учнями відповідно до теми дипломного дослідження.

Директор (заступник директора) школи:
1. Забезпечує належні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом і учнями.
2. Знайомить студентів зі станом навчально-виховної роботи, складом вчителів, документацією, навчально-матеріальною базою школи, роботою педагогічної ради, методичних об’єднань.

МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Метою переддипломної педагогічної практики є оволодіння студентами уміннями, навичками самостійної навчально-виховної роботи в початкових класах, а також визначення рівня їх готовності до професійно-педагогічної діяльності.

Завдання переддипломної педагогічної практики

1. Формування та вдосконалення педагогічних умінь і навичок студентів здійснювати навчально-виховну роботу в початковій школі. 2. Включення студентів у такі види професійно-педагогічної діяльності: - навчальну (проведення уроків різних типів); - виховну (планування виховної роботи та проведення позакласних занять з учнями початкових класів); - методичну (підготовка наочних посібників і дидактичного матеріалу, участь у роботі методичного об’єднання вчителів початкових класів).

Зміст переддипломної педагогічної практики

: 1. Ознайомлення з умовами діяльності школи, педагогічним колективом, матеріальним забезпеченням навчально-виховного процесу. 2. Ознайомлення з системою планування навчально-виховної роботи в школі, в класі, з досвідом роботи вчителів початкових класів. 3. Вивчення і складання тематичних, поурочних, виховних планів роботи у початковій школі. 4. Самостійна підготовка і проведення уроків з усіх предметів за розкладом (не менше 100 уроків). 5. Планування і проведення позакласної роботи в класі (не менше 4). 6. Виготовлення необхідного дидактичного матеріалу, наочних посібників. 7. Перевірка учнівських робіт, оцінювання їх, запис у журналі та щоденниках учнів. 8. Вивчення учнівського колективу і складання на нього психолого-педагогічної характеристики. 9. Проведення роботи з батьками учнів (індивідуальна робота, підготовка і проведення батьківських зборів). 10. Вивчення системи методичної роботи у школі та участь у роботі методичного об’єднання учителів початкових класів. 11. Індивідуальна робота з молодшими школярами. 12. Участь у проведенні загальношкільних заходів. У процесі переддипломної педагогічної практики формуються такі професійно-педагогічні уміння і навички студентів: 1. Спостерігати і аналізувати процес організації і проведення навчально-виховної роботи в початковій школі. 2. Вивчати і використовувати передовий педагогічний досвід роботи вчителів початкових класів. 3. Планувати навчально-виховну роботу, складати тематичні та поурочні плани. 4. Самостійно готувати і проводити уроки, позакласні заняття з молодшими школярами. 5. Визначати мету і завдання уроку, позакласного заняття та відповідно до них обирати зміст, методи і форми організації навчання і виховання молодших школярів. 6. Досягати свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу, формувати інтерес до навчання, розвивати логічне мислення, мову, увагу, уяву, пам'ять, здібності, нахили. 7. Виготовляти і використовувати наочність і дидактичний матеріал до уроків і позакласних занять. 8. Самостійно вести шкільну документацію, перевіряти і оцінювати учнівські роботи. 9. Визначати ефективність навчально-виховної роботи, здійснювати її корекцію. 10. Вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості молодших школярів, проектувати їх розвиток. 11. Використовувати різні методи педагогічного дослідження для вивчення учнівського колективу. 12. Співпрацювати з батьками учнів початкових класів. 13. Налагоджувати правильні взаємовідносини з учнями, батьками, учителями, адміністрацією.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Переддипломна педагогічна практика проводиться в VІІІ семестрі протягом 6 тижнів у різних типах шкіл міста й області, котрі відповідають вимогам програми практики: загальноосвітні школи (державна, приватні), навчально-виховні об’єднання, навчально-виховні комплекси, гімназії, ліцеї, колегіуми, які мають необхідну навчально-матеріальну і методичну бази та кваліфіковані педагогічні кадри. Студенти самостійно обирають місце для проходження переддипломної педагогічної практики. Керують переддипломною педагогічною практикою студентів досвідчені викладачі академії, учителі початкових класів; загальну організацію практики в школі та контроль за її проведенням здійснюють директор школи (заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах). Перед початком практики проводиться підготовча робота: консультації, настановча конференція. Підсумки практики обговорюються в школах на засіданні методичного об’єднання вчителів, в академії – на засіданні кафедри шкільної педагогіки і психології, підсумковій конференції. За підсумками переддипломної педагогічної практики студенту виставляються оцінки в характеристиках (1 характеристика – на посаді вчителя початкових класів; 2 характеристика – на посаді вчителя з додаткової спеціалізації.

