Мета, завдання і зміст педагогічної практики "Перші дні дитини в школі"
Метою педагогічної практики “Перші дні дитини в школі” є ознайомлення з особливостями періоду адаптації дитини до нових умов у перший тиждень її перебування у школі. Завдання педагогічної практики “Перші дні дитини в школі”: 1. Ознайомлення студентів з особливостями формування перших класів. 2. Розкриття особливостей, змісту і методики навчально-виховної роботи з дітьми у перший тиждень навчання. 3. Ознайомлення студентів з особливостями роботи вчителя з батьками першокласників у перший тиждень навчального року. 4. Формування у студентів дослідницьких вмінь, пов’язаних з виявленням рівня готовності дітей до навчання в школі. Зміст педагогічної практики “Перші дні дитини в школі” 1. Спостереження і аналіз зустрічі вчителя з учнями (свято знань, свято першого дзвоника, початок першого навчального року). 2. Бесіда з учителем про порядок комплектування класів, техніку запису дітей і перше знайомство з ними, принципи розподілу учнів по класах, розміщення учнів у класі залежно від їх зросту, особливостей зору, слуху. 3. Ознайомлення з планом роботи вчителя на першу чверть, із планами-конспектами уроків першого тижня, іншою документацією. 4. Щоденне спостереження усіх уроків, виховних заходів першого тижня навчання першокласників, їх обговорення. 5. Щоденний запис та аналіз даних спостережень в щоденник практиканта. 6. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей першокласника. Зібрати матеріали для написання характеристик на одного з учнів першого класу. 7. Збір матеріалів про зміст, організацію та методику проведення навчально-виховної роботи учителя в першому класі в перший тиждень навчання в школі. 8. Проведення виховних завдань з першокласниками (фізкультхвилинок, фізкультпауз, організованих перерв, індивідуальних та групових бесід на етичну тему, ознайомлення дітей з школою, класом, з порядком вступу до школи, в клас). 9. Допомога учителеві: виготовлення наочності, підписування зошитів, зустріч дітей і відправлення їх додому, чергування, організація ігор та розваг, індивідуальна та групова робота з батьками, підготовка до батьківських зборів, оформлення класу. 10. Підготовка до заліку. Здача керівникові практики звітної документації (щоденник, характеристика, твір, 2-3 кращі зразки наочності чи дидактичного матеріалу).

Обов’язкові результати практики “Перші дні дитини в школі“
Вивчити: - особливості, зміст і методичні основи організації та проведення навчально-виховної роботи вчителя з учнями першого класу у перший тиждень навчальних занять в школі; - зміст роботи вчителя початкових класів з батьками дітей у перші дні їх навчання у школі; - ступінь готовності дітей до навчання та їх ставлення до школи. Оволодіти: - уміннями спостерігати, аналізувати і виявляти особливості навчально-виховної діяльності вчителя початкових класів у перші дні навчання дітей; - уміннями організовувати фізкультхвилинки на уроках і рухливі ігри дітей на перервах; - умінням визначати готовність дітей до навчання, їхнє ставлення до школи, аналізувати отримані результати та на їх основі визначати напрям подальшої навчально-виховної діяльності вчителя початкових класів з першокласниками.

Організація педагогічної практики
Педагогічна практика “Перші дні дитини в школі” проводиться в перший тиждень 7 семестру по 6 годин щоденно. У процесі практики студенти виступають у ролі спостерігачів і помічників учителів перших класів. За цей вид практики студентам виставляється залік. Підготовчий етап до цього виду педагогічної практики “Перші дні дитини в школі” розпочинається наприкінці попереднього навчального року, коли студентам повідомляється про цей вид практики, строки її проведення та здійснюють розподіл студентів по школах. Студентам пропонується література, з якою слід попередньо ознайомитись, а також можуть бути дані окремі психолого-педагогічні завдання дослідницького плану, як, наприклад: провести бесіду із декількома майбутніми першокласниками і батьками до початку навчального року та після першого тижня перебування у школі. Перед початком навчального року (30 серпня) проводиться настановча конференція, на якій студенти знайомляться із завданнями і змістом практики “Перші дні дитини в школі”; отримують інформацію про особливості прийому першокласників до школи, планування навчально-виховної роботи; складають план-графік проведення практики на тиждень.

Організація педагогічної практики “Перші дні дитини в школі”
1. Педагогічну практику “Перші дні дитини в школі” студенти гуманітарно-педагогічної академії проходять у першому класі на першому тижні навчальних занять в школі. 2. Для проходження педагогічної практики студенти-практиканти розподіляються на підгрупи. Кожна підгрупа закріплюється за одним із класів, де вони виконують всі завдання, передбачені справжньою програмою практики. 3. Протягом педагогічної практики студенти разом із керівником практики (викладачем педагогіки або психології) відвідують всі заняття, які проводить вчитель початкових класів, ведуть щоденник, у якому фіксують свої спостереження та роблять щоденно аналіз його навчально-виховної діяльності. 4. У ході педагогічної практики студенти виявляють рівень готовності дітей до навчання та вивчають їхнє ставлення до школи. Кожен практикант спостерігає за однією дитиною та проводить діагностику готовності до навчання та вивчає її ставлення до школи. Матеріали діагностики рівня готовності дитини до навчання та її ставлення до школи оформлюються в щоденнику педагогічної практики. 5. Після закінчення педагогічної практики студенти здають груповому керівнику практики звітні документи, які перевіряються та оцінюються ним. Щоденники педагогічної практики повертаються практикантам.

Керівництво педагогічною практикою
Керівництво педагогічною практикою “Перші дні дитини в школі” здійснюють проректор з педагогічної практики, груповий керівник (викладач педагогіки, психології або фахових методик) і досвідчені вчителі початкових класів.

Обов’язки суб’єктів педагогічної практики
I. Проректор з педагогічної практики: - підбирає школи для проведення педагогічної практики та узгоджує з начальником управління освіти і науки; розподіляє студентів по школам; - організовує та проводить настановчу і підсумкову конференції з педагогічної практики; - контролює роботу групових керівників педагогічної практики, приймає конкретні міри з ліквідації недоліків у її організації та проведенні. ІІ. Груповий керівник педагогічної практики: - бере участь у настановчій та підсумковій конференціях з педагогічної практики; - разом із студентами-практикантами протягом усього тижня відвідує уроки і виховні заходи у першому класі, організовує їхнє щоденне обговорення та аналіз; - надає допомогу практикантам у виконанні завдань з педагогічної практики; - контролює своєчасне і якісне ведення практикантами звітної документації з педагогічної практики, перевіряє та аналізує її; - спільно із вчителем початкових класів виставляє студентам-практикантам залік, оформляє документи до оплати вчителю за участь в її організації. ІІІ. Вчитель початкових класів: - проводить для студентів протягом першого тижня занять у школі відкриті уроки, виховні заходи з першокласниками та батьківські збори; - надає допомогу студентам-практикантам у виконанні ними завдань з педагогічної практики; - разом із практикантами і груповим керівником щоденно аналізує свою навчально-виховну роботу з першокласниками. ІV. Студент-практикант: 1. Кожен день за 15-20 хвилин до початку уроків з’являтися у школу. 2. Вчасно, грамотно і акуратно вести щоденник практики та виконувати передбачений обсяг завдань. 3. Давати допомогу учителеві в організації учнів, у обладнанні уроків, у виготовленні наочності. 4. Активно включатися у роботу з учнями до уроків і на перервах, вивчати психолого-педагогічні особливості першокласників. 5. Бути дисциплінованим, організованим. 6. Мати належний зовнішній вигляд.

Пам’ятка груповому керівнику практики
1. Провести попередню бесіду у школі з вчителем класу, в якому буде проходити педагогічна практика. 2. Ознайомити вчителя з метою педагогічної практики: познайомити студентів з організацією початку навчання першокласників, з особливостями періоду адаптації дитини до нових умов. 3. Продумати питання організації педагогічної практики у школі: 3.1. Присутність студентів на святі, присвяченому зустрічі першокласників, і на кожному уроці у першому класі під час першого тижня вересня. 3.2. Вказівки до ведення щоденників практики та перевірка щоденників. 3.3. Організація роботи студентів по виготовленню посібників для першого класу та контроль за виконанням. 3.4. Організація ігор для дітей на перервах, організація початку і кінця робочого дня. 3.5. Організація і проведення сніданків дітей. 3.6. Організація чергування студентів у школі в якості помічників вчителів початкових класів. 3.7. Вказівки до спостережень за учнями та контроль за складанням характеристик учнів перших класів.

Захист практики “Перші дні дитини в школі”
В останній день педагогічної практики у школі організовується її захист практикантами. Захист з педагогічної практики „Перші дні дитини в школі” проводиться в кожній групі зокрема. Кожен керівник практики узагальнює роботу підгрупи і підводить підсумок про роботу вчителя в перші дні навчання учнів першого класу. Питання, які слід розглянути під час захисту: 1. Формування перших класів, свято “Першого дзвінка” і посвята в учні. 2. Організація навчально-виховного процесу в першому класі протягом першого тижня навчання. 3. Зміст програмового матеріалу по предметах у 1 класі. 4. Особливості методів і прийомів роботи в першому класі, використання наочності, вимоги до неї. 5. Педагогічні та психологічні особливості навчання і виховання в першому класі. 6. Методичні підходи введення учнів у наукові основи пізнання світу. 7. Рівень знань і вихованості дітей на кінець першого тижня навчання. 8. Особливості роботи з батьками в перший тиждень навчання. 9. Психологічні дослідження, їх методика проведення, робота практичного психолога перед початком навчального року. 10. Організація роботи групи продовженого дня. 11. Аналіз рекомендованої літератури. За результатами педагогічної практики у академії проводиться підсумкова конференція.

Мета, завдання і зміст літньої педагогічної практики

Метою літньої педагогічної практики є практичне засвоєння студентами змісту, форм і методів виховної роботи з дітьми у літній період.
Завдання літньої педагогічної практики:
- виробити у студентів уміння і навички самостійної роботи з дітьми та підлітками в умовах літніх канікул;
- озброїти студентів методами і прийомами виховання школярів в умовах літньої праці та відпочинку;
- виховувати відповідальне ставлення до проведення виховної роботи з дітьми та підлітками;
- розвивати творчі здібності при організації і проведенні занять у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
- встановлювати педагогічно правильні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах табірної зміни.

Індивідуальні завдання:
- ознайомитися з умовами функціонування оздоровчого табору;
- вміти включати кожну дитину в цікаву справу;
- вміти проводити загонову і табірну лінійку;
- знати державну символіку і вміло її використовувати в літньому оздоровчому таборі;
- знати дитячі пісні, ігри, танці та вміти розучувати їх з дітьми;
- вести облік своєї роботи у педагогічному щоденнику;
- ознайомитися зі статутом табору, планами виховної роботи;
- здійснювати виховну роботу з дітьми, враховуючи специфіку табірної зміни, пропагувати здоровий спосіб життя;
- висувати єдині педагогічні вимоги до всіх вихованців.

Зміст літньої практики передбачає:
1. Ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями літнього оздоровчого табору.
2. Планування роботи загону на зміну.
3. Організаційно-педагогічна робота.
4. Проведення творчої виховної діяльності за різними напрямками виховної роботи (моральне, трудове, економічне, фізичне, гігієнічне, естетичне, громадянське).
5. Загартовування організму дітей.
6. Дотримання правил техніки безпеки.
7. Організація дозвілля дітей.
8. Випуск стінгазети.
9. Індивідуальна робота.
10. Робота з батьками.

У процесі літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах студенти отримують знання:
- права і обов’язки вожатих;
- правила техніки безпеки та поведінки на території табору, в лісі, на воді тощо;
- особливості тимчасового дитячого колективу;
- закони і традиції табору, режимні моменти;
- форми виховної роботи в умовах оздоровчого табору;
- психолого-педагогічна характеристика загону.