Організація переддипломної педагогічної практики в школі

1. П’ять тижнів студент-практикант працює на робочому місці вчителя початкових класів, 1 тиждень на посаді педагога-організатора (вчителя з додаткової спеціалізації). 2. Для проходження практики студенти закріплюються по одному чоловіку до класу за згодою адміністрації школи і виконують весь об’єм роботи, передбачений програмою переддипломної педагогічної практики. 3. Кожний практикант у період практики щодня працює в школі згідно плану вчителя початкових класів не менше 6 год. (У разі хвороби практикант надає медичну довідку в школу, академію). 4. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи в школі здійснюється вчителями початкових класів, керівниками груп практикантів (викладач педагогіки, психології, фахових методик). 5. Всі уроки, позакласні заняття проводяться у присутності вчителів початкових класів. Окремі уроки і виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики академії. 6. Протягом переддипломної практики кожен практикант веде щоденник, в якому щоденно фіксує зміст навчально-виховної роботи, яку проводить, а також збирає матеріал по вивченню учнівського колективу для написання на нього психолого-педагогічної характеристики. 7. Кожен практикант ознайомлюється з матеріалами школознавства: правилами внутрішнього розпорядку школи, статутом, річним планом роботи школи, планами та протоколами засідань методичних об’єднань вчителів початкових класів, планом виховної роботи вчителя на півріччя, планом роботи дитячої організації (учнівського об’єднання), планом роботи з батьківським комітетом і копіює план виховної роботи класу на півріччя.

Обов’язки студентів у ході переддипломної педагогічної практики

1. Студент повинен бути в школі кожного дня по 6 годин. 2. Студент повинен своєчасно виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики. 3. У період практики повинен проявляти високу активність, глибокий інтерес і любов до дітей, педагогічної професії, бути прикладом організованості та дисциплінованості. 4. У ході практики студент веде педагогічний щоденник, в якому складає плани-конспекти уроків і занять. 5. Практикант дотримується правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики. 6. Студент, знятий з практики або діяльність якого визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчальний план.

Організація практики з додаткової спеціалізації

Вчитель хореографії в початковій школі

Обов’язки практиканта на посаді вчителя хореографії 1. Протягом 5 тижнів переддипломної педагогічної практики студент проводить уроки хореографії, бере участь у роботі танцювального колективу школи, допомагає керівнику гуртка у вивченні рухів етюдів, композицій, працює з солістами гуртка, бере участь у позакласних заходах з естетичного виховання школярів. 2. Якщо в школі немає уроків хореографії і хореографічних колективів, практиканту з керівником практики (вчитель початкових класів) потрібно: - відібрати дітей для створення танцювального гуртка, враховуючи вікові особливості; - підібрати відповідний репертуар з 3-4 танців; - один раз в тиждень працювати з гуртком протягом всієї 6-тижневої практики; - 2-3 рази в тиждень працювати з гуртком 1-тижневої практики. 3. Протягом 1-тижневої практики (останній тиждень переддипломної практики) студенти проходять практику з додаткової спеціалізації, в ході якої повинні: - спланувати практику так, щоб щодня проводити роботу з додаткової спеціалізації; - вести щоденник; - систематично проводити тренаж біля тренувальної палиці та на середині; - проводити бесіди про танці, їх історію, костюми, музику в різних класах; - поставити самостійно 2 танці та відпрацювати їх; - розучувати хороводи, музичні вправи, рухливі ігри в групах продовженого дня; - проводити конкурси, вікторини; - проводити індивідуальну роботу з учнями; - брати участь у загальношкільних святах, виступати перед учнями школи, батьками. 4. Керівник 1-тижневою практикою з додаткової спеціалізації в школі пише характеристику на практиканта і виставляє оцінку за практику. 5. Практикант здає в академію керівнику практики з додаткової спеціалізації таку документацію: 1) План роботи з додаткової спеціалізації. 2) Щоденник з обліком і аналізом роботи. 3) Два конспекти залікових занять (бесіда, свято, постановка танців). 4) Характеристику з додаткової спеціалізації з оцінкою, підписану керівником практики з додаткової спеціалізації та директором школи і завірену печаткою.

Організатор роботи з учнівськими об’єднаннями

Обов’язки практиканта на посаді організатора роботи з учнівськими об'єднаннями І. Протягом 5 тижнів переддипломної педагогічної практики студенти один раз в тиждень працюють під керівництвом педагога-організатора (готують і проводять бесіди, ранки, конкурси, свята в початкових класах). II. Протягом 1 тижня (останній тиждень переддипломної практики) практиканти проходять практику з додаткової спеціалізації на посаді педагога-організатора, в ході якої вони ознайомлюються з планами виховної роботи школи, класу, дитячих колективів, що діють в школі (гуртків, клубів за інтересами); спільно з педагогом-організатором планують роботу практиканта на весь період практики та здійснюють її. III. До плану роботи практиканта рекомендується внести: 1. Проведення для молодших школярів: - засідань клубів “Чомучок”, “Допитливих”, “Все знаю” тощо; - конкурсних програм “Веселі старти”, “Подорож по веселих атракціонах” тощо; - заходи з трудового, екологічного, правового, превентивного виховання. 2. Проведення колективних творчих справ (КТС) організаторського, художньо-естетичного, трудового, соціально-орієнтованого, спортивно-оздоровчого, пізнавального, етичного характеру. 3. Проведення для школярів середнього і старшого віку спільно з педагогом-організатором, класними керівниками різних форм роботи: - турніри кмітливих, допитливих; - уроки людяності; - конкурси “Що? Де? Коли?”, “Поле чудес”, “Щасливий випадок”, “Брейн-ринг”, “Найрозумніший”; - вікторини, змагання, вечори, дискотеки. 4. Проведення 2 залікових занять (конспекти здати в академію). 5. Допомога педагогу-організатору в підготовці загальношкільних заходів (написання сценарію, підбір матеріалів, виготовлення наочності, реквізиту, проведення репетицій). IV. Практикант здає в академію керівнику практики з додаткової спеціалізації таку документацію: 1) Щоденний план роботи на посаді організатора роботи з учнівськими об’єднаннями з аналізом. 2) Два конспекти залікових занять. 3) Характеристику з оцінкою за практику з додаткової спеціалізації, підписану педагогом-організатором і завірену печаткою та підписом директора школи. V. Якщо в школах відсутня посада педагога-організатора, керівництво практикою студента покладається на заступника директора школи з виховної роботи.

Вчитель іноземної мови в початковій школі

Обов’язки практиканта на посаді вчителя іноземної мови 1. Протягом 5 тижнів переддипломної педагогічної практики студенти проводять уроки іноземної мови в класі та 1 раз в тиждень проводять заняття з дітьми в гуртку іноземної мови. 2. Протягом 1 тижня (останній тиждень переддипломної практики) практики студенти проходять практику з додаткової спеціалізації, в ході якої: - продовжують проводити уроки іноземної мови у класі, працювати з гуртком іноземної мови за рекомендованою тематикою; - проводять бесіди про Англію і Німеччину, про традиції та звичаї країн, мова яких вивчається; - проводять заочні подорожі до Британії та Німеччині; - ведуть щоденник практики; - інсценізують з учнями казки іноземною мовою; - розучують з дітьми пісні та вірші іноземною мовою; - проводять 2 залікових заняття з додаткової спеціалізації. 3. Вчитель іноземної мови керує 1-тижневою практикою студента з додаткової спеціалізації, оцінює проведені заходи, пише характеристику на практиканта і виставляє студенту оцінку за практику з додаткової спеціалізації, яка підтверджується печаткою і підписом директора школи. 4. Практикант здає в академію керівнику практики з додаткової спеціалізації таку документацію: 1) План роботи гуртка іноземної мови. 2) Щоденник з обліком і аналізом роботи. 3) Два конспекти залікових занять. 4) Характеристику з оцінкою за практику з додаткової спеціалізації, підписану керівником практики і завірену печаткою та підписом директора школи.