У процесі літньої педагогічної практики студенти повинні виконати такі види діяльності:
- ознайомитися з умовами роботи оздоровчого табору, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, планами виховної роботи;
- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, розпоряджень адміністрації оздоровчого табору та керівників практики;
- слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці;
- вивчати специфіку прояву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їх здоров’я, умов життя вихованців;
- організовувати колективну творчу діяльність (пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу, естетичну, екологічну);
- сумлінно готуватися до проведення загальнотабірних справ, виховних годин у загоні;
- проводити санітарно-гігієнічну роботу і роботу з самообслуговування;
- проводити індивідуальну виховну роботу з дітьми і підлітками;
- вести педагогічний щоденник.

У процесі практики студенти повинні оволодіти такими уміннями:
- визначати мету і завдання оздоровчо-виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;
- складати план виховної роботи на табірну зміну і на кожний день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;
- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;
- створювати умови для розвитку самодіяльності, творчості дітей та підлітків;
- організовувати різні форми виховної роботи з школярами, поєднуючи колективну діяльність з індивідуальною;
- встановлювати педагогічно правильні стосунки з дітьми та підлітками, колегами;
- педагогічно усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

Організація літньої педагогічної практики
Літню педагогічну практику протягом 3 тижнів проходять студенти:
- 3 курсу факультетів мистецтв (музично-педагогічне відділення) та початкового навчання у 6 семестрі;
- 5 курсу факультету мистецтв (відділення хореографії та образотворчого мистецтва) у 10 семестрі.
Студенти розподіляються у літні табори різного типу (міські спортивно-оздоровчі у школах, оздоровчі, санаторні, профільні, табори відпочинку і праці, школи-табори, школи-центри) міста та інших областей. Право вибору оздоровчого табору в першу чергу надається студентам з гарною успішністю, активним у громадському житті. Особливістю організації літньої педагогічної практики є те, що викладачі кафедри шкільної педагогіки і психології завчасно передбачають і планують спеціальну підготовку студентів до літньої педагогічної практики, яка полягає у проведенні інструктивно-методичних зборів; організації у кабінеті педагогічної практики виставки методичної літератури; у визначенні об’єктів літньої практики і розподілі студентів у них; підготовці наказу ректора академії про літню педагогічну практику.
Для успішного проходження студентами цього виду практики керівництво педагогічною практикою постійно співпрацює з дитячими оздоровчими закладами, попередньо уклавши угоди з їх керівництвом. Угоди укладаються до початку інструктивно-методичних зборів студентів, що дає можливість викладачам вчасно розподілити студентів за місцями проходження практики та організувати підготовку вожатих з врахуванням специфіки табору. Контроль за проходженням літньої практики організовує кафедра шкільної педагогіки та психології, керівники відвідують табори, спортивно-оздоровчі майданчики, де перебувають студенти на практиці, перевіряють документацію, консультують їх, надають методичну допомогу. По закінченню практики на основі записів у педагогічному щоденнику керівник практики академії виставляє студенту оцінку за вимогами кредитно-модульної системи навчання.
Підготовка до літньої педагогічної практики відбувається в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, а також у ході навчальної практики „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” (36 год.).

До практики допускаються студенти, які:
- систематично відвідували заняття табірного збору-навчання з підготовки до літньої практики і склали залік;
- пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я дітей;
- розробили папку-скарбничку з конспектами виховних занять (не менше 20), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
- пройшли медичний огляд.

Після отримання допуску студенти отримують направлення на педагогічну практику в літні оздоровчі табори, де працюють на посаді організатора дитячого дозвілля, вихователя, вожатого, фізрука, музичного керівника. Кожний практикант закріплюється на час практики за окремим загоном, групою. Повнолітніх практикантів необхідно використовувати на штатних посадах, а неповнолітніх – помічниками.

Студенти-практиканти повинні мати з собою такі документи:
- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- медичну книжну з печаткою про допуск до роботи;
- 4 фотографії (розміром 3 на 4);
- направлення на педагогічну практику;
- документацію і папку-скарбничку з посібниками і наочністю;
- необхідні зручні речі для роботи з дітьми влітку.

Безпосередній контроль за роботою практикантів здійснює старший вихователь, який:
1. Проводить інструктаж з питань правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей.
2. Знайомить студентів із дитячим колективом, плануванням навчально-виховної роботи з ними.
3. Надає консультації щодо складання планів-конспектів, перевіряє і погоджує їх.
4. Щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта.
5. Надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих заходів, різних видів робіт.
6. У кінці практики старший вихователь складає характеристику на кожного практиканта, яка затверджується підписом директора табору і печаткою.

Протягом літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають і аналізують досвід кращих вихователів, педагогів-організаторів, методистів, ведуть педагогічний щоденник; створюють умови для активного відпочинку, оздоровлення дітей і підлітків, участі їх у суспільно-корисній праці.

Підсумки літньої педагогічної практики підводяться на конференції з участю всіх студентів, керівників практики академії у вересні. Учасники конференції виступають з пропозиціями щодо вдосконалення організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та проведення літньої педагогічної практики.

Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики
Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:
1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання.
2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник.
3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей.
4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету.
5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору.
6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору.
7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах.
8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору.
9. Вміти надати першу медичну допомогу.
10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я.
11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки.
12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.
13. Брати участь у загальнотабірних заходах.
14. Забезпечити правильне виконання режиму.
15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни.
16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи):
- забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею;
- проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою;
- несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори):
- проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми;
- контролює роботу студентів;
- відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі;
- здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань;
- оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики;
- складає характеристику на студента-практиканта;
- бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії:
- здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами;
- спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її;
- перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня);
- бере участь у підсумковій конференції.

Керівник практики академії складає і здає у відділ педагогічної практики звіт за формою:

Звіт
керівника практики_____________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
про організацію контролю за літньою педагогічною практикою студентів _____ групи факультету початкового навчання влітку 20___ р.

1. У яких таборах і загонах проводилася літня педагогічна практика, на яких посадах?
2. Зведена відомість оцінок студента за літню педагогічну практику:
„5” –
„4” –
„3” –
„2” –
3. Умови роботи.
4. Які цікаві форми роботи проводилися у загонах?
5. Характеристика підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах.
6. Вміння планувати роботу з дітьми, ведення календарного плану, облік роботи.
7. Дисциплінованість практиканта, його ставлення до роботи.
8. Недоліки, помилки, виявлені в ході літньої педагогічної практики.
9. Якість ведення звітної документації.
10. Висновки і побажання.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір
1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі.
2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном.
3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя.
4. Практикант планує роботу загону.
5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності.
6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі
1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці.
2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення.
3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами.
4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів.
5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок.
6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей.
7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики.
8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел.
9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння.
10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс.
11. Не допускати перегрівання дітей на сонці.
12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах.
13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів
1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору.
2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну.
3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні.
4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта.
5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності.
6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії
1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики.
2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни.
3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо).
4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня.
5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики.
6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції.
7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Інформація на допомогу вожатому (переглянути)

Мета і зміст навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

Навчальна практика „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” має самостійне призначення і одночасно є складовою всього навчально-виховного процесу по підготовці педагога-вихователя. Мета навчальної практики полягає у закріпленні теоретичних знань з методики виховної роботи, виробленні вмінь і навичок використовувати різноманітні форми організації виховної, оздоровчої роботи з дітьми в літніх таборах; підготовці студентів до педагогічної практики в літніх оздоровчих таборах; формуванні творчої особистості майбутніх педагогів. Навчальна практика проводиться в ІV семестрі протягом тижня (36 год.). Студенти відвідують теоретичні і практичні заняття, виконують колективні та індивідуальні завдання. В кінці практики студентам виставляється залік.

Підготовка студентів до літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах допомагає розв’язати завдання:

- закріпити вміння і навички, набуті на заняттях з педагогіки і в процесі педагогічної практики на попередніх курсах;
- поглибити і розширити теоретичні знання студентів з психолого-педагогічних дисциплін;
- вивчити особливості дітей, тимчасового дитячого колективу;
- сприяти становленню педагогічних позицій, творчої особистості майбутнього вчителя.

Зміст навчальної практики передбачає:

1. Ознайомлення з метою, завданнями, змістом і особливостями організації літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах.

2. Ознайомлення з завданнями і особливостями організації літнього відпочинку школярів у різних типах таборів.

3. Планування роботи в таборі.

4. Режим роботи в таборі.

5. Складання планів, сценаріїв масових заходів в таборі.

6. Розучування ігор, пісень, танців.

7. Вивчення правил техніки безпеки в таборі.

У процесі підготовки до роботи педагога-організатора в ЛОТ студенти набувають і поглиблюють знання про:

- взаємодію мети і завдань виховання в сім’ї, школі, позашкільних закладів;
- функції, права, обов’язки педагога-вихователя;
- методи вивчення розвитку дитини і колективу;
- вікові, психологічні, статеві та індивідуальні особливості дітей і підлітків, специфіку їх прояву в умовах літнього відпочинку;
- зміст, форми і методи виховної та розвиваючої діяльності з врахуванням специфіки функціонування літніх оздоровчих таборів.

На заняттях студенти набувають і закріплюють вміння і навички:

- визначити мету, завдання, прогнозувати результати виховної діяльності з дітьми;
- визначити зміст роботи дитячого колективу;
- працювати з психолого-педагогічною, методичною літературою;
- складати творчо перспективні та календарні плани роботи з дітьми;
- застосування знання з предметів своєї спеціальності при підготовці і проведенні різних виховних справ;
- оперувати базовими поняттями з психолого-педагогічних дисциплін;
- працювати з педагогічною документацією;
- проводити ігри, танці, розучувати пісні;
- оформляти необхідну інформацію для дітей;
- аналізувати свою діяльність.

Обов’язкові результати практики:

вміти:
- складати орієнтовний план-сітку роботи загону в оздоровчому таборі;
- проводити організаційну роботу в таборі на початку зміни;
- використовувати різноманітні цікаві, доступні форми роботи з дітьми різного віку;
- організовувати ігрову діяльність;
- спілкуватися з колегами, дітьми, батьками;
- проводити екскурсії, туристичну роботу;
- виготовляти наочність;
- випускати стінні газети;
- надавати першу медичну допомогу.

Залік виставляється за умов, якщо:

— студенти систематично відвідували заняття навчальної практики по підготовці до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах;
— пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я;
— розробили 20 виховних заходів (папка-скарбничка);
— пройшли медичний огляд.

Тематика і зміст занять навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

Тема 1. Вступ. Особливості виховної роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах (4 год.)

Мета: ознайомити студентів з основними завданнями курсу, розкрити особливості виховної роботи в таборі.

Питання: мета, тематика, структура даного курсу, завдання літньої педагогічної практики, специфіка виховної роботи в таборі, інструктаж по оформленню щоденника педагогічної практики, ознайомлення з анкетами дітей “Яким повинен бути педагог-вихователь в ЛОТ?”, з анкетами, які можна використати при знайомстві з дітьми.

Практично-лабораторна робота: розв’язання педагогічних ситуацій, характерних для ЛОТ, інсценізація, мозкові атаки по темі: “Новий тип оздоровчого табору для дітей. Яким йому бути?” (Обговорення питань - мета, форми роботи, органи дитячого самоврядування, матеріально-технічна база, умови роботи в ЛОТ).

Самостійна робота: вивчення документації для роботи педагога-вихователя в ЛОТ, оформлення щоденника спостережень.

Тема 2. Колективи дітей. Педагогіка співробітництва (2 год.)

Мета: ознайомити з методами вивчення дитини і дитячого колективу, основними положеннями “педагогіки співробітництва“.