Вчитель образотворчого мистецтва в початковій школі

Обов’язки практиканта на посаді вчителя образотворчого мистецтва 1. Протягом 5 тижнів переддипломної педагогічної практики студенти беруть участь у роботі школи з естетичного виховання, 1 раз в тиждень проводять заняття з дітьми в гуртку образотворчого мистецтва. 2. Протягом 1 тижня (останній тиждень переддипломної педагогічної практики) студенти проходять практику з додаткової спеціалізації, у ході якої: - продовжують працювати з гуртком образотворчого мистецтва за рекомендованою тематикою; - організовують і проводять екскурсії для учнів 1-4 класів на виставку робіт художників, в картинну галерею; - проводять бесіди (з учнями різних класів) з образотворчого мистецтва; - проводять уявні подорожі в світ прекрасного, конкурси на кращий малюнок; - оформляють виставки кращих робіт учнів-гуртківців (бажано її сфотографувати); - допомагають в оформленні школи. 3. Керує практикою з додаткової спеціалізації вчитель образотворчого мистецтва у початковій школі (естет), який оцінює заходи, пише характеристику на практиканта і виставляє студенту оцінку за практику. 4. Практикант здає в академію керівнику практики з додаткової спеціалізації таку документацію: 1) План роботи гуртка образотворчого мистецтва. 2) Щоденник з обліком і аналізом роботи. 3) 2 конспекти залікових занять. 4) Кілька кращих робіт учнів-гуртківців. 5) Характеристику з додаткової спеціалізації (з оцінкою), підписану керівником практики з додаткової спеціалізації і завірену печаткою та підписом директора школи.

Вчитель фізкультури у початковій школі

Обов’язки практиканта на посаді вчителя фізкультури у початковій школі 1. Протягом 5 тижнів переддипломної педагогічної практики практикант проводить уроки фізкультури і 1 раз в тиждень – заняття з дітьми гуртка загальної фізичної підготовки чи спортивної секції. 2. Протягом одного тижня (останній тиждень переддипломної практики) студенти проходять практику з додаткової спеціалізації, в ході якої повинен провести: - тренувальні заняття з легкої атлетики (1 заняття); - заняття з гімнастики (1 заняття); - змагання з стрибків у довжину (з місця і багатоскоків); - спортивний КВК; - спортивне свято для учнів молодших класів “Мама, тато, я – спортивна сім'я”. 3. Керує практикою з додаткової спеціалізації вчитель фізичної культури, який оцінює заходи та пише характеристику на практиканта і виставляє студенту оцінку за практику. 4. Практикант здає в академію керівнику практики з додаткової спеціалізації таку документацію: 1) План роботи секції, гуртка. 2) Щоденник з обліком і аналізом роботи. 3) 2 конспекти залікових занять. 4) Характеристику з додаткової спеціалізації (з оцінкою), підписану керівником практики з додаткової спеціалізації і завірену печаткою та підписом директора школи.

Обов’язки керівників переддипломної педагогічної практики

Проректор з переддипломної педагогічної практики: - підбирає школи для проведення переддипломної педагогічної практики та узгоджує з начальником управління освіти і науки; розподіляє студентів по школах; - складає наказ про направлення студентів на переддипломну педагогічну практику; - готує і проводить інструктивні наради керівників педагогічної практики (викладачів академії, учителів початкових класів баз практики). - організовує та проводить настановчу і підсумкову конференції з педагогічної практики; - відвідує школи, здійснює контроль за ходом переддипломної педагогічної практики; вибірково відвідує уроки і позакласні заходи; приймає конкретні міри з ліквідації недоліків у організації та проведенні практики; - узагальнює досвід організації і проведення педагогічної практики, вносить пропозиції щодо її вдосконалення. Груповий керівник практики: - бере участь у настановчій та підсумковій конференціях з педагогічної практики; - спільно з адміністрацією школи здійснює розподіл студентів-практикантів по класах; - регулярно відвідує, аналізує і спільно з учителем початкових класів оцінює уроки, позакласні заходи студентів-практикантів; - щотижня проводить з практикантами аналіз їх навчально-виховної роботи, своєчасно виявляє і усуває недоліки в організації та проведенні практики; - контролює своєчасне і якісне ведення студентами документації з педагогічної практики, перевіряє та оцінює її; - спільно з учителем початкових класів виставляє студентам оцінку за педагогічну практику; - оформляє документи до оплати вчителю початкових класів за керівництво переддипломною педагогічною практикою студентів; - здає звітну документацію студентів проректору з педагогічної практики; заповнює журнали практики. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи в початкових класах: - забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики в школі; - знайомить студентів зі школою, педагогічним колективом, з роботою педагогічної ради, методичних об’єднань, батьківського комітету; - разом з керівником практики розподіляє студентів по класах; - ознайомлює студентів з документацією зі школознавства, правилами внутрішнього розпорядку; - вибірково відвідує уроки і виховні заходи практикантів, бере участь у їх обговоренні та оцінці; - веде засідання методичного об’єднання учителів початкових класів, на якому обговорюються підсумки практики студентів, оцінюється їх робота; - вносить свої пропозиції щодо вдосконалення організації переддипломної педагогічної практики студентів. Вчитель початкових класів (вчитель з додаткової спеціалізації): - надає допомогу практикантам у підготовці та проведенні уроків і позакласних занять; - відвідує усі уроки і позакласні заняття студентів-практикантів, аналізує та оцінює їх; - складає характеристику на студента-практиканта і оцінює педагогічну практику оцінкою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