Повідомлення викладача про тимчасовий дитячий колектив, шляхи формування і рівні розвитку колективу, стиль роботи педагога, основні положення “педагогіки співробітництва“.

Практична робота: вправляння у доборі даних про окремих дітей і колективу, оформлення методики вивчення дитини і колективу.

Самостійна робота: створення анкети для батьків з метою вивчення дитини.

Тема 3. Органи самоврядування (4 год.)

Мета: ознайомитися з органами самоврядування в дитячому колективі.

Повідомлення викладача про різноманітність органів самоврядування дітей, їх функції, принципи формування, строки функціонування та специфіку їх роботи в умовах дитячого тимчасового колективу.

Практична робота: інсценізація одного з варіантів створення органів дитячого самоврядування.

Самостійна робота: розробити в вигляді схеми варіант структури органів самоврядування з врахуванням особливостей дитячого оздоровчого табору (шефи, традиції, кількість дітей).

Тема 4. Структура організації виховних заходів (4 год.)

Мета: виробити у студентів уміння виконувати організаційні прийоми залучення дітей до діяльності, яка сприяє всебічному розвитку особистості.

Повідомлення викладача про типову структуру організації виховної діяльності, характеристику способів залучення дітей до творчого процесу.

Практична робота: розробка плану організації та проведення діяльності, створення переліку засобів, обладнання і матеріалів; розподіл ролей, проведення заходу; підсумок виховної діяльності.

Самостійна робота: відпрацювання одного з етапів типової структури організації виховної діяльності, а саме розробка плану-сценарію справи (за темою викладача).

Тема 5. Колективна творча діяльність (8 год.)

Мета: розширити теоретичні знання студентів про різноманітність можливостей КТС і закріпити їх на практичних заняттях.

Повідомлення викладача про суть КТС, основні форми і умови їх прояву.

Практична робота: проведення декількох форм різних видів КТС (соціально-орієнтовані, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, трудові, організаторські).

Самостійна робота: створення методичних розробок колективних творчих справ різного спрямування.

Тема 6. Структура зміни (6 год.)

Мета: вивчення студентами мети і завдань основних періодів зміни в літньому оздоровчому таборі, форм виховної роботи з дітьми.

Повідомлення викладача про структуру зміни, її періоди, мету і завдання кожного періоду, виховну і розвиваючу діяльність кожного періоду.

Практична робота: проводиться в формі навчальної гри (зустріч з дітьми, їх розподіл, ігри і справи, виявлення творчих здібностей; від’їзд дітей).

Самостійна робота: створення примірного плану виховної і розвиваючої діяльності з дітьми в літньому оздоровчому таборі на організаційний і підсумковий періоди зміни.

Тема 7. Планування виховної і розвиваючої діяльності з дітьми в ЛОТ (4 год.)

Мета: формувати вміння планувати спільну діяльність з дітьми, оформляти план.

Повідомлення викладача про значення комплексного планування виховної і розвиваючої діяльності, можливих способах планування.

Практична робота: інсценізація різних способів планування життєдіяльності дитячого колективу.

Самостійна робота: передбачає розробку примірної структури системи планування виховної і розвиваючої діяльності дітей в основний період зміни в ЛОТ.

Тема 8. Ігри в літніх оздоровчих таборах (2 год.)

Мета: відпрацювати вміння проводити різноманітні ігри для дітей різного віку.

Повідомлення викладача про значення гри в житті дитини, основні види гри та особливості керівництва нею.

Практична робота: проведення студентами різних ігор.

Самостійна робота: створити картотеку ігор різних видів з врахуванням індивідуальних, вікових особливостей дітей (не менше 30 ігор).

Тема 9. Наочність у літніх оздоровчих таборах (2 год.)

Мета: сформувати у студентів навички естетичного оформлення інформації і різноманітної творчої діяльності, роботи з різними матеріалами для оформлення.

Повідомлення викладача про види наочності.

Практична робота: оволодіння студентами вміннями і навичками роботи по створенню візитних карток, ескізу для інформаційного куточку; робота з шрифтами, папером.

Самостійна робота: зробити набір шрифтів, трафаретів, пам’яток для членів органів самоврядування, ескізів інформаційного куточка в загоні.

Документи для завантаження

Зразок звітної документації з педагогічної практики “Пробні уроки в школі” (переглянути)

Інформація про бази педагогічної практики та керівників (переглянути)

Критерії оцінювання практики “Пробні уроки та заняття в школі” (переглянути)

Розклад показових уроків (переглянути)

Розклад пробних уроків (переглянути)

Структура уроку (переглянути)

Схеми аналізу та самоаналізу уроків (переглянути)

Мета, завдання та зміст
педагогічної практики “Пробні уроки в школі”

Педагогічна практика “Пробні уроки в школі” проводиться у VI і VII семестрах в період теоретичного навчання (один день на тиждень) після вивчення або паралельно з вивченням теорії навчання та фахових методик.

Метою педагогічної практики “Пробні уроки в школі” є вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроці; формування в студентів особистісної готовності до роботи вчителем початкових класів та вмінь організовувати і проводити навчальну роботу з молодшими школярами.

Основними завданнями практики є:

- виховання особистісно-мотиваційної готовності студентів педагогічного інституту до роботи вчителя початкових класів;

- формування вмінь і навичок спостерігати навчально-виховний процес та аналізувати його результати;

- вивчення практикантами змісту і системи планування навчальної роботи учителя початкової школи;

- вироблення практичних професійних вмінь і навичок організації та здійснення навчально-виховної роботи з учнями;

- навчання студентів творчому застосуванню на практиці знань, отриманих при вивченні психолого-педагогічних дисциплін і фахових методик;

- оволодіння студентами методами, прийомами і засобами проведення уроків, занять, а також навичками керівництва пізнавальною діяльністю школярів відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей.

Зміст педагогічної практики

У процесі проходження практики студенти повинні виконати такі види діяльності в початкових класах:

1. Ознайомлення з організацією навчально-виховного процесу в початковій школі, з роботою досвідчених учителів.

2. Написання конспектів пробних уроків і позакласних занять.

3. Проведення пробних уроків і позакласних занять (всього 13).

4. Спостереження та аналіз пробних уроків, занять практикантів підгрупи.

5. Ведення документації практики.

6. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу.

7. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.

8. Індивідуальна робота.

У процесі підготовки до педагогічної практики та її проведення студенти повинні знати:

- структуру і зміст навчального плану та навчальних програм початкової школи;

- структуру і зміст планування учителем початкових класів навчальної роботи з молодшими школярами;

- методи навчання учнів;

- види домашніх завдань та ступінь самостійності учнів при їх виконанні;

- структуру і зміст різних типів уроків, методику їх підготовки і проведення;

- зміст і особливості організації позакласної навчальної роботи з предметів початкової школи.

У ході педагогічної практики “Пробні уроки в школі” студенти повинні оволодіти такими вміннями:

- планувати уроки і позакласні заняття з предметів, розробляти конспекти уроків, позакласних виховних занять;

- працювати з методичною літературою, шкільними підручниками і програмами, творчо осмислювати матеріал, добирати наочні посібники до уроків та занять;

- обирати найбільш ефективні форми, методи та прийоми проведення уроків і позакласних занять з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил в класі;

- здійснювати самоаналіз та самооцінку результатів власної діяльності, а також аналізувати пробні уроки і заняття інших практикантів своєї групи, записуючи спостереження та аналіз в щоденник по практиці;

- готувати дидактичне обладнання до уроків і виховних заходів.

Обов’язкові результати практики:

1. Вміти планувати уроки і позакласні заняття з різних предметів.

2. Проводити уроки, позакласні заняття різних типів з різних предметів.

3. Використовувати найбільш ефективні методи, форми і прийоми навчання.

4. Враховувати особливості фізичного і психічного розвитку школярів при виборі форм і методів роботи на уроках.

5. Грамотно записувати дані спостережень у щоденнику, аналізувати їх.

6. Організовувати учнів, створювати робочу атмосферу, підтримувати інтерес і свідому дисципліну молодших школярів.

7. Проявляти винахідливість, педагогічний такт в різних педагогічних ситуаціях.

8. Проводити індивідуальну та диференційовану роботу.

Організація педагогічної практики пробних уроків і занять в школі
Педагогічна практика “Пробні уроки в школі” проводиться у VI і VII семестрах в різних класах початкової школи згідно складеного розкладу уроків, в якому визначені дата проведення уроку, предмет, клас, порядок проведення, прізвище студента. Для проведення пробних уроків група практикантів поділяється на 4-5 підгруп (по 6-7 студентів кожна).

Керують цим видом практики викладачі фахових методик, педагогіки та досвідчені вчителі базових шкіл.

Кожний студент в процесі практики “Пробні уроки в школі” проводить 7 пробних уроків:

- українська мова або читання – 1 урок,
- математика – 1 урок,
- Я і Україна (природознавство або громадянська освіта) – 1 урок,
- трудове навчання – 1 урок,
- образотворче мистецтво – 1 урок,
- музика і співи – 1 урок,
- фізичне виховання – 1 урок.

За кожний пробний урок практиканту ставиться оцінка.

Студенти повинні регулярно відвідувати уроки і заняття практикантів своєї групи, вести записи своїх спостережень в щоденнику, а також брати активну участь в обговоренні та аналізі свого уроку і уроків та занять інших студентів своєї групи.

Періодичний контроль за проведенням уроків згідно розкладу та за веденням щоденників здійснюється керівником практики з певного предмету. Підсумкова оцінка з педагогічної практики кожного студента ставиться працівниками відділу педагогічної практики на підставі повністю виконаної в чітко встановлений строк норми класно-урочних і позакласних занять відповідно програми по практиці “Пробні уроки в школі” (7 пробних уроків). Оцінка за практику з пробних уроків і занять ставиться:

- у 6 семестрі (3 курс);
- у 7 семестрі (4 курс),

і на основі результатів двох семестрів виводиться загальна оцінка.
Відповідно інструктивним вказівкам до графіка педагогічної практики, обов’язок викладача педагогіки - бути присутнім на пробних уроках і заняттях кожного студента. В процесі цієї роботи викладач педагогіки вивчає застосування студентами в практиці викладання педагогічних і дидактичних положень.

Розпочинається цей вид практики з серії показових уроків з усіх предметів (математика, читання, письмо, малювання, праця, співи, фізкультура) у початковій школі. Показові уроки проводять вчителі початкових класів загальноосвітніх шкіл різних типів. Такі уроки повинні бути добре продуманими і ґрунтовно підготовленими вчителем початкових класів разом з викладачем педагогіки і психології.

Відвідування та обговорення уроків, знайомство з досвідом роботи досвідчених вчителів дозволяють студентам-практикантам реально осмислити і зрозуміти теоретичні положення про організацію навчально-виховного процесу, які вони отримали в навчальному закладі. Методичне керівництво педагогічною практикою здійснюють викладачі кафедр шкільної педагогіки та психології, фізико-математичних наук, української мови та літератури, образотворчого мистецтва та художньої праці, природничих наук, фізичного виховання. При аналізі занять вчителі, методисти демонструють студентам зразки аналізу уроків і позакласних занять з різних предметів.

Обговорення і аналіз показових уроків здійснюється у такій послідовності: спочатку вчитель початкової школи, який проводив урок, дає певні пояснення, як готувався урок чи заняття, який його зміст, організація і методика проведення, потім за власною ініціативою висловлюються студенти. Підсумок обговорення і аналізу проводить керівник практики інституту, виступаючи з певними зауваженнями.

З метою більш ефективного оволодіння методикою навчальної роботи з молодшими школярами в підгрупі практикантів проводяться ділові ігри, на яких програються уроки, позакласні заняття з навчальних предметів.

У ході проведення показових та пробних уроків вчителями та студентами керівники педагогічної практики пропонують практикантам завдання для спостереження й аналізу уроку чи заняття:

- в щоденниках, відповідно теми та мети вести запис динаміки уроку;

- паралельно (по можливості) здійснювати елементи аналізу (- +);

- добре виявити, які поняття засвоїли на уроці, в якій послідовності, якими методами;

- намагатись виявити реалізацію виховного та розвиваючого потенціалу уроку;

- оцінити ефективність використання методів і прийомів при формуванні понять;

- виявити специфіку методів використаних в 1 і 2 кл., 3 і 4 кл.; їх відповідність вікових особливостям.

Керівникам педагогічної практики слід звернути увагу на те, що в плані-конспекті студента-практиканта повинні бути відображені такі елементи:

1. Дата проведення пробного уроку і його номер за тематичним планом , який будується на основі навчального плану.

2. Назва теми уроку.

3. Мета і конкретні завдання навчання, виховання та формування особистісних рис школярів (вихованців).

4. Тип уроку і його інвентарне, дидактичне та технічне обладнання.

5. У відповідності з типом уроку послідовно вказати структурні компоненти (етапи) уроку.

6. Кожний етап наповнити змістом навчального матеріалу, запитаннями, завданнями, вправами, наочністю.

7. На кожному етапі вказати, які методи, прийоми роботи будуть виконані, які засоби і форми учіння.

8. Як практикант планує здійснити закріплення вивченого матеріалу, провести підсумок.

9. Домашнє завдання, доручення та як його прокоментувати.

10. Дати окремі позитивні матеріали до персональної активності учнів під час уроку.

Вимоги до підготовки та проведення практики пробних уроків в школі:

1. Норма класно-урочних і позакласних занять повинна бути виконана кожним студентом-практикантом повністю і в чітко встановлений строк.

2. Практика кожного студента проводиться в різних класах початкової школи, по всім навчальним предметам, з яких в процесі теоретичної підготовки були прослухані відповідні методики навчання.

3. Консультації і керівництво з боку школи (вчителі) і педагогічного навчального закладу (методисти по практиці) повинні бути регулярними.

4. Підготовка до уроку, його проведення і аналіз – три рівносильних етапи процесу професійної підготовки, тому вимогливість до них повинна бути однаковою.

Етапи підготовки пробного уроку

І. Підготовка до пробного уроку починається з усвідомлення теми, мети уроку на першій консультації, яку дає вчитель класу. Під час консультації потрібно:

1. Уточнити тему уроку і записати її так, як записано в календарно-тематичному плані вчителя.

2. Записати сторінку підручника, яку потрібно буде опрацювати з учнями в класі, № домашнього завдання.

3. Обов’язково записати № домашнього завдання, яке буде перевірятися на цьому уроці (визначити методи та прийоми, час і місце його перевірки на уроці).

4. З’ясувати в учителя, які методи і прийоми він радить використати на уроці.

ІІ. Після цього добре вивчити зміст запропонованого на даний урок матеріалу в підручниках.

Продумайте, які завдання підручника спрямовані на досягнення основної мети уроку, які на закріплення, вдосконалення повідомлених раніше знань, на відпрацювання навичок, що формуються, на підготовку до вивчення нового матеріалу на наступних уроках.

З програми та підручників дізнайтеся, що учні вивчали, що вони повинні вже знати, які навички, уміння вже вироблені, щоб не запропонувати учням завдань, які вони ще не вміють виконувати, або завдань, не передбачених програмою.
Продумайте, як пов’язати програмовий матеріал з життям.

ІІІ. Виходячи зі змісту матеріалу, який опрацьовуватиметься на уроці, визначити мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

При визначенні навчальної мети потрібно враховувати вимоги програми з даної теми; передбачити повторення вивченого матеріалу, яке має бути пов’язане з застосуванням набутих раніше знань, умінь, навичок у дещо змінених умовах.

Розвивальну мету можна сформулювати так:

- розвивати логічне мислення учнів;

- порівнювати, узагальнювати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

- розвивати навички самостійної роботи;

- виробляти навички самоперевірки, самоконтролю;

- розвивати довільну увагу, пам’ять, творчу увагу.

Виховну мету можна сформулювати так:

- формувати в учнів почуття національної гідності;

- виховувати любов до Батьківщини;

- виховувати почуття поваги до рідної мови;

- виховувати почуття дружби, товариськості;

- виховувати любов та повагу до державних символів нашої країни;

- виховувати бережливе ставлення до майна, до матеріальних цінностей;

- виховувати свідоме ставлення до праці;

- виховувати культуру поведінки у дітей;

- виховувати любов до знань, інтерес до книги.

IV.Добре вивчити зміст матеріалу. Творчо опрацювати відповідну методичну літературу, періодичну пресу.

V. Визначити, які ТЗН і наочні посібники, дидактичний матеріал можна використати на уроці.

VI. Визначити тип уроку, продумати його структуру (урок-екскурсія; урок-подорож; урок-гра; урок-конкурс; урок-усний журнал; комбінований урок).

VII. Продумати оптимальні методи і прийоми навчання, форми перевірки знань учнів, поєднуючи індивідуальну перевірку з колективною, підготувати диференційовані завдання, продумати систему повторення і закріплення вивченого.

VIII. Визначити місце, мету, час самостійної роботи на уроці, засоби її перевірки. Добрати засоби стимулювання навчальної діяльності учнів, прийоми вироблення у школярів уміння вчитися (слухати, аналізувати почуте, мислити, запам’ятовувати).

ІХ. Підібрати зміст домашнього завдання. Продумати інструктаж до домашнього завдання.

Х. Обміркувати підсумок уроку і написати конспект пробного уроку.

Пам’ятка практиканту по підготовці до уроку

1. Дізнайся вчасно тему свого уроку, точно визнач матеріал в підручнику до цього уроку, його місце в системі уроків по темі.

2. Визнач методичну літературу по темі уроку.

3. Визнач мету уроку, його структуру, основні етапи.

4. Розроби зміст уроку, добери матеріал і визнач методи та прийоми навчання на кожному етапі уроку, сформулюй завдання і питання учням.

5. Розподіли навчальний час на всі етапи уроку.

6. Передбач чергування різних видів робіт дітей, складного і нескладного матеріалу, правильне співвідношення між роботою під керівництвом вчителя і самостійною роботою учнів.

7. Використовуй прийоми диференціації навчальної роботи, а також елементи проблемного навчання.

8. Продумай дидактичний і наочний матеріал до уроку, оформлення записів учнів в зошитах, а також на дошці.

9. Підготуй дидактичні ігри, фізкультхвилинки.

10. Оформи розгорнутий план-конспект уроку.

Рекомендації студенту-практиканту по проведенню уроку

При проведенні уроку бажано дотримуватись таких порад:

- входити в клас студент-практикант повинен після дзвінка, учні повинні зайняти свої робочі місця, підготувати необхідні для даного уроку підручники, посібники та письмові приладдя;

- чіткість і діловитість початку уроку забезпечує потрібний ритм усього уроку, а тому необхідно перевірити готовність класу до уроку;

- створивши в класі необхідну ділову атмосферу, повідомити учням план уроку, пізнавальні завдання уроку, які ставлять перед учнями, етапи проведення уроку;

- завжди пам’ятати про вимоги до технології уроку:

1. Чітка цілеспрямованість уроку.

2. Достатнє організаційне і матеріальне забезпечення уроку.

3. Оптимальний психологічний режим уроку.

4. Оптимальний темп і ритм роботи на уроці.

5. Систематична послідовність і наступність операцій на уроці.

6. Завершеність операції.

7. Економія часу на уроці.

8. Неперервний контроль і самоконтроль.

9. Встановлення ділової рівноваги при її порушенні.

10. Закріплення знань і умінь.

11. Неперервне вдосконалення навчального процесу.

Документи для завантаження

Зразок звітної документації з педагогічної практики з додаткових спеціалізацій (переглянути)

Бази педагогічної практики та керівники (переглянути) 

Інформація щодо педагогічної практики з додаткової спеціалізації "Вчитель англійської мови в початкових класах" (переглянути)

Інформація щодо педагогічної практики з додаткової спеціалізації "Вчитель фізкультури в початкових класах" (переглянути)

Інформація щодо педагогічної практики з додаткової спеціалізації "Вчитель хореографії у початкових класах" (переглянути)

Інформація щодо педагогічної практики з додаткової спеціалізації "Організатор роботи з учнівськими об’єднаннями" (переглянути)

Інформація щодо педагогічної практики з додаткової спеціалізації "Вчитель інформатики в початкових класах" (переглянути)

 

Мета, завдання, зміст навчальної практики

Мета начальної практики з природознавства і краєзнавства - підготувати студентів до комплексного вирішення завдань вивчення природи, виховати в них вміння правильно поводитися в природі та з природними об’єктами, сформувати в них знання і уміння необхідні для проведення уроків і позакласних занять.

Для здійснення вказаної вище мети програмою передбачається вирішення наступних навчальних завдань:

- навчити студентів орієнтуванню на місцевості як за допомогою приладів, так і за місцевими ознаками;

- сформувати навички складання топографічних диктантів і легенди до них; ознайомити з топографічними знаками;

- навчити користуватися планом, картою в межах, необхідних вчителю початкових класів;

- використовуючи краєзнавчий принцип, навчити розрізняти рослини найближчого оточення, дати уявлення про флору Хмельницької області;

- використовуючи краєзнавчий принцип, навчити розрізняти тварин найближчого оточення, дати уявлення про фауну Хмельницької області;

- дати поняття про види рослин і тварин, які охороняються Червоною книгою України;

- дати поняття „біоценозу” та „агроценозу”, познайомити з основними видами культурних рослин, що вирощуються в області;

- навчити виготовляти гербарії рослин та колекції тварин.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Тема 1: Орієнтування на місцевості. Клімат області.

Орієнтування на місцевості. Орієнтування за Сонцем. Орієнтування за місцевими ознаками. Орієнтування за компасом. Прокладання маршруту за азимутом. Окомірне вимірювання відстаней.

Клімат області. Спостереження за погодними параметрами. Передбачення погоди за місцевими ознаками і перевірка результатів передбачень.

Тема 2: Агроценози. Квітник та його створення.

Ознайомитись із агроценозами квітника, місцевого парку. Різновиди квітників і правила створення квітників (клумби, бордюри, рабатки, міксбортери, рокарії, кам’янисті гірки). Агротехнічні заходи створення квітника. Створити план оформлення квіткової ділянки. Дати характеристику 5 видам декоративних рослин (на вибір).

Тема 3: Біоценоз водойм.

Ознайомлення з основними компонентами біоценозу прісної водойми. Рослинним і тваринним світом. Визначення швидкості течії річки, площі її живлення.

Екскурсія до річки Плоска. Розгляд на карті, визначення типу живлення річки, швидкості її течії, ознайомлення з ярусністю рослин та основними видами тварин.

Тема 4: Біоценоз лісу.

Ознайомлення із типами лісів, їх видовим складом, ярусністю, рослинним і тваринним світом, зв’язком між ними, показ їх особливостей і пристосування до умов існування. Екскурсія до листяного лісу. Розгляд флористичного складу лісу, біологічні особливості рослин. Визначення кількості ярусів. Збирання рослин для гербарію і їх визначення. Ознайомлення з типами ґрунтів і його механічним складом.

Тема 5: Біоценоз луків.

Ознайомлення із основними типами лук, показ зв’язків рослинних і тваринних організмів; зв’язків з формами рельєфу і ґрунтами, характеристика рослинного і тваринного світу і демонстрація їх особливостей, пристосування до умов існування; визначення рослин і тварин за визначником.

Екскурсія на луки. Ознайомлення з основними типами лук своєї місцевості. Характеристика рослинного і тваринного світу лук. Зв’язок рослинних і тваринних організмів. Збирання рослин для визначення.