Орієнтовні рекомендації директору школи (заступнику директора з навчально-виховної роботи у початкових класах) щодо керівництва переддипломною педагогічною практикою студентів

1. Розподілити практикантів так, щоб вони 5 тижнів працювали на посаді вчителя початкових класів під керівництвом досвідчених вчителів, 1 тиждень на посаді педагога-організатора роботи з школярами або вчителя хореографії, образотворчого мистецтва, іноземної мови, фізкультури (залежно від додаткової спеціалізації практиканта). Перші 3 дні студенти спостерігають за роботою вчителя початкових класів, а потім проводять уроки, протягом останнього тижня – виконують завдання практики з додаткової спеціалізації. 2. Створити умови для проходження переддипломної педагогічної практики. 3. Ознайомити практикантів зі школою, документацією зі школознавства, правилами внутрішнього розпорядку. 4. Періодично контролювати якість проведення уроків і позакласних занять студентів-практикантів. 5. Запрошувати практикантів на засідання методичних, педагогічних рад, методичних об’єднань , збори батьків та ін. 6. Обговорити на засіданні методичного об’єднання підсумки практики студентів і затвердити оцінки за переддипломну педагогічну практику. Витяг з протоколу засідання методичного об’єднання передати в академію. 7. Завірити 2 характеристики практикантів (на посаді вчителя та на посаді педагога організатора роботи з школами, чи керівника гуртка, секцій залежно від додаткової спеціалізації) печаткою і підписом директора. 8. Оформити довідку на оплату педагогічним працівникам школи за керівництво переддипломною педагогічною практикою.

Пам’ятка учителям початкових класів

1. Ознайомити практикантів із плануванням навчально-виховної роботи класу, школи. 2. Педагогічну практику спланувати в такій послідовності: 1) Перші 3 дні практиканти знайомляться зі школою, класом, спостерігають уроки вчителя, готуються до уроків, згодом, протягом п’яти тижнів самостійно працюють на робочому місці вчителя початкових класів (проведення уроків, позакласної роботи, роботи з батьками, один раз на тиждень працюють згідно пам’ятки з додаткової спеціалізації). 2) Останній тиждень практики – практика з додаткової спеціалізації. 3) Протягом двох-трьох останніх днів переддипломної педагогічної практики оформляють документацію з практики. 3. Консультувати практикантів під час підготовки до уроків, позакласних занять, заходів із додаткової спеціалізації. 4. Бути присутнім на всіх уроках і заняттях практиканта, в кінці робочого дня аналізувати уроки, аналіз коротко записувати у щоденник-табель практиканта та виставляти оцінку за кожен урок чи заняття. 5. Після закінчення педагогічної практики скласти і завірити 2 характеристики на практиканта, оцінити його роботу за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

Пам’ятка з техніки безпеки під час переддипломної педагогічної практики

1. Ознайомитися з маршрутами і місцями евакуації учнів на випадок пожежі, з первинними засобами пожежогасіння, місцями їх розміщення. 2. Не залишати без нагляду електроприлади, не дозволяти учням торкатися розеток, обірваних проводів. 3. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, прогулянок, з маршрутів виключати небезпечні місця. 4. Під час виробничих екскурсій не допускати учнів близько до тварин і не ближче, ніж за 10 метрів до механізмів. 5. Завжди тримати в полі зору всіх учнів, не дозволяти нікому відлучатись без дозволу. 6. Не дозволяти дітям залазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики. 7. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, пити воду з відкритих водойм. 8. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей. 9. При проведенні уроків фізкультури, спортивних годин не допускати виконання вправ на спортивних знаряддях без догляду вчителя. 10. Дотримуватися правил техніки безпеки, засвоєних на уроках трудового навчання. Попереджати можливі травми молодших школярів на уроках трудового навчання, заняттях гуртка "Умілі руки".