ВИМОГИ ДО ПРАКТИЧНИХ ВМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ.

В результаті проходження практики студенти повинні знати:

1) основні поняття: „біоценози” та „агроценози”, біоценози водойм, лісу, луки; мати поняття про агроценози найближчого оточення;

2) типи ґрунтів, їх склад і значення;

3) види найбільших річок своєї області, їх розташування та позначення на карті;

4) правила поводження в природі;

5) 5-6 видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги Хмельницької області.

В результаті проходження практики студенти повинні вміти:

1) користуватися планом і картою, читати масштаб, розрізняти топографічні знаки;

2) орієнтуватися на місцевості за компасом та місцевими ознаками;

3) розрізняти типи ґрунтів;

4) знаходити річки на плані і карті і правильно їх позначати;

5) користуватися визначником для визначення невідомих рослин і тварин своєї місцевості;

6) застосовувати набуті знання в практичній діяльності.

По закінченню навчальної практики студенти отримують залік.

Документи для завантаження

Зразок оформлення звітної документації (переглянути)

Інформація про бази педагогічної практики та керівників (переглянути)

Вимоги до знань, практичних умінь і навичок студентів, контроль і оцінювання їх (переглянути)

1. Мета, завдання і зміст педагогічної практики
“Позакласна виховна робота в школі”

Метою педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” є набуття студентами уявлень про характер, зміст, форми і методи виховної роботи в школі, про функціональні обов’язки учителів початкових класів як вихователів.

Завдання педагогічної практики з позакласної виховної роботи такі:

1. Вивчити специфіку організації виховної роботи з молодшими школярами в умовах різних типів шкіл.

2. Оволодіти вміннями планувати і вести виховну роботу з молодшими школярами у позаурочний час у класі, групі продовженого дня.

3. Засвоїти основні форми, методи і засоби позакласної виховної роботи з учнями початкових класів.

4. Оволодіти методами і прийомами вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.

5. Формувати професійну спрямованість, інтерес до педагогічної діяльності.

Види діяльності студентів на педагогічній практиці:

- спостерігати і аналізувати різні форми позакласної виховної роботи;
- визначити конкретні виховні завдання з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів;
- планувати позакласну виховну роботу з учнями класу;
- організовувати дитячий колектив на виконання висунутих завдань;
- вивчити особливості дітей і колективу учнів в умовах класу;
- проводити різні форми позакласної виховної роботи (масові, групові, індивідуальні) з молодшими школярами;
- співпрацювати з батьками.

Зміст педагогічної практики з позакласної виховної роботи в школі включає:

1. Ознайомлення зі школою, вчителями початкових класів, планами виховної роботи, досвідом роботи класоводів, вихователів.

2. Складання індивідуального плану проведення виховних заходів на семестр.

3. Допомога учителеві-класоводу у проведенні масових форм виховної роботи.

4. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів.

5. Розробка конспектів виховних заходів.

6. Проведення виховних заходів.

7. Спостереження та аналіз виховних заходів.

2. Організація педагогічної практики

Педагогічна практика з позакласної виховної роботи проводиться у 4 семестрі 1 раз на тиждень по 2 год. на базі різних типів загальноосвітніх шкіл. У період практики студенти виступають у ролі помічників вчителів початкових класів як класоводів. Практика проводиться у досвідчених учителів початкової школи. Керують практикою викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології. За цей вид практики студентам виставляється оцінка.

Організація педагогічної практики з позакласної виховної роботи

1. Кожен студент проходить практику у визначеному класі (за кожним класом закріплюється по 2 практиканти).

2. Студент працює під керівництвом учителя класу, керівника групи практикантів академії і виконує їх вказівки.

3. Студент ознайомлюється з планами і системою виховної роботи школи, класу.

4. Студент складає індивідуальний план проведення педагогічної практики з позакласної виховної роботи (у відповідності з планом виховної роботи школи, класу) і виконує його.

5. Студент проводить, спостерігає та аналізує виховні заходи з молодшими школярами.

6. Студент складає конспекти залікових занять, затверджує їх у вчителя початкових класів, керівника практики та проводить їх.

7. Студент веде щоденник педагогічної практики, дає його на перевірку і підпис учителю, керівнику практики.

8. Вивчає досвід роботи вчителя початкових класів як класного керівника.

Обов’язки суб’єктів педагогічної практики

І. Проректор з педагогічної практики:

- визначає школи для проведення педагогічної практики студентів;
- організовує і проводить настановчу конференцію з педагогічної практики;
- контролює роботу групових керівників практики, приймає конкретні міри з ліквідації недоліків у її організації.

ІІ. Директор школи (заступник директора з навчально-виховної роботи у початкових класах):

- забезпечує нормальні умови для проведення педагогічної практики в школі;
- знайомить студентів із школою, педагогічним колективом;
- розподіляє студентів по класах разом з керівником практики;
- знайомить студентів з планом виховної роботи школи;
- вносить пропозиції щодо вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів.

ІІІ. Груповий керівник практики:

- безпосередньо керує педагогічною практикою групи студентів у школі;
- організовує зустріч і знайомить студентів з директором школи, його заступниками, вчителями початкових класів;
- закріплює студентів за класами разом з дирекцією школи;
- проводить інструктивно-методичні наради з класоводами, які працюють із студентами;
- допомагає студентам у підготовці та проведенні виховних заходів;
- здійснює контроль за веденням студентами звітної документації з педагогічної практики та перевіряє її після закінчення практики;
- оцінює навчально-виховну роботу студентів під час практики, їх ставлення до роботи, ведення і оформлення ними документації з педпрактики; робить відповідні записи в журналі по практиці;
- допомагає оформити довідку на оплату праці вчителям за керівництво практикою студентів.

ІV. Вчитель початкових класів:

- знайомить студентів-практикантів з планом виховної роботи класу, учнями;
- проводить відкриті заняття для студентів та організовує їх обговорення;
- разом з груповим керівником практики визначає теми виховних заходів, які повинні провести студенти;
- консультує студентів під час підготовки до позакласних виховних заходів;
- бере участь в обговоренні та оцінці виховних заходів.

V. Студент-практикант:

- з’являтися у школу за 15 хвилин до початку занять;
- виконувати правила внутрішнього розпорядку, адміністрації школи і керівників практики, дотримуватися правил техніки безпеки;
- виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики;
- проводити всі позакласні виховні заходи згідно індивідуального плану, активно брати участь в їх обговоренні та аналізі;
- вчасно, грамотно і акуратно вести щоденник педагогічної практики за встановленою формою, регулярно давати його на перевірку і підпис учителю, керівнику практики;
- бути ввічливим, працьовитим, дисциплінованим і організованим;
- мати належний зовнішній вигляд.

Вимоги до підготовки та проведення позакласних занять

Готуючись до заняття, практиканту слід враховувати:

1. Суспільну значимість заходу.
2. Актуальність теми.
3. Вікові особливості учнів.
4. Знання та інтереси учнів.
5. Ініціативу і самодіяльність школярів.

Проводячи заняття, практикант повинен забезпечити:

- досягнення мети виховного заходу;
- організацію колективу, забезпечення свідомої дисципліни;
- послідовне і емоційне розкриття теми заходу;
- активізацію учнів на занятті;
- ефективне використання наочності та технічних засобів навчання;
- закріплення знань та підсумок заняття;
- використання активних методів і прийомів роботи з учнями.

Алгоритм підготовки і проведення виховного заходу

1. Визначення мети і завдань

(Наприклад, мета – сформувати естетичну культуру учнів. Реалізації даної мети присвячена бесіда “Мистецтво в житті людини, де виконуються наступні завдання:

- виявлення естетичних смаків дітей та їх інтересів;
- формування знань про різні види мистецтва;
- розвиток емоційно-позитивного ставлення до творів мистецтва.

2. Вибір форми виховної роботи і назви заходу.

(Наприклад, свято “Прощання з букварем”, бесіда “Звідки до нас приходить книга”).

3. Створення позитивного психологічного настрою: цікава розповідь про майбутній захід, мрії про його результати, написання оголошення чи створення стінгазети до цього заходу тощо.

4. Попередня підготовка: підбір змісту матеріалу, визначення засобів, підбір наочності, запрошення гостей і учасників ззовні, розподіл ролей, доручень, виготовлення костюмів, атрибутики, оформлення класу (залу).

5. Проведення виховного заходу, що передбачає:

- початок (музичний, поточний, передмова, театралізований зачин) – для створення психологічного настрою;
- змістова частина (предметна діяльність вихованців і педагогів, спрямована на досягнення виховної мети);
- фінальна частина (прийняття рішення, звернення, ритуали завершення – пісня, нагородження переможців, подяка, музика) – створює визначений емоційний стан, який сприяє подальший спільній діяльності; бажання продовжувати розпочату справу.

6. Педагогічний аналіз, який включає:

- ступінь досягнення мети і завдань;
- характеристика ефективності вибраних засобів, методик і прийоми;
- ступінь активності учасників і їх задоволення від участі у справі;
- логічність структури виховного заходу, її ефективність;
- характер педагогічної майстерності вихователя, манера поведінки, стосунки, взаємодія з учнями;
- місце проведення виховного заходу в системі виховної роботи в загальноосвітній школі.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії у 12 семестрі студенти 6 курсу факультету початкового навчання проходять переддипломну педагогічну практику.

Метою переддипломної педагогічної практики є вдосконалення вмінь і навичок педагогічної діяльності, використання інноваційних підходів до організації навчально-виховної роботи, формування вмінь науково-дослідницької роботи. Виходячи з цього, можна констатувати, що в результаті переддипломної практики майбутні учителі початкової школи отримують необхідну підготовку до навчально-виховної взаємодії з молодшими школярами, оволодівають уміннями оцінювати результати своєї діяльності в якості вчителя початкової школи, організовувати роботу з дітьми за певною технологією, демонструвати рівень розвитку особистісних та професійних якостей: самостійність, рішучість, наполегливість, впевненість у собі, креативність тощо.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 5 курсу факультету початкового навчання проходять такі види практики:

- дослідницько-діагностичну практику;
- переддипломну педагогічну практику.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 4 курсу факультету початкового навчання проходять такі види практики:

- перші дні дитини в школі (7семестр);
- пробні уроки в школі (7 семестр).
- переддипломна педагогічна практика (8 семестр).

Адаптація дитини до нових умов у перший тиждень перебування у школі – важливий момент у її житті, і тому студенти у 7 семестрі ознайомлюються з роботою вчителя початкових класів саме в цей період у процесі тижневої практики в 1 класі “Перші дні дитини в школі”, протягом якої вчаться визначати рівень готовності дитини до навчання, її ставлення до школи. Крім того у 7 семестрі вони продовжують практику «Пробні уроки в школі», проводять такі уроки: музику, образотворче мистецтво, фізкультуру, трудове навчання. Підсумкова оцінка виставляється на підставі повністю виконаної в чітко встановлений термін норми класно-урочних занять відповідно до програми з практики “Пробні уроки в школі”.

Підсумковим етапом підготовки вчителя початкової ланки освіти на І освітньо-кваліфікаційному рівні “молодший спеціаліст” є 6-тижнева переддипломна педагогічна практика. У відповідності з навчальним планом вона проводиться в VІІІ семестрі, її метою є оволодіння вміннями, навичками самостійної навчально-виховної роботи в початковій школі. Кожен студент проводить всі уроки, позакласні заняття в присутності вчителя початкових класів згідно з планом. Керівники практики здійснюють загальне методичне керівництво цим видом практики, допомагають, консультують.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 3 курсу факультету початкового навчання проходять такі види практики: - практика з додаткових спеціалізацій; - підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах; - літня педагогічна практика; - пробні уроки в школі. Практика з додаткової спеціалізації проводиться у 5 семестрі. Студенти відповідно до обраної додаткової спеціалізації (вчитель хореографії, вчитель трудового навчання, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель інформатики, організатор роботи з учнівськими об’єднаннями, вчитель іноземної мови, вчитель фізкультури) вчаться планувати роботу, визначати зміст, конкретні завдання, організовувати школярів на виконання завдань, творчо використовувати різноманітні форми роботи, аналізувати результати своєї діяльності. Цей вид практики проводиться в спеціалізованих загальноосвітніх школах, в класах з поглибленим вивченням іноземної мови, з естетичним спрямуванням, в Палацах творчості, дитячих спортивних школах тощо. У VІ семестрі проводиться тижневий табірний збір “Підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”, де керівники практики читають лекції, проводять бесіди, практичні заняття, співбесіди, організовують зустрічі з вожатими, керівниками літніх оздоровчих таборів, знайомлять студентів з правилами техніки безпеки та охорони життя дітей, зі специфікою кожного оздоровчого табору, його керівниками, повідомляють про місце знаходження табору. Літню педагогічну практику студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії проходять у 6 семестрі протягом трьох тижнів у оздоровчих таборах різних типів: санаторних, профільних, з денним перебуванням, праці та відпочинку. Самостійна робота в ролі вожатого є важливим етапом становлення майбутніх учителів початкових класів. Цей вид педагогічної практики дозволить студентам усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих об’єднань у сучасних умовах; ознайомитися з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого колективу; ознайомитися з системою самоврядування в житті тимчасового колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах табору; оволодіти методикою проведення різних форм роботи в умовах оздоровчого закладу. Виробленню у студентів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроці на І освітньо-кваліфікаційному рівні “молодший спеціаліст” сприяє педагогічна практика “Пробні уроки в школі”, яка інтегрує у своєму змісті теоретичні знання та практичні навички, набуті при проведенні попередніх видів практики. Цей вид практики є базисом практики наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Розпочинається він з серії показових уроків з навчальних предметів в початковій школі (математика, читання, письмо, “Я і Україна”, малювання, праця, співи, фізкультура, російська мова, охорона життя). Кожен студент проводить 3 пробних уроки (математика, українська мова або читання, громадянська освіта або природознавство). Урок студента оцінюється керівником практики, вчителем і студентами, котрі беруть активну участь в обговоренні та аналізі уроків.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти 2 курсу факультету початкового навчання проходять такі види практики:

- педагогічна практика з позакласної виховної роботи в школі;

- навчальна практика з природознавства і краєзнавства.

Практика з позакласної виховної роботи в школі проводиться протягом ІV семестру по 2 тижневі год., в ході якої студенти виступають в ролі помічника класовода і проводять по 6 – 8 виховних заходів. Для проходження цього виду практики за кожним класом закріплюються, як правило, по 2 студенти. В академії проводяться настановча та підсумкова конференції з позакласної виховної роботи, в ній беруть участь керівники педагогічної практики академії, студенти, вчителі початкових класів.

У ІV семестрі протягом двох тижнів організовується навчальна практика з основ природознавства та краєзнавства (36 год.), метою якої є поліпшення якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів з природничих дисциплін, підготовка студентів до проведення позакласної краєзнавчої роботи, до здійснення екологічного виховання. Керують цим видом практики досвідчені викладачі циклової комісії природничих дисциплін.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії студенти факультету початкового навчання проходять такі види педагогічної практики:

І освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»:

- практика з позакласної виховної роботи (4 семестр);
- практика з природознавства і краєзнавства (4 семестр);
- практика з додаткових спеціалізацій (5 семестр);
- підготовка до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах (6 семестр);
- літня педагогічна практика (6 семестр);
- показові та пробні уроки і заняття в школі (6-7 семестри);
- перші дні дитини в школі (7 семестр);
- переддипломна педагогічна практика (8 семестр).

ІІ освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”:

- дослідницько-діагностична практика (9 семестр);
- переддипломна педагогічна практика (10 семестр).

ІІІ освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”:

- переддипломна педагогічна практика (12 семестр).

ІV освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”:

- асистентська практика (13 семестр);
- виробнича практика (14 семестр).

Така система організації педагогічної практики в умовах ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи дає можливість студентам перевірити правильність професійної орієнтації; визначити рівень засвоєння студентами теоретичних знань, рівень сформованості педагогічних вмінь, а також визначити психологічну готовність до педагогічної діяльності.

4-ПН	Переддипломна педагогічна практика	18 січня - 21 лютого
5-ПН	Переддипломна педагогічна практика	12 квітня – 25 квітня
6-ПН	Переддипломна педагогічна практика	5 квітня – 25 квітня

Клас	Учитель класу	Аудиторія	Зміна
1-А	Якубовська Лариса Іванівна	12, школа	I
1-Б	Морозова Алла Анатоліївна	5, сад	I
1-В	Черватюк Тетяна Володимирівна	12, сад	I
2-А	Волосова Олександра Георгіївна	9, школа	I
2-Б	Богач Марина Леонідівна	18, школа	I
2-В	Огороднік Галина Іванівна	7, школа	I
3-А	Леміжанська Галина Степанівна	17, школа	I
3-Б	Лосюк Галина Михайлівна	7, школа	I
3-В	Бідула Людмила Михайлівна	18, школа	I
4-А	Кудрявцева Лариса Олександрівна	8, школа	IІ
4-Б	Бондар Олена Анатоліївна	25, школа	IІ
4-В	Мехтієва Олена Анатоліївна	9, школа	IІ

I зміна 1) 8.30 – 9.15 2) 9.25 – 10.10 3) 10.30 – 11.15 4) 11.25 – 12.10 5) 12.30 – 13.15

II зміна 6) 13.25 – 14.10 7) 14.20 – 15.05 8) 15.15 – 16.00 9) 16.10 – 16.55 10) 17. 05 – 17.50

Клас	Учитель класу	Аудиторія	Зміна
1-А	Бельська Наталія Сергіївна	348	I
1-Б	Магіляс Тетяна Іванівна	245	I
1-В	Бочуля Галина Іванівна	244	I
2-А	Кец Людмила Сергіївна	331	I
2-Б	Лісоводська Любов Павлівна	232	I
2-В	Алмасова Ольга Анатоліївна	244	I
3-А	Польова Лідія Петрівна	238	I
3-Б	Павлюк Зінаїда Миколаївна	349	I
3-В	Слободян Ганна Сергіївна	230	I
3-Г	Рибчинська Людмила Василівна	352	I
4-А	Білошицька Юлія Францівна	236	I
4-Б	Бойчук Галина Олександрівна	243	I
4-В	Гойда Жанна Миколаївна	350	I

1 класи 1) 8.30 – 9.05 2) 9.25 – 10.00 3) 10.30 – 11.05 4) 11.30 – 11.05 5) 12.25 – 13.00

2-4 класи 1) 8.30 – 9.10 2) 9.25 – 10.05 3) 1030 – 11.10 4) 11.30 – 12.10 5) 12.25 – 13.05

Клас	Учитель класу	Аудиторія	Зміна
1-А	Ткачук Олена Василівна	37	I
1-Б	Гаврилюк Віра Миколаївна	28	I
1-В	Петрусь Галина Василівна	30	I
1-Г	Марценко Тетяна Максимівна	16	І
2-А	Савлук Надія Яківна	34	I
2-Б	Кулік Галина Петрівна	36	I
2-В	Тодосійчук Галина Іванівна	29	I
3-А	Шек Тамара Іванівна	1	I
3-Б	Грабар Галина Іванівна	38	I
3-В	Романюк Марія Паньківна	2	I
3-Г	Бачок Марія Сергіївна	3	I
4-А	Мевшук Зінаїда Адамівна	30	IІ
4-Б	Мамонтова Лариса Володимирівна	37	II
4-В	Чорномазюк Валентина Сергіївна	16	IІ
4-Г	Леськова (Бакшеєва) Марія Казимирівна	38	IІ

1 клас 1) 8.30 – 9.05 2) 9.15 – 9.50 3) 10.30 – 11.05 4) 11.15 – 11.50 5) 12.00 – 12.35

2-3 класи 1) 8.30 – 9.10 2) 9.20 – 10.00 3) 10.20 – 11.00 4) 11.20 – 12.00 5)12.10 – 12.50

II зміна 1) 13.10 – 13.50 2) 14.10 – 14.50 3) 15.00 – 15.40 4) 15.50 – 16.30 5) 16.40 – 17.20

Клас	Учитель класу	Аудиторія	Зміна
1-А	Бойко Катерина Степанівна	305	I
1-Б	Балашова Віра Петрівна	304	I
1-В	Трач Любов Петрівна	303	I
2-А	Симчук Валентина Петрівна	302	I
2-Б	Дунець Олена Михайлівна	202	I
2-В	Галузинська Ірина Олександрівна	205	I
3-А	Бакіна Наталія Олексіївна	110	I
3-Б	Томашевська Галина Михайлівна	204	I
3-В	Лук’янчук Наталія Юріївна	111	I
3-Г	Багрій Надія Іванівна	203	I
4-А	Філіпчук Жанна Іванівна	102	I
4-Б	Красовська Валентина Миколаївна	103	I
4-В	Горобець Марія Іванівна	104	I

1-4 класи 1) 8.30 – 9.05 2) 9.20 – 10.00 3) 10.20 – 11.00 4) 11.20 – 12.00 5) 12.10 – 12.50

Клас	Учитель класу	Аудиторія	Зміна
1-А	Мельник Олена Степанівна	203	I
1-Б	Ковбасюк Галина Миколаївна	208	I
1-В	Тарнавська Валентина Віталіївна	209	I
1-Г	Рефель Фаїна Олексіївна	206	I
1-Д	Демчишина Леся Вікторівна	202	I
2-А	Борсук Оксана Олександрівна	210	I
2-Б	Слободян Людмила Терентіївна	201	I
2-В	Коцюба Оксана Анатоліївна	208	I
2-Г	Синиця Лариса Олексіївна	209	I
2-Д	Бондарчук Лариса Анатоліївна	207	I
3-А	Денисюк Майя Никіфоровна	203	IІ
3-Б	Городнюк Оксана Дмитрівна	303	IІ
3-В	Янова Вікторія Михайлівна	202	IІ
3-Г	Фіалковська Ольга Анатоліївна	302	IІ
3-Д	Миколюк Надія Григорівна	поруч із кабінетом секретаря школи	IІ
4-А	Чорноконь Майя Анатоліївна	306	II
4-Б	Сторожук Ірина Вікторівна	207	II
4-В	Кінашевська Неля Петрівна	210	II
4-Г	Поліщук Оксана Анатоліївна	201	II

1 клас 1) 8.30 – 9.05 2) 9.15 – 9.50 3) 10.30 – 11.05 4) 11.15 – 11.50 5) 12.00 – 12.35

I зміна 1) 8.30 – 9.15 2) 9.25 – 10.10 3) 10.20 – 11.05 4) 11.05 – 12.10 5)12.20 – 13.05

II зміна 6) 13.25 – 14.10 7) 14.20 – 15.05 8) 15.15 – 16.00 9) 16.05 – 16.50 10) 16.55 – 17.40

Клас	Учитель класу	Аудиторія	Зміна
1-А	Вінник Світлана Семенівна	№20, II пов.	I
1-Б	Лаптош Валентина Іванівна	№64, II пов.	I
1-В	Миронюк Ірина Анатоліївна	№63, II пов.	I
1-Г	Супрун Олександра Михайлівна	№ 15, І пов.	І
2-А	Бабенко Марія Тимофіївна	підвальне приміщення	I
2-Б	Ягодіна Олена Олексіївна	№19, II пов.	I
2-В	Левченко Тетяна Георгіївна	№13, I пов.	I
2-Г	Мудра Оксана Станіславівна	№ 16, II пов.	I
3-А	Мазурок Ніна Петрівна	№17, II пов.	I
3-Б	Ященко Юлія Василівна	№18, II пов.	I
3-В	Казмірчук Людмила Володимирівна	№63, II пов.	I
3-Г	Копилова Лілія Олександрівна	№12, I пов.	I
4-А	Чабан Людмила Дмитрівна	№21, II пов.	I
4-Б	Личак Світлана Володимирівна	№14, I пов.	I
4-В	Бондар Лариса Степанівна	підвальне приміщення	I

1 клас 1) 9.00 – 9.35 2) 9.55 – 10.30 3) 10.50 – 11.25 4) 12.00 – 12.35 5) 12.55 – 13.30

2-4 класи 1) 9.00 – 9.40 2) 9.55 – 10.35 3) 10.50 – 11.30 4) 12.00 – 12.40 5) 12.55 – 13.35

Документи для завантаження
Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути).

Контроль і оцінювання практичних умінь і навичок студентів (переглянути).

МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Мета переддипломної педагогічної практики – формування сучасного вихователя-професіонала на високому рівні в ракурсі нових завдань, поставлених перед дошкільною освітою в Україні.

Завданнями педагогічної практики є:

1. Самостійне проведення освітньо-виховної роботи з дітьми у дошкільному навчальному закладі на основі використання інноваційних педагогічних технологій.
2. Формування у студентів діагностичного підходу до організації та аналізу педагогічного процесу.
3. Оволодіння студентами сучасними діагностичними методиками вивчення розвитку особистості дошкільника і колективу групи.
4. Розвиток творчого підходу до педагогічної діяльності.
5. Розвиток здібностей об’єктивного аналізу власної діяльності та поведінки.

Зміст переддипломної педагогічної практики:

1. Ознайомлення з умовами діяльності ДНЗ, педагогічним колективом, матеріальним забезпеченням освітньо-виховного процесу.
2. Ознайомлення з системою планування навчально-виховної роботи в ДНЗ, в групі, з досвідом роботи вихователів.
3. Вивчення і складання перспективних та календарних планів роботи у дошкільному навчальному закладі.
4. Самостійна підготовка і проведення освітньо-виховної роботи в ДНЗ з використанням інноваційних педагогічних технологій.
5. Виготовлення необхідного дидактичного матеріалу, наочних посібників.
6. Проведення роботи з батьками дітей (індивідуальна робота, підготовка і проведення батьківських зборів).
7. Вивчення системи методичної роботи в ДНЗ та участь у роботі педагогічної ради ДНЗ.
8. Індивідуальна робота з дошкільниками.

У процесі переддипломної педагогічної практики формуються такі професійно-педагогічні уміння і навички студентів:

1. Спостерігати і аналізувати педагогічний процес у ДНЗ за базовою програмою "Я у світі" та базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.
2. Вивчати і використовувати передовий педагогічний досвід роботи вихователів ДНЗ.
3. Планувати навчально-виховну роботу, складати перспективний та календарний плани.
4. Самостійно готувати і проводити освітньо-виховну роботу з дошкільниками на основі використання інноваційних педагогічних технологій.
5. Визначати мету і завдання заняття та відповідно до них обирати зміст, методи, форми, інноваційні технології організації навчання і виховання дошкільників.
6. Досягати свідомого засвоєння дітьми навчального матеріалу, формувати інтерес до навчання, розвивати логічне мислення, мову, увагу, уяву, пам'ять, здібності, нахили.
7. Виготовляти і використовувати наочність і дидактичний матеріал до занять.
8. Визначати ефективність освітньо-виховної роботи, здійснювати її корекцію.
9. Вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, проектувати їх розвиток.
10. Використовувати різні методи педагогічного дослідження для вивчення дитячого колективу.
11. Співпрацювати з батьками дітей.
12. Налагоджувати правильні взаємовідносини з дітьми, батьками, вихователями, адміністрацією.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ
Переддипломну педагогічну практику студенти проходять у ХІІ семестрі протягом 2-х тижнів. Переддипломна педагогічна практика проводиться в різних типах ДНЗ, які відповідають вимогам програми практики, мають необхідну навчально-матеріальну та методичну базу і кваліфіковані педагогічні кадри. Студенти самостійно обирають і погоджують з керівниками практики місце для проходження практики. Вони закріплюються по 2 чол. за групами, виконують функції вихователя дітей дошкільного віку.

Керівництво педагогічною практикою здійснюють керівники практики і вихователі ДНЗ. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює проректор з педагогічної практики, завідуюча та методист дошкільного закладу.

Перед початком переддипломної педагогічної практики проводяться консультації, настановчі конференції, допуски студентів до практики. Підсумки переддипломної педагогічної практики обговорюються на педагогічних радах в дошкільному закладі та в академії – на засіданні кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, на підсумковій конференції.

Під час переддипломної педагогічної практики здійснюється подальша робота з психолого-педагогічного дослідження і, в основному, реалізується власна концепція професійного росту випускника. Студенти проводять систему сучасних занять нового покоління, з використанням педагогічних інновацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи, поліпшення знань, умінь та навичок дітей. Це є показником прагнення їх до самовираження, неординарності у підходах до освітньо-виховного процесу, вмілого використання теоретичних знань у практичній діяльності. При цьому також синтезуються знання з психології, педагогіки та фахових методик і перевіряються в конкретних педагогічних ситуаціях. Також вони набувають досвіду в роботі з батьками, самостійно готують і проводять бесіди, читають лекції на теми виховання на батьківських зборах.

У кінці переддипломної практики майбутні спеціалісти проводять контрольні зрізи, які продемонструють ефективність поведеної роботи. Також вони розробляють методичні рекомендації для дошкільних закладів з різних тем навчання та виховання дошкільників.

Кожен студент одержує за переддипломну педагогічну практику оцінку за рейтинговою системою.

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

ОБОВ'ЯЗКИ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ
1. Викладачі педагогічної академії (керівники групи практикантів):

- здійснюють інструктаж, вихователів дошкільних навчальних закладів та інших педагогічних працівників, яких залучають для роботи з практикантами;

- розподіляють практикантів за робочими місцями, здійснюють методичне керівництво та контроль за їх педагогічною діяльністю;

- спостерігають за роботою практикантів з дітьми, аналізують та оцінюють її, узгоджуючи з вихователями, музичними керівниками, іншими спеціалістами:

- спільно з педагогічними працівниками дошкільних закладів складають характеристики та виставляють оцінки (заліки) практикантам;

- складають встановлену звітність по підсумкам практики;

- приймають участь в конференціях з педагогічної практики.

ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1. Керівники дошкільних навчальних закладів:

- забезпечують необхідні умови для успішного проведення практики та здійснюють загальне керівництво нею;

- знайомлять практикантів з дошкільним закладом, плануванням навчально-виховної роботи, документацією, правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- контролюють роботу вихователів та інших педагогічних працівників з практикантами;

- відвідують вибірково заняття практикантів та приймають участь в їх обговоренні;

- приймають участь в конференціях по підсумках практики.

2. Вихователі дошкільних навчальних закладів:

- знайомлять практикантів з дитячим колективом, плануванням освітньо-виховної роботи, допомагають вести спостереження за дітьми;

- надають практикантам необхідну допомогу у визначенні конкретних освітньо-виховних завдань, допомагають в плануванні роботи;

- перевіряють готовність практикантів до проведення занять з дітьми та дають згоду на їх проведення, спостерігають і аналізують роботу практикантів;

- складають характеристики на практикантів та приймають участь у підсумковій конференції по підсумкам педагогічної практики.

ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ ГУМАНIТАРНО- ПЕДАГОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ
В період проходження педагогічної практики практиканти повинні:

- виконувати правила внутрішнього розпорядку, розпорядження адміністрації дошкільного закладу та керівників практики, слідкувати за суворим дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці, бути прикладом ввічливості, організованості, дисциплінованості та працелюбності;

- виконувати всі види робіт, передбачених програмою педагогічної практики; сумлінно готуватися до проведення дорученої навчально-виховної роботи з дітьми; дослідницької діяльності; складати конспекти або розгорнуті плани занять, узгоджувати їх з вихователем, музичним керівником та ін. і затверджувати у методиста академiї;

- бути присутнім на всіх заняттях, які відносяться до педагогічної практики згідно розкладу; активно брати участь в аналізі занять, вести щоденник практики за встановленою формою, розробляти методичні рекомендації з досліджуваної проблеми.

Документи для завантаження
Звітна документація з переддипломної педагогічної практики (переглянути).

Зразок оформлення відношення на переддипломну педагогічну практику (переглянути).

Контроль і оцінювання практичних умінь і навичок студентів (переглянути).

МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Мета переддипломної педагогічної практики – формування сучасного вихователя-бакалавра в умовах модернізації дошкільної освіти в Україні.

Основні завдання педагогічної практики:

1. Зв'язок різних видів практики з дипломним дослідженням випускника.

2. Формування у студентів умінь спостерігати і аналізувати зміни в розвитку дитини в ході організованого педагогічного процесу, в різних видах діяльності.

3. Опанування методами науково-педагогічного дослідження, діагностування знань у умінь дітей, передбачених програмами виховання і навчання в дошкільних закладах, базовим компонентом дошкільної освіти згідно теми дипломного дослідження.

4. Оволодіння студентами умінням виявляти, узагальнювати і поширювати передовий досвід навчально-виховної роботи з дітьми.

5. Формування умінь втілювати дані експериментальних досліджень в практику дошкільного закладу родини, розробляти методичні рекомендації та пропозиції щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Зміст переддипломної педагогічної практики:

1. Ознайомлення з умовами діяльності ДНЗ, педагогічним колективом, матеріальним забезпеченням освітньо-виховного процесу.

2. Ознайомлення з системою планування навчально-виховної роботи в ДНЗ, в групі, з досвідом роботи вихователів.

3. Вивчення і складання перспективних та календарних планів роботи у дошкільному навчальному закладі.

4. Самостійна підготовка і проведення освітньо-виховної роботи в ДНЗ з використанням інноваційних педагогічних технологій.

5. Виготовлення необхідного дидактичного матеріалу, наочних посібників.

6. Проведення роботи з батьками дітей (індивідуальна робота, підготовка і проведення батьківських зборів).

7. Вивчення системи методичної роботи в ДНЗ та участь у роботі педагогічної ради ДНЗ.

8. Індивідуальна робота з дошкільниками.

У процесі переддипломної педагогічної практики формуються такі професійно-педагогічні уміння і навички студентів:

1. Спостерігати і аналізувати педагогічний процес у ДНЗ за базовою програмою "Я у світі" та базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.

2. Вивчати і використовувати передовий педагогічний досвід роботи вихователів ДНЗ.

3. Планувати навчально-виховну роботу, складати перспективний та календарний плани.

4. Самостійно готувати і проводити освітньо-виховну роботу з дошкільниками на основі використання інноваційних педагогічних технологій.

5. Визначати мету і завдання заняття та відповідно до них обирати зміст, методи, форми, інноваційні технології організації навчання і виховання дошкільників.

6. Досягати свідомого засвоєння дітьми навчального матеріалу, формувати інтерес до навчання, розвивати логічне мислення, мову, увагу, уяву, пам'ять, здібності, нахили.

7. Виготовляти і використовувати наочність і дидактичний матеріал до занять.

8. Визначати ефективність освітньо-виховної роботи, здійснювати її корекцію.

9. Вивчати і враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, проектувати їх розвиток.

10. Використовувати різні методи педагогічного дослідження для вивчення дитячого колективу.

11. Співпрацювати з батьками дітей.

12. Налагоджувати правильні взаємовідносини з дітьми, батьками, вихователями, адміністрацією.

Переддипломну педагогічну практику студенти проходять у Х семестрі протягом 2-х тижнів. Переддипломна педагогічна практика проводиться в різних типах ДНЗ: навчально-виховних об’єднаннях, навчально-виховних комплексах та ін. які відповідають вимогам програми практики, мають необхідну навчально-матеріальну та методичну базу і кваліфіковані педагогічні кадри. Студенти самостійно обирають і погоджують з керівниками практики місце для проходження практики. Вони закріплюються по 1 чол. за групами, виконують функції вихователя дітей дошкільного віку.

Керівництво педагогічною практикою здійснюють керівники практики академії і вихователі ДНЗ. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює проректор з педагогічної практики, завідуюча та методист дошкільного закладу.

Перед початком переддипломної педагогічної практики проводяться консультації, настановчі конференції, звіти по написанню дипломних робіт на кафедрах, допуски студентів до практики. Підсумки переддипломної педагогічної практики обговорюються на педагогічних радах в дошкільному закладі та в академії – на засіданні кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, на підсумковій конференції.

Організація переддипломної педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі:

1. Для проходження педагогічної практики студенти прикріплюються по одному чоловіку до групи і виконують весь об'єм роботи, передбачений програмою переддипломної педагогічної практики.

2. Контроль з питань організації та методики проведення навчально-виховної роботи в ДНЗ здійснюється вихователями, керівниками груп практикантів, викладачами педагогіки, психології,фахових методик.

3. Протягом двох тижнів практикант здійснює роботу вихователя дітей дошкільного віку, одночасно працюючи над дипломним дослідженням.

4. Студент проводить різ ні типи занять згідно календарного плану, в тому числі з використанням сучасних педагогічних інновацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи, поліпшення знань, умінь та навичок дітей з тем и дипломного дослідження.

5. Вся робота проводиться у присутності вихователів. Окремі заняття та виховні заходи відвідують, аналізують і оцінюють керівники практики інституту.

6. В кінці переддипломної педагогічної практики студент проводить контрольні зрізи, які продемонструють ефективність проведеної роботи.

7. Студент розробляє методичні рекомендації щодо використання результатів дослідження у навчально-виховному процесі у ДНЗ.

8. Протягом переддипломної практики кожен практикант складає плани освітньо-виховної роботи.

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

ОБОВ'ЯЗКИ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ
1. Викладачі педагогічної академії (керівники групи практикантів):
- здійснюють інструктаж, вихователів дошкільних навчальних закладів та інших педагогічних працівників, яких залучають для роботи з практикантами;
- розподіляють практикантів за робочими місцями, здійснюють методичне керівництво та контроль за їх педагогічною діяльністю;
- спостерігають за роботою практикантів з дітьми, аналізують та оцінюють її, узгоджуючи з вихователями, музичними керівниками, іншими спеціалістами:
- спільно з педагогічними працівниками дошкільних закладів складають характеристики та виставляють оцінки (заліки) практикантам;
- складають встановлену звітність по підсумкам практики;
- приймають участь в конференціях з педагогічної практики.

ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1. Керівники дошкільних навчальних закладів:
- забезпечують необхідні умови для успішного проведення практики та здійснюють загальне керівництво нею;
- знайомлять практикантів з дошкільним закладом, плануванням навчально-виховної роботи, документацією, правилами внутрішнього трудового розпорядку;
- контролюють роботу вихователів та інших педагогічних працівників з практикантами;
- відвідують вибірково заняття практикантів та приймають участь в їх обговоренні;
- приймають участь в конференціях по підсумках практики.

2. Вихователі дошкільних навчальних закладів:
- знайомлять практикантів з дитячим колективом, плануванням освітньо-виховної роботи, допомагають вести спостереження за дітьми;
- надають практикантам необхідну допомогу у визначенні конкретних освітньо-виховних завдань, допомагають в плануванні роботи;
- перевіряють готовність практикантів до проведення занять з дітьми та дають згоду на їх проведення, спостерігають і аналізують роботу практикантів;
- складають характеристики на практикантів та приймають участь у підсумковій конференції по підсумкам педагогічної практики.

ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ ГУМАНIТАРНО- ПЕДАГОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ
У період проходження педагогічної практики практиканти повинні:

- виконувати правила внутрішнього розпорядку, розпорядження адміністрації дошкільного закладу та керівників практики, слідкувати за суворим дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці, бути прикладом ввічливості, організованості, дисциплінованості та працелюбності;

- виконувати всі види робіт, передбачених програмою педагогічної практики; сумлінно готуватися до проведення дорученої навчально-виховної роботи з дітьми; дослідницької діяльності; складати конспекти або розгорнуті плани занять, узгоджувати їх з вихователем, музичним керівником та ін. і затверджувати у методиста академiї;

- бути присутнім на всіх заняттях, які відносяться до педагогічної практики згідно розкладу; активно брати участь в аналізі занять, вести щоденник практики за встановленою формою, розробляти методичні рекомендації з досліджуваної проблеми.

Документи для завантаження
Звітна документація з дослідницько-діагностичної практики (переглянути).

Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на дослідницько-діагностичній практиці (переглянути).

Мета, завдання і зміст дослідницько-діагностичної практики

Метою педагогічної практики є одержання умінь збирати, аналізувати практичний матеріал до дипломної роботи, вдосконалення практичних умінь і навичок, необхідних майбутньому вихователеві дошкільного навчального закладу при організації навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку.

Завданнями педагогічної практики є:

1. Участь студентів у самостійній професійно-педагогічній діяльності.

2. Формування в студентів діагностичного підходу до організації і аналізу педагогічного процесу.

3. Визначення тематики власного наукового дослідження та участь у дослідницько-експериментальній роботі.

4. Опанування методами науково-педагогічного дослідження, діагностування знань і умінь дітей, передбачених програмами дошкільної освіти згідно теми дипломного дослідження.

5. Оволодіння студентами уміннями виявляти, узагальнювати та поширювати передовий досвід навчально-виховної роботи вихователів дошкільних навчальних закладів, розробляти методичні рекомендації та пропозиції щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Перелік практичних умінь і навичок:

Діагностичні уміння цілепокладання:
– переносити загальні цілі та завдання виховання і навчання у цілі та завдання діагностики, чітко формулювати їх;
– враховувати особливості особистості та колективу при постановці завдань діагностики.

Організаторські діагностичні вміння:
– визначати завдання дослідження і складати план його підготовки і проведення;
– застосовувати прийоми співпраці з батьками, дітьми, психологом у процесі діагностики;
– застосовувати прийоми самоорганізації;
– регулювати, координувати процес дослідження, визначати строки, етапи

Операційні діагностичні уміння (практичні):
– спостерігати педагогічні факти, явища, процеси;
– вивчати документацію, результати діяльності дітей;
– створювати виховні діагностичні ситуації та використовувати ті, що виникають невимушено;
– вибирати діагностичні методи і методики, адекватні поставленим завданням;
– адаптувати діагностичні методики відповідно завдань дослідження;
– фіксувати інформацію;
– вести різноманітні форми обліку.

Оцінювально-аналітичні діагностичні уміння:
– виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини об’єкта, що вивчається;
– визначати спільне та відмінне у подібних явищах;
– класифікувати і узагальнювати результат первинних спостережень;
– обробляти інформацію;
– викладати отриману інформацію точно, повно, логічно, об’єктивно, послідовно;
– формулювати “педагогічний діагноз”.

Конструктивно-прогностичні діагностичні уміння:
– складати програми і методики дослідження;
– виділяти критерії та показники об’єкта, що вивчається;
– використовувати результати діагностики в процесі планування виховної роботи;
– “конструювати” і “прогнозувати” розвиток особистості дитини на діагностичній основі;
– конструювати педагогічну діяльність на основі діагностики і самодіагностики (розробляти форми обліку інформації, анкети, опитувальники);
– розробляти практичні рекомендації для педагогів, батьків, дітей на основі отриманої інформації.

Методи і прийоми роботи студентів вибираються з врахуванням теми дипломної роботи, рівня підготовки студентів, характеру конкретних завдань. Студенти вивчають досвід учителів, проводять уроки, позакласні заняття, мікродослідження, експерименти, вивчають учнів, збирають матеріали для дипломної роботи. Орієнтовний план проведення дослідницько-діагностичної практики студентів подано у таблиці 1.

Таблиця 1.

Орієнтовний план дослідницько-діагностичної практики

№ п/п	Дата	Зміст практики	К-ть годин
1.		Вивчення стану освітньо-виховної роботи в ДНЗ згідно теми дипломного дослідження. Ознайомлення з передовим досвідом роботи вихователів по темі дослідження.	6
2.		Спостереження роботи вихователя (заняття, види життєдіяльності дітей) у контексті досліджуваної проблеми. Підготовка до проведення діагностики знань, умінь і навичок дітей. Вивчення літератури.	6
3.		Проведення діагностичного обстеження згідно теми дипломної роботи. Використання методів спостереження, експерименту, інтерв'ювання, анкетування, вивчення продуктів діяльності дитини, соціометричні методи і т.д.	6
4.		Індивідуальна та групова робота з дітьми в рамках проблеми дослідження. Обробка отриманих результатів. Постановка педагогічного діагнозу.	6
5.		Розробка перспективного плану системи заходів для вирішення проблеми дослідження.	6
6.		Написання звіту про проходження дослідницько-діагностичної практики.	2

Організація дослідницько-діагностичної практики
Дослідницько-діагностична практика студентів 5 курсу факультету дошкільного виховання проводиться в 9 семестрі по 6 годин на день протягом тижня (всього – 32 год.). Після розробки програми та методики експериментального дослідження відповідно до теми дипломної роботи, студенти здійснюють 5 виходів у навчально-виховні заклади разом з керівниками дипломних робіт. Цим видом практики керують викладачі – керівники дипломних робіт за рахунок часу, відведеного на практику згідно навчального плану (всього – 16 год.).

Обов’язки учасників дослідницько-діагностичної практики
Студент зобов’язаний:

1. Бути присутнім у ДНЗ цілий робочий день (6 год.) протягом тижня.

2. Проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, педагогічної професії, бути прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту.

3. Відповідно до програми практики скласти індивідуальний план своєї навчально-виховної роботи з дітьми по дипломному дослідженню і затвердити його в керівника практики академії.

4. Своєчасно виконувати всі види робіт згідно з індивідуальним планом.

5. Під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу.

6. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку ДНЗ, розпоряджень адміністрації та керівників практики.

Керівник практики академії:

1. Здійснює безпосереднє керівництво практикантами, забезпечує виконання програми дослідницько-діагностичної практики.

2. Встановлює зв’язок зі освітньо-виховним закладом, проводить інструктивно-методичну роботу з вихователями та адміністрацією.

3. Розподіляє студентів по групах, затверджує їхні індивідуальні плани.

4. Проводить консультації студентів щодо реалізації завдань індивідуального плану.

5. Здійснює контроль за проведенням студентами дослідницько-діагностичної практики, вибірково відвідує заняття практикантів.

6. Перевіряє хід виконання індивідуального плану педагогічної практики студентом.

7. Приймає і оцінює звітну документацію студентів і здає її у відділ педагогічної практики.

Керівник практики школи (вихователь ДНЗ):

1. Знайомить студентів з дітьми групи, їх особливостями розвитку та поведінки, основними виховними завданнями і планом своєї роботи.

2. Допомагає студентам скласти індивідуальний план роботи, затверджує і контролює його виконання.

3. Надає методичну допомогу у підготовці до проведення занять і видів життєдіяльності дітей у ДНЗ, спостерігає заняття практикантів, аналізує і оцінює їх.

4. Дає студентам консультації з проведення навчально-виховної роботи з учнями відповідно до теми дипломного дослідження.

Завідуюча дошкільним навчальним закладом:

1. Забезпечує належні умови для проведення педагогічної практики, проводить відповідну роботу з педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом.

2. Знайомить студентів зі станом навчально-виховної роботи, складом вихователів, документацією, навчально-матеріальною базою ДНЗ, планом роботи методичних об’єднань